Постанова

від 13.01.2023 по справі 420/8979/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/8979/22Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року по справі за позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2022 року Одеське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач, Фонд) звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» (далі відповідач, Товариство) в якому просило:

- прийняти постанову, якою стягнути з ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році у розмірі 36562,50 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1959,75 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2021 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» склала 8 осіб. На підприємстві протягом 2021 року працювала особа з інвалідністю: ОСОБА_1 - 2 (міс.) : 12 (міс.) = 0,17 = 0. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 4 робочих місця, проте створив 3. Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 36562,50 грн.. Крім цього, всупереч ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідач самостійно в строк до 15.04.2022 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не сплатив, а тому станом на 21.06.2022 року повинен сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 1959,75 грн..

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН», код ЄДРПОУ 43633915, здійснює господарську діяльність за основним видом КВЕД 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ від 29.05.2020 року, рішенням №1 одноосібного засновника ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» від 21.05.2022 року, та знаходиться за адресою: 68702, Одеська область, м. Болград, пр. Соборний, 162.

Згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2021 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» склала 8 осіб.

У 2021 році на Товаристві працювала одна особа з інвалідністю, а саме ОСОБА_1 , прийнятий з 19.10.2021 року на посаду «Майстер виробничої дільниці» (код КП 1222.2), що підтверджується наказом ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» №7 від 18.10.2021 року. Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , виданого 15.10.2020 року Пенсійним фондом України, довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №813465 від 21.12.2016 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи.

Зазначений працівник звільнений з займаної посади на підставі ст.38 КзПП України (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника), з 31.05.2022 року наказом ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» №2 від 31.05.2022 року.

Відповідна інформація викладена у Звітності «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2021 року за формою №1-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політки України 29.08.2020 року №591, поданою Товариством до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю із відміткою про звірку поданих відомостей головним спеціалістом УСЗН Болградської районної державної адміністрації 17.02.2022 року.

У відзиві на позовну заяву Товариство зазначає, що з метою виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідач кожного року подавав до Болградської районної філії Одеського обласного центру зайнятості Звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства соціальної політки України від 31.05.2013 року №216, що підтверджується копіями такої звітності за вх.№26 від 25.09.2020 року, №1 від 02.02.2021 року, №2 від 13.01.2022 року.

У 2021 році інваліди для працевлаштування до ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» не направлялись.

25.08.2022 року до Болградської районної філії Одеського обласного центру зайнятості подані адвокатські запити №28-08/22, вх.№457/01-30/22 з проханням про надання наступної інформації та належним чином посвідчених копій документів:

1. Чи направляла Болградська районна філія Одеського обласного центру зайнятості до ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» громадян із інвалідністю для працевлаштування у 2021 році?

2. В разі позитивної відповіді на питання 1 цього запиту, прошу зазначити, чи відмовляло ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» у працевлаштуванні громадянам із інвалідністю та зазначити причини такої відмови.

25.08.2022 року Болградською районною філією Одеського обласного центру зайнятості надано відповідь №268/15/03, в якій надано наступну інформацію:

« 02.02.2021 року ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН (код ЄДРПОУ 43633915) подало звіт №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на посаду «Оператор виробничої дільниці» для соціально вразливих категорій населення «Інваліди, які не досягли пенсійного віку - на 1 особу. Дана вакансія підтверджувалась підприємством протягом всього 2021 року.

В результаті опрацювання вакансії, під час прийому, запропоновано працевлаштування 1 безробітному інваліду, який від працевлаштування відмовився».

При здійсненні розрахунку адміністративно-господарських санкцій ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» за 2021 рік, відділення Фонду керувалось Інструкцією щодо заповнення форми №10-ПОІ поштова-річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженою Наказом Мінпраці України від 18.12.2020 року №821 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2021 року за №115/35737.

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за одне нестворене робоче місце становить 36562,50 грн.:

- Середньорічна заробітна плата 585,00 грн. х 1000 : 8 = 73125,00 грн.;

- Сума адміністративно-господарських санкцій = 73125,00 грн. х 1 : 2 = 36562,50 грн..

Станом на 21.06.2022 року відповідач повинен був сплатити й пеню, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 1959,75 грн..

13.06.2022 року ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» подано до ФСЗОІ звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2021 рік за вхід. №3915.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема, створено робоче місця для інвалідів та проінформовано центр зайнятості про вакансії для їх працевлаштування, у зв`язку з чим в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту ч.2 ст.218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Як вже зазначалося вище, відповідно до листа Болградською районною філією Одеського обласного центру зайнятості №268/15/03 від 25.08.2022 року, 02.02.2021 року ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» подало звіт №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на посаду «Оператор виробничої дільниці» для соціально вразливих категорій населення «Інваліди, які не досягли пенсійного віку» на 1 особу. Дана вакансія підтверджувалась підприємством протягом всього 2021 року. В результаті опрацювання вакансії, під час прийому, запропоновано працевлаштування 1 безробітному інваліду, який від працевлаштування відмовився.

Згідно з п.4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067 (далі - Закон №5067) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання п.4 ч.3 ст.50 Закону №5067 наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316 затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». В контексті прийнятого Закону №5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

При цьому, періодичність подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року справа №806/1368/17, від 20.05.2019 року у справі №820/1889/17 та від 22.10.2020 року у справі №1.380.2019.003187.

За правилами, визначеними ст.20 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте таким, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

До обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в силу приписів частини 3 статті 17, частини 1 статті 18, частин 2, 3 та 5 статті 19 Закону №875-ХІІ фактично віднесено укладання трудового договору з особою з інвалідністю, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості (в силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов`язку виконувати певну роботу, а у роботодавця обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці).

З наведених норм законодавства вбачається, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом №5067 та Наказом №316;

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом №875-ХІІ та Порядком №70;

- у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

З наведеного вбачається, що законодавець не покладає на підприємство обов`язок здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 року у справі №804/8007/16, від 13.06.2018 року у справі №819/639/17, від 20.05.2019 року у справі №820/1889/17 та від 03.12.2020 року у справі №812/1189/18.

При цьому, Законом №875-ХІІ також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка, в свою чергу, здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 року.

До також висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02.05.2018 року у справі №804/8007/16, від 13.07.2020 року у справі №804/4097/18.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з приписів ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ вбачається, що до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Таким чином, передбачена ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ обов`язок зі сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або: 1) у разі порушення роботодавцем вимог ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ, у разі не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог ч.3 ст.17, ч.1 ст.18, частин 2, 3 та 5 ст.19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які звернулися до роботодавця самостійно чи були направлений до нього Державною службою зайнятості.

Таким чином, з наведеного вбачається та вірно зазначено судом першої інстанції, що:

- Фонд, центр зайнятості і роботодавець несуть субсидіарну відповідальність за працевлаштування осіб з інвалідністю.

- обов`язок працевлаштування осіб з інвалідністю, головним чином, лежить на центрі зайнятості, який повинен бути виконаний шляхом визначення кількості вакантних посад для інвалідів на підставі поданих звітів роботодавців, проводити пошук та направлення осіб з інвалідністю до роботодавців, у яких наявні вакантні посади.

- Фонд аналізує отримані звіти, проводить перевірки та застосовує санкції, а також інші заходи впливу передбачені законодавством до суб`єктів господарювання, які не виконують нормативів щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, крім того, зокрема, сприяє у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

- до обов`язків роботодавця належить створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів та центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування інвалідів, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості.

- додатковими доказами належного виконання роботодавцем своїх обов`язків є розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних засобах масової інформації, або у іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та підтверджують реальність намірів стосовно здійснення такого працевлаштування, а також підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості стосовно оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 21.08.2018 року у справі №817/650/17, від 20.05.2019 року у справі №820/1889/17, від 12.07.2019 року у справі №812/1126/18.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, у 2021 році на Товаристві працювала одна особа з інвалідністю, а саме ОСОБА_1 , прийнятий з 19.10.2021 року на посаду «Майстер виробничої дільниці» (код КП 1222.2), що підтверджується наказом ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» №7 від 18.10.2021 року. Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , вид. 15.10.2020 року Пенсійним фондом України, довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №813465 від 21.12.2016 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи.

Зазначений працівник звільнений з займаної посади на підставі ст.38 КзПП України (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника), з 31.05.2022 року наказом ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» №2 від 31.05.2022 року.

Відповідна інформація викладена у звітності «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2021 року за формою №1-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політки України 29.08.2020 року №591, поданою відповідачем до позивача із відміткою про звірку поданих відомостей головним спеціалістом УСЗН Болградської районної державної адміністрації 17.02.2022 року.

Як вже було зазначено вище, з метою виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Товариство кожного року подавало до Болградської районної філії Одеського обласного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою №3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства соціальної політки України 31.05.2013 року №216, що підтверджується копіями такої звітності за вх. №26 від 25.09.2020 року, №1 від 02.02.2021 року, №2 від 13.01.2022 року.

У 2021 році інваліди для працевлаштування до ТОВ «АСТА ГРУП ДИЗАЙН» не направлялись.

13.06.2022 року Товариством подано до Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2021 рік за вхід. №3915.

Отже, з наведеного вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що Товариством було виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме, створено робочі місця для інвалідів та проінформовано центр зайнятості про вакансії для їх працевлаштування, що свідчить про відсутність в діях Товариства складу правопорушення, а тому на відповідача не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому підстави для застосування до Товариства відповідальності, визначеної статтею 20 Закону №875-ХІІ, відсутні.

Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Кравченко К.В.Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.