Рішення

від 30.09.2022 по справі 640/22846/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2022 року м. Київ № 640/22846/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). адміністративну справу:

за позовомПриватного підприємства "ПАРКЕТ-ТРЕЙД" до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Паркет-Трейд» з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), в якому просить суд: визнати протиправним і скасувати рішення про відмову у включенні Приватного підприємства «Паркет-Трейд» до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, викладену у формі листа від 23.03.2020 №13.1-7/1/1865; зобов`язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів включити Приватне підприємство «Паркет-Трейд» до Реєстру, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, та присвоїти персональний п`ятизначний код і видати посвідчення про реєстрацію особи, яка здійснює господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 відкрив спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в установленому порядку звернувся до органів Держпродспоживслужби із заявою про включення до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, надавши необхідні для цього документи, зокрема копію договору оренди приміщення, плану (схеми) земельної ділянки, на якій розміщені потужності (сушильні камери для термообробки деревини, дерев`яного пакувального матеріалу та/або місця, обладнані для проведення знезараження (фумігації) (МВ), печі або обладнання для знищення деревини або дерев`яного пакувального матеріалу, зараженого шкідливими організмами, та копію документа, який засвідчує право власності або користування на земельну ділянку та потужності. Проте, відповідач при розгляді указаної заяви, всупереч приписам статті 796 Цивільного кодексу України, дійшов неправильного висновку про ненадання Приватним підприємством «Паркет-Трейд» копій документів, які засвідчують його право власності або користування на земельну ділянку, де знаходяться потужності з виробництва, маркування дерев`яного пакувального матеріалу. Згідно з доводами позивача відповідно до вказаної правової норми, отримавши в користування на підставі договору оренди від 01.07.2012 №124/12 приміщення за адресою: Київ, провулок Червоногвардійський (тепер вулиця Гната Хоткевича), 20, загальною площею 142,1 кв.м (3 виробничі цехи) та асфальтовану площадку, загальною площею 647 кв.м., він також отримав право користування земельними ділянками, на яких розміщені ці об`єкти. У такому випадку законодавство не вимагає укладення окремого договору оренди земельної ділянки. Отже, вищевказаним договором оренди підтверджується право користування позивача відповідними земельними ділянками. До заяви про включення до згаданого Реєстру позивач також надав пояснювальну записку про відповідність призначення земельної ділянки вимогам законодавства.

Окремо позивач зауважив про те, що відмова відповідача щодо включення його до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва, маркування дерев`яного пакувального матеріалу, надана листом, який засобами поштового зв`язку на його адресу не надходив.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи про їх необґрунтованість. Вказав, що позивач на виконання вимог пункту 3.3 Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев`яного пакувального матеріалу, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 № 731, до заяви про включення до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, не надав документи, що підтверджують його право власності або користування земельною ділянкою для розміщення виробничих потужностей для з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу. Так, згідно з витягом з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за адресою знаходження земельної ділянки (асфальтованої площадки) Приватне підприємство «Паркет-Трейд» не володіє правом власності або користування земельною ділянкою, оскільки саме після реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виникає, змінюється чи припиняється відповідне право. Тому йому правомірно відмовлено у включенні до згаданого Реєстру. Також стверджував, що лист, яким позивачу повідомлено про відмову у включенні до згаданого Реєстру, надісланий на юридичну на його поштову адресу, повернувся до Держпродспоживслужби через закінчення терміну зберігання.

У відповіді на відзив позивач, окрім раніше вказаних доводів про протиправність оскаржуваної відмови, додатково зазначив, що згідно з актом на постійне користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, кадастровий номер 8000000000666:237:0002, виданим виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих 11.05.1963, та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-8000164242015 від 20.03.2015, указана земельна ділянка надана Дарницькій ТЕЦ-4 у постійне користування для роботи та обслуговування самої ТЕЦ. У подальшому ТОВ «Євро-Реконструкція» за договором купівлі-продажу придбало цілісний майновий комплекс загальною площею 75 630,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська (Гната Хоткевича), 20, про що внесено запис до Державного реєстру правочинів від 22.05.2012 № 1 1350845, у зв`язку з чим до цього товариства перейшло право постійного користування земельною ділянкою за указаною вище адресою. Щодо повідомлення відповідачем про відмову щодо включення Приватного підприємства «Паркет-Трейд» до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, шляхом надіслання листа, а не шляхом надісланням відповідного рішення, то в розрізі практики Європейського суду з прав людини позивач уважає, що це свідчить про порушення відповідачем принципу «належного урядування».

Відповідач надав суду заперечення на відповідь позивача на відзив, в якому вказав, що ні при поданні документів щодо включення до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, ні до суду Приватне підприємство «Паркет-Трейд» не надало плану (схеми) земельної ділянки, на якій розміщено потужності, зазначені в пункті 3.2 Фітосанітарних правил, тому йому обґрунтовано відмовлено у включенні до згаданого Реєстру.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив, що Приватне підприємство «Паркет-Трейд» є юридичною особою, що здійснює, поміж іншого, такі види діяльності:

- 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний);

- 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів;

- 16.24 Виробництво дерев`яної тари та інш.

Позивач двічі звертався до Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області із заявами про включення до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, проте листами від 25.09.2019 № 13.1.1/6304-19 та від 14.01.2020 № 13.1.1-4/1/224 Держпродспоживслужба відмовляла йому у включенні до Реєстру з огляду на наявність недоліків у поданих документах.

24.02.2020 позивач втретє звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області із заявою від 24.02.2020 про включення до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, повідомивши, що має спеціалізацію - Деревообробка, сушінні деревини потужності; Сушильні камери СОРCAL (200м3), Піч твердопаливна ПОЖ-25-Інка 1 штука, та просив:

- провести перевірку територій та потужності з метою визначення фітосанітарного стану та можливості здійснення господарської діяльності з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу за адресою: м.Київ, вул.Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 20;

- надіслати подання до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо включення до загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу.

Як зазначено в заяві, до неї долучено копію документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені потужності (на 5 аркушах) та копію плану (схеми) земельної ділянки, на якій розміщено потужності (на 1 аркуші).

На підставі указаної заяви державними фітосанітарними інспекторами Головного управління Держпродспоживслуби у Київській області в присутності представника Приватного підприємства «Паркет-Трейд» проведено перевірку виконання названим підприємством фітосанітарних заходів, за наслідками якої складено акт від 17.03.2020 №60/10-6078/000001.

Згідно з указаним актом Приватне підприємство «Паркет-трейд» планує проводити обробку дерев`яного пакувального матеріалу та пиломатеріалів з хвойних та листяних порід деревини. Місцезнаходження виробничих потужностей: 02094, м.Київ, вул.Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 20. Згідно з договором оренди від 01.07.2012 №124/12 ТОВ «Євро-Реконструкція» передало в тимчасове платне користування Приватному підприємству «Паркет-Трейд» асфальтовану площадку загальною площею 648 кв.м та три виробничих цехи загальною площею 142,1 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:237:0001. При звірці інформації, зазначеної в указаному договорі оренди, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, встановлено, що інформація щодо права власності або користування Приватним підприємством «Паркет-Трейд» указаною земельною ділянкою відсутня (інформаційна довідка від 11.03.2020 №203690536). Згідно з договором користування від 01.11.2019 №ПБ 12 ТОВ «Прагос-Буд» передало в користування Приватному підприємству «Паркет-Трейд» піч твердопаливну ПОЖ-25 Інка в кількості 1 шт. Згідно з договором користування від 01.11.2019 №ПБ 11 ТОВ «Прагос-Буд» передало Приватному підприємству «Паркет-Трейд» в строкове платне користування обладнання для сушильних камер COPRAL. Згідно з наданою Приватним підприємством «Паркет-Трейд» схемою виробничих потужностей на території знаходяться: камери сушильні COPRAL 4001 PRG - 1 шт. 200 кв.м, асфальтована площадка площею 648 кв.м. Сушильна камера функціонує з таким обладнанням: автоматичний електронно- програмний блок управління і контролю - COPRAL 4001 PRG, піч опалювальна рідинна ПОЖ-25-Інка, вентилятори - 4 шт., теплообмінники - 2 шт., пультова, щит керування, вологоміри деревини - 6 шт., вологомір повітря - 1 шт., датчик температури деревини - 1 шт. Датчики не потребують ніякого обслуговування, крім повірки. Твердопаливна піч потужністю 250 кВТ може використовуватись для знищення зараженої шкідниками деревини. Як паливо для роботи камери використовується деревина, відходи від неї, які спалюються в печі. Теплоносієм є розігріте повітря, яке виділяється системою теплообмінників, по яким циркулює гаряча вода, нагріта в печі, повітря за допомого вентиляторного блоку подається до сушильної камери та проходить через ряди завантаженого в камеру дерев`яного пакувального матеріалу. Весь технологічний процес сушіння задається та контролюється за допомогою автоматичного електронно-програмного блоку управління і контролю COPRAL 4001 PRG. Територія огороджена та охороняється цілодобово. Проведено візуальне обстеження виробничих приміщень з відбором зміток. З огляду на викладене в акті викладено висновок про наявність у Приватного підприємства «Паркет-Трейд» виробничих потужностей забезпечити виробництво дерев`яного пакувального матеріалу з дотриманням вимог Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев`яного пакувального матеріалу, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 №731, та вирішено поданий названим підприємством пакет документів разом з актом перевірки направити до Держпродспоживслуби для прийняття відповідного рішення про включення або відмову у включенні Приватного підприємства «Паркет-Трейд» до загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу.

18.03.2020 листом №Вих-10-02.2/2329-20 Головне управління Держпродспоживслуби в Київській області надіслало до Держпродспоживслужби подання разом із заявою Приватного підприємства «Паркет-Трейд» та доданими до неї документами для прийняття відповідного рішення. У поданні зазначено, що при звірці інформації, вказаної в договорі оренди від 01.07.2012 №124/12 з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що інформація щодо права власності або користування Приватного підприємства «Пакет-Трейд» земельною ділянкою, на якій знаходяться потужності відсутня.

За наслідками розгляду цього подання Держпродспоживслужба листом від 23.03.2020 № 13.1-7/1/1865 повідомила позивача про відмову у включенні до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу у зв`язку з поданням неповного пакета документів, зазначеного в пункті 3.3 Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев`яного пакувального матеріалу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 22.12.2005 №731, а саме через відсутність копії документів, які засвідчують його право власності або користування на земельну ділянку.

Згідно з доводами позивача указаний лист надійшов на адресу його електронної пошти, засобами поштового зв`язку до нього цей лист не надходив.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.

Правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов`язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров`я рослин визначає Закон України «Про карантин рослин» від 30.06.1993 № 3348-ХІІ (далі - Закон № