Постанова

від 17.01.2023 по справі 380/5575/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 рокуЛьвівСправа №380/5575/22 пров. №А/857/15559/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Глушка І.В, Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №380/5575/22 за адміністративним позовом Городоцької міської ради Львівської області до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції Мричко Н.І., час ухвалення -11.17 год., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 03.10.2022),-

В С Т А Н О В И В:

Городоцька міська рада Львівської області звернулась до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Відтак, не можна погодитись із висновками, фактами, даними, викладеними в акті перевірки. Сільська рада не може нести відповідальність за невиконання її контрагентами своїх зобов`язань. На момент здійснення господарських операцій сільська рада та її контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Позивач вважає, що окремі недоліки первинних документів не можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.11.2021 №24521/13-01-07-08, від 05.11.2021 №24524/13-01-07-08. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Городоцької міської ради Львівської області судовий збір у розмірі 2932 грн 57 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2022р. винесене з порушення норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до АІС «Податковий блок» підсистеми «Архів електронної звітності Центру обробки електронної звітності ДПС України» встановлено, що ТОВ «Вілком монтаж» (41905200) станом на 01.08.2018р. звіт 20-ОПП щодо наявних об`єктів оподаткування не подавав, чисельність працівників на підприємстві становить 8 осіб, основні фонди - 1,7 тис.грн.

Крім того проведеним аналізом та наявною інформацією в бази даних ДПС у Львівській області встановлено, що основними постачальниками матеріалів для проведення робіт послуг були підприємства, які пов`язані між собою та які лише документували реалізацію ТМЦ для ТОВ «Вілком Монтаж», а саме: ТОВ «Світлобуд - Монтаж» ЄДРПОУ - 41918434, ГОВ «Торгово - виробнича компанія «Вілком» ЄДРПОУ - 41795573, ТОВ «Вудтехнік» ЄДРГІОУ - 38172141. ТОВ «Технопласт» ЄДРПОУ - 25547113, ТОВ «Спайсербудмат» ЄДРПОУ - 42133847, ТОВ «Гіселер», ЄДРПОУ - 42208241, ТОВ «Альга Стейшн» ЄДРПОУ - 42248347. що ставить під сумнів виконання робіт та реальність їх фактичного проведення в задекларованих обсягах.

Покликаючись на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 07.12.2020 року по справі № 441/1464/20 1-кп/441 /242/2020, апелянт зазначає, що ТОВ «Вілком Монтаж» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, фіктивного відображення фінансово - господарських операцій з формуванням податкового кредиту, оперативності проведення операцій, відсутністю транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників необхідних для виконання вищевказаних робіт /послуг.

Таким чином, за сукупністю вищенаведених даних, фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Вілком Монтаж», здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить про відсутність факту реального виконання робіт.

Вищезазначене підтверджує неможливість реального здійснення господарських операцій, а отже перевіркою встановлено відсутність фактичного отримання Керницькою сільською радою Городоцького району робіт (послуг) від ТОВ «Вілком Монтаж» на загальну суму 954 672,59 грн. Таким чином, в первинних документах, виписаних ТОВ ,,Вілком Монтаж" для Керницької сільської ради Городоцького району, зазначено господарські операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з цим, акти виконаних робіт ТОВ ,,Вілком Монтаж" для Керницької сільської ради Городоцького району не мають юридичної сили первинних документів. Відповідно, Керницька сільська рада Городоцького району, неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів, що мають ознаки дефектності. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що на підставі направлень від 23.09.2021 №№10085, 10086, 10087, 10088, виданих ГУ ДПС у Львівській області, наказу ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 22.09.2021 №3200-ПП посадові особи ГУ ДПС у Львівській області провели позапланову виїзну документальну перевірку Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 23.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 23.09.2021 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 06.10.2021 № 18882/13-01-07-08/04372968 (далі акт перевірки від 06.10.2021), в якому встановлено порушення Керницькою сільською радою: 1) підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоду, що перевірявся, на загальну суму 171841,07 грн, 2) підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України не подано податкові декларації з податку на прибуток за 2018, 2019, 2020 роки.

На підставі акта перевірки від 06.10.2021 відповідач прийняв:

- податкове повідомлення-рішення від 05.11.2021 №24521/13-01-07-08, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 171841,07 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 22983,69 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 05.11.2021 №24524/13-01-07-08, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 680,00 грн.

Також судом встановлено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області згідно з додатком. Відповідно до додатку, до складу Городоцької об`єднаної територіальної громади (м. Городок) увійшли Городоцька, Бартатівська, Братковицька, Галичанівська, Добрянська, Долинянська, Керницька, Мильчицька, Мшанська, Повітненська, Речичанська, Родатицька, Тучапська, Угрівська, Шоломиничівська, Градівська і Дубаневицька територіальні громади.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сформована територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади із урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5-6 цього пункту. Підпунктом 12 пункту 6-1 передбачено, що під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою.

26.11.2020 Городоцька міська рада Львівської області на 1-ій сесії 8-го скликання прийняла рішення №14 «Про реорганізацію юридичних - сільських рад, які увійшли до Городоцької територіальної громади, шляхом приєднання до Городоцької міської ради Львівської області», відповідно до якого остання з 26.11.2020 є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області (далі Керницька сільська рада).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що зміст господарських операцій між Керницькою сільською радою з ТзОВ «Вілком Монтаж» підтверджується первинними документами, такі спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно з підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації - вимог, визначених абзацом другим підпункту 133.4.1 і підпунктом 133.4.2 такого пункту, така неприбуткова організація зобов`язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов`язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування таким податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - Положення № 290).

Відповідно до пунктів 5, 7 Положення № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Пунктом 21 Положення № 290 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 вказаної статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим зазначеного пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV визначає, що: господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704 (далі Положення №88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 1.2. Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пункт 2 вказаного Положення передбачає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір від 27.08.2018 №1406/18-3 (Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій по вул. Польовій в с. Артищів Городоцького району Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного Договору загальна сума Договору становить 265852,60 грн в т. ч. ПДВ 44 308,77 грн.

Відповідно до пункту 3.4 Договору Замовник перераховує Підряднику аванс в сумі 50000,00 грн для виконання робіт.

Відповідно до додаткової угоди від 21.11.2018 № 1 до договору від 27.08.2018 № ВМ - 1406/18-3 сторони Договору домовились про таке: внести зміни у платіжних реквізитах Замовника в розділі 9 Юридичні адреси сторін і розрахункові рахунки сторін.

Відповідно до додаткової угоди від 26.12.2018 № 2 до договору від 27.08.2018 №1406/18-3 сторони Договору домовились про наступне: внести уточнення у пункт 3.1., а саме ліміт коштів на 2018 рік збільшено на 55852.60 грн в т.ч. ПДВ 9308,77 грн. Загальна сума даного договору є твердою та залишається незмінною і становить 265852,60 грн, в тому числі ПДВ 44308,77 грн.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт за грудень листопад 2018; акт приймання виконаних робіт за грудень 2018; платіжні доручення від 27.08.2018 №1, від 27.12.2018 №№2, 5, 6.

Між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір від 15.11.2019 № 15/11 (Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій в селі Велика Калинка, Городоцького району. Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна сума Договору становить 94904,40 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата виконаних робіт проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2, КБ-3. Повна оплата вартості виконаних робіт Замовником проводилися при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок Замовника.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт №1 за листопад 2019; акт №1 приймання виконаних робіт за листопад 2019; платіжне доручення від 27.11.2019 №3.

Між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір 13.12.2019 від № 13/12 (Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій в селі Мавковичі Городоцького району Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна сума Договору становить 149991,60 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата виконаних робіт проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2 і довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3. Повна оплата вартості виконаних робіт Замовником проводиться при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок Замовника.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2019; акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2019; реєстр бюджетного зобов`язання від 18.12.2019.

