Рішення
від 29.09.2022 по справі 420/8979/22
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8979/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» в якому позивач просить:

- прийняти постанову, якою стягнути з ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» 68702, Одеська область, м. Болград, пр. Соборний 162, код ЄДРПОУ 43633915, МФО 328704, р/р НОМЕР_1 Банк АБ «Приватбанк» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області / Банк ГУК в Одеській області, Одержувач ГУК в Од.обл./м.Болград/50070000, МФО 899998, р/р UA188999980313181230000015660 код ЄДРПОУ 37607526, тел./факс: (048)722-52-42, е mail:Odessa_fszi@ukr.net, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році у розмірі 36 562,50 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1959,75 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Основним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 р. №2249 -VIII (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 9 цієї ж статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2021 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» склала 8 осіб.

На підприємстві протягом 2021 року працювала особа з інвалідністю: ОСОБА_1 2 (міс.) :12 (міс.) = 0,17 =0

У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 4 робочих місця, проте створив 3.

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 36 562,50 грн.:

- Середньорічна заробітна плата 585 грн. х 1000 : 8= 73 125,00 грн.

- Сума адміністративно-господарських санкцій = 73125,00 грн. х 1 :2 =36 562,50 грн

Всупереч ст. 20 цього Закону, відповідач самостійно в строк до 15 квітня 2022 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не сплатив.

Несплата штрафних санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів на рахунки органів Державного казначейства в дохід Державного бюджету України завдає істотної шкоди інтересам держави, так як підриває правову та економічну основу соціального захисту населення з реалізації конституційних прав і свобод громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 цього ж Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Станом на 21.06.2022 року Відповідач повинен сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 1959,75 грн.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою суду від 07.07.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

29.08.2022 року за вхід. №ЕС/3398/22 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Відповідач своєчасно інформував відповідні органи про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, відповідні робочі місця були створені, проте, до підприємства особи з інвалідністю для працевлаштування не направлялися. Обов`язок підприємства самостійно підбирати та працевлаштовувати осіб з інвалідністю чинним законодавством не встановлений.

Виконанню відповідними органами обов`язку працевлаштовувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних посад для інвалідів.

Так, Відповідач кожного року подавав до Болградської районної філії Одеського обласного центру зайнятості Звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства соціальної політки України 31 травня 2013 року № 216, що підтверджується копіями такої звітності за вх. № 26 від 25.09.2020 року, № 1 від 02.02.2021 року, № 2 від 13.01.2022 року.

Проте у 2021 році особи з інвалідністю для працевлаштування до ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» не направлялись.

Виходячи із загальноприйнятої судової практики в подібних судових спорах обов`язок підприємства самостійно підбирати та працевлаштовувати осіб з інвалідністю чинним законодавством не встановлений. Обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Таким чином, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, на підприємства покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов`язок по виявленню та підбору інвалідів для працевлаштування. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що зазначені в ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідно до якої забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Також слід звернути увагу суду, що з метою отримання підтвердження зазначених обставин до Болградської районної філії Одеського обласного центру зайнятості подано адвокатський запит № 28-08/22 від 25.08.2022 року, вх. № 457/01-30/22 від 25.08.2022 року з проханням про надання наступної інформації та належним чином посвідчених копій документів:

1. Чи направляла Болградська районна філія Одеського обласного центру зайнятості до ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» громадян із інвалідністю для працевлаштування у 2021 році?

2. В разі позитивної відповіді на питання 1 цього запиту, прошу зазначити, чи відмовляло ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» у працевлаштуванні громадянам із інвалідністю та зазначити причини такої відмови.

У відповідь отримано листа Болградської районної філії Одеського обласного центру зайнятості № 268/15/03 від 25.08.2022 року, в якому надано наступну інформацію: « 02.02.2021 року ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН (код ЄДРПОУ 43633915) подало звіт 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на посаду «Оператор виробничої дільниці» для соціально вразливих категорій населення «Інваліди, які не досягли пенсійного віку - на 1 особу. Дана вакансія підтверджувалась підприємством протягом всього 2021 року.

В результаті опрацювання вакансії, під час прийому, запропоновано працевлаштування 1 безробітному інваліду, який від працевлаштування відмовився».

Відповідачем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, отже, відповідачем виконані обов`язки, покладені на нього ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», і відповідно відсутні правові підстави для нарахування адміністративно-господарських санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТА ГРУП ДИЗАЙН», код ЄДРПОУ 43633915, здійснює господарську діяльність за основним видом КВЕД 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ від 29.05.2020 року, рішенням № 1 одноосібного засновника ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» від 21.05.2022 року, та знаходиться за адресою: 68702, Одеська область, м. Болград, пр. Соборний, 162.

Згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2021 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» склала 8 осіб.

У 2021 році у Відповідача працювала одна особа з інвалідністю, а саме ОСОБА_1 , прийнятий з 19.10.2021 року на посаду Майстер виробничої дільниці (код КП 1222.2), що підтверджується наказом ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» №7 від 18.10.2021 року. Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , вид. 15.10.2020 року Пенсійним фондом України, довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 813465 від 21.12.2016 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи.

Зазначений працівник звільнений з займаної посади на підставі ст. 38 КзПП України (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника), з 31 травня 2022 року наказом ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» №2 від 31.05.2022 року.

Відповідна інформація викладена у Звітності «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2021 року за формою № 1-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політки України 29 серпня 2020 року № 591, поданою Відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю із відміткою про звірку поданих відомостей головним спеціалістом УСЗН Болградської районної державної адміністрації 17.02.2022 року.

З метою виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Відповідач кожного року подавав до Болградської районної філії Одеського обласного центру зайнятості Звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства соціальної політки України 31 травня 2013 року № 216, що підтверджується копіями такої звітності за вх. № 26 від 25.09.2020 року, № 1 від 02.02.2021 року, № 2 від 13.01.2022 року.

У 2021 році інваліди для працевлаштування до ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» не направлялись.

25.08.2022 року до Болградської районної філії Одеського обласного центру зайнятості подані адвокатські запити № 28-08/22, вх. № 457/01-30/22 з проханням про надання наступної інформації та належним чином посвідчених копій документів:

1. Чи направляла Болградська районна філія Одеського обласного центру зайнятості до ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» громадян із інвалідністю для працевлаштування у 2021 році?

2. В разі позитивної відповіді на питання 1 цього запиту, прошу зазначити, чи відмовляло ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» у працевлаштуванні громадянам із інвалідністю та зазначити причини такої відмови.

25.08.2022 року Болградською районною філією Одеського обласного центру зайнятості надано відповідь № 268/15/03, в якій надано наступну інформацію:

« 02.02.2021 року ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН (код ЄДРПОУ 43633915) подало звіт 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на посаду «Оператор виробничої дільниці» для соціально вразливих категорій населення «Інваліди, які не досягли пенсійного віку - на 1 особу. Дана вакансія підтверджувалась підприємством протягом всього 2021 року.

В результаті опрацювання вакансії, під час прийому, запропоновано працевлаштування 1 безробітному інваліду, який від працевлаштування відмовився».

При здійсненні розрахунку адміністративно-господарських санкцій ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» за 2021 рік, відділення Фонду керувалось Інструкцією щодо заповнення форми № 10-ПОІ поштова-річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженою Наказом Мінпраці України від 18.12.2020 № 821 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2021 р. за № 115/35737.

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 36 562,50 грн.:

- Середньорічна заробітна плата 585 грн. х 1000 : 8= 73 125,00 грн.

- Сума адміністративно-господарських санкцій = 73125,00 грн. х 1 :2 =36 562,50 грн.

Станом на 21.06.2022 року Відповідач повинен сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 1959,75 грн.

13.06.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» подано до ФСЗОІ звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2021 рік за вхід. №3915.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач, Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів. Бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу, що визначено п.п.1-2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 (далі - Положення).

Відповідно до Положення, Фонд у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами з питань соціального захисту осіб з інвалідністю та цим Положенням.

Основними завданнями Фонду є: 1) фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю в Україні; 2) забезпечення в межах своїх повноважень реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема створення робочих місць.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Підставами юридичного спору в даній справі стало не виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, що призвело до накладення на відповідача адміністративного-господарських санкцій та стягнення пені.

Згідно зі ч. 1, 2 ст. 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Як встановлено судом, відповідно до листа Болградською районною філією Одеського обласного центру зайнятості № 268/15/03 від 25.08.2022 року, 02.02.2021 року ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН (код ЄДРПОУ 43633915) подало звіт 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на посаду «Оператор виробничої дільниці» для соціально вразливих категорій населення «Інваліди, які не досягли пенсійного віку - на 1 особу. Дана вакансія підтверджувалась підприємством протягом всього 2021 року. В результаті опрацювання вакансії, під час прийому, запропоновано працевлаштування 1 безробітному інваліду, який від працевлаштування відмовився».

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067 «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону № 5067 наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». В контексті прийнятого Закону № 5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Суд звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 806/1368/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17 та від 22 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.003187.

За правилами, визначеними ст. 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте таким, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

До обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в силу приписів частини 3 статті 17, частини 1 статті 18, частин 2, 3 та 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ фактично віднесено укладання трудового договору з осіб з інвалідністю, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості (в силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов`язку виконувати певну роботу, а у роботодавця обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці).

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067 та Наказом № 316;

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70;

- у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

В свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17 та від 03 грудня 2020 року у справі № 812/1189/18.

При цьому, Законом №875-ХІІ також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми № 3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 липня 2020 року у справі №804/4097/18.

Разом з тим, як випливає з приписів частини 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ, до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Таким чином, передбачена частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або: 1) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 17, частини 1 статті 18, частин 2, 3 та 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього Державною службою зайнятості.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави зробити наступні висновки:

- Фонд, центр зайнятості і роботодавець несуть субсидіарну відповідальність за працевлаштування осіб з інвалідністю.

- Обов`язок працевлаштування осіб з інвалідністю, головним чином, лежить на центрі зайнятості, який повинен бути виконаний шляхом визначення кількості вакантних посад для інвалідів на підставі поданих звітів роботодавців, проводити пошук та направлення осіб з інвалідністю до роботодавців, у яких наявні вакантні посади.

- Фонд аналізує отримані звіти, проводить перевірки та застосовує санкції, а також інші заходи впливу передбачені законодавством до суб`єктів господарювання, які не виконують нормативів щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, крім того, зокрема, сприяє у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

- До обов`язків роботодавця належить створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів та центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування інвалідів, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості.

- Додатковими доказами належного виконання роботодавцем своїх обов`язків є розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних засобах масової інформації, або у іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та підтверджують реальність намірів стосовно здійснення такого працевлаштування, а також підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості стосовно оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 817/650/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 12 липня 2019 року у справі № 812/1126/18.