Постанова

від 08.12.2022 по справі 922/6026/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/6026/15

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І.,

суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

представники учасників справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" (вх.№1120Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2022, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області колегією суддів у складі: головуючий суддя Калантай М.В., суддя Рильова В.В., суддя Присяжнюк О.О., дата складання повного тексту ухвали - 03.10.2022, у справі №922/6026/15

за позовом Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво", м. Харків,

до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків,

про стягнення 3 897 228, 07грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.02.2017, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, задоволено позов Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво" до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт"; з відповідача на користь позивача стягнуто 2 509 468, 20грн основного боргу, 1 272 461, 89грн інфляційних, 115 297, 98грн 3% річних, 58 458, 43грн судового збору.

30 вересня 2020 року Господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ.

06 вересня 2022 року від Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" до місцевого господарського суду надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Пересічанської Я.В. (надалі - державний виконавець), в якій боржник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця в частині накладення арешту на рахунки, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк" та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.08.2022 АСВП 56028699 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк";

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця в частині не вчинення дій направлених на визначення вартості та примусовій реалізації рухомого майна належного боржнику, описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП 66585395;

- зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунках, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк";

- зобов`язати державного виконавця вжити невідкладних заходів, направлених на визначення вартості рухомого майна описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП 66585395 та подальшої передачі його на реалізацію.

Заява мотивована тим, що про наявність арешту боржник дізнався 26.08.2022 під час ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень. Копію постанови про арешт коштів уповноважений представник отримав 26.08.2022, хоча вона була винесена ще 05.08.2022 року, проте не була доведена до відома боржника, через вхідну кореспонденцію до підприємства не надходила. 02 вересня 2022 року представник КСП "Харківгорліфт" звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту з рахунків для забезпечення виплати заробітної плати та сплати податків до бюджету. Проте, станом на день подачі скарги жодних відповідей від державного виконавця не отримано.

Крім того, боржник у скарзі зазначив, що 06.09.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пересічанською Я.В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП (ЗВП) №66585395. Відповідно до вказаної постанови було описано, арештовано та передано на зберігання 9 (дев`ять) об`єктів рухомого майна - транспортних засобів, на вказане майно накладено арешт, заборону відчуження та заборону користування. Втім, станом на 05.09.2022, жодних дій направлених на реалізацію майна державним виконавцем не виконано.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2022 скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Пересічанської Я.В. задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Пересічанської Я.В. в частині не вчинення дій, направлених на визначення вартості та примусову реалізацію рухомого майна належного боржнику, описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП №66585395. Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Пересічанську Я.В. вжити невідкладних заходів, направлених на визначення вартості рухомого майна, описаного та арештованого 06.09.2021 відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника АСВП №66585395, та подальшої передачі даного майна на реалізацію.

У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що з наданих боржником доказів, а саме банківських виписок, вбачається, що боржнику у банківських установах відкрито рахунки, які використовуються у тому числі на цільові витрати із виплат заробітної плати працівникам підприємства та сплати податків. Разом із тим, боржником не надано доказів, що на його рахунках на момент накладення арешту фактично знаходилися кошти, що призначені для виплати заробітної плати працівникам підприємства і, відповідно, саме на них було накладено арешт державним виконавцем.

Судом першої інстанції встановлено, що рахунки використовуються боржником не лише для виплати заробітної плати, а тому боржник може здійснювати й інші фінансові операції, які безпосередньо не пов`язані з оплатою праці працівників підприємства.

До того ж, державним виконавцем у пункті 1 оскаржуваної постанови від 05.08.2022 зазначено, що арешт накладається на грошові кошти боржника, крім коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність твердження боржника, що державний виконавець допустив порушення чинного законодавства при накладенні арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що до даного часу державним виконавцем не вчинено дій щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, яка обов`язково повинна була бути винесена для повного та своєчасного виконання рішення суду. Оцінка описаного та арештованого майна відповідно до постанови від 06.09.2021 не проведена.

Зазначене свідчить про неправомірність дій виконавця в частині його бездіяльності щодо визначення вартості майна, що зумовлює подальшу неможливість реалізації описаного та арештованого майна.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення скарги боржника в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання вжити невідкладних заходів, направлених на визначення вартості описаного та арештованого рухомого майна та подальшої передачі його на реалізацію.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 03.10.2022, Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмови у задоволенні скарги:

- визнати неправомірними дії державного виконавця в частині накладення арешту на рахунки, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк" та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.08.2022 АСВП 56028699 про арешт коштів боржника;

- зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунках, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк",

та ухвалити нове рішення, яким скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Пересічанської Я.В. задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом не враховано, що кошти для виплати заробітної плати акумулюються кожного місяця, і після виплати заробітної плати у певному місяці залишок на рахунку взагалі може бути нульовим, але протягом певного часу роботодавець знову наповнює рахунок для подальшої виплати заробітної плати. Само по собі блокування такого рахунку призводить до порушення права робітників такого підприємства на отримання заробітної плати. У той же час представником державної виконавчої служби не надано жодного доказу, що рахунок використовується для інших видів операцій, ніж виплата заробітної плати.

Як зазначає апелянт, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

На думку апелянта, орган ДВС не врахував, що за відсутності норми закону, якою б було передбачено для виплати заробітної плати відкриття спеціального рахунку - поточний рахунок, який використовується скаржником для виплат заробітної плати своїм працівникам, за відсутності іншого рахунку, з якого відповідач проводить виплату заробітної плати, фактично є рахунком зі спеціальним режимом використання.

Зазначені вище обставини свідчать, на думку апелянта, на протиправність дій Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунках боржника.

Апелянт вважає, що правомірною поведінкою органу ДВС мало бути вчинення дій, передбачених статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, зняття арештів з рахунків боржника; а в подальшому встановлення контролю щодо дотримання боржником цільового призначення виплат по вказаному рахунку на оплату заробітної плати, з метою запобігання порушення спеціального режиму використання такого банківського рахунку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2022 у справі №922/6026/15; встановлено учасникам справи строк до 29.11.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 29.11.2022 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "08" грудня 2022 р. об 11:45год.

Від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшли заперечення на апеляційну скаргу, зазначає, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тривалий час у державних виконавців Відділу була відсутня можливість здійснювати виконавчі дії за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Як зазначає орган ДВС, після відновлення доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження, державним виконавцем було скеровано запит до банківських установ з метою отримання інформації про стан банківських рахунків боржника. Із відповіді Державної фіскальної служби України від 20.07.2022 стало відомо, що боржником 19.12.2021 всупереч вимогам статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" було відкрито новий рахунок в АБ "Укргазбанк", що свідчить про намагання ухилитись від виконання рішення суду.

Окрім того, як вказує державний виконавець, в ході проведення виконавчих дій стало відомо про використання боржником рахунків, на які накладено арешт, що виходило за межі, визначені ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у даній справі.

З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило; заяв і клопотань від учасників справи також не надходило.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2022, у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О.

Учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні 08.12.2022 не скористались, уповноважені представники в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, і неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2022, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із апеляційної скарги, апелянт не погоджується з ухвалою місцевого господарського суду від 03.10.2022 в частині відмови у задоволенні скарги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця в частині накладення арешту на рахунки, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк" та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.08.2022 АСВП 56028699 про арешт коштів боржника; а також в частині відмови зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунках, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк".

Апелянт просить суд ухвалити нове рішення, яким скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Пересічанської Я.В. задовольнити у повному обсязі.

Отже, ухвала Господарського суду харківської області від 03.10.2022 переглядається апеляційним господарським судом в частині відмови у задоволенні скарги відповідача.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, у провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) знаходиться зведене виконавче провадження №66585395, що включає в себе: виконавче провадження №56028699 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/1286/16 від 26.02.2018, №63267259 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/6026/15 від 30.09.2020, №65503449 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/1612/16 від 06.05.2021.

В межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем 05.08.2022 в порядку статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 5 394 461, 93грн.

Як зазначає боржник у скарзі, про наявність даного арешту він дізнався 26.08.2022 під час ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень. Копію постанови про арешт коштів уповноважений представник отримав 26.08.2022.

02 вересня 2022 року представник КСП "Харківгорліфт" звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту з рахунків для забезпечення виплати заробітної плати та сплати податків до бюджету.

Проте, станом на день подачі скарги жодних відповідей від державного виконавця не отримано.

Судом першої інстанції встановлено, що з наданих боржником доказів, а саме: довідки АБ "Укргазбанк" №268/1 від 05.09.2022 вбачається, що боржнику у вказаній банківській установі відкрито поточний рахунок: НОМЕР_1 , який використовується у тому числі на цільові витрати із виплат заробітної плати працівникам підприємства та сплати податків.

Зазначене підтверджує, що вказаний банківський рахунок використовується боржником у тому числі й для виплати заробітної плати.

Разом із тим, у вказаній довідці АБ "Укргазбанк" зазначено, що рахунок використовується боржником не лише для виплати заробітної плати, а тому боржник може здійснювати й інші фінансові операції, які безпосередньо не пов`язані з оплатою праці працівників підприємства.

Також боржником у скарзі заявлено вимогу про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, що містяться на іншому рахунку - № НОМЕР_2 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк".

З наданої боржником довідки №220908SU13081502 від 08.09.2022 вбачається наявність залишку коштів на вказаному рахунку у розмірі 29 322, 10грн. Проте, дана довідка не містить відомостей про цільове призначення цих коштів, а також не підтверджує факт використання цього рахунку виключно для виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовується відповідачем, ним не було виконано рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі №922/6026/15.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.08.2022 АСВП 56028699 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк".

