Ухвала

від 03.10.2022 по справі 904/1538/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.10.2022 р. Справа № 904/1538/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вх. № 2997/21 від 19.09.2022) про видачу дубліката наказу

у справі № 904/1538/21

за позовом: Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС-УК», м. Львів,

предмет позову: стягнення 369 704,54 грн,

підстава позову: порушення умов кредитного договору № К-Д 689 від 07.02.2019 року,

без виклику сторін,

встановив:

у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС-УК» про стягнення 369 704,54 грн, за результатами розгляду якої 28.07.2021 постановлено рішення, а на його виконання 20.09.2021 видано наказ.

19.09.2022 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про видачу дубліката наказу у справі № 904/1538/21. Заява підписана ОСОБА_1 , представником позивача на підставі довіреності від 27.08.2019.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Статтею 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Перевіряючи наявність повноважень у підписанта заяви, суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Особи, які можуть бути представниками, передбачені ст. 58 Господарського процесуального кодексу України. Так, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до довіреності, долученої до заяви, Мальований Вадим Володимирович не є адвокатом, а є юрисконсультом Акціонерного товариства «Акцент-Банк».

Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі N 922/2844/19, від 01.04.2020 у справі N 922/2733/19).

Закон України від 18.12.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", яким ч. 3 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції, визначає поняття "самопредставництво юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами (ухвала КГС ВС від 21.01.2020 у справі N 924/440/19).

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі N 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі N 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 02.07.2020 у справі N 9901/39/20.

При цьому в своїх рішеннях Верховний Суд звертає увагу, що довіреність за відсутності доказів, передбачених частиною четвертою статті 56 ГПК України (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не підтверджує повноваження особи діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва (ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі N 924/440/19, від 07.02.2020 у справі N 17/495-08, від 17.02.2020 у справі N 914/1002/19, від 20.01.2020 у справі N 910/3245/19, від 13.03.2020 у справі N 922/2844/19).

Інших доказів на підтвердження повноважень представництва інтересів сторони, крім довіреності від 27.06.2019, підписант заяви про видачу дубліката наказу не подав. Суд зазначає, що у матеріалах справи є витяг зі Статуту позивача, відповідно до п. 9.4.8 якого вказано, що на підставі виданої Головою Правління довіреності уповноваженими діяти у всіх судах України є члени Правління банку. Проте, довіреність видана ОСОБА_1 як юрисконсульту, а не члену Правління Банку.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про видачу дубліката наказу підписана особою, яка не підтвердила наявності у неї повноважень представника позивача.

Частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи наведене, суд зазначає про наявність підстав для повернення заяви заявнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вх. № 2997/21 від 19.09.2022) про видачу дубліката наказу у справі № 904/1538/21 з додатками на 8-ми аркушах повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.