Постанова

від 21.09.2022 по справі 904/1216/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2022 року м.Дніпро Справа № 904/1216/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Касьян М.С., адвокат;

від відповідача: Абрамов В.В., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 (суддя Татарчук В.О., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 04.07.2022) у справі №904/1216/21

за позовом Приватного підприємства "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" (м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" (м.Жовті Води, Дніпропетровська обл.)

про стягнення 153034,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс звернулося з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Франка 44 про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд №19/16 від 01.06.2016 в розмірі 153 034,70 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд №19/16 від 01.06.2016 в частині своєчасної оплати за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 позов задоволено частково.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Франка 44 на користь Приватного підприємства Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс 94 742,36 грн основної заборгованості, 1 421,16 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що у рішенні суд слушно послався на розрахунок станом на 14.09.2018, що складає 181 848,81 грн. Цим розрахунком сторони зафіксували загальну суму заборгованості ОСББ «Франка 44» перед ПП «Управляюча компанія Цереус сервіс Плюс» на вказану дату, а саме 181 848,81 грн.

Розрахунок складений з урахуванням, в тому числі актів №5 від 07.09.2018 на загальну суму 6 526,39 грн.; №6 від 11.09.2018 на загальну суму 167 925,34 грн. Тобто, не враховано тільки акт №1а від 26.09.2018 на загальну суму 3700,00 грн.

Сторони не оспорюють, що сума 3700,00 грн. за актом №1а від 26.09.2018 оплачена платіжним дорученням №30 від 31.01.2019.

Суд не звернув увагу на те, що всі інші суми відповідачем оплачені.

Так, різниця між загальною заборгованістю в розмірі 181 848,81 грн. та сумами за актами, складеними після розірвання договору №5 від 07.09.2018 на загальну суму 6 526,39 грн. та №6 від 11.09.2018 на загальну суму 167 925,34 грн. складає 7 397,08 грн.:

7 397,08 грн. = 181 848,81 грн. - 6 526,39 грн. - 167 925,34 грн.

Тобто, за період до 01.09.2018, період дії договору від 01.06.2016 про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, заборгованість ОСББ «Франка 44» перед ПП «Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс» складає 7 397,08 грн.

Мешканці будинку 44 по вул. Франка помилково сплатили на рахунок позивача у вересні-грудні 2018 року 8318,47 грн.

З урахуванням цих проплат, борг ОСББ «Франка 44» перед ПП «Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс» за період до 01.09.2018 в сумі 7 397,08 грн. погашено, навіть з переплатою.

Відповідач погоджується з тим висновком суду, що роботи за актами №5 від 07.09.2018 на суму 6526,39грн., №6 від 11.09.2018 на суму 167925,34грн., №1а від 26.09.2018 на суму 3700,00грн. виконувалися позивачем поза межами дії договору (б/н) про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.06.2016.

Крім того, відповідач погоджується з висновком суду про те, що позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що підрядником були неякісно виконані роботи за актами виконаних робіт № 6 від 11.09.2018 і №5 від 07.09.2018, що підтверджується актами про протікання покрівлі будинку після ремонту від 22.09.2018, 26.10.2018 та актами-претензіями від 09.11.2018, 10.11.2018 (а.с. 106-109, том 1), а також листом позивача про зобов`язання усунути недоліки (а.с. 110 ,том 1).

В той же час, Відповідач не погоджується з висновком суду щодо врахування до суми заборгованості актів виконаних робіт №5 від 07.09.2018 на суму 6 526,39грн., №6 від 11.09.2018 на суму 167 925,34 грн.

Вважає, що висновок господарського суду, про те, що підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань, суперечить ч. 1 ст. 181 ГК України, ст. 638 ЦК України, відповідно до яких, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Такі істотні умови для господарського договору акти виконаних робіт №5 від 07.09.2018 на суму 6526,39грн., №6 від 11.09.2018 на суму 167925,34грн. не містять. Тобто, господарським судом рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з її доводами, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що підписання актів виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань (правовий висновок Вищого господарського суду України від 11.05.2012 по справі №21/5005/14068/2011).

Підписання актів звірки взаємних розрахунків є належним доказом визнання відповідачем свого боргу, що перериває строк позовної давності за вимогами позивача.

