Рішення

від 23.09.2022 по справі 911/668/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/668/22

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», м. Київ,

до відповідача Комунального некомерційного підприємства Бородянської селищної ради «Бородянський центр первинної медико-санітарної допомоги», смт. Бородянка Бучанського району

про визнання недійсним полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,

за участю представників:

від позивача: Стецюра О.В., адвокат, довіреність №2022/Ю/1 від 24.01.2022;

від відповідача: Карасьова Л.А., адвокат, ордер серії АІ №1239981 від 13.06.2022;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», м. Київ (далі за текстом - ТДВ «СГ «Оберіг»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 05.05.2022 б/н до відповідача - Комунального некомерційного підприємства Бородянської селищної ради «Бородянський центр первинної медико-санітарної допомоги», смт. Бородянка Київської області (далі за текстом - КНП БСР «Бородянський центр ПМСД»), в якому просить суд визнати недійсним з моменту його укладення поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-2605688 від 18.11.2021, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «АШМД ТД АВТО 3741», реєстраційний номер НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ), та просить суд покласти на відповідача відшкодування позивачу судових витрат в сумі 2 481,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» звернувся до ТДВ «СГ «Оберіг» для укладення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносно транспортного засобу «АШМД ТД АВТО 2741», реєстраційний номер НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ).

Відповідно до п. 14.2 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

18.11.2021 між ТДВ «СГ «Оберіг» та КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-2605688, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб «АШМД ТД АВТО 3741», реєстраційний номер НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ).

Позивач вважає, що договір був укладений під впливом умисного обману з боку страхувальника - відповідача, який свідомо надав неправдиві відомості при укладенні полісу щодо істотних умов предмету договору страхування, а саме, щодо обов`язковості проходження застрахованим транспортним засобом технічного контролю; при цьому позивач твердить, що у випадку надання правдивої інформації поліс не був би укладений, оскільки суперечив би абзацу 6 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того, позивач просив суд у відповідності до ч. 1 ст. 247 ГПК України розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2022 позовну заяву ТДВ «СГ «Оберіг» залишено без руху. Зобов`язано ТДВ «СГ «Оберіг» усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

23.05.2022 від позивача - ТДВ «СГ «Оберіг» до господарського суду Київської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Також, позивач просив суд у відповідності до ч. 1 ст. 247 ГПК України розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/668/22, відхилено клопотання позивача та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.06.2022. Зобов`язано позивача подати суду належної якості читабельні копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2605688 від 18.11.2021 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Крім того, цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі документи, що підтверджують проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 , які діяли під час укладення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2605688 від 18.11.2021, або документи, які підтверджують відсутність обов`язкового технічного контролю щодо забезпеченого транспортного засобу.

26.05.2022 на електрону пошту господарського суду Київської області від представника позивача ТДВ «СГ «Оберіг», на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2022, надійшла заява від 26.05.2022 до якої додано читабельні копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та полісу №АР/2605688 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

02.06.2022 на електрону пошту господарського суду Київської області від представника відповідача КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» надійшло клопотання від 02.06.2022 №01-15-96.

13.06.2022 на електрону пошту господарського суду Київської області від представника позивача ТДВ «СГ «Оберіг» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2022 підготовче судове засідання відкладено на 05.07.2022. Продовжено відповідачу - КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» строк на подання відзиву до 04.07.2022. Вдруге зобов`язано відповідача виконати вимоги ухвали від 25.05.2022 про відкриття провадження у справі.

24.06.2022 від представника КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» до господарського суду Київської області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ТДВ «СГ «Оберіг». Відзив мотивовано тим, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивачем забезпечено автомобіль з реєстраційним номером НОМЕР_1 , марки УАЗ, моделі 3962 АХШД, типу спеціалізований автобус - спеціалізований мікроавтобус меддопомоги - D.

Відповідач твердить, що вказаний транспортний засіб відноситься до транспортних засобів спеціалізованого призначення, які відносяться до легкових автомобілів при державній реєстрації, а отже, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» не підлягають обов`язковому технічному контролю.

Також відповідач зазначає, що лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 19.04.2022 за №31/26-116Аз про те, що транспортний засіб УАЗ-3962 АХШД, реєстраційний номер НОМЕР_1 , підлягає проходженню ОТК, має лише інформативний характер, тобто не є належним та допустимим доказом в даній справі в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України.

Відповідач вказує на те, що даний позов подано позивачем лише для уникнення відповідальності за договором №ЕР-95 від 22.11.2021 про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який знаходиться на електронному майданчику закупівель з ідентифікатором договору UA-2021-11-22-001460-с-а1.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву звертає увагу суду на те, що крім транспортного засобу УАЗ-3962, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до Договору страхування від 22.11.2021 та його додатку №1 також застраховані позивачем та не проходили обов`язковий технічний контроль «УАЗ-3962», реєстраційний номер НОМЕР_4 , «ГАЗ-2705», реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Також відповідач вказує на те, що вимоги щодо обов`язкового проходження технічного огляду передбачені в Законі України «Про дорожній рух», який є загальновідомим, про що позивач знав, виходячи з поданої позовної заяви, однак, не перевіривши інформацію до укладення договору, уклав Договір страхування з метою отримання прибутку.

Крім того, 24.06.2022 від представника відповідача КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» адвоката Карасьової Л.А. до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 21.06.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2022.

01.07.2022 від представника позивача ТДВ «СГ «Оберіг» до господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач вказує, що згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 транспортний засіб «УАЗ» державний номер НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ), модель: АХШД за типом є спеціалізованим автобусом - спеціалізований мікроавтобус меддопомоги, категорія - D, кількість сидячих місць з місцем для водія - 10.

Позивач вказує, що згідно Закону України «Про дорожній рух» категорія D відноситься до керування автобусами, тобто транспортний засіб УАЗ» державний номер НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ) є спеціалізованим автобусом (мікроавтобусом), відтак, відповідач помилково вважає, що вказаний транспортний засіб відноситься до легкових автомобілів.

Також позивач наголошує на тому, що транспортний засіб УАЗ» державний номер НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ) підлягає обов`язковому технічному контролю двічі на рік, що й було додатково підтверджено листом Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві.

Крім того, позивач зазначає, що перелічені відповідачем у відзиві договори страхування не мають значення для вирішення даної справи по суті, а тому не можуть бути прийнятті як доказ у справі. Позивач вказує, що обмежений в можливостях щодо проведення розслідування по кожному договору страхування та не може відмовити в укладенні договору страхування, відповідно до п. 14.2 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності».

Судове засідання, призначене на 05.07.2022, не відбулось. Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2022 підготовче судове засідання призначено на 01.08.2022, постановлено забезпечити участь представника відповідача адвоката Карасьової Л.А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21.07.2022 на електрону пошту господарського суду Київської області від представника позивача ТДВ «СГ «Оберіг» адвоката Стецюри О.В. надійшла заява від 21.07.2022, в якій представник позивача просить суд проводити наступні судові засідання по справі №911/668/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Системи відеоконференц-прийому «EasyCon» з використанням власних технічних засобів ТДВ «СГ «Оберіг».

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2022 забезпечено участь представника ТДВ «СГ «Оберіг» адвоката Стецюри О.В. у судовому засіданні, призначеному на 01.08.2022 об 11:30, у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2022 у підготовчому судовому засіданні у справі №911/668/22 оголошено перерву до 15.08.2022, забезпечено участь представника ТДВ «СГ «Оберіг» адвоката Стецюри О.В. у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

04.08.2022 від представника відповідача КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» адвоката Карасьової Л.А. до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 02.08.2022 про витребування доказів, в якому відповідач просить витребувати від ТДВ «СГ «Оберіг» договір №ЕР-95 про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений 22.11.2021 між ТДВ «СГ «Оберіг» та КНП БСР «Бородянський центр ПМСД», та додаток №1 до нього (або належним чином завірену копію), яке судом розглянуто та задоволено шляхом постановлення ухвали від 05.08.2022.

Витребувані ухвалою суду від 05.08.2022 договір №ЕР-95 про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений 22.11.2021 між ТДВ «СГ «Оберіг» та КНП БСР «Бородянський центр ПМСД», та додаток №1 до нього від позивача до суду не надходив.

Також 04.08.2022 від представника відповідача КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» адвоката Карасьової Л.А. до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 02.08.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке судом розглянуто та задоволено шляхом постановлення ухвали від 05.08.2022.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2022 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2022; забезпечено участь представника ТДВ «СГ «Оберіг» адвоката Стецюри О.В. у судовому засіданні, призначеному на 19.09.2022 о 10:00, у режимі відеоконференції.

18.08.2022 на електрону пошту господарського суду Київської області від представника відповідача КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» адвоката Карасьової Л.А. надійшло клопотання від 18.08.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, яке судом задоволено ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2022.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2022 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 23.09.2022.

У судовому засіданні 23.09.2022 в режимі відеоконференції взяли участь представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 23.09.2022 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТДВ «СГ «Оберіг» до КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» про визнання недійсним полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 982 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

18.11.2021 між КНП БСР «Бородянський центр ПМСД» та ТДВ «СГ «Оберіг» укладено поліс №АР/2605688 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 7 Полісу, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «АШМД ТД АВТО 3741», державний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, номер шасі (кузов, рама) - НОМЕР_2 .

Згідно п. 3 Поліса, строк його дії з 01.12.2021 по 30.11.2022.

У пункті 8 Поліса зазначено, що транспортний засіб не підлягає обов`язковому технічному контролю (далі за текстом - ОТК).

З матеріалів справи вбачається, що листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 19.04.2022 за №31/26-116Аз надано інформацію про те, що транспортний засіб УАЗ-3962 АХШД (тип ТЗ - автобус, повна маса 2,63 тонни, кількість місць з водієм - 10), номерний знак НОМЕР_1 , vin НОМЕР_6 підлягає проходженню ОТК з періодичністю - двічі на рік. Станом на 28.12.2021 інформація про проходження ОТК відсутня.

Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 910/12959/18 згідно вимог статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.

Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

При вирішенні спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Крім того, крім загальних підстав недійсності правочину, ЦК України містить ряд спеціальних підстав, передбачених статтями 218-235 ЦК України.

Позивач твердить, що оспорюваний правочин вчинений під впливом обману (ст. 230 ЦК України) відповідача, який під час укладення спірного правочину свідомо повідомив недостовірну інформацію про те, що автомобіль «АШМД ТД АВТО 3741», державний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, номер шасі (кузов, рама) - НОМЕР_2 не підлягає обов`язковому технічному контролю, чим ввів в оману позивача, при цьому, позивач твердить, що якби така інформація була відома позивачу, оспорюваний поліс обов`язкового страхування щодо цього автомобіля не був би укладений.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про страхування» унормовано, що договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов`язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».

Крім вищенаведених норм ЦК України та Закону України «Про страхування» спірні відносини сторін врегульовані спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Відповідно до ч. 1.8. ст. 1, ст.17 вказаного Закону, страховий поліс єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору. Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Статтею 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», укладаються страховиками за умови проходження зазначеними транспортними засобами обов`язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними.

Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».

Стаття 35 Закону України «Про дорожній рух» вказує, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 затверджено «Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» (далі - Порядок).

Згідно вказаного Порядку визначено основні та обов`язкові умови, за яких транспортні засоби підлягають проведенню обов`язкового технічного контролю.

Так, п. 3 вказаного порядку передбачено, що періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

За вимогою власника обов`язковий технічний контроль транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку, але не підлягає обов`язковому технічному контролю, проводять за процедурою, визначеною цим Порядком.

Стаття 33 Закону України «Про дорожній рух» встановлює, що технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку.

Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Стаття 29 Закону України «Про дорожній рух» визначає, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вбачається, що транспортний засіб марки - УАЗ, моделі 3962 АХШД, тип спеціалізований автобус - спеціалізований мікроавтобус меддопомоги - D., номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований у встановленому Законом порядку в органах МВС України та належить власнику - КНП БРР «Бородянський центр ПМСД».

