Ухвала

від 03.10.2022 по справі 922/6026/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"03" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/6026/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Калантай М.В.

судді: Рильова В.В. , Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши матеріали скарги Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі

за позовом Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво", м.Харків до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м.Харків про за участю представників: від позивача (стягувача): від відповідача (боржника): від ВДВС: стягнення 3 897 228,07 грн. не з`явився не з`явився не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у даній справі (головуючий суддя - Калантай М.В., судді: Суслова В.В., Аюпова Р.М.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, задоволено позов Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво" (надалі - позивач, стягувач) до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" (надалі - відповідач, боржник) та з відповідача на користь позивача стягнуто 2509468,20грн. основного боргу, 1272461,89грн. збитків від інфляції, 115297,98грн. 3% річних, 58458,43грн. судового збору.

30 вересня 2020 року господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ.

06 вересня 2022 року від Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) Пересічанської Я.В. (надалі - державний виконавець), в якій боржник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця в частині накладення арешту на рахунки НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та НОМЕР_2 відкритому в АБ "Укргазбанк" та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.08.2022 АСВП 56028699 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та НОМЕР_2 відкритому в АБ "Укргазбанк";

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця в частині не вчинення дій направлених на визначення вартості та примусовій реалізації рухомого майна належного боржнику, описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП 66585395;

- зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунках НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та НОМЕР_2 відкритому в АБ "Укргазбанк";

- зобов`язати державного виконавця вжити невідкладних заходів, направлених на визначення вартості рухомого майна описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП 66585395 та подальшої передачі його на реалізацію.

Ухвалою від 09.09.2022 (головуючий суддя - Калантай М.В., судді: Суслова В.В., Аюпова Р.М.) дана скарга прийнята до розгляду та призначено судове засідання на 13.09.2022.

Ухвалою від 13.09.2022 (головуючий суддя - Калантай М.В., судді: Суслова В.В., Аюпова Р.М.) розгляд скарги відкладено на 23.09.2022.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області №119/2022 від 23.09.2022 здійснено повторний автоматизований розподіл вищевказаної скарги у звязку з відпусткою суддів Суслової В.В. та Аюпової Р.М.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2022 скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Калантай М.В., судді: Рильова В.В., Присяжнюк О.О.

Ухвалою від 23.09.2022 дана скарга прийнята до розгляду та призначено судове засідання на 03.10.2022.

У призначене судове засідання представники учасників справи та державний виконавець не з`явилися. Про дату, час і місце засідання повідомлені належним чином.

Частинами 1, 2 статті 342 ГПК України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги боржника, суд встановив наступне.

У провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) знаходиться зведене виконавче провадження №66585395, що включає в себе: виконавче провадження №56028699 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №922/1286/16 від 26.02.2018, №63267259 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №922/6026/15 від 30.09.2020, №65503449 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №922/1612/16 від 06.05.2021.

В межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем 05.08.2022 в порядку статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 5394461,93грн.

Як зазначає боржник у скарзі, про наявність даного арешту він дізнався 26.08.2022 під час ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень. Копію постанови про арешт коштів уповноважений представник отримав 26.08.2022, хоча вона була винесена ще 05.08.2022 року, проте не була доведена до відома боржника, через вхідну кореспонденцію до підприємства не надходила.

02 вересня 2022 року представник КСП "Харківгорліфт" звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту з рахунків для забезпечення виплати заробітної плати та сплати податків до бюджету.

Проте станом на день подачі скарги жодних відповідей від державного виконавця не отримано.

Враховуючи, що вимоги боржника не були задоволені, він звернувся з даною скаргою до господарського суду Харківської області, в якій просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця в частині накладення арешту на рахунки № НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та № НОМЕР_2 відкритому в АБ "Укргазбанк" та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.08.2022 АСВП №56028699 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках № НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та № НОМЕР_2 відкритому в АБ "Укргазбанк";

- зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та № НОМЕР_2 відкритому в АБ "Укргазбанк".

Крім того, боржник у скарзі зазначив, що 06.09.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пересічанською Я.В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП (ЗВП) №66585395. Відповідно до вказаної постанови було описано, арештовано та передано на зберігання 9 (дев`ять) об`єктів рухомого майна - транспортних засобів, на вказане майно накладено арешт, заборону відчуження та заборону користування.

Втім, станом на 05.09.2022, жодних дій направлених на реалізацію майна державним виконавцем не виконано.

У зв`язку з цим, боржник у скарзі просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця в частині не вчинення дій направлених на визначення вартості та примусовій реалізації рухомого майна належного боржнику, описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП №66585395;

- зобов`язати державного виконавця вжити невідкладних заходів, направлених на визначення вартості рухомого майна описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП №66585395 та подальшої передачі його на реалізацію.

Статтею 339 ГПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Стосовно доводів, якими боржник обґрунтовує свою скаргу, суд зазначає наступне.

Щодо оскарження постанови від 05.08.2022 про арешт грошових коштів.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями частини першої статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19.

Таким чином, боржнику слід довести, що грошові кошти, на які було накладено арешт є саме заробітною платою працівників підприємства.

В той же час, з наданих боржником доказів, а саме: довідки АБ "Укргазбанк" №268/1 від 05.09.2022 вбачається, що боржнику у вказаній банківській установі відкрито поточний рахунок: № НОМЕР_3 в валюті Гривня, IBAN НОМЕР_2 , який використовується у тому числі на цільові витрати із виплат заробітної плати працівникам підприємства та сплати податків.

Тобто зазначене підтверджує, що вказаний банківський рахунок використовується боржником у тому числі й для виплати заробітної плати.

Разом із тим, суд зазначає, що боржником не надано доказів, що на вказаному рахунку на момент накладення арешту фактично знаходилися кошти, що призначені для виплати заробітної плати працівникам підприємства і, відповідно, саме на них було накладено арешт державним виконавцем.

Суд зауважує, що у вищевказаній довідці АБ "Укргазбанк" зазначено, що рахунок IBAN НОМЕР_2 використовується боржником не лише для виплати заробітної плати, а тому боржник може здійснювати й інші фінансові операції, які безпосередньо не пов`язані з оплатою праці працівників підприємства.

До того ж, державним виконавцем у пункті 1 оскаржуваної постанови від 05.08.2022 також зазначено, що арешт накладається на грошові кошти боржника, крім коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У зв`язку з цим, суд вважає недоведеним твердження боржника, що державний виконавець допустив порушення чинного законодавства при накладенні арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 відкритому в АБ "Укргазбанк".

Також боржником у скарзі заявлено вимогу про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, що містяться на іншому рахунку - № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк".

При цьому, боржник не надав будь-яких доказів того, що станом на момент накладення арешту згідно з оскаржуваною постановою державного виконавця від 05.08.2022 на вказаному рахунку знаходилися кошти, призначені для виплати заробітної плати.

Так, з наданої боржником довідки №220908SU13081502 від 08.09.2022 вбачається лише наявність залишку коштів на вказаному рахунку у розмірі 29322,10грн. Проте, дана довідка не містить відомостей про цільове призначення цих коштів, а також не підтверджує факт використання цього рахунку виключно для виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Тому, підстави для зняття арешту, який було накладено державним виконавцем на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", також відсутні.

Враховуючи викладене, скарга боржника в частині оскарження дій державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти відповідно до постанови від 05.08.2022 задоволенню не підлягає.

Щодо оскарження бездіяльності державного виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно частини 6 ст. 48 вказаного Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно частин 1-5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Відповідно до ч.ч.1-4 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Згідно ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами значення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Слід звернути увагу, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.

Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10, частина перша статті 11 Закону України Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

У частині першій статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з частиною шостою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

В той же час, до даного часу державним виконавцем не вчинено дій щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, яка обов`язково повинна була бути винесена для повного та своєчасного виконання рішення суду. Оцінка описаного та арештованого майна відповідно до постанови від 06.09.2021 не проведена.

Зазначене свідчить про неправомірність дій виконавця в частині його бездіяльності щодо визначення вартості майна, що зумовлює подальшу неможливість реалізації описаного та арештованого майна.

Частиною 2 статті 343 ГПК України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу боржника в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання вжити невідкладних заходів, направлених на визначення вартості описаного та арештованого рухомого майна та подальшої передачі його на реалізацію.

Керуючись статтями 234, 240, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) Пересічанської Я.В. - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) Пересічанську Я.В. в частині не вчинення дій направлених на визначення вартості та примусову реалізацію рухомого майна належного боржнику, описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП №66585395.

Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) Пересічанську Я.В. вжити невідкладних заходів, направлених на визначення вартості рухомого майна, описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП №66585395, та подальшої передачі даного майна на реалізацію.

У задоволенні іншої частини скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 03.10.2022.

Головуючий суддя Суддя Суддя М. В. Калантай В. В. Рильова О. О. Присяжнюк