Постанова

від 29.09.2022 по справі 910/17870/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/17870/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР»

на рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР»

до: комунального підприємства «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва»;

товариства з обмеженою відповідальністю «Тех Пром Сервіс»

про визнання недійсним рішення та договору.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «БК КБР» (далі - позивач, ТОВ «БК КБР») звернулось із позовом до комунального підприємства «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» (далі - відповідач 1, КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва») та товариства з обмеженою відповідальністю «Тех Пром Сервіс» (далі - відповідач 2, ТОВ «Тех Пром Сервіс»), в якому просить суд:

1) визнати недійсним рішення КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва», оформлене протоколом засідання тендерного комітету про намір укласти договір від 19.08.2021 №6/21 щодо визначення ТОВ «Тех Пром Сервіс» переможцем процедури закупівлі за №UA-2021-07-29-010103-b та опублікування в електронній системі публічних закупівель повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «Тех Пром Сервіс»;

2) визнати недійсним укладений відповідачами за наслідками проведення процедури закупівлі за №UA-2021-07-29-010103-b договір від 29.09.2021 №06-21.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «БК КБР» стверджує, що відповідачем 1 неправомірно обрано переможцем торгів у процедурі закупівлі за №UA-2021-07-29-010103-b відповідача 2, оскільки його тендерна пропозиція не відповідала умовам тендерної документації і підлягала відхиленню КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» на підставі абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому наявні правові підстави для визнання недійсним відповідного рішення про визначення ТОВ «Тех Пром Сервіс» переможцем процедури та укладеного за наслідками проведення спірної закупівлі договору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2022 (суддя - Бойко Р.В.) у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ТОВ «БК КБР» просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і передати справу на новий розгляд.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Касаційна скарга, подана на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач, зокрема, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права в подібних до даної справи правовідносинах, а саме:

- статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, які суди попередніх інстанцій не застосували, оскільки дійшли висновку про відсутність у позивача порушеного права;

-пункту 18 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», якому судами попередніх інстанцій було надане неправильне тлумачення з огляду на їх думку, що найголовнішою умовою для визначення переможця процедури закупівлі є запропонована учасником найбільш економічно вигідна цінова пропозиція (найменша запропонована учасником вартість його товарів, робіт чи послуг у порівнянні з пропозиціями інших учасників закупівлі);

- пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», який (на думку скаржника) помилково не було застосовано судами попередніх інстанцій у відношенні тендерної пропозиції відповідача 1;

- частини дев`ятої статті 26, частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», які суди попередніх інстанцій не застосували;

- частини десятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», яку суду попередніх інстанцій не застосували дійшовши висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним;

- пункту 5 частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», який суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин;

- Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327, який не застосовано;

- Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи», затверджений наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.1999 № 249, який не застосовано.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» 29.07.2021 опубліковано оголошення в електронній системі публічних закупівель PROZORRO про проведення відкритих торгів за предметом - «Реконструкція загальноосвітньої школи №305 на вул. Євгена Харченка, 53 у Дарницькому районі" (ДК 021:2015(CPV):45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) (ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-29-010103-b), а також оприлюднено тендерну документацію, що містить вимоги до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та затверджена рішенням тендерного комітету (від 29.07.2021 протокол №4/21), зі змінами.

6.2. Очікувана вартість предмета закупівлі відповідно до оголошення та тендерної документації становила 161 650 000,00 грн.

6.3. Правом на участь у зазначеній процедурі закупівлі скористались:

1) ТОВ «Тех Пром Сервіс» із пропозицією - 159 134 372,00 грн;

2) ТОВ "Будівельна компанія «Вестбуд Плюс» із пропозицією - 161 631 198,00 грн;

3) ТОВ «БК КБР» із пропозицією -161 650 000,00 грн.

6.4. Із протоколу засідання тендерного комітету КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» від 19.08.2021 №6/21 вбачається, що переможцем процедури закупівлі за відкритими торгами щодо закупівлі «Реконструкція загальноосвітньої школи №305 на вул. Євгена Харченка, 53 у Дарницькому районі» (ДК 021:2015(CPV):45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) (ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-29-010103-b) визначено ТОВ «Тех Пром Сервіс» із ціною тендерної пропозиції 159 134 372,00 грн.

6.5. На веб-сайті https://prozorro.gov.ua/ КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» 19.08.2021 розміщено повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «Тех Пром Сервіс».

6.6. ТОВ "БК КБР" звернулось до Антимонопольного комітету України із скаргою щодо порушення КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» порядку процедури закупівлі UA-2021-07-29-010103-b.

6.7. Рішенням постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг у сфері публічних закупівель від 20.09.2021 №21358-р/пк-пз припинено розгляд скарги ТОВ "БК КБР" з підстав відсутності у скарзі обґрунтування наявності у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

6.8. Між КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» як замовником та ТОВ «Тех Пром Сервіс» як підрядником 29.09.2021 укладено Договір №06-21 на закупівлю робіт: «Реконструкція загальноосвітньої школи №305 на вул. Євгена Харченка, 53 у Дарницькому районі» (ДК 021:2015(CPV):45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт).

6.9. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2021 відкрито провадження у справі №640/30240/21 за позовом ТОВ «БК КБР» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення від 20.09.2021 №21358-р/пк-пз.

6.10. Спір у справі №910/17870/21 виник у зв`язку з твердженнями ТОВ «БК КБР» про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Тех Пром Сервіс» умовам тендерної документації, у зв`язку з чим така пропозиція мала бути відхилена КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» на підставі абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», відтак наявні правові підстави для визнання недійсним відповідного рішення відповідача 1 про визначення ТОВ «Тех Пром Сервіс» переможцем процедури та укладеного за наслідками проведення спірної закупівлі договору.

6.11. Зокрема, ТОВ «БК КБР» зазначає, що:

- переможцем торгів (відповідачем 2) частково виконано пункт 1 вимог, що підтверджують відповідність пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (надати у складі пропозиції відповідні документи) Додатку №2 до Тендерної документації, а саме: не надано скан-копію оригіналу ліцензії щодо видів робіт із проваджений господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, яка б дозволяла Переможцю виконання будівельних робіт з класом наслідків (відповідальності) ССЗ. До того ж Тендерною документацією не передбачено подання даних документів від субпідрядника в разі їх відсутності безпосередньо в учасника.

- переможцем торгів (відповідачем 2) не виконано пункт 2 вимог, що підтверджують відповідність пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (надати у складі пропозиції відповідні документи) Додатку №2 до Тендерної документації, а саме: не надано скан-копії оригіналу чинного сертифікату на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 001:2015, IDT), копії звіту про аудит або інший документ, що підтверджує проведення аудиту; оригіналу чинного сертифікату на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015. ПУГ) та копії звіту про аудит або інший документ, що підтверджує проведення аудиту. До того ж Тендерною документацією не передбачено подання даних документів від субпідрядника в разі їх відсутності безпосередньо в учасника.

- переможцем торгів (відповідачем 2) частково виконано пункт 8 вимог, що підтверджують відповідність пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (падати у складі пропозиції відповідні документи) Додатку №2 до Тендерної документації, а саме: не надано посвідчення по перевірці знань з охорони праці та витяги з протоколу засідання комісії, які підтверджують знання всіх працівників переможця, вказаних ним в його довідці від 12.08.2021 № 37-1 про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Тендерна документація не передбачала можливість часткового падання документів, які підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям без будь-яких пояснень цьому.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Верховний Суд виходить з того, що Суд зобов`язаний керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України). До основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема належить принцип верховенства права (пункт 1 частини третьої статті 2 ГПК України).

8.2. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

8.3. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

8.4. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.5. Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

8.6. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

8.7. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

8.8. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

8.9. За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

8.10. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

8.11. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

8.12. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначаючи чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

8.13. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

8.14. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

8.15. З огляду на положення статті 4 ГПК України та статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

8.16. Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

8.17. Колегія суддів виходить з того, що вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності визначених, конкретних порушених прав чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

8.18. Питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).

8.19. Суд звертається до правової позиції, викладеної у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, в якій вказано, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

8.20. Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

8.21. Під час вирішення цього спору суд першої інстанції встановив відсутність порушеного права та інтересу позивача, оскільки його тендерна пропозиція не була найбільш економічно вигідною після пропозиції відповідача 2, а тому, навіть у випадку задоволення позову позивач не був би визнаний переможцем.

8.22. Також місцевий господарський суд зазначив, що виконання договору розпочалося, і відміна процедури торгів із недійсністю договору не тільки зумовить повернення сторін у попередній стан, а й призведе до ситуації тривалої правової невизначеності, зумовленої а) необхідністю вирішення майнових відносин із власником будівельних матеріалів (з яких розпочалася реконструкція), б) неможливістю розпочинати нову процедуру до врегулювання майнових відносин із попереднім підрядником), в) виділенням фінансування для нової закупівлі, г) проведенням нових торгів.

8.23. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, сформулювала правові висновки щодо застосування положень статей 15, 16 ЦК України. Так, Об`єднана палата зробила висновок, що захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

8.24. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

8.25. Об`єднана палата у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначила, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

8.26. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

8.27. Верховний Суд України неодноразово наголошував (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), що під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

8.28. Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням наявних доказів у справі, дійшов висновку про те, що визначення переможцем торгів відповідача 2, який запропонував найбільш економічно вигідну пропозицію, ніж позивач, і за недоведеністю змісту тендерної документації позивача, відсутні підстави вважати, що позивач має право на оскарження таких результатів. Отже, позивачем не доведене порушення власного права визначенням відповідача 2 переможцем торгів та укладанням з ним оспорюваного договору.

8.29. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги стосуються необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі без урахування меж розгляду справи касаційним судом.

8.30. Отже, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм матеріального права у подібних правовідносинах. Таким чином, доводи касаційної скарги Верховним Судом відхиляються.

8.31. Позивач також зазначає про те, що підставою оскарження судових рішень попередніх інстанцій є те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 287, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

8.32. Втім, з огляду на положення пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України Суд, не бере до уваги аргументи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази. Відповідно до зазначеної норми процесуального права наведені порушення (в разі їх наявності) є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Однак, у цій справі підстава, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, на яку посилається скаржник, не підтвердилася.

8.33. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

8.34. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.35. У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.36. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та ключові питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.2. Оскільки за результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

10. Судові витрати

10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваного судового рішення без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 910/17870/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова