Рішення

від 26.03.2007 по справі 8/8-07(16/20-07(8/125(25-117))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/8-07(16/20-07(8/125(25-117))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.07р.

Справа № 8/8-07(16/20-07(8/125(25-117))

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Укртрансбуд" (м. Дніпропетровськ)

до:                 1) Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" (м.Стаханів Луганської області)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпропетровський стрілочний завод" (м. Дніпропетровськ)

про:                    стягнення 316 970,08 грн.

за зустрічними позовами: Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" (м.Стаханів Луганської області)

до:               Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Укртрансбуд" (м. Дніпропетровськ)

про:                    визнання простого векселя недійсним та таким, що не підлягає оплаті

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          не з'явився

від відповідача1:          Солоп О.В. –представник (дов. № 95 від 05.01.07 р.)

від відповідача2:          не з'явився

Суть спору:

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідачів з позовом про стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, 316 970,08 грн. заборгованості за простим векселем.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач набув у власність від відповідача2 простий вексель № 6430435316963 на суму 280 814,18 грн., який емітовано відповідачем1 01.06.99 р. 14.11.00 р. вексель був у зв'язку з не оплатою опротестований нотаріусом. Відповідно до ст. 2 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі” боржник зобов'язаний сплатити суму боргу та 6% річних з дня строку платежу, який настав 15.11.00 р. За ст. 70, 77, 78 Уніфікованого Закону векселедержатель має право пред'явити позов до векселедавця протягом трьох років з дати платежу. Позивач також має право на позов до відповідача2, оскільки вексель було отримано від останнього 16.10.02 р., тобто - не минув річний строк на пред'явлення позову до індосанта.

Відповідач1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки позивач втратив можливість для пред'явлення позову до всіх зобов'язаних за векселем осіб у регресному порядку. Вексель, опротестований нотаріусом, є виконавчим документом, тому у справі відсутній предмет спору. Також вексель підписано неуповноваженими представниками і він не має вексельної сили. Крім того, 19.02.97 р. була порушена справа про банкрутство відповідача1. Позивач у встановлений строк не подав заяву про свої кредиторськи вимоги, тому такі вимоги вважаються погашеними відповідно до ст.ст. 14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідач2 також позов не визнав з тих підстав, що згідно ст. 70 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі” позовні вимоги держателя проти індосантів погашаються по закінченню одного року з дня протесту. Спірний вексель було опротестовано 14.11.00 р. Отже позивач не має права на пред'явлення позову до відповідача2.

До прийняття рішення по справі відповідач1 подав до господарського суду зустрічний позов до позивача про визнання векселя № 6430435316963 недійсним, який прийнято судом до розгляду сумісно з первісним позовом.

Позовні вимоги по зустрічному позову грунтуються на тому, що спірний вексель виданий з порушенням вимог ст. 5 Закону України “Про вексельний обіг” та п. 1 ч. 2 Постанови КМ України і НБ України від 10.09.92 р. № 528 “Про правила виготовлення і використання вексельних бланків”, оскільки підписані не уповноваженими особами. Отже вексель № 6430435316963 не має сили простого векселя.

Позивач зустрічний позов не визнав, посилаючись на те, що вексель може бути визнаний недійсним лише з підстав зазначених у Уніфікованому Законі “Про прості та переводні векселі”. Вказані у зустрічному позові обставини не є встановленими підставами для визнання векселя недійсним. Крім того, спірний вексель був опротестований нотаріусом у 2000 р. і відповідачем1 обставини недійсності векселя, як підстава відмови у платежу, не заявлялися.

В подальшому відповідач1 подав до суду другий зустрічний позов до позивача про визнання векселя № 6430435316963 від 01.06.99 р. на суму 280 814,18 грн. таким, що не підлягає оплаті, який також прийнято судом до сумісного розгляду з первісним позовом та першим зустрічним позовом.

Свої позовні вимоги по другому зустрічному позову відповідач1 обґрунтовує посиланням на ст. 5 Закону України “Про вексельний обіг” та п. 1 ч. 2 Постанови КМ України і НБ України від 10.09.92 р. № 528 “Про правила виготовлення і використання вексельних бланків”, ст. 8 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”, ст. 63 ЦК України та тим, що вексель підписано не тими посадовими особами відповідача1 ініціали, яких зазначені на спірному векселі.

Позивач проти другого зустрічного позову також заперечує з тих підстав, що він є законним векселедержателем спірного векселя, який має усі обов'язкові реквізити та позивачем по зустрічному позову не доведено, що вексель підписано не уповноваженими на це особами.

Додатково позивач зазначив, що вексель містить усі реквізити, передбачені законодавством. Право позивача базується на безперервному ряді індосаментів. Підписи посадових осіб, які підписали вексель скріплені печаткою відповідача1, що свідчить про схвалення юридичною особою видачі вказаного векселя. Відповідачем1 не надано доказів того, що бланк векселя вибув з його володіння поза його волею.

Додатково відповідач1 зазначив, що після вчинення на векселі виконавчого напису він є виконавчим документом, а уступка права вимоги за виконавчим документом не передбачена чинним законодавством. Крім того, за виконавчим написом нотаріуса стягнення здійснюється в безспірному поряду.

Додатково відповідач2 зазначив, що вексель містить усі реквізити, передбачені законодавством. Право позивача базується на безперервному ряді індосаментів. Згідно ч. 1 ст. 20 Уніфікованого Закону, індосамент, вчинений після протесту в неплатежі або після настання строку, встановленого для вчинення протесту, має наслідки звичайної цесії. Відповідач2 передав позивачу простий вексель після вчинення протесту в неплатежі, а отже –позивач не має права пред'являти вимоги до відповідача2.

Розпорядженням голови господарського суду від 19.02.07 р. справу було передано для розгляду судді Дубініну І.Ю.

Ухвалою господарського суду від 26.02.07 р. справу було прийнято до розгляду суддею Дубініним І.Ю.

В судове засідання 26.03.07 р. позивач та відповідач2 не з'явились, причин свого нез'явлення суду не повідомили.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю вказаних сторін, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши відповідача1, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.06.99 р. ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” емітувало на користь ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод” простий вексель № 6430435316963 на суму 280814,18грн.

Строк платежу по векселю не зазначено. В подальшому емітентом було вчинено напис на векселі “пролонговано до 01.06.2001р.”.

Як свідчить індосаментний ряд на векселі № 6430435316963, ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод” за індосаментом передало вексель ДП “Укрзалізничпостач”. Останне вчинило на векселі індосамент “Платити наказу ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод”, яке в свою чергу за іменним індосаментом передало вексель ТОВ виробниче об'єднання “Укртрансбуд”.

14.11.00 р. приватним нотаріусом Стаханівського міського нотаріального округу Кондратовою О.М. на прохання ДП “Укрзалізничпостач” було вчинено протест векселя № 6430435316963 на суму 280 814,18грн. у зв'язку з їх неоплатою ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” по пред'явленні до оплати.

04.12.00 р. приватним нотаріусом Стаханівського міського нотаріального округу Кондратовою О.М. було вчинено виконавчий напис про стягнення з ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” заборгованості за опротестованим векселем № 6430435316963 у сумі 280 814,18 грн. та держмита у сумі 1 700,00 грн., всього –282 514,18 грн.

02.01.02 р. між ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” (покупець) та ТОВ виробничим об'єднанням “Укртрансбуд” (продавець) було укладено договор № 35 на купівлю-продаж стрілочної продукції.

В якості оплати продукції покупець передав продавцю простий вексель № 6430435316963 на суму 280 814,18 грн., що підтверджується актом прийому-передачі векселів від 16.10.02 р., підписаним сторонами.

На час розгляду справи вексель № 6430435316963 векселедавцем не оплачений.

Вексель, відповідно до ст.21 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, є цінним папіром, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

За своєю правовою природою зобов'язання за векселем відрізняється від інших грошових зобов'язань, а саме: воно є абстрактним, тобто незалежним від обставин, які обумовили видачу векселя; вексельне зобов'язання є безспірним і безумовним –сторони не можуть обумовлювати платіж настанням якихось подій; окрім того вексель може бути переданий за індосаментом. За таких умов відносини учасників вексельного обігу регулюються нормами вексельного законодавства.

Вексельний обіг в Україні здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований Закон “Про переказні векселі та прості векселі”, та Закону України “Про обіг векселів в Україні”.

Відповідно до ст. 2 Уніфікованого закону, на території кожної з Високих Договірних Сторін Уніфікований Закон не буде застосовуватися до переказних і простих векселів, які вже видані на момент набуття чинності цією Конвенцією. Для України зазначена Конвенція набрала чинності 06.01.00 р.

Враховуючи, що спірні правовідносини за векселем, які є предметом розгляду у справі, виникли у червні 1999 р., до них застосовуються норми вексельного обігу, що діяли у той час, а саме Положення “Про переказний i простий вексель”, затверджене постановою ЦВК i РНК СРСР вiд 7 серпня 1937 р. № 104/1341 (далі –Положення).

Для розгляду по суті первісного позову необхідно спочатку розглянути зустрічні позови відповідача1 про визнання вищезгаданого простого векселя недійсним та таким, що не підлягає оплаті.

Згідно ст.ст. 75, 76 Положення, простий вексель містить такі реквізити: 1) найменування "вексель", яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений; 2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж; 5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; 6) зазначення дати і місця складання векселя; 7) підпис того, хто видає документ (векселедавця). Документ, у якому відсутній який-небудь з реквізитів, вказаних у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком таких випадків, зазначених нижче. Простий вексель, строк платежу у якому не вказано, розглядається як такий, що підлягає оплаті за пред'явленням. У разі відсутності особливого зазначення місце складання документа вважається місцем платежу і разом з тим місцем проживання векселедавця. Простий вексель, у якому не вказано місце його складання, розглядається як підписаний у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Таким чином єдиною підставою для визнання простого векселя недійсним є відсутність якого-небудь з реквізитів, передбачених ст. 75 Положення, з урахуванням вимог ст. 76 Положення.

