Постанова

від 23.01.2023 по справі 910/4068/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р. Справа№ 910/4068/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Остапенка О.М.

Гарник Л.Л.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

представники сторін у судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Дірексіон"

на рішення господарського суду м.Києва від 30.09.2022р.

(повний текст складено 30.09.2022р.)

у справі №910/4068/22 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до ТОВ "Дірексіон"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1.Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав"

2.Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

про стягнення 23 635,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 30.09.2022р. по справі №910/4068/22 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Дірексіон" на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" 23 635 грн. 50 коп., 2 481 грн. судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, 11.11.2022р. ТОВ "Дірексіон" подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 30.09.2022р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав".

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дірексіон" на рішення господарського суду м.Києва від 30.09.2022р. по справі №910/4068/22 та призначено її до розгляду на 23.01.2023р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Громадська спілка "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулася до господарського суду м.Києва з позовом до ТОВ "Дірексіон" про стягнення 23 635,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР18/07/21-Н від 01.07.2021р., у зв`язку з чим позивач просив місцевий суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 23 635,50 грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.06.2022р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/4068/22 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" (третя особа 1) та Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (третя особа 2) та зобов`язано третіх осіб надати суду письмові пояснення по суті спору.

З матралів справи вбачається, що 01.07.2021р. між ТОВ "Дірексіон" (далі - відповідач, користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - позивач, Суміжна організація), Приватною організацією "Організація колективного управління авторських та суміжних прав" (далі - Авторська організація) та Приватною організацією "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - ПО УЛАПС) було укладено договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-18/07/21-Н (далі -договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно, як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п.3.1 Договору).

Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п.3.2 договору).

Додатками № 1 та № 2 до договору між користувачем, від імені якого діє ПО УЛАСП, Суміжною організацією і Авторською організацією були підписані договори про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав та про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права.

Додатком № 3 до договору погоджено перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права, а також розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, який становить 11 680,25 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем, відповідачем, Суміжною організацією, Авторською організацією та ПО УЛАСП договору, місцевий суд дійшов правильного висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про виплату винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів.

За змістом статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Частиною 3 статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст.45 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Місцевим судом було встановлено, що за змістом п.3.3 договору, за договорами, зазначеними в п.3.1 та 3.2, користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. Під щомісячними платежами мається на увазі оплата роялті за один календарний місяць. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (далі також «Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) в строк для сплати роялті, що визначений у додатку №3 до цього договору на рахунок ПО УЛАСП.

Крім того, відповідно до п.3.3.1 договору, механізм розстрочки, передбачений цим договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.

Розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права складає 11 680,25 грн за використання в комерційній діяльності музичних творів.

Загалом відповідачем було сплачено 34 490,75 грн за договором.

Однак, відповідач в спірні періоди дії договору належним чином не виконав зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач заборгував за рік дії договору, а саме з 01.07.2021р. по 01.06.2022р. Також відповідач частково сплатив суму боргу за вересень 2021 року у розмірі 11 130,25 грн.

Загальна заборгованість за договором за вказаний період становить 47 271,00 грн.

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за вказаний період у матеріалах справи відсутні та відповідачем місцевому суду надані не були.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3.4 договору отриманий ПО УЛАПС від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховуються ПО УЛАПС на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАПС завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація.

Отже, позивачеві належить 50% від винагороди, що підлягає перерахуванню відповідачем на рахунок Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", що дорівнює 23 635,50 грн.

Позивачем у своїй позовній заяві було заявлено до стягнення з відповідача 23 635,50 грн. основного боргу. Наявність та обсяг заборгованості відповідача перед позивачем за договором за спірний період у розмірі 23 635,50 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані. Зокрема відповідачем не було надано місцевому суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню в заявленому Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" розмірі.

Тому місцевий суд законно визнав позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про стягнення з ТОВ "Дірексіон" заборгованості у розмірі 23 635,50 грн. правомірними і обґрунтованими та задовольнив його в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 ГПК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ІНТЕЛКРАФТС" (далі - адвокатське об`єднання) було укладено договір №14.834 про надання професійної правничої допомоги від 11.05.2022р., відповідно до пункту 1.1 якого, адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.

Пунктом 4.1.1 зазначеного договору передбачено, що за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанціє клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду в розмірі 10 000,00 грн без ПДВ.

В матеріалах справи міститься долучений позивачем акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом, від 05.07.2022р., з якого вбачається, що Адвокатським об`єднанням "ІНТЕЛКРАФТС" надано позивачу наступні послуги, пов`язані з розглядом даної справи, а саме: підготовка та складання тексту позовної заяви, роздруківка, посвідчення копій документів, підготовка процесуальних документів на загальну суму 10 000,00 грн.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту другого ч.2 ст.126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №753/15687/15-ц, від 26.09.2018р. у справі № 53/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019р. у справі №910/3929/18 та інших.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. не є співмірними із ціною позову, складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі не відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності та справедливості.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи малозначність цієї справи в розумінні ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов законно і обгрунтовано зменшив заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Місцевий суд законно і обґрунтовано повністю задовольнив позов і стягнув з ТОВ "Дірексіон" на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" 23 635 грн. 50 коп., 2 481 грн. судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Дірексіон" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 30.09.2022р. у справі №910/4068/22 - без змін.

Справу №910/4068/22 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді О.М. Остапенко

Л.Л. Гарник