Між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір від 02.04.2020 № 4/6 (Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій в селі Мавковичі Городоцького району Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна сума Договору становить 285450,79 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата виконаних робіт проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2, КБ-3. Повна оплата вартості виконаних робіт Замовником проводиться при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок Замовника.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідки про вартість виконаних робіт за квітень, грудень 2020 року; акти №3, №4 приймання виконаних робіт за грудень 2020; платіжні доручення від 24.12.2020 №5, №2, №1, від 09.04.2020 №1.

Між Керницькою сільською радою (Замовник) та ТзОВ «Вілком Монтаж» (Підрядник) укладено договір від 13.04.2020 № 13/04 (Договір), відповідно умов до якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи на об`єкті: «Реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих технологій в селі Мавковичі Городоцького району Львівської області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна сума Договору становить 158473,20 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата виконаних робіт проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2 , КБ-3. Повна оплата вартості виконаних робіт Замовником проводиться при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок Замовника.

На підтвердження реальності виконання ТзОВ «Вілком Монтаж» робіт за вказаним Договором позивач надав: довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2020; акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2020; платіжне доручення від 24.12.2020 №3.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді виникнення податкового зобов`язання з податку на прибуток, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15.

Отже, порушення певними суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства, враховуючи принцип індивідуальної відповідальності платника податків, не може ставитися у вину позивачу та впливати на реальність господарських операцій між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Суд першої інстанції вірно вказав, що відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справах №826/7704/16, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 08.05.2018 у справі №814/937/15, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 16.12.2021 у справі №815/2699/17.

Суд першої інстанції вірно вказав, що відповідач не надав суду належних і достатніх доказів того, що позивачу було відомо або повинно було бути відомо про податкові порушення, допущені контрагентом, і у зв`язку із цим ним не проявлено належної обачності при виборі контрагента. Доказів наявності фактів взаємозалежності або узгодженості дій позивача і його контрагента, а також застосування платником схеми розрахунків, яка свідчить про повернення грошових коштів платнику або особам, які мають до нього відношення, відповідач не надав. Також відповідач не надав належних і достатніх доказів, які дозволяють зробити висновок про безпідставність одержаної податкової вигоди за взаємовідносинами Керницької сільської ради з ТзОВ «Вілком Монтаж».

На момент здійснення господарських операцій сільська рада та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь- який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що сільська рада діяла без належної обачності та обережності та, що їй було відомо про порушення, які допускали його контрагенти або, що єдиною метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої вигоди.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов такого висновку: «Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

З урахуванням наведеного першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що суд зміст господарських операцій між Керницькою сільською радою з ТзОВ «Вілком Монтаж» підтверджується первинними документами, такі спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, тому відповідачем безпідставно збільшено зобов`язання з податку на прибуток та нарахування штрафних санкцій.

Як наслідок, огляду на відсутність у позивача обов`язку зі сплати податку на прибуток, то висновок відповідача про неподання податкових декларацій з податку на прибуток є також безпідставним, а зазначені відповідачем в акті перевірки порушення позивачем підпунктів 133.4.4, 133.4.3 пункту 133.4 статті 133, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо посилання апелянта на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 07.12.2020 у справі №441/1464/20 1-кп/441/242/2020, яким встановлено правові наслідки дій керівника контрагента позивача, апеляційний суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні первинні фінансово-господарські документи (платіжні доручення, довідки про вартість виконаних робіт, рахунки, акти приймання виконаних робіт, та інші), які підтверджують реальність операцій між позивачем ТОВ «Вілком монтаж».

Окрім того, у відповідності до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.11.2021 №24521/13-01-07-08 (форма «Р») та №24524/13-01-07-08 (форма «ПС») вказаним вище критеріям не відповідають, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №380/5575/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. В. Глушко С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 27.01.2023