Рішення

від 20.09.2022 по справі 903/91/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 вересня 2022 року Справа № 903/91/21

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича, АДРЕСА_1

про стягнення 895 631,53 грн. штрафу

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна", м. Київ

про стягнення 70 253,88 грн. плати за перевезення вантажу

Суддя Шум М. С.

Секретар судового засідання Харкевич О.О.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Корнишин Ю.О. - адвокат

від відповідача за первісним позовом: Піддубний О.О. - адвокат, ФОП Павлик А. П.

суть справи: рішенням Господарського суду Волинської області від 23.06.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021, позов ТОВ "Мірланд Україна" задоволено. Стягнуто з ФОП Павлика А.П. на користь ТОВ "Мірланд Україна" 895 631,53 грн штрафу. У задоволенні зустрічного позову ФОП Павлика А. П. відмовлено.

Приймаючи рішення, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт недостачі вантажу, який перевозився ФОП Павликом А. П., а укладеним між сторонами договором №1 від 14.02.2020 була передбачена відповідальність перевізника у випадку втрати вантажу у вигляді штрафу у розмірі вартості вантажу.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2022 рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 903/91/21 скасовано в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" до фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича про стягнення 895 631,53 грн штрафу та розподілу судових витрат, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

В решті рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 903/91/21 залишено без змін.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу № 903/91/21 в частині розприділено судді Шуму М. С.

Ухвалою суду від 28.02.2022 прийнято до провадження на новий розгляд справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" до Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича про стягнення 895 631,53 грн. штрафу за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" про стягнення 70 253,88 грн. плати за перевезення вантажу в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд Україна" до фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича про стягнення 895 631,53 грн штрафу та розподілу судових витрат.

12.04.2022 до суду надійшли письмові пояснення позивача за первісним позовом, які прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

19.04.2022 до суду надійшли письмові пояснення відповідача за первісним позовом, клопотання про витребування доказів, клопотання про зменшення розміру штрафу, які прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

10.05.2022 від ТзОВ «Мірланд Україна» надійшли письмові пояснення на клопотання про витребування доказів, письмові пояснення на клопотання про зменшення розміру штрафу, письмові пояснення по справі. Усі пояснення прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24.05.2022 клопотання представника відповідача за первісним позовом про витребування у Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА» доказів задоволено, а саме витребувано завірені належним чином копії документів, які зберігаються в матеріалах страхової справи №54977 від 24.02.2021 за страховим випадком за Договором добровільного страхування відповідальності експедитора 3312.994173169.0047, в тому числі роздруківку даних роботи тахографа, який був встановлений на вантажному автомобілі з напівпричепом (держаний реєстраційний номер транспортних засобів НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) та реєстрував інформацію про рух транспортного засобу за маршрутом місто Recy (Франція) - м. Київ (Україна) та про певні періоди роботи водія - Павлика Антона Петровича..

21.06.2022 на виконання вимог ухвали суду від 24.05.2022 від Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА» надійшов лист з додатками щодо страхової справи №54977 від 24.02.2021 за Договором добровільного страхування відповідальності експедитора 3312.994173169.0047.

12.07.2022 від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення на роздруківку тахографа.

13.07.2022 від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення по справі.

Відповідні пояснення сторін спору прийнято судом та долучено до матеріалів справи

На підставі ст.ст. 182, 185 195, 234 ГПК України, господарський суд протокольною ухвалою від 13.07.2022 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 30.08.2022.

Ухвалою суду від 30.08.2022 розгляд справи по суті відкладено на 20.09.2022.

Фактичні обставини справи:

17.04.2018 між ТОВ «Український Дім Імпорту» як клієнтом та ТОВ "Мірланд Україна" як експедитором було укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом № 17042018, згідно з п. 1.1 якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе обов`язок організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України та/або за її межами і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням, що зазначені у п. 1.2 договору, а клієнт зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору транспортного експедирування для надання кожної конкретної послуги клієнт надає експедиторові заявку, в якій зазначає: дату складання заявки, найменування та кількість (тоннаж) вантажу, якій необхідно перевести, дата, час та місце навантаження вантажу на транспортні засоби; пункт доставки (призначення) вантажу та найменування отримувача вантажу, строк перевезення або дата та час доставки вантажу (розвантаження), ПІБ та телефон представника клієнта, відповідального за організацію перевезення; вимоги до забезпечення збереження та/або умов перевезення (доставки) вантажу; вимоги до маршруту перевезення, якщо такі є у клієнта.

14.02.2020 ТОВ «Український Дім Імпорту» було подано ТОВ "Мірланд Україна" заявку № 14102020 на здійснення міжнародного перевезення вантажу (алкогольних напоїв) сполученням з Recy (Ресі, Французька Республіка) до м. Києва, Україна.

Згідно з пунктом 2.14 договору транспортного експедирування експедитор зобов`язаний для здійснення перевезень залучати перевізників, які мають для цього усі необхідні документи та повноваження.

14.02.2020 між ТОВ "Мірланд Україна" як експедитором та ФОП Павликом А.П. як перевізником було укладено договір перевезення вантажу № 1, відповідно до умов якого предметом договору є порядок взаємовідносин, які виникають між перевізником і експедитором при організації та виконанні обсягу послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів номенклатури експедитора у міжнародному та внутрішньому сполученні. Перевізник зобов`язується доставити за рахунок експедитора довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до пункту 2.1 договору перевезення вантажу № 1 на кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі, підписується експедитором та надається перевізнику.

Згідно з п. 3.2.8 договору перевезення вантажу № 1 перевізник зобов`язаний виконувати перевезення, дотримуючись термінів доставки і цілісності вантажу під час руху транспортного засобу.

За приписами п. 3.2.22 договору перевезення вантажу № 1 перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту прийому його від відправника до моменту здавання одержувачу.

Договором перевезення передбачена відповідальність сторін за неякісне виконання своїх зобов`язань (п. 4.1).

Згідно з п. 4.5 договору перевезення вантажу № 1 у випадку повної або часткової втрати або пошкодження вантажу, які виникли в проміжок часу між отриманням вантажу та його передачею вантажоодержувачу, перевізник відшкодовує експедитору штраф, еквівалентний вартості втраченого або ушкодженого вантажу, який вказаний в претензії вантажоодержувача (вантажовласника) та підтверджується актом, згідно з п. 3.1.9. цього договору.

14.02.2020 ТОВ "Мірланд Україна" надало ФОП Павлику А. П. заявку на міжнародне перевезення автотранспортом № OSH-1200.

18.02.2020 на підставі договору перевезення та заявки №ОБН-1200 відповідач приступив до виконання своїх обов`язків та прийняв вантаж (алкогольну продукцію) до перевезення, сполученням з м. Ресі, Французька республіка до м. Києва, Україна.

Для перевезення вантажу відповідач використовував вантажний автомобіль з напівпричепом - державні реєстраційні номера транспортних засобів НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

25.02.2020 перевізник доставив вантаж. При прийнятті вантажу вантажоодержувачем (ТОВ «Український Дім Імпорту») в складі комісії та за участі водія (відповідача) було проведено фізичний огляд товарів та інших предметів, яким було встановлено недостачу вантажу, був складений акт приймання-передачі продукції № 26/02 від 26.02.2020, яким встановлено факт недостачі товару. Акт підписано відповідачем та представниками ТОВ «Український Дім Імпорту».

Факт недостачі товару було відображено у міжнародній товарно-транспортній накладній від 18.02.2020.

Крім цього, працівниками Київської митниці Держмитслужби України також було складено акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 25.02.2020, відповідно до якого також встановлено недостачу товару.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12020110130000561 у період часу з 17:00 по 00:00 23.02.2020 невстановлена особа, перебуваючи в напрямку автодороги «Київ-Ковель», викрала товар, належний ТОВ «Український Дім Імпорту».

Відповідно до листа Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київський області від 24.04.2020 № 5539/1003/109/20-20, сума збитків ТОВ «Український Дім Імпорту» становить 895 367,77 грн.

ТОВ «Український Дім Імпорту» направило на адресу ТОВ "Мірланд Україна" претензію від 26.02.2020 № 121, у якій ТОВ «Український Дім Імпорту» вимагало у позивача відшкодувати збитки в розмірі 895 631,53 грн.

ТОВ "Мірланд Україна" було надіслано на адресу ФОП Павлика А. П. претензію від 26.02.2020 № 1/1420 про відшкодування збитків.

У відповіді на претензію ФОП Павлик А.П. відмовив у задоволенні претензії ТОВ "Мірланд Україна" посилаючись на обставини незавершеного кримінального провадження № 12020110130000561 та отримання замовником перевезення ТОВ «Український Дім Імпорту» страхового відшкодування втраченого вантажу.

Враховуючи викладене та посилаючись на п. 4.5. договору перевезення № 1 від 14.02.2020, ТОВ "Мірланд Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП Павлика А. П. штрафу в розмірі 895 631,53 грн.

Позиція ТзОВ «Мірланд Україна»:

ФОП Павликом А. П. не заперечується факт підписання договору перевезення вантажу від 14.02.2020.

Відповідачем підписано Акт про недостачу вантажу №26/02 від 26.02.2020.

В свою чергу, договором перевезення передбачене відповідальність сторін за неякісне виконання своїх зобов`язань (п.4.1.).

Розмір збитків в сумі вартості товару, якого не доотримано після перевезення - 895 631 грн. 53 коп. відповідачем не оскаржується.

ТзОВ «Мірланд Україна» звертає увагу суду на те, що відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Однак, матеріалами справи доведено, що розмір збитків становить 895 631, 53 грн.

Розмір збитків повністю дорівнює розміру неустойки (штрафних санкцій) та не може бути зменшений у відповідності до вимог частини 3 статті 551 ЦК України.

Відповідач, укладаючи договір перевезення із позивачем, повністю визнав усі його вимоги у тому числі обов`язок щодо відшкодування ТзОВ "Мірланд Україна" штраф, еквівалентній вартості втраченого або ушкодженого вантажу, який вказаний в претензії вантажоодержувача (вантажовласника) незалежно від того чи винний ФОП Павлик А. П. у викраденні вантажу (товару).

Також, позивач звертає увагу суду, що ТзОВ «Український Дім Імпорту» звернулось до ПрАТ СК "Колоннейд Україна" з яким у нього укладено договір добровільного страхування вантажів від 01.03.2019 № CRG0042890 щодо здійснення відповідного страхового відшкодування.

ПрАТ СК "Колоннейд Україна" було відшкодовано на користь ТзОВ «УДІ» страхове відшкодування у розмірі 758 497,37 грн.

У свою чергу, ТзОВ «Мірланд Україна» звернулось до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з проханням щодо здійснення страхового відшкодування на користь ТзОВ «УДІ» згідно претензії від 26.02.2020 № 121.

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було складено Страховий акт від 12.01.2021 №54977 та винесено Розпорядження №54977 щодо виплати ПрАТ СК "Колоннейд Україна" страхового відшкодування у розмірі 694 771,32 грн.

У зв`язку з тим, що ТзОВ «УДІ» вже було отримано страхове відшкодування, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було перераховане страхове відшкодування на користь ПрАТ СК "Колоннейд Україна", як особі, яка набула право регресної вимоги, відповідно до умов договору страхування та чинного законодавства.

Таким чином, ТзОВ «УДІ» застрахував вантаж в ПрАТ СК "Колоннейд Україна" із передбаченою умовою Договору франшизою, яка після виплати страхового відшкодування складає 137 134,16 гри.

Позивач в поясненнях стверджує, що ймовірність подання позовної заяви ТзОВ «УДІ» до ТзОВ "Мірланд Україна" про стягнення суми франшизи у розмірі 137 134,16 грн. є дуже великою.

У свою чергу, ТзОВ «Мірланд Україна» застрахувало свою відповідальність у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», яке здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ СК "Колоннейд Україна" у розмірі 694 771, 32 грн. з відрахуванням суми франшизи, яка складає 24 453 грн.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2022 по справі № 903/91/21, касаційний суд посилається на те, що неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

З приводу вищевказаного, позивач зазначає, що предметом спору по даній справі є стягнення штрафних санкцій, які передбачені договором перевезення. Позивач не намагається здійснити стягнення матеріальних збитків за завдану шкоду.

ТзОВ «УДІ», яке є вантажоодержувачем вантажу застрахувало вантаж у ПрАТ СК "Колоннейд Україна" (договір добровільного страхування вантажів від 01.03.2019р. № CRG0042890).

ТзОВ "Мірланд Україна", яке є експедитором застрахувало свою відповідальність у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (договір добровільного страхування відповідальності експедитора № 312.994173169.0047).

Враховуючи те, що у матеріалах справи відповідачем не зазначається страхова компанія у якій він застрахував свою відповідальність, то його відповідальність у момент викрадення вантажу не була застрахована.

Якщо б ТзОВ «Мірланд Україна» також не застрахувало свою відповідальність, то повинно було відшкодовувати ТзОВ «УДІ» або ПрАТ СК "Колоннейд Україна" збитки за втрачений вантаж у розмірі 895 631, 53 грн.

У зв`язку з тим, що ТзОВ «Мірланд Україна» застрахувало свою відповідальність у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», останнім було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ СК «Колоннейд Україна» у розмірі 694 771, 32 грн. з відрахуванням суми франшизи, яка складає 24 453 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення позовних вимог, ТзОВ «Мірланд Україна» зазначає, що наявність на утриманні у відповідача неповнолітніх дітей та непогашених кредитних зобов`язань не можуть бути підставою для зменшення розміру штрафу у 20 разів по даній справі.

Відповідач сам на власний ризик вирішив здійснювати господарську діяльність у формі фізичної особи-підприємця та у разі невиконання умов договору повинен нести відповідальність за його невиконання перед іншою стороною договору.

Крім того, непогашені кредитні зобов`язання взагалі не мають відношення по даній справі.

Усі правовідносини по даній справі стали результатом неналежного надання відповідачем позивачу послуг з перевезення вантажу у результаті здійснення господарської діяльності.

Також, у клопотанні про зменшення розміру штрафу представник ФОП Павлика А. П. ніяким чином не обґрунтовує чому саме 5 %, а не наприклад: 50, 60 або 70% від 100 % суми штрафу він вважає обґрунтованою за відповідальність за невиконання умов договору перевезення.

Таким чином, ФОП Павлик А.П. визнає, що ним не було належним чином виконано обов`язки щодо доставки вантажу, а тому є усі підстави для стягнення з нього штрафних санкцій у розмірі 895 631, 53 грн., які передбачені пунктом 4.5. Договору перевезення за неналежне виконання взятих на себе перевізником зобов`язань.

Позивач наголошує про те, що у ТзОВ «Мірланд Україна» залишається ризик обов`язку щодо відшкодування франшизи згідно умов договору страхування та обов`язок щодо виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2021 по справі за № 910/1409/21, що безумовно становлять більшу суму, ніж запропонована ФОП Павликом А. П. сума штрафу у розмірі 44 781, 58 грн. 58 коп.

В письмових поясненнях на роздруківку даних тахографа ТзОВ «Мірланд Україна» зазначає, що вказаний доказ не спростовує відповідальність відповідача за невиконання вимог договору перевезення.

Таким чином, перевізником було не дотримано вимог Договору перевезення щодо цілісності вантажу та він повинен нести повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту прийому його від відправника до моменту здавання одержувачу.

Дані тахографа, на витребуванні яких наполягав представник відповідача, ніяким чином не спростовують того факту, що недостача товару виникла у період, коли вантаж находився в розпорядженні перевізника (відповідача), а лише підтверджують, що ФОП Павликом А. П. були здійсненні зупинки, у тому числі із вимкненим двигуном, нестача товару сталася, коли товар знаходився у володінні ФОП Павлика А. П.

Позиція Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича:

Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань по доставці вантажу у місце призначення відбулось виключно з підстави викрадення вантажу, тобто невиконання зобов`язання відповідачем відбулось з підстави, яка від останнього ніяким чином не залежить та знаходиться поза межами цивільно- правової відповідальності відповідача.

Саме пошкодження замка до напівпричепа транспортного засобу сторонніми особами і вчинення ними кримінального правопорушення і є тими обставинами, які водій не міг запобігти та усунути і які від нього не залежали.

Крадіжка вантажу під час здійснення міжнародного перевезення відноситься до обставини, уникнути якої перевізник за звичайних обставин виконання міжнародного перевезення не мав можливості, та наслідки такої крадіжки у вигляді часткової втрати вантажу за звичайних обставин виконання міжнародного перевезення не міг відвернути.

При цьому, ФОП Павлик А. П. посилається на приписи ст.314 ГК України, ст. 924 ЦК України.

Щодо розміру збитків, відповідач зазначає, що Експедитор не виконав обов`язку щодо складання акту всупереч п. 3.1.9 та 4.5 договору перевезення №1 від 14.02.2020, такий акт відсутній в матеріалах справи.

Акт приймання-передачі продукції №26/-2 від 26 лютого 2020 року складений не стороною Договору, як того вимагає п. 3.1.9 Договору №1, а представниками вантажоодержувача - ТОВ «Український Дім Імпорту», з метою долучений до CMR б/н.

