Ухвала

від 30.09.2022 по справі 904/2233/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

30.09.2022м. ДніпроСправа № 904/2233/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН", смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРІ ЛОК", м. Київ

про стягнення заборгованості у розмірі 258 230,02грн.

Суддя Ліпинський О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Семпл Груп" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 258 230,02 грн., з яких: 110 695,86грн. сума основного боргу, 69 989,81 грн. - 30% річних, 41 861,54 грн. - пеня, 35 682,81 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки №1925-ПУ від 03.03.2020 року щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою від 15.08.2022 року суду відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 26.08.2022 року Відповідач змінив своє найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Семпл Груп" на Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПРІ ЛОК", а також адресу місцезнаходження товариства на: 02121, м. Київ, вул. Якутська, 8, у зв`язку з чим, ухвалою від 13.09.2022 року суд змінив найменування Відповідача у справі на Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПРІ ЛОК".

28.09.2022 року до суду надійшла заява Позивача про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРІ ЛОК", що знаходяться в банківських установах на рахунках, що будуть виявлені виконавчою службою чи приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах ціни позову 258 230,20 грн.

За доводами Позивача, необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову обумовлена тим, що 26.08.2022 року, тобто після відкриття провадження у справі, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відповідачем (ТОВ"Семпл Груп") було змінено найменування товариства, адресу його місцезнаходження та керівника.

Позивач вважає, що зазначені вище дій відповідача носять умисний характер та спрямовані на уникнення відповідальності по грошовим зобов`язанням, а отже невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Предметом спору у цій справі є вимога Позивача про стягнення грошових коштів в сумі 258 230,02 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже, застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Оцінюючи доводи Позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що зміна відповідачем найменування товариства, а також зміна його місцезнаходження, можуть свідчити про вчинення останнім дій, спрямованих на ухилення від виконання своїх зобов`язань після пред`явлення позову до суду.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що в умовах вільного розпорядження відповідачем грошовими коштами він має можливість витрачати їх на власний розсуд, незважаючи на вирішення справи судом, приймаючи до уваги обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (зокрема, вибраний захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та імовірність утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд знаходить достатньо підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах розміру заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заява Позивачів про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРІ ЛОК" (код ЄДРПОУ 43283780) що знаходяться в банківських установах на рахунках, що будуть виявлені виконавчою службою чи приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах ціни позову - 258 230,02 грн.,

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН" (51100, Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, 2. код ЄДРПОУ 25522107)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПРІ ЛОК" (02121, м. Київ, вул. Якутська, 8, код ЄДРПОУ 43283780).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 30 вересня 2022 року.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 01жовтня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.В. Ліпинський