З огляду спірного векселя вбачається, що він повністю відповідає вимогам ст. 21 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” та ст. 75 Положення, а, отже, підстави для визнання вказаного векселя недійсним відсутні.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову відповідача1 про визнання простого векселя № 6430435316963 недійсним.

Крім того, враховуючи, що простий вексель № 6430435316963 є дійсним, він підлягає оплаті особою, яка його підписала (векселедавцем).

Згідно висновку № 6326 судово-почеркознавчої експертизи від 14.11.05 р., рукописні записи на лицевому боці простого векселя № 6430435316963, емітованого 01.06.99 р. ВАТ "Стаханівський вагонобудівний завод", виконані не Самусенком Віктором Володимировичем, не Волковим Сергієм Івановичем, не Юровою Галиною Броніславівною, а іншою особою. Підписи від імені Самусенка В.В. в графах "Ген. директор", "Директор" виконані не Самусенком Віктором Володимировичем, не Волковим Сергієм Івановичем, не Юровою Галиною Броніславівною, а іншою особою.

Викладене також підтверджується також письмовими поясненнями Самусенко В.В. та Юрової Г.Б (т. 1 а.с. 43, 44).

Крім того, Статут відповідача1 не надає генеральному директору повноважень на підписання векселя без довіренності. Такі повноваження надані голові правління відповідача1 (т. 1 а.с.40,41).

Таким чином, простий вексель № 6430435316963 підписаний не головою правління, не генеральним директором та не головним бухгалтером відповідача1, а іншою, невстановленою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Положення, до простого векселя застосовуються також постанови, які стосуються переказного векселя, що підлягає сплаті у третьої особи або в іншому місці, ніж місце проживання платника (статті 4 і 27), умова про відсотки (стаття 5), розбіжності у визначеннях суми, що підлягає сплаті (стаття 6), наслідки розміщення якого-небудь підпису в умовах, передбачених статтею 7, наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8).

Згідно ст. 8 Положення, кожний, хто підписав переказний вексель як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем, і, якщо він заплатив, має ті самі права, які мав би той, хто був вказаний як представник. У такому ж становищі знаходиться представник, який перевищив свої повноваження.

Таким чином, зобов'язаною за простим векселем № 6430435316963 є невстановлена особа, яка його підписала, а не відповідач1.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні первісного позову до відповідача1.

Згідно ст. 11 Положення, будь-який переказний вексель (як і простий) може бути переданий шляхом iндосаменту.

За ч. 2 ст. 13 Положення, індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або він може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент).

Відповідно до ст. 14 Положення, індосамент переносить усi права, що випливають з переказного (простого) векселя. Якщо індосамент бланковий, то векселедержатель може: 1) заповнити бланк або на своє ім'я або на ім'я якої-небудь іншої особи; 2) індосувати в свою чергу вексель через бланк або на ім'я якоїсь іншої особи; 3) передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не здійснюючи індосаменту.

Згідно ст. 16 Положення, особа, в якої знаходиться переказний вексель, вважається законним векселедержателем, якщо її право базується на безперервному рядi iндосаментiв, навiть якщо останнiй iндосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними.

Таким чином, позивач по первісному позову є законним векселедержателем спірного векселя.

За ч. 1 ст. 20 Положення, індосамент, вчинений після настання строку платежу, має ті самі наслідки, що й індосамент, вчинений до настання строку платежу. Однак індосамент, вчинений після протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для вчинення протесту, має лише наслідки звичайної цесії.

Як свідчить іменний індосамент на користь ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” він був вчинений 28.12.01 р., після протестування векселя, а отже –відповідач2 передав спірний вексель ТОВ виробничому об'єднанню “Укртрансбуд” також після вчинення протесту векселя в неплатежі.

Таким чином, відповідно до ст. 20 Положення та ст.ст. 197-199 ЦК УРСР, що діяв на момент передачі векселя відповідачем2 позивачу, останній не має права на пред'явлення регресних вимог щодо зобов'язань за простим векселем до ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод”, що є підставою для відмови в позові до відповідача2.

Судові витрати як за первісним, так і за зустрічними позовами відповідача1 слід покласти на вказані сторони.

Керуючись Положенням про переказний i простий вексель, Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, ст.ст. 197-199 ЦК УРСР, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні первісного позову до ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” відмовити.

В задоволенні первісного позову до ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” відмовити.

В задоволенні зустрічних позовів ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” до ТОВ виробничого об'єднання “Укртрансбуд” відмовити.

Суддя                                                                                                              І.Ю. Дубінін