Постанова

від 18.07.2023 по справі 910/9159/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/9159/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,

за участю представників:

представника ОСОБА_1 - Журавель Р.О.,

представника ОСОБА_2 - Журавель Р.О.,

представника ОСОБА_3 -Нечитайленко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя Марченко О.В.)

від 31.01.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Гаврилюк О.М., судді - Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.)

від 08.09.2022

у справі за позовом ОСОБА_3

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма";

2. ОСОБА_2 ;

3. ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан";

2. ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства та скасування реєстраційних дій.

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" (далі - Товариство), ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколами від 19.03.2021 та від 20.03.2021 № 2/2021; визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" та скасування реєстраційних дій.

2. Позовні вимоги обґрунтовано порушеннями порядку скликання і проведення загальних зборів, що призвело до порушення корпоративних прав позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Згідно з пунктом 4.1 статуту Товариства (в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом від 14.12.2011 №12), його учасниками є громадяни України: ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 .

4. Відповідно до пункту 5.2 статуту частки в статутному капіталі товариства розподіляються таким чином:

ОСОБА_3 належить частка у сумі 402 899,60 грн, що складає 33,3333% статутного капіталу товариства;

ОСОБА_2 належить частка у сумі 402 899,60 грн, що складає 33,3333% статутного капіталу товариства;

ОСОБА_4 належить частка у сумі 402 900,80 грн, що складає 33,3334% статутного капіталу товариства.

5. 19.03.2021 було проведено загальні збори учасників Товариства, на яких було прийнято рішення, що оформлені протоколом від №1/2021:

- відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пункту 8.6 статуту Товариства обрано: головою загальних зборів - ОСОБА_2 ; секретарем загальних зборів - ОСОБА_5 (питання 1 порядку денного);

- присутні учасники Товариства, які разом володіють 66,67% часток статутного капіталу Товариства; згідно з частиною четвертою статті 34 Закону рішення з даного порядку денного приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань; на виконання пункту 8.12 статуту Товариства учасники зареєструвалися на участь у загальних зборах (протокол реєстрації додається та є невід`ємним додатком протоколу) (питання 2 порядку денного);

- звільнити ОСОБА_6 з посади генерального директора Товариства з 19.03.2021 та призначити генеральним директором Товариства ОСОБА_7 з 20.03.2021 (питання 3 порядку денного);

- виключити (вимкнути) запис-застереження, створений у ЄДРПОУ 05.02.2018 о 15:18:26 за заявою генерального директора Товариства щодо заборони вчинення реєстраційних дій, як такий, в якому відпала потреба (питання 4 порядку денного);

- привести у відповідність відомості стосовно кінцевих бенефіціарних власників Товариства та внести відповідний запис в ЄДРПОУ; включити до відомостей ЄДРПОУ учасників Товариства, що є кінцевими бенефіціарними власниками: ОСОБА_4 з прямим вирішальним впливом та відсотком права голосу - 33,34%; ОСОБА_2 з прямим вирішальним впливом та відсотком права голосу - 33,33% (пункт 5 порядку денного);

- уповноважити директора Товариства підготувати та подати документи для здійснення державної реєстрації затверджених змін до ЄДРПОУ, з правом видачі довіреності третім особам (питання 6 порядку денного).

6. На зборах були присутні учасники: ОСОБА_2 , що володіє часткою статутного капіталу Товариства у розмірі 33,3333%; ОСОБА_4 , від імені якої діяв ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої 17.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. за реєстровим №318, що володіє часткою статутного капіталу Товариства у розмірі 33,3334%.

7. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ 20.03.2021 приватний нотаріус Войтовський В.С. здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство - "Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи".

8. 20.03.2021 було проведено загальні збори учасників Товариства.

9. На зборах були присутні учасники: ОСОБА_2 , що володіє часткою статутного капіталу Товариства у розмірі 33,3333%; ОСОБА_4 , від імені якої діяв ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої 17.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. за реєстровим №318, що володіє часткою статутного капіталу Товариства у розмірі 33,3334%;

10. На цих зборах учасники Товариства прийняли рішення, що оформлені протоколом від 20.03.2021 №2/2021, зокрема:

- продати належну Товариству частку у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" вартістю 6 511 300,00 грн, що становить 93,0185% часток статутного капіталу ТОВ "ВТК Каштан"; уповноважити генерального директора ОСОБА_7 підписати від імені Товариства документи, необхідні для відчуження частки, в тому числі договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" та акт приймання-передачі частки (питання 3 порядку денного);

- уповноважити генерального директора ОСОБА_7 взяти участь в загальних зборах ТОВ "ВТК Каштан" з порядком денним про переобрання директора ТОВ "ВТК Каштан" (питання 4 порядку денного).

11. 20.03.2021 Товариство (продавець) в особі генерального директора ОСОБА_7 і ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан", за умовами пункту 1 якого продавець передає у власність покупцю свою частку в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" в розмірі 79,81% статутного капіталу, вартістю 558 675 грн, а покупець приймає її у продавця за ціною 100 000,00 грн.

12. 20.03.2021 на виконання договору купівлі-продажу сторони підписали акт приймання-передачі, за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан"; розмір частки у ТОВ "ВТК Каштан", що передається, становить 79,81% статутного капіталу, номінальна вартість якої становить 558 675,00 грн.

13. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ 21.03.2021 приватний нотаріус Заєць О.Я. здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ "ВТК Каштан" - "Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи", а 22.03.2021 - "Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022, позовні вимоги задоволено частково.

15. Суд визнав недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлені протоколами від 19.03.2021 №1/2021 та від 20.03.2021 №2/2021, а також визнав недійсним акт прийняття-передання частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" від 20.03.2021, підписаний Товариством і ОСОБА_1 , посвідчений 20.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №№ 357, 358; скасував реєстраційну дію, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. 22.03.2021 08:17:06, 10007210700013027660, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Стягнув з Товариства на користь ОСОБА_3 9 080, 00 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

16. Судові рішення мотивовано таким:

- загальні збори Товариства були проведені без належного повідомлення ОСОБА_3 про їх проведення, що позбавило останню, як учасника юридичної особи, можливості брати участь у загальних зборах, на яких було вирішено питання щодо продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан";

- вартість частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" складала 6 511 300,00 грн, що значно перевищує розмір статутного капіталу Товариства. Рішення щодо її відчуження могло бути прийнято тільки 100% голосів учасників Товариства згідно з підпунктом 8.3.9 пункту 8.3 статуту;

- акт приймання-передавання частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" також підлягає визнанню недійсним, як такий, що підписаний від імені Товариства неуповноваженою особою;

- реєстраційна дія, вчинена 22.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. на підставі такого акта, також підлягає скасуванню як похідна вимога;

- вимога щодо скасування реєстраційної дії, проведеної 20.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом від 19.03.2021 № 1/2021, задоволенню не підлягає, оскільки суд визнав відповідні рішення недійсними, що є підставою для здійснення відповідної реєстраційної дії у порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. 08.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

18. Скаржник визначає підставами касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

19. Скаржник зазначає, що:

- суди дійшли помилкового висновку щодо необхідності прийняття рішення загальних зборів у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників товариства, оскільки неправильно застосували підпункт "і" частини п`ятої статті 41 Закону України "Про господарські товариства" та підпункт 8.3.9 пункту 8.3, пункт 8.4 статуту Товариства в редакції від 2011 року, не застосували пункт 3 Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до вимог якого Товариство повинно було внести відповідні зміни до свого статуту у строк до 17.06.2019, та частину четверту статті 34 цього Закону, що рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.02.2022 у справі № 922/1122/21 (після закінчення річного строку пріоритет статуту над Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються), від 07.07.2021 у справі № 910/4446/20 (застосовуватися мають положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", які є пріоритетними);

- суди неправильно застосували норми статей 16, 20 ЦК України та 4, 45 ГПК України, оскільки позивачка не є стороною (учасником) оспорюваного акта приймання-передавання частки в статутному капіталі Товариства від 20.03.2021, укладеного між Товариством та ОСОБА_1 , що виключає можливість звернення її, як учасника юридичної особи (ТОВ "Каштан-Оптіма") за захистом своїх корпоративних прав в частині визнання недійсним зазначеного акта та скасування реєстраційних дій, при цьому у цій справі ОСОБА_1 має статус третьої особи, а не відповідача, та не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.11.2020 у справі № 904/920/19 (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 щодо способів захисту порушених прав;

- акт приймання-передавання, як такий, не має ознак правочину у розумінні статті 202 ЦК України, а є лише первинним документом, який посвідчує факт існування між сторонами відповідних правовідносин, зокрема, відносин купівлі-продажу. Натомість сам договір купівлі-продажу частки від 20.03.2021 взагалі не був прийнятий судами попередніх інстанцій до розгляду, як доказ. Посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 23.02.2022 у справі №922/2182/21, від 22.05.2018 у справі № 910/12258/17 та від 11.06.2018 у справі № 916/613/17;

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 241 ЦК України, оскільки не врахував зміст заяви Товариства від 07.08.2022 у цій справі - повідомлення про проведення нових загальних зборів учасників після ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі №910/9159/21, не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/105956/16.

Позиція інших учасників справи

20. 10.05.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка заперечує проти вимог касаційної скарги.

21. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:

- загальні збори учасників Товариства 19.03.2021 і 20.03.2021 були проведені без належного повідомлення ОСОБА_3 про їх проведення, що позбавило останню можливості взяти участь у загальних зборах, що є підставою для визнання їх недійсними;

- рішення про продаж частки ТОВ "Каштан-Оптіма" було ухвалено з порушенням підпункту 8.3.9 пункту 8.3 статуту Товариства (відповідне рішення приймається 100 % голосів), що також є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства;

- оскільки вказані рішення підлягають визнанню недійсними, то акт приймання-передавання також підлягає визнанню недійсним, як похідна вимога. Відповідно, державна реєстрація, яка була здійснена на підставі вказаного акту підлягає скасуванню;

- правочин може бути оскаржено не лише його стороною, а й іншою "заінтересованою" особою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

22. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково.

Щодо недійсності акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 20.03.2021 та скасування реєстраційної дії, проведеної 22.03.2021 на його виконання

23. Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

24. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

25. Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

26. Верховний Суд зазначає, що відповідно до обставин даної справи акт приймання-передачі нерухомого майна не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки зазначений акт укладений на виконання договору купівлі-продажу від 20.03.2021.

27. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

28. Суди обох інстанцій помилково визнали недійсним акт за позовом учасника Товариства. Оскарження акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 20.03.2021 та скасування реєстраційної дії, проведеної 22.03.2021 на його виконання, є похідним від договору купівлі-продажу частки від 20.03.2021, який не є предметом спору у справі. Такий договір, як й акт, що підписаний на його виконання, не може бути визнаний недійсним за позовом учасника Товариства, оскільки "належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник" (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, висновки якої враховуються відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України).

29. Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи. Отже, підписання від імені товариства договору чи іншого правочину без передбаченого статутом попереднього погодження загальними зборами цього товариства або з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки виконавчий орган діє саме від імені товариства, а не його учасників (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц).

30. Верховний Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги, що суди обох інстанцій неправильно застосували норми статей 16, 20 ЦК України та 4, 45 ГПК України, безпідставно не врахували, що: 1) позивачка не є стороною (учасником) оспорюваного акта приймання-передавання частки в статутному капіталі Товариства від 20.03.2021, що підписаний Товариством та ОСОБА_1 , що виключає можливість звернення її, як учасника юридичної особи (ТОВ "Каштан-Оптіма"), за захистом своїх корпоративних прав в частині визнання недійсним зазначеного акта та скасування реєстраційних дій; 2) новий власник частки - ОСОБА_1 у справі має статус третьої особи, а не відповідача. Суди не врахували висновки, що викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 13.11.2020 у справі № 904/920/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, щодо способу захисту порушених прав у спірних правовідносинах. Належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним (зокрема разом з іншими учасниками, яким належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 ГПК України.

Щодо недійсності рішення загальних зборів товариства

31. Стаття 116 ЦК України встановлює право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким є загальні збори його учасників.

32. Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

33. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У разі заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

34. Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 травня 2018 року у справі № 906/592/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 06 лютого 2020 року у справі №906/307/19, від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19, від 21 квітня 2020 року у справі № 927/411/19, від 14 травня 2020 року у справі № 910/3722/18, від 18 червня 2020 року у справі № 911/938/19, від 05 листопада 2020 року у справі № 910/12792/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 910/14910/18, від 24 червня 2021 року у справі № 910/10275/20 та інших.

35. Позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 постанови). Учасник товариства може звернутися з такою позовною вимогою (про визнання недійсним рішення загальних зборів), посилаючись на порушення порядку скликання загальних зборів чи порядку ухвалення рішення загальних зборів, наприклад на неповідомлення чи невчасне повідомлення позивача про їх проведення, на прийняття загальними зборами рішення з питання, не передбаченого порядком денним, тощо. У подібних випадках може бути порушене корпоративне право учасника брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства. Унаслідок такого порушення воля або волевиявлення товариства в особі його вищого органу могли бути спотворені через спотворення волі або волевиявлення учасника - особи, яка входить до складу такого органу, адже учасники, діючи разом як вищий орган товариства, формують волю і волевиявлення товариства. У цьому разі позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги (підпункти 7.2.4- 7.2.5 пункту 7.2 постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08 червня 2021 року у справі № 906/1336/19).

36. Також, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, недотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття ними рішень за відсутності позивача, не повідомленого про їх проведення, є порушенням вимог закону та статуту товариства, порушує права позивача як учасника на участь в управлінні справами товариства. Установивши факт неповідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень, адже право позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах його учасників є порушеним.

37. У справі, що розглядається, суди обох інстанцій визнали недійсними рішення загальних зборів Товариства, оскільки збори були проведені без належного повідомлення ОСОБА_3 про їх проведення, що позбавило останню, як учасника юридичної особи, можливості брати участь у загальних зборах, на яких було вирішено питання щодо продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан".

38. Касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань помилковості висновків судів попередніх інстанцій в цій частині, тому зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення в цій частині не переглядаються та залишаються без змін.

39. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги, що суди дійшли помилкового висновку щодо необхідності прийняття рішення загальних зборів у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників Товариства, оскільки неправильно застосували норми підпункт "і" частини п`ятої статті 41 Закону України "Про господарські товариства" та підпункт 8.3.9 пункту 8.3, пункт 8.4 статуту Товариства в редакції від 2011 року, не застосували пункт 3 Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до вимог якого Товариство, повинно було внести відповідні зміни до свого статуту у строк до 17.06.2019, та частину четверту статті 34 цього Закону, що рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, без врахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 16.02.2022 у справі № 922/1122/21 від 07.07.2021 у справі № 910/4446/20.

40. Висновки, на які посилається скаржник, стосуються питання кворуму загальних зборів товариства (правомочності), тому не є релевантними у справі, що розглядається. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (частина п`ята статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

41. Аргументи скаржника щодо неправильного застосування норми статті 241 ЦК України, оскільки судом апеляційної інстанції не врахував зміст заяви Товариства від 07.08.2022 у цій справі - повідомлення про проведення нових загальних зборів учасників після ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі №910/9159/21, Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

42. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

43. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

44. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що суди обох інстанцій неправильно застосували норми статей 16, 20 ЦК України, дійшли помилкового висновку щодо можливості визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан", що є майном іншого Товариства, за позовом учасника такого Товариства, порушили норми 4, 45 ГПК України, оскільки розглянули без залучення належного відповідача у справі - нового власника частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан", тому судові рішення в частині визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі та похідної вимоги про скасування реєстраційної дії, проведеної на його виконання, слід скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову в позові.

45. Рішення судів у частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, що оформлені протоколами від 19.03.2021 №1/2021 та від 20.03.2021 №2/2021, залишаються без змін, як такі, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат

46. За частиною першою статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

47. Відповідно до частин першої, одинадцятої статті 129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви, апеляційних та касаційних скарг підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктами 1, 3 частини першої статті 308, статтями 309, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" від 20.03.2021, що підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" і ОСОБА_1 , посвідчений 20.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №№ 357, 358; скасування реєстраційної дії, проведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. 22.03.2021 08:17:06, 10007210700013027660, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" на користь ОСОБА_3 4540,00 грн судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", що оформлені протоколами від 19.03.2021 №1/2021 та від 20.03.2021 №2/2021, а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" (просп. Перемоги, буд. 123, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код 32384930) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 4540,00 грн судового збору залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" (просп. Перемоги, буд. 123, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код 32384930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 6810,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги; 9080,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

5. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 у справі № 910/9159/21 у нескасованій частині.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

В. Студенець