Більше того, складений вантажоодержувачем акт приймання-передачі продукції №26/-2 від 26.02.2020 містить підписи лише представників ТзОВ «Український Дім Імпорту» та водія.

За відсутності в матеріалах справи складеного між сторонами договору акту здачі прийняття втраченого вантажу у розумінні п. 3.1.9 договору, відсутні підстави для стягнення з перевізника 895 631, 53 грн. штрафу, встановленого на підставі пункту 4.5 договору

ФОП Павлик А. П. також зазначає, що встановлення такого значного розміру штрафних санкцій несумісне з принципом розумності, справедливості та носить некомпенсаційний характер, а є додатковим надходженням для позивача за первісним позовом, які б він не отримав, за умови належного виконання відповідачем зобов`язань за договором перевезення.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічну правову позицію з даного питання викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.

Крім того, вказана позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, у постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 922/4294/19, від 16 березня 2021 року у справі № 922/266/20, від 04 грудня 2018 року у справі №916/65/18, від 03 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 22 жовтня 2019 року у справі №904/5830/18, від 13 січня 2Q20 року у справі №902/855/18.

ТзОВ «Мірланд Україна» отримало від ТзОВ «Український Дім Імпорту» оплату послуг на загальну суму 76 882, 00 грн. на виконання умов Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №17042018 від 17.04.2018, зокрема у відповідності до заявки №14102020 від 14.02.2020 (що підтверджується відповіддю ТзОВ «Український Дім Імпорту» на адвокатський запит вих.№ 12/03 від 12 березня 2021 року).

Тобто у даному випадку, незалежно від події втрати вантажу ТзОВ «Мірланд Україна» отримало прибуток на загальну суму 76 882 грн. 00 коп., як це і було передбачено заявкою~№1410202(). В свою чергу, будь-яких відшкодувань вантажоодержувачу - ТзОВ «Український Дім Імпорту» за втрачений товар не здійснювало.

Щодо посилання представника позивача у поясненнях на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі №910/1409/21 про відшкодування 758 497 грн. 37 коп., то відповідач зауважує, що позов задоволено у розмірі 63 726 грн. 05 коп. Ризик сплати ТзОВ «Мірланд Україна» страхового відшкодування у сумі 63 726 грн. 05 коп. на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 за №910/1409/21, ніяким чином не завдасть шкоди (збитків) останньому.

Більше того, ризик відшкодування в межах фактичних затрат страховика - ПРАТ «СК «ПЗУ Україна», який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, може бути покладено на ФОП Павлика А.П., відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування». До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В задоволенні позову ФОП Павлик А. П. просить відмовити.

В клопотанні про зменшення розміру штрафу відповідач звертає увагу суду на висновки ВС КГС у постанові про передачу відповідної справи на новий розгляд до суду першої інстанції та інші правові висновки ВС КГС про те, що зменшення неустойки (зокрема, штрафу) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У випадку встановлення судом першої інстанції підстав для стягнення з ФОП Павлика А.П. штрафу, при розгляді даного клопотання про зменшення його розміру, відповідач просить врахувати:

1) тяжку фінансові становище відповідача, перебування його на межі фінансової спроможності, наявність непогашених кредитних зобов`язань перед АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору про надання банківських послуг шляхом підписання заяви № б/н про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ» від 07.06.2021 існує заборгованість на суму 108 400, 00 грн. та перед АТ «Ощадбанк» на підставі договору кредитної лінії від 02.07.2021 існує заборгованість на суму 124 991,75 грн.

2) перебування на повному матеріальному утриманні Павлика Антона Петровича трьох малолітніх дітей - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується копіями свідоцтв про народження , а також - вагітної дружини Павлик Ірини.

3) невідповідність співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

4) відсутність для позивача наслідків порушення зобов`язання відповідачем.

В даному випадку, незалежно від події втрати вантажу ТзОВ «Мірланд Україна» отримало прибуток на загальну суму 76 882 грн. 00 коп., як це і було передбачено заявкою №14102020. В свою чергу, будь-яких відшкодувань вантажоодержувачу - ТзОВ «Український Дім Імпорту» за втрачений товар не здійснювало, а тому жодних втрат не понесло.

Ризик сплати ТзОВ «Мірланд Україна» страхового відшкодування у сумі 63 726 грн. 05 коп. на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 за №910/1409/21, про який позивач зазначає у відзиві на касаційну скаргу, ніяким чином не завдасть шкоди останньому.

Більше того, ризик відшкодування в межах фактичних затрат страховика - ПРАТ «СК «ПЗУ Україна», який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, може бути покладено на ФОП Павлика А.П. відповідно до от. 27 Закону України «Про страхування».

5) поведінку відповідача, зокрема відсутність вини у втраті вантажу ФОП Павлик А.П.

Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань по доставці вантажу у місце призначення, відбулось виключно з підстави викрадення вантажу, тобто невиконання зобов`язання відповідачем відбулось з підстави, яка від останнього ніяким чином не залежала та знаходилася поза межами цивільно-правової відповідальності відповідача.

У зв`язку з викладеним, у випадку встановлення судом першої інстанції підстав для стягнення з ФОП Павлика А.П. штрафу, відповідач просить суд зменшити розмір штрафу, виходячи з заявленої до стягнення суми, із 100% до 5 % - до 44 781 (сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят одну) гривню 58 копійок штрафу.

Щодо даних тахографа, відповідач стверджує, що такі дані підтверджують, що ФОП Павлик А. П. їхав за встановленим маршрутом без відхилень та без порушень умов договору перевезення, а викрадення частини вантажу відбулося за обставин, які останній не міг передбачити та запобігти, тобто за відсутності його вини.

Розглянувши матеріали справи, пояснення сторін спору, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову. При цьом,у суд дійшов висновку про зменшення розмір штрафу та стягнення з відповідача 44 781 грн. 58 коп.

Позиція суду обґрунтована таким:

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Аналогічні норми містить ст. 526 ЦК України.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення неустойки (зокрема, штрафу) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу) до її розумного розміру.

У п. п. 8.22 - 8.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Порушення права на справедливий розгляд за ст. 6 Конвенції буде мати місце у випадках: відмови суду розглядати в своєму рішенні доводи, засновані на Конвенції, які до того ж були ясно і повно викладено; відмови суду оцінювати доводи заявника, засновані на Конституції; відмови суду в задоволенні скарги заявника без оцінки доказів по суті, тобто без будь-якої мотивації, лише шляхом відтворення в судовій ухвалі тексту рішення суду нижчого рівня (рішення ЄСПЛ у справах "Гарсія Руїс проти Іспанії", "Іро Баланіт проти Іспанії", "Проніна проти України", "Хелле проти Фінляндії", "Татішвілі проти Росії").

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені і в ст. 7 (рівність перед законом і судом) та ст. 13 (змагальність сторін) ГПК України.

На таке звертає увагу суду першої інстанції Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 21.01.2022 №903/91/21 при передачі на новий розгляд первісних позовних вимог у даній справі.

Позивач просить суд на підставі п. 4.5. договору перевезення № 1 від 14.02.2020 стягнути з ФОП Павлика А. П. штрафу в розмірі 895 631, 53 грн. Відповідний розмір штрафу еквівалентний вартості втраченого багажу.

Суд вважає, що вартість втраченого багажу є доведеною та підтверджується наступними доказами: акт приймання-передачі продукції № 26/02 від 26.02.2020, яким встановлено факт недостачі товару. Акт підписано відповідачем та представниками ТзОВ «Український Дім Імпорту». Факт недостачі товару було відображено у міжнародній товарно-транспортній накладній від 18.02.2020. Крім цього, працівниками Київської митниці Держмитслужби України також було складено акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 25.02.2020, відповідно до якого також встановлено недостачу товару.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12020110130000561 у період часу з 17:00 по 00:00 23.02.2020 невстановлена особа, перебуваючи в напрямку автодороги «Київ-Ковель», викрала товар, належний ТзОВ «Український Дім Імпорту». Відповідно до листа Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київський області від 24.04.2020 № 5539/1003/109/20-20, сума збитків ТзОВ «Український Дім Імпорту» становить 895 367 грн. 77 коп.

Однак, встановлення такого значного розміру штрафних санкцій несумісне з принципом розумності, справедливості та носить некомпенсаційний характер, а є додатковим надходженням для позивача за первісним позовом, які б він не отримав, за умови належного виконання відповідачем зобов`язань за договором перевезення.

Позивач, обґрунтовуючи розмір штрафних санкцій, посилається на норму договору перевезення, однак як наведено вище, приписи ГК України, ЦК України, неодноразові висновки КГС у складі ВС при постановленні рішення про стягнення неустойки наділяють суд правом зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, оскільки неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

В матеріалах справи відсутні докази понесення ТзОВ «Мірланд Україна» збитків у спірному перевезенні, відсутні докази сплати ТзОВ «Мірланд Україна» як експедитором на користь ТзОВ «Український Дім Імпорту» як власника вантажу вартості втраченої його частини, відшкодування вартості втраченого вантажу його власнику (ТзОВ «Український Дім Імпорту») страховою компанією ПрАТ СК «Колоннейд Україна».

Більше того, ТзОВ «Мірланд Україна» отримало від ТзОВ «Український Дім Імпорту» оплату послуг на загальну суму 76 882, 00 грн. на виконання умов Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №17042018 від 17.04.2018, зокрема у відповідності до заявки №14102020 від 14.02.2020 (що підтверджується відповіддю ТзОВ «Український Дім Імпорту» на адвокатський запит вих.№ 12/03 від 12 березня 2021 року).

Натомість, відповідач жодних коштів за надані послуги перевезення від ТзОВ «Мірланд Україна» не отримав.

Суд погоджується із твердженням представника відповідача про те, що сплата ТзОВ «Мірланд Україна» страхового відшкодування у сумі 63 726 грн. 05 коп. (стягнуто рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 №910/1409/21) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» не завдасть шкоди (збитків) позивачу у даній справі з врахуванням часткового задоволення позову.

Зменшуючи розмір штрафу до 44 781 грн. 58 коп. (5% від стягуваної суми), окрім вищевикладеного, суд бере до уваги також наявність у відповідача непогашених кредитних зобов`язань перед АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору про надання банківських послуг шляхом підписання заяви №б/н про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ» від 07.06.2021 та перед АТ «Ощадбанк» на підставі договору кредитної лінії від 02.07.2021 (заборгованість перед АТ «Ощадбанк» на суму 124 991,75 грн. підтверджується наданою суду довідкою банку.

Суд також бере до уваги перебування на повному матеріальному утриманні Павлика Антона Петровича трьох малолітніх дітей - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується копіями свідоцтв про народження, а також - вагітної дружини ОСОБА_5 (довідка лікаря від 18.04.2022 долучена до матеріалів справи).

Покладення на ФОП Павлика А. П. такої міри відповідальності як стягнення штрафу у повному розмірі стане для останнього непомірним фінансовим тягарем. А штраф, як неодноразово зазначалося вище, не є каральною санкцією, проте носить компенсаційний характер. ТзОВ "Мірланд Україна" таких збитків, як просить стягнути, не понесло.

Зменшення розміру штрафу до 5% від стягуваної суми обгрунтовано дотриманням принципу справедливості, розумного балансу інтересів сторін, майнових та економічних наслідків для сторін спору.

Суд також бере до уваги ступінь виконання зобов`язань ФОП Павликом А. П., оскільки останній здійснив перевезення вантажу, кошти за надані послуги не отримав.

Одночасно, суд дослідивши роздруківку даних тахографа та інформацію про рух транспортного засобу, що надані ПрАТ СК «ПЗУ Україна» не вважає такі дані достатніми стверджувати про відсутність вини ФОП Павлика А. П. та вжиття ним усіх можливих заходів задля уникнення втрати частини вантажу.

Рух автомобіля за встановленим маршрутом, нетривалі зупинки автомобіля по маршруту (ті обставини, які можна встановити з роздруківки тахографа), на думку суду, не є достатнім стверджувати, що ФОП Павлик А. П. не міг передбачити та запобігти викраденню частини вантажу.

Суд зазначає, що під час нового розгляду справи та при постановленні рішення про часткове задоволення позву на суму 44 781 грн. 58 коп. судом взято до уваги викладене у постанові КГС у складі ВС від 21.01.2022 по даній справі, перевірено доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, досліджено обставини та наслідки спірного перевезення для сторін, обґрунтованість розміру штрафу з врахуванням цивільно-правових принципів рівності і балансу інтересів сторін.

Витрати по сплаті судового збору в частині задоволених вимог в сумі 2 270 грн. 00 коп. (мінімальна ставка судового збору) відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлика Антона Петровича ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд Україна» (04073, м. Київ, проспект Московський, буд.8, корпус 1, код ЄДРПОУ 39852438)

- 44 781 грн. 58 коп. штрафу; 2 270 грн. 00 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. У позові на суму 850 849 грн. 95 коп. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

повний текст рішення

підписано 30.09.2022

Суддя М. С. Шум