Рішення

від 26.09.2022 по справі 380/5575/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5575/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засіданняШийовича Р.Я.,

представника позивача Несімка М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Городоцької міської ради Львівської області до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Городоцької міської ради Львівської області код ЄДРПОУ 26269892, місцезнаходження: 81500, Львівська обл., м. Городок, Майдан Гайдамаків, буд. 6 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 (далі відповідач; ГУ ДПС у Львівській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.11.2021 №24521/13-01-07-08 (форма «Р»), від 05.11.2021 №24524/13-01-07-08 (форма «ПС»).

Ухвалою від 29.03.2022 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 13.04.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Відтак, не можна погодитись із висновками, фактами, даними, викладеними в акті перевірки.

Сільська рада не може нести відповідальність за невиконання її контрагентами своїх зобов`язань. На момент здійснення господарських операцій сільська рада та її контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Позивач вважає, що окремі недоліки первинних документів не можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

23.05.2022 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що контрагент позивача ТзОВ «Вілком Монтаж» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, відсутністю транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників необхідних для виконання робіт. Таким чином, фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Вілком Монтаж» здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить про відсутність факту реального виконання робіт. Вищезазначене підтверджує неможливість реального здійснення господарських операцій, а отже, перевіркою встановлено відсутність фактичного отримання Керницькою сільською радою Городоцького району робіт (послуг) від ТОВ «Вілком Монтаж» на загальну суму 954 672,59 грн. Операції ТОВ «Вілком Монтаж» по взаємовідносинах з Керницькою сільською радою Городоцького району не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом періоду) надання послуг. В первинних документах, виписаних ТОВ ,,Вілком Монтаж» для Керницької сільської ради Городоцького району, зазначено господарські операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з цим, акти виконаних робіт ТОВ «Вілком Монтаж» для Керницької сільської ради Городоцького району не мають юридичної сили первинних документів. Відповідно, Керницька сільська рада Городоцького району неправомірно сформувала регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів, що мають ознаки дефектності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області згідно з додатком. Відповідно до додатку, до складу Городоцької об`єднаної територіальної громади (м. Городок) увійшли Городоцька, Бартатівська, Братковицька, Галичанівська, Добрянська, Долинянська, Керницька, Мильчицька, Мшанська, Повітненська, Речичанська, Родатицька, Тучапська, Угрівська, Шоломиничівська, Градівська і Дубаневицька територіальні громади.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сформована територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади із урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5-6 цього пункту. Підпунктом 12 пункту 6-1 передбачено, що під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою.

26.11.2020 Городоцька міська рада Львівської області на 1-ій сесії 8-го скликання прийняла рішення №14 «Про реорганізацію юридичних - сільських рад, які увійшли до Городоцької територіальної громади, шляхом приєднання до Городоцької міської ради Львівської області», відповідно до якого остання з 26.11.2020 є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області (далі Керницька сільська рада).

На підставі направлень від 23.09.2021 №№10085, 10086, 10087, 10088, виданих ГУ ДПС у Львівській області, наказу ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 22.09.2021 №3200-ПП посадові особи ГУ ДПС у Львівській області провели позапланову виїзну документальну перевірку Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 23.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 23.09.2021 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 06.10.2021 № 18882/13-01-07-08/04372968 (далі акт перевірки від 06.10.2021), в якому встановлено порушення Керницькою сільською радою: 1) підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоду, що перевірявся, на загальну суму 171841,07 грн, 2) підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України не подано податкові декларації з податку на прибуток за 2018, 2019, 2020 роки.

На підставі акта перевірки від 06.10.2021 відповідач прийняв:

- податкове повідомлення-рішення від 05.11.2021 №24521/13-01-07-08, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 171841,07 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 22983,69 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 05.11.2021 №24524/13-01-07-08, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 680,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації - вимог, визначених абзацом другим підпункту 133.4.1 і підпунктом 133.4.2 такого пункту, така неприбуткова організація зобов`язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов`язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування таким податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - Положення № 290).

Відповідно до пунктів 5, 7 Положення № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Пунктом 21 Положення № 290 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 вказаної статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим зазначеного пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704 (далі Положення №88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 1.2. Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пункт 2 вказаного Положення передбачає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин Керницької сільської ради з ТзОВ «Вілком Монтаж» код ЄДРПОУ 41905200 (далі ТзОВ «Вілком Монтаж») суд встановив наступні обставини.

Між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір від 27.08.2018 № 1406/18-3 (Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій по вул. Польовій в с. Артищів Городоцького району Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного Договору загальна сума Договору становить 265852,60 грн в т. ч. ПДВ 44 308,77 грн.

Відповідно до пункту 3.4 Договору Замовник перераховує Підряднику аванс в сумі 50000,00 грн для виконання робіт.

Відповідно до додаткової угоди від 21.11.2018 № 1 до договору від 27.08.2018 № ВМ - 1406/18-3 сторони Договору домовились про таке: внести зміни у платіжних реквізитах Замовника в розділі 9 Юридичні адреси сторін і розрахункові рахунки сторін.

Відповідно до додаткової угоди від 26.12.2018 № 2 до договору від 27.08.2018 №1406/18-3 сторони Договору домовились про наступне: внести уточнення у пункт 3.1., а саме ліміт коштів на 2018 рік збільшено на 55852.60 грн в т.ч. ПДВ 9308,77 грн. Загальна сума даного договору є твердою та залишається незмінною і становить 265852,60 грн, в тому числі ПДВ 44308,77 грн.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт за грудень листопад 2018; акт приймання виконаних робіт за грудень 2018; платіжні доручення від 27.08.2018 №1, від 27.12.2018 №№2, 5, 6.

Між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір від 15.11.2019 № 15/11 (Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій в селі Велика Калинка, Городоцького району. Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна сума Договору становить 94904,40 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата виконаних робіт проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2, КБ-3. Повна оплата вартості виконаних робіт Замовником проводилися при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок Замовника.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт №1 за листопад 2019; акт №1 приймання виконаних робіт за листопад 2019; платіжне доручення від 27.11.2019 №3.

Між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір 13.12.2019 від № 13/12 (Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій в селі Мавковичі Городоцького району Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна сума Договору становить 149991,60 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата виконаних робіт проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2 і довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3. Повна оплата вартості виконаних робіт Замовником проводиться при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок Замовника.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2019; акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2019; реєстр бюджетного зобов`язання від 18.12.2019.

Між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір від 02.04.2020 № 4/6 (Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій в селі Мавковичі Городоцького району Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна сума Договору становить 285450,79 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата виконаних робіт проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2, КБ-3. Повна оплата вартості виконаних робіт Замовником проводиться при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок Замовника.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідки про вартість виконаних робіт за квітень, грудень 2020 року; акти №3, №4 приймання виконаних робіт за грудень 2020; платіжні доручення від 24.12.2020 №5, №2, №1, від 09.04.2020 №1.

Між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір від 13.04.2020 № 13/04 (Договір), відповідно умов до якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій в селі Мавковичі Городоцького району Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна сума Договору становить 158473,20 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата виконаних робіт проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2 , КБ-3. Повна оплата вартості виконаних робіт Замовником проводиться при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок Замовника.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2020; акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2020; платіжне доручення від 24.12.2020 №3.

Надаючи оцінку аргументам відповідача про можливу пов`язаність між собою основних постачальників ТзОВ «Вілком Монтаж», що ставить під сумнів виконання робіт та реальність їх фактичного проведення в задекларованих обсягах, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді виникнення податкового зобов`язання з податку на прибуток, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15.

Отже, порушення певними суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства, враховуючи принцип індивідуальної відповідальності платника податків, не може ставитися у вину позивачу та впливати на реальність господарських операцій між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

З приводу доводів відповідача про те, що ТзОВ «Вілком Монтаж» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, відсутністю транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників необхідних для виконання робіт, суд вказує таке.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відсутність чи недостатня кількість у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди, лізингу тощо.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справах №826/7704/16, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 08.05.2018 у справі №814/937/15, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 16.12.2021 у справі №815/2699/17.

В цьому контексті, суд підкреслює, що відповідно до понятійного апарату ПК України:

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідач не надав суду належних і достатніх доказів того, що позивачу було відомо або повинно було бути відомо про податкові порушення, допущені контрагентом, і у зв`язку із цим ним не проявлено належної обачності при виборі контрагента. Доказів наявності фактів взаємозалежності або узгодженості дій позивача і його контрагента, а також застосування платником схеми розрахунків, яка свідчить про повернення грошових коштів платнику або особам, які мають до нього відношення, відповідач не надав. Також відповідач не надав належних і достатніх доказів, які дозволяють зробити висновок про безпідставність одержаної податкової вигоди за взаємовідносинами Керницької сільської ради з ТзОВ «Вілком Монтаж».

Ураховуючи наведене, суд вважає, що зміст господарських операцій між Керницькою сільською радою з ТзОВ «Вілком Монтаж» підтверджується первинними документами, такі спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.

Відтак суд погоджується із доводами позивача про безпідставне збільшення відповідачем зобов`язання з податку на прибуток та нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, з огляду на відсутність у позивача обов`язку зі сплати податку на прибуток, то висновок відповідача про неподання податкових декларацій з податку на прибуток є також безпідставним.

Отже, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем в акті перевірки порушення позивачем підпунктів 133.4.4, 133.4.3 пункту 133.4 статті 133, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказане зумовлює висновок про невідповідність оскаржених податкових повідомлень-рішень критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2932,57 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.11.2021 №24521/13-01-07-08, від 05.11.2021 №24524/13-01-07-08.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Городоцької міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26269892, місцезнаходження: 81500, Львівська обл., м. Городок, Майдан Гайдамаків, буд. 6) судовий збір у розмірі 2932 (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн 57 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 03 жовтня 2022 року.

Суддя Мричко Н.І.