Враховуючи вище викладене, вказаний транспортний засіб не підпадає під категорії транспортних засобів, які у відповідності до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» не підлягають обов`язковому технічному контролю; вказаний факт не потребує додаткових документів та розслідувань та прямо випливає із Закону та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, відтак не міг бути не відомий позивачу - страховику при укладенні оспорюваного полісу.

У порядку ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» оспорюваний поліс міг бути укладений за умови проходження забезпеченим транспортним засобом обов`язкового технічного контролю, якщо протоколом перевірки технічного стану він був би визнаний технічно справним, і на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю.

При цьому посилання позивача на ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які забезпечують вільний вибір страховика страхувальником є безпідставним, оскільки не відміняє обов`язок діяти в межах правового поля спеціального закону.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд з метою з`ясування тієї обставини (яка входить до предмету доказування у справі), чи проходив забезпечений транспортний засіб НОМЕР_1 - спеціалізований мікроавтобус медичної допомоги - обов`язковий технічний контроль, у порядку ст. 74 ГПК України ухвалою від 25.05.2022 зобов`язав відповідача подати документи, що підтверджують проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 , які діяли під час укладення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2605688 від 18.11.2021.

Такі документи подані не були. З огляду на викладене, а також враховуючи зміст відзиву, у якому відповідач твердить, що забезпечених автомобіль є легковим та не підлягає ОТК, суд у порядку частини 2 ст. 74 ГПК України робить висновок про те, що оспорюваний поліс укладено щодо транспортного засобу, який підлягає ОТК, однак ні на момент укладення полісу, ні у строк дії полісу з 01.12.2021 по день розгляду справи ОТК не проходив, у зв`язку з чим поліс прямо суперечить ст. 17 спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд відхиляє посилання позивача на те, що договір має бути визнаний недійсним на підставі ст. 230 ЦК України як такий, що вчинений під впливом обману.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

У постанові Верховного Суду України від 29.04.2014 у справі №3-11гс14 зроблено висновок, що «обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю».

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі №263/16688/17, від 06.04.2020 у справі №293/780/18 і від 02.10.2019 у справі № 140/2589/15-ц.

У даному випадку позивачем не доведено ані факту обману, ані наявності умислу відповідача (страхувальника) ввести в оману позивача, оскільки факт того, що забезпечений транспортний засіб - спеціалізований мікроавтобус медичної допомоги - підлягає ОТК та його не проходив, прямо випливає із Закону та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, відтак при укладенні оспорюваного полісу не міг бути невідомий позивачу - страховику, який діяв свідомо з метою отримання прибутку.

Суд погоджується із твердженням відповідача про те, що лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 19.04.2022 за №31/26-116Аз має лише інформативний характер.

Так, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначений його тип - спеціалізований автобус - спеціалізований мікроавтобус медичної допомоги - D, категорія D1, кількість місць - 10, що очевидно не відносить вказаний транспортний засіб до вичерпного переліку транспортних засобів, наведеного у ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», які не підлягають ОТК.

Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною - учасником відповідних правовідносин. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти оцінки ризиків від дій, які передують укладенню угоди, є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або Страхова компанія та споживач послуг страхування. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (пункти 36, 37 постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19).

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відтак, оспорюваний поліс прямо суперечить ст. 17 спеціального Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відтак, має бути визнаний судом недійсним на загальній підставі відповідно до частини 1 ст. 203, частини 1 ст. 215 ЦК України.

Згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосовувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.

Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц).

Тобто, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Решта аргументів сторін судом ретельно вивчені та відхиляються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, та подані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» та на підставі частини 1 ст. 203, частини 1 ст. 215 ЦК України визнає недійсним з моменту його укладення поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-2605688 від 18.11.2021, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «АШМД ТД АВТО 3741», реєстраційний номер НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ).

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ст. 129 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в сумі 2481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-2605688 від 18.11.2021, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «АШМД ТД АВТО 3741», реєстраційний номер НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ).

3. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Бородянської селищної ради «Бородянський центр первинної медико-санітарної допомоги» (07801, Київська обл., Бучанський район, смт. Бородянка, вул. Семашка, буд. 3, ідентифікаційний код 38304599)

на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, ідентифікаційний код 39433769)

2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 30.09.2022.

Суддя О.В. Конюх