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 73 Закону України "Про виконавче провадження" визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення.

Так, стягнення не може бути звернено на такі виплати: вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; допомогу при усиновленні дитини; допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; допомогу на лікування; допомогу на поховання; щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Судова колегія зазначає, що чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати; не віднесено рахунки юридичної особи, з яких здійснюється виплата заробітної плати, податків і зборів, до рахунків зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.

Заробітна плата, податки та збори можуть сплачуватися юридичною особою з будь-якого поточного рахунку, відкритого в будь-якій банківській установі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Судом першої інстанції встановлено, що з наданих боржником доказів, а саме, довідки АБ "Укргазбанк" №268/1 від 05.09.2022 вбачається, що боржнику у вказаній банківській установі відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 , який використовується у тому числі на цільові витрати із виплат заробітної плати працівникам підприємства та сплати податків.

Разом з тим, рахунок НОМЕР_1 використовується боржником не лише для виплати заробітної плати, а тому боржник може здійснювати й інші фінансові операції, які безпосередньо не пов`язані з оплатою праці працівників підприємства.

Крім того, з наданої боржником довідки №220908SU13081502 від 08.09.2022 вбачається наявність залишку коштів на рахунку - № НОМЕР_2 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк" у розмірі 29 322, 10грн.

Проте, дана довідка не містить відомостей про цільове призначення цих коштів, а також не підтверджує факт використання цього рахунку виключно для виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому, банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Отже, безпідставними є доводи апелянта про необхідність встановлення контролю державним виконавцем щодо дотримання боржником цільового призначення виплат по вказаному рахунку на оплату заробітної плати, з метою запобігання порушення спеціального режиму використання такого банківського рахунку.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Разом з тим, згідно пункту 1 оскаржуваної постанови державного виконавця від 05.08.2022, арешт накладається на грошові кошти боржника, крім коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 викладено такий правовий висновок: "Судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження")".

У спірних правовідносинах державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на грошові кошти на рахунках боржника, крім грошових коштів, на які накладати арешт заборонено законом.

Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 і підлягають використанню відповідачем для виплати заробітної плати працівникам. Натомість, із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що банківські рахунки використовуються відповідачем не лише для виплати заробітної плати.

Тобто, дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно із частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Тобто, саме боржник має надати виконавцю належні та допустимі докази виникнення у нього зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що представником державної виконавчої служби не надано жодного доказу, що рахунок використовується для інших видів операцій, ніж виплата заробітної плати.

Згідно матеріалів справи, саме боржник суду та державному виконавцю у даному випадку такі докази не надав.

Як зазначає державний виконавець, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Пересічанської Я.В. було задоволено частково; зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Пересічанську Я.В. усунути порушення - вжити заходи щодо зняття арешту (припинення чинності арешту) з коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, в межах суми, необхідної для виплати заробітної плати на суму 743780грн., в тому числі заробітна плата працівникам КСП "Харківгорліфт" 609656,00грн. (до виплати 490773,00грн., податок на доходи фізичних осіб 109738,00грн., військовий збір 9145,00грн.), єдиний соціальний внесок 134124,00грн.

Судова колегія зазначає, що у даному випадку не надання боржником належного обґрунтування щодо виникнення у нього зобов`язання з виплати заробітної плати і суми грошових коштів, які знаходяться на рахунках, необхідних для виплати заробітної плати, з яких боржник просить зняти арешт, може свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обов`язку виконання судового рішення, що є неприпустимим, оскільки боржник отримає можливість вільно розпоряджатися коштами на цьому рахунку, в тому числі звільнені з-під арешту кошти можуть бути спрямовані і не на виплату заробітної плати, податків та зборів.

І матеріалами справи не підтверджується, що відповідач не має змоги здійснювати з рахунків НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 виплату заробітної плати.

Безпідставними є доводи апелянта, що рахунок, з якого відповідач проводить виплату заробітної плати, фактично є рахунком зі спеціальним режимом використання.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Апелянт не посилається на те, що відкриті ним рахунки є рахунками із спеціальним режимом використання у розумінні статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", а довільно трактує термін "рахунок із спеціальним режимом використання" на свою користь.

З огляду на викладене, судова колегія відхиляє доводи апелянта, що накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Отже, обґрунтованим і правомірним є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення скарги відповідача в частині відмови у задоволенні скарги: визнати неправомірними дії державного виконавця в частині накладення арешту на рахунки, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк" та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.08.2022 АСВП 56028699 про арешт коштів боржника; зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунках, відкритому в АТ КБ "Приватбанк" та відкритому в АБ "Укргазбанк"

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2022 у справі № 922/6026/15 - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2022 у справі №922/6026/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.12.2022.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Н.О. Мартюхіна