Тобто, строк звернення за актами виконаних робіт №71 від 24.01.2017 на загальну суму 10 608,66 гривень; №107 від 25.04.2017 на суму 10 579,97 гривень; №2 від 26.12.2017 на суму 1639, 12 гривень; №б/н від 31.01.2018 на суму 4 196, 34 гривень спливають лише 14 вересня 2021 року, а позивач звернувся до суду 17.02.2021, що підтверджується матеріалами справи, а отже, позивачем не пропущений строк позовної давності за вищевказаними актами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2022 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 у справі №904/1216/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 21.09.2022.

20.09.2022 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1216/21 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022, справу №904/1216/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г., якою справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 21.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

01.06.2016 між Приватним підприємством Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс (далі Управитель, Позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Франка 44 (далі Замовник, Відповідач) укладено договір №19/16 про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі договір, а.с. 23-27 том 1).

Відповідно до пункту 1 договору, Управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цивільного призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

Пунктом 2 договору передбачено, що в управління передається майно об`єкта, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності.

Сторони погодили, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця дві гривні 49 коп. з одного метру квадратного загальної площі житлового чи нежитлового помешкання (пункт 3 договору).

Згідно з підпунктом 4 пункту 8.4 договору управитель має право отримувати на поточний банківський рахунок плату за виконання своїх обов`язків.

У пункті 12 договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016. У разі, коли за місяць до закінчення дії договору, однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідності його перегляду, договір вважається щороку продовженим на той самий строк.

06.11.2016 на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку Франка-44 було прийнято рішення про продовження терміну дії договору з Приватним підприємством Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс. Дане рішення було прийнято одноголосно співвласниками будинку (протокол загальних зборів №5, третє питання порядку денного (а.с. 28-36 том 1).

07.11.2017 на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку Франка-44 було прийнято рішення про продовження терміну дії договору з Приватним підприємством Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс (протокол №12, третє питання порядку денного (а.с. 37-40 том 1)).

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи по утриманню будинку та прибудинкової території за адресою: м. Жовті Води, вул. Франка, 44, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (а.с. 43-53 том 1):

- №71 від 24.01.2017 на суму 10608,66грн;

- № 107 від 25.04.2017 - 10579,97грн;

- №2 від 26.12.2017 - 1639,12грн;

- від 31.01.2018 - 4196,34грн;

- від 28.02.2018 - 4196,34грн;

- від 31.03.2018 - 4196,34грн;

- від 30.04.2018 - 4196,34грн;

- від 31.05.2018 - 4196,34грн;

- від 30.06.2018 - 4196,34грн;

- від 31.07.2018 - 4196,34грн;

- від 31.08.2018 - 4196,34грн.

01.09.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 (а.с. 57 том 1) до договору від 01.01.2017 про надання послуг з управління будинком, якою останні дійшли згоди про розірвання договору з 01.09.2018, у зв`язку з порушенням замовником п. 2.2 та п. 6.2 даного договору.

Пунктом 2 зазначеної додаткової угоди, сторони визначили, що виконавець залишає за собою право звернутися до господарського суду про стягнення заборгованості, яка виникла за час надання послуг ПП Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс з обслуговування будинку.

В подальшому, позивачем виконувалися роботи поза межами дії договору №19/16 про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.06.2016, що підтверджується, підписаними сторонами актами виконаних робіт (а.с. 54-56 том 1):

- №5 від 07.09.2018 на суму 6526,39грн;

- №6 від 11.09.2018 на суму 167925,34грн;

- №1а від 26.09.2018 на суму 3700,00грн.

Відповідно до розрахунку, підписаного сторонами, заборгованість відповідача станом на 14.09.2018 склала 181 848,81грн (а.с. 124 том 1).

Наведена заборгованість також зазначена в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ Франка-44 від 06.02.2019 (а.с. 125-126 том 1).

Після розірвання договору в період з 31.01.2019 по 23.12.2019 відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 37 200грн, що не заперечується позивачем та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с.111-119, 123 том 1).

Згідно з платіжними квитанціями, наявними у матеріалах справи (а.с. 158-174 том 1), власниками квартир будинку на рахунок позивача сплачено 8318,47грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 153 034,70грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що сума боргу відповідача перед позивачем становить 94 742,36грн (181 848,81 грн (сума боргу погоджена сторонами станом на 14.09.2018) 37 200,00 грн (сплачено Відповідачем після розірвання договору) 8 318,47грн (сплачено власниками квартир) - 3 966,31 грн (субсідія мешканців) 37 621,67 грн (вартість неякісно виконаних робіт) = 94 742,36 грн).

Суд визнав заявлене відповідачем клопотання про застосування позовної давності при стягненні заборгованості по актам №71 від 24.01.2017 на суму 10 608,66 грн, № 107 від 25.04.2017 на суму 10 579,97 грн, №2 від 26.12.2017 на суму 1 639,12 грн необґрунтованим, оскільки наявні матеріали справи дозволяють стверджувати про те, що відповідачем вчинялися дії, що свідчать про визнання ним свого боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Предметом розгляду у даній справі є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №19/16 про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.06.2016 та договором виконання підрядних робіт, укладеним в спрощений спосіб.

За своєю правовою природою зазначені договори є договорами про виконання підрядних робіт та надання послуг. До цих правовідносин мають застосовуватися положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та частинами 1,7 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу вимоги ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України).

Сторони погодили, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця дві гривні 49 коп. з одного метру квадратного загальної площі житлового чи нежитлового помешкання (пункт 3 договору).

З викладеного вбачається, що погоджуючи та підписуючи договір №19/16 про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.06.2016, сторони узгодили обов`язкову щомісячну плату за надання послуг з управління будинком.

Статтями 202, 203, 205 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно зі ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 642 ЦК України регламентовано, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №912/1883/17 наведена наступна правова позиція:

"32. Суд зазначає, що загальний порядок укладення договорів врегульований положеннями, зокрема, статей 205, 207, 638-642 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України.

33. З аналізу зазначених норм убачається, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій."

Акти виконаних робіт №5 від 07.09.2018 на суму 6 526,39 грн. та №6 від 11.09.2018 на суму 167 925,34 грн. є доказом прийняття Позивачем пропозиції Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" на укладання договору підряду у спрощений спосіб в порядку ст. 181 ГК України.

Ці акти виконаних робіт містять назву документа, дату складання, назву підприємства Замовника на Підрядника, від імені яких складено документ, зміст та обсяг господарської операції (найменування робіт), одиницю виміру господарської операції (кількість, вартість, всього), реквізити сторін, прізвище, ім`я, по-батькові та особисті підписи уповноважених осіб Приватного підприємства "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44".

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" у судовому засіданні не заперечив обставину виконання Позивачем підрядних робіт за цими актами, та їх прийняття Замовником.

Отже, прийняття Позивачем замовлення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" до виконання, наступне виконання підрядних робіт та підписання сторонами актів виконаних робіт є конклюдентними діями, спрямованими на виникнення між Приватним підприємством "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" договірних правовідносин за договором підряду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що через недосягнення згоди щодо усіх істотних умов договору між сторонами не було укладено у спрощений спосіб договір підряду, та як наслідок при розрахунку загальної суми заборгованості не слід враховувати акти виконаних робіт №5 від 07.09.2018 на суму 6 526,39грн., №6 від 11.09.2018 на суму 167 925,34 грн., оскільки всі обов`язкові умови договору підряду були узгоджені сторонами, що вбачається як зі змісту цих актів виконаних робіт, так і зі змісту конклюдентних дій, вчинених сторонами, у зв`язку з чим господарський суд правомірно дослідив взаємний зв`язок вищенаведених доказів у сукупності та оцінив дані докази в цілому та прийшов до правильного висновку, що сукупність наданих доказів свідчить про укладання між Приватним підприємством "Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" договору підряду у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З урахуванням наведеного, строк оплати вартості виконаних робіт та наданих послуг є таким, що настав.

Як зазначалось раніше, між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору про надання послуг з управління будинком, якою останні дійшли згоди про розірвання договору №19/16 від 01.06.2016 про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд з 01.09.2018 у зв`язку з порушенням замовником п. 2.2 та п. 6.2 даного договору.

Пунктом 2 зазначеної додаткової угоди, сторони визначили, що виконавець залишає за собою право звернутися до господарського суду про стягнення заборгованості, яка виникла за час надання послуг ПП Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс з обслуговування будинку.

Суми боргу відповідача додаткова угода не містить. Проте, сторонами до матеріалів справи надано підписаний обома сторонами розрахунок заборгованості ОСББ Франка-44, станом на 14.09.2018 в розмірі 181 848,81 грн (а.с. 124 том 1).

Представники сторін у судовому засіданні з розгляду справи по суті визнали, що саме ця сума боргу існувала на момент розірвання договору.

Після розірвання договору в період з 31.01.2019 по 23.12.2019 відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 37200грн, що не заперечується позивачем та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с.111-119, 123 том 1).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з платіжними квитанціями, наявними у матеріалах справи (а.с. 158-174 том 1), власниками квартир будинку на рахунок позивача сплачено 8318,47грн. У призначенні платежу зазначено утримання будинку та прибудинкової території, що відповідає послугам, які надавались позивачем відповідачу.

З огляду на те, що вони є співвласниками будинку та членами ОСББ, здійснені ними платежі суд враховує як часткову сплату заборгованості відповідача перед позивачем.

Крім того, позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що з державного бюджету на рахунок ПП Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс було перераховано 3187,25грн, як відшкодування субсидій мешканцям будинку №44 по вул. І. Франка і 1007,75грн, як відшкодування пільг мешканцям зазначеного будинку. Наведене підтверджується листом Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради від 31.03.2021 №03-11/1644.

Інших належних та допустимих доказів щодо сплати заборгованості відповідача перед позивачем до матеріалів справи не надано.

При цьому, позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що підрядником були неякісно виконані роботи за актами виконаних робіт № 6 від 11.09.2018 і №5 від 07.09.2018, що підтверджується актами про протікання покрівлі будинку після ремонту від 22.09.2018, 26.10.2018 та актами-претензіями від 09.11.2018, 10.11.2018 (а.с. 106-109 том 1), а також листом позивача про зобов`язання усунути недоліки (а.с. 110 том 1).

Позивач не надав до суду доказів на підтвердження усунення недоліків виконаних робіт.

Таким чином, колегія суддів приймає твердження відповідача про те, що вартість виконаних робіт за зазначеними актами, повинна бути зменшена на суму 37 621,67грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що сума боргу відповідача перед позивачем становить 94 742,36грн (181 848,81 грн (сума боргу погоджена сторонами станом на 14.09.2018) 37 200,00 грн (сплачено Відповідачем після розірвання договору) 8 318,47грн (сплачено власниками квартир) - 3 966,31 грн (субсідія мешканців) 37 621,67 грн (вартість неякісно виконаних робіт) = 94 742,36 грн).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного позовні вимоги Приватного підприємства Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс правомірно задоволено господарським судом частково в сумі 94 742,36грн.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про застосування позовної давності по актам №71 від 24.01.2017 на суму 10608,66грн, № 107 від 25.04.2017 на суму 10579,97грн, №2 від 26.12.2017 на суму 1639,12грн.

Господарським судом правильно визнано заявлене відповідачем клопотання про застосування позовної давності необґрунтованим з урахуванням наступного.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Наявні матеріали справи дозволяють стверджувати про те, що відповідачем вчинялися дії, що свідчать про визнання ним свого боргу.

Зокрема, відповідачем та позивачем був підписаний розрахунок (а.с. 124 том 1) в якому сторони погодили, що заборгованість відповідача станом на 14.09.2018 складає 181848,81грн.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначений розрахунок був підписаний посадовими особами відповідача.

Крім того, вищевикладені обставини дозволяють стверджувати про часткову сплату відповідачем боргу.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 зроблено висновок, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, тощо. Однак, за умови, що акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

З цього можна дійти висновку, що підписання актів звірки взаємних розрахунків є належним доказом визнання відповідачем свого боргу, що перериває строк позовної давності за вимогами позивача.

Тобто, строк звернення за актами виконаних робіт №71 від 24.01.2017 на загальну суму 10 608,66 гривень; №107 від 25.04.2017 на суму 10 579,97 гривень; №2 від 26.12.2017 на суму 1639, 12 гривень; №б/н від 31.01.2018 на суму 4 196, 34 гривень спливають лише 14 вересня 2021 року, а позивач звернувся до суду 17.02.2021, що підтверджується матеріалами справи, а отже, позивачем не пропущений строк позовної давності за вищевказаними актами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 153 034,70 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 у справі №904/1216/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 у справі №904/1216/21 залишити без змін.

Судові витрати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Франка - 44" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.10.2022.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяС.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна