Рішення

від 13.09.2022 по справі 340/3003/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3003/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Гайворонської міської ради Кіровоградської області (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Василя Стуса, 30, ЄДРПОУ 04055297)

про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати незаконною відмову Гайворонської міської ради Кіровоградської області викладену у формі відповіді на заяву за №02-30/1057 від 12.05.2021 р. з посиланням на офіційний сайт Гайворонської міської ради Кіровоградської області: https://haivoron-miskrada.gov.ua, щодо вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 (згідно КВЦПЗ: 01.03) кадастровий номер: 3521110100:02:000:2687, яка розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення;

- зобов`язати Гайворонську міську раду Кіровоградської розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 (згідно КВЦПЗ: 01.03) кадастровий номер: 3521110100:02:000:2687, яка розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.34-35).

Позов мотивовано тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-6362/14-19-СГ від 23.10.2019 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Гайворонської міської ради. На підставі цього наказу ПП "Геопроект" розроблено проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки, якій 01.02.2021 року присвоєно кадастровий номер 3521110100:02:000:2687. У березні 2021 року цей проект землеустрою був поданий позивачем на затвердження до Гайворонської міської ради. Однак, листом №02-30/1057 від 12.05.2021 року відповідач повідомив позивача про те, що рішення за результатами розгляду поданого ним проекту землеустрою не прийнято через те, що воно не набрало необхідної кількості голосів, та запропоновано ознайомитися з результатами голосування на сайті Гайворонської міської ради. Позивач стверджує, що у спірних правовідносинах відповідач діяв всупереч вимогам земельного законодавства, оскільки не прийняв рішення за результатами поданої позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою.

Відповідач правом подачі заперечення не скористався.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-6362/14-19-СГ від 23.10.2019 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, в тому числі: 2 га - рілля, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.16).

На підставі цього наказу за завданням позивача сертифікованим інженером-землевпорядником ПП "Геопроект" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, Гайворонська міська рада, за межами населеного пункту.

Розроблений проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про що складено висновок №1014 від 10.09.2020 року (а.с.10).

За цим проектом землеустрою була сформована земельна ділянка, яка 01.02.2021 року зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3521110100:02:000:2687 (а.с.11).

У березні 2021 року позивач подав проект землеустрою на затвердження до Гайворонської міської ради разом із заявою від 22.03.2021 року (а.с.14).

У відповідь на цю заяву перший заступник Гайворонського міського голови направив позивачу лист №02-30/1057 від 12.05.2021 року, у якому вказав, що при голосуванні на одинадцятій сесії Гайворонської міської ради восьмого скликання від 29.04.2021 року дане питання не набрало необхідної кількості голосів (не прийнято); за результатами поіменного голосування депутатів міської ради можливо ознайомитись на офіційному сайті Гайворонської міської ради https://haivoron-miskrada.gov.ua/." (а.с.14).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звертався до суду з позовом.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 р. позовну заяву залишено без руху. 14.12.2021 р. ухвалою позовну заяву повернуто в зв`язку із неусуненням недоліків, оскільки позивач перебував в той час в зоні бойових дій ООС.

Через перебування в зоні бойових дій, позивач звернувся з позовом, що розглядається у даному провадженні, лише 28.06.2022 р. Ухвалою суд визнав причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновив цей строк.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Згідно з ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина 8 статті 118 ЗК України).

Відповідно до ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частинами 10, 11 статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про землеустрій" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України, відповідно до частини 1 якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Статтею 12 ЗК України установлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1 та 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Системний аналіз наведених правових норм, які діяли на момент подання позивачем заяви від 22.03.2021 року, дає підстави дійти висновку про те, що розроблений проект землеустрою підлягав погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно повинно було бути вирішене питання про надання земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством було передбачено, що рішення про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою.

Такий висновок узгоджувався з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №545/808/17, від 19.06.2018 року у справі №816/1920/17, від 28.09.201 року у справі №520/2239/17.

Наведене свідчить, що заява позивача від 22.03.2021 року про затвердження проекту землеустрою та про передачу йому у власність земельної ділянки не була розглянута відповідачем у строк та спосіб, що встановлений Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки правовий акт органу місцевого самоврядування у формі рішення за результатами її розгляду прийнято не було.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У ході розгляду справи суд встановив, що у спірних правовідносинах Гайворонська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, допустила протиправну бездіяльність, оскільки за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не вчинила владні управлінські дії та не прийняла рішення, передбачене нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його затвердженні.

Тож з огляду на визнання протиправною бездіяльності Гайворонської міської ради щодо нерозгляду проекту землеустрою у встановлений законом строк та спосіб, належним способом захисту та відновлення прав позивача у даній справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

Такий висновок щодо способу захисту порушеного права відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі №540/2813/19, від 28.07.2021 року у справі №580/1643/19 у подібних правовідносинах.

Однак, розглядаючи даний спір, суд звертає увагу на те, що за підпунктом 5 пункту 27 Розділу X "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Земельного кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року №2145-IX, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням, зокрема, таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Даний закон набрав чинності 07.04.2022 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2145-20).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні в Україні запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022 терміном на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня ц.р. строком на 90 діб.

На разі воєнний стан триває.

Таким чином, на день розгляду даної справи змінилось законодавче регулювання правовідносин, що склались між сторонами.

Суд звертає увагу на те, що дані норми регулюють саме легітимність змісту самого рішення суб`єкта владних повноважень, яке приймається за результатами розгляду, зокрема, в даному випадку, заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак від розгляду такої заяви та прийняття рішення за вказаною формою закон відповідача не звільнив.

З огляду на визнання протиправною бездіяльності, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути подану заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, у спосіб, визначений законом, мотивовано чинним законодавством та з урахуванням підпункту 5 пункту 27 Розділу X "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Земельного кодексу України і висновків суду, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У позовній заяві позивач просив стягнути на його користь судові витрати та надав орієнтований їх розрахунок, зокрема, суми судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких складає 7945 грн. Доказів понесення таких судових витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Гайворонської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3521110100:02:000:2687, у встановлений законодавством строк та спосіб.

3. Зобов`язати Гайворонську міську раду розглянути заяву від 22.03.2021 року, подану ОСОБА_1 , про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3521110100:02:000:2687 та прийняти відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова