Рішення

від 03.10.2022 по справі 910/4280/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2022Справа № 910/4280/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз»

до Приватного підприємства «Маріам-С»

про стягнення 81 237,05 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Маріам-С» про стягнення 81 237,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № ІФ-64/2021 від 25.10.2021 щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 73494,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 6981,93 грн та 3% річних у розмірі 761,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 позов задоволено частково.

22.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши вказану заяву, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Маріам-С» про стягнення 81 237,05 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 позов задоволено частково, закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» до Приватного підприємства "Маріам-С" в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 70 000,00 грн, стягнуто з Приватного підприємства " Маріам-С" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово Фудз" 6 981,93 грн інфляційних втрат, 622,18 грн 3% річних та судовий збір у розмірі 2370,05 грн, в іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено вище, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження та рішення було складено 13.09.2022, отже датою ухвалення рішення у даній справі є 13.09.2022.

До заяви про винесення додаткового рішення додано, зокрема, копію акту про прийняття-передачу наданих послуг від 16.09.2022 та детальний розрахунок розміру витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката від 16.09.2022.

Разом з тим, заява про винесення додаткового рішення надіслана засобами поштового зв`язку 20.09.2022, тобто, поза межами строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

При цьому, позивач у заяві про винесення додаткового рішення просить поновити строк на подання доказів, оскільки, про рішення суду позивачу стало відомо 16.09.2022 після отримання його копії на електронну адресу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на зазначене, суд визнає поважними причини пропуску процесуального строку встановленого законом та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позові позивачем зазначено, що розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката відповідно до договору №3/22 про надання правової допомоги від 04.01.2022 та додаткової угоди №5 від 24.05.2022 до зазначеного договору складає фіксовану суму 8 000,00 грн, оплата якої здійснюється позивачем протягом 20 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг за вказаним договором (п. 3 додаткової угоди №3 від 24.05.2022).

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що витрати у розмірі 8 000,00 грн заявлені позивачем до відшкодування безпідставно, оскільки у справі відсутні докази які б підтверджували фактичне надання адвокатом послуг в межах Договору №3/22 від 04.01.2022.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Разом з тим, на адресу Господарського суду міста Києва не надходило заперечень відповідача стосовно заявленого до відшкодування розміру адвокатських витрат з урахуванням доказів поданих разом з заявою про винесення додаткового рішення.

При цьому, суд зазначає що відповідачем у відзиві не вказано в чому саме полягає необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката та не підтверджено жодними засобами доказування неспівмірність розміру цих витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «Перший правничий колегіум «АСТРЕЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» укладено Договір про надання правової допомоги №3/22 від 04.01.2022, відповідно до п.1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.4.3. Договору №3/22 від 04.01.2022 винагорода Адвокатського об`єднання за надання Правової допомоги є гонораром, який поверненню не підлягає

За умовами п .5.1. Договору №3/22 від 04.01.2022 надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги за Договором здійснюється на підставі додаткових угод до Договору, якими визначається обсяг й вартість Правової допомоги, що буде надана або надається

За умовами п.1.1. Додаткової угоди №5 від 24.05.2022 до Договору про надання правової допомоги №3/22 від 04.01.2022 Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати КЛІЄНТУ наступні послуги - підготувати позовну заяву до ПП «Маріам-С» (код ЄДРПОУ 24932292) про стягнення заборгованості в розмірі 73 494,00 грн - вартість товару, поставленого Клієнтом першому на підставі договору поставки № ІФ-64/2021 від 25.10.2021.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №5 від 24.05.2022 вартість послуг Адвокатського об`єднання, що передбачені цією Додатковою угодою, складає фіксовану суму 8 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 Акту про прийняття-передачу наданих послуг від 16.09.2022 Адвокатським об`єднанням надано Клієнту юридичні послуги, передбачені Додатковою угодою № 5 від 24.05.2022 до Договору, а саме: складено позовну заяву до ПП «Маріам-С» (код ЄДРПОУ 24932292) про стягнення заборгованості в розмірі 73 494,00 грн - вартість товару, поставленого Клієнтом першому на підставі договору поставки № ІФ-64/2021 від 25.10.2021; виконано розрахунок інфляційних втрат та 3-х процентів річних, що підлягають сплаті ПП «Маріам-С» на користь Клієнта у зв`язку з несвоєчасною оплатою товару, отриманого на підставі зазначеного договору; здійснено аналіз судової практики розгляду спорів, що виникають із аналогічних правовідносин; направлено копію позовної заяви з додатками на адресу ПП «Маріам-С»; опрацьовано та здійснено правовий аналіз відзиву ПП «Маріам-С» від 29.07.2022 по справі № 910/4280/22; складено та подано відповідь від 03.08.2022 на відзив ПП «Маріам-С» від 29.07.2022 по справі №910/4280/22.

Згідно п.2 Акту про прийняття-передачу наданих послуг від 16.09.2022 вартість послуг, що вказані у пункті 1 цього Акту, становить 8 000,00 грн.

Разом з тим, судом з заявлених до стягнення 81 237,05 грн відмовлено у стягненні 3 494,00 грн, закрито провадження у частині стягнення 70 000,00 грн, частково задоволено вимогу про стягнення 761,12 грн 3% річних у розмірі 622,18 грн та задоволено вимогу про стягнення 6 981,93 грн інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача на професійну правничу допомогу за розгляд вимог, провадження з розгляду яких підлягає закриттю, покладається на відповідача, з урахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача; судові витрати позивача на професійну правничу допомогу за розгляд інших вимог покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Таким чином, надавши оцінку усім наявним в матеріалах справи документам, врахувавши ступінь складності справи, обсяг опрацьованих матеріалів та ціну позову, суд, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн підтверджуються наявними у справі доказами та є обґрунтованими.

Зважаючи на часткове задоволення позову, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 7 642,24 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Приватного підприємства "Маріам-С" (03148, місто Київ, вул. Гната Юри, будинок 9; ідентифікаційний код: 24932292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово Фудз" (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Промислова, будинок 29; ідентифікаційний код: 34845075) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 642 (сім тисяч шістсот сорок дві) грн 24 коп.

2. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева