Рішення
від 30.09.2022 по справі 910/4068/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2022Справа № 910/4068/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/4068/22

За позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дірексіон"</a>;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (третя особа 1);

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (третя особа 2);

про стягнення 23 635,50 грн.

Без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дірексіон"</a> про стягнення 23 635,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР18/07/21-Н від 01.07.2021, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 23 635,50 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2022 позовну заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.06.2022 від позивача на адресу суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 06.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/4068/22 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Також ухвалою суду від 24.06.2022 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" (третя особа 1) та Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (третя особа 2) та зобов`язано третіх осіб надати суду письмові пояснення по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статті 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду від 24.06.2022, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

13.07.2022 від позивача надійшла заява про покладення на відповідача понесених Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" судових витрат у справі.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дірексіон" (далі - відповідач, користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - позивач, Суміжна організація), Приватною організацією "Організація колективного управління авторських та суміжних прав" (далі - Авторська організація) та Приватною організацією "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - ПО УЛАПС) було укладено договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-18/07/21-Н (далі -договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1 Договору).

Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2 договору).

Додатками № 1 та № 2 до договору між користувачем від імені якого діє ПО УЛАСП, Суміжною організацією і Авторською організацією були підписані договори про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав та про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права.

Додатком № 3 до договору погоджено перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права, а також розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, який становить 11 680,25 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем, відповідачем, Суміжною організацією, Авторською організацією та ПО УЛАСП договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором на виплату винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів.

За змістом статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Частиною 3 статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до частин 4, 5 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною 2 статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (стаття 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Як встановлено судом, за змістом п. 3.3 договору, за договорами, зазначеними в п. 3.1 та 3.2, користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. Під щомісячними платежами мається на увазі оплата роялті за один календарний місяць. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також «Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) в строк для сплати роялті, що визначений у додатку № 3 до цього договору на рахунок ПО УЛАСП.

Крім того, відповідно до п. 3.3.1 договору механізм розстрочки, передбачений цим договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.

Розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права складає 11 680,25 грн за використання в комерційній діяльності музичних творів.

Загалом відповідачем сплачено 34 490,75 грн за договором.

Однак, відповідач в спірні періоди дії договору належним чином не виконав зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов договору.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідач заборгував за рік дії договору, а самме з 01.07.2021 по 01.06.2022.

Також відповідач частково сплатив суму боргу за вересень 2021 року у розмірі 11 130,25 грн.

Загальна заборгованість за договором за вказаний період становить 47 271,00 грн.

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за вказаний період у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не надані.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3.4 договору отриманий ПО УЛАПС від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховуються ПО УЛАПС на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАПС завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація.

Отже, позивачеві належить 50% від винагороди, що підлягає перерахуванню відповідачем на рахунок Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", що дорівнює 23 635,50 гривень.

Позивачем у своїй позовній заяві було заявлено до стягнення з відповідача 23 635,50 грн основного боргу. Наявність та обсяг заборгованості відповідача перед позивачем за договором за спірний період у розмірі 23 635,50 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню в заявленому Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" розмірі.

За таких обставин, позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дірексіон"</a> заборгованості у розмірі 23 635,50 грн є правомірними і обґрунтованими, а відтак суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 ГПК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ІНТЕЛКРАФТС" (далі - адвокатське об`єднання) укладено договір № 14.834 про надання професійної правничої допомоги від 11.05.2022, відповідно до пункту 1.1 якого, адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.

Пунктом 4.1.1 зазначеного договору передбачено, що за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанціє клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду в розмірі 10 000,00 грн без ПДВ.

В матеріалах справи міститься долучений позивачем акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом від 05.07.2022, з якого вбачається, що Адвокатським об`єднанням "ІНТЕЛКРАФТС" надано позивачу наступні послуги, пов`язані з розглядом даної справи, а саме: підготовка та складання тексту позовної заяви, роздруківка, посвідчення копій документів, підготовка процесуальних документів на загальну суму 10 000,00 грн.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту другого частини 2 статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), у додатковій постанові від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 у справі №753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 у справі № 910/3929/18 та інших.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. не є співмірними із ціною позову, складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі не відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності та справедливості.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи малозначність цієї справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути зменшено до 5 000,00 грн.

За наведених обставин, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, враховуючи співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та покладення на відповідача судових витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн у відповідності до пункту першого частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дірексіон"</a> (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 52А, офіс 154/1, ідентифікаційний код 43991349) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, місто Київ, вулиця А. Аболмасова, будинок 5, група приміщень 57, офіс 7, ідентифікаційний код 42502769) 23 635 (двадцять три тисячі шістсот тридцять п`ять) грн 50 коп., 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.09.2022
Оприлюднено04.10.2022
Номер документу106550194
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності про авторські та суміжні права щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами

Судовий реєстр по справі —910/4068/22

Постанова від 23.01.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пантелієнко В.О.

Ухвала від 26.12.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пантелієнко В.О.

Ухвала від 29.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пантелієнко В.О.

Рішення від 30.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

Ухвала від 23.06.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

Ухвала від 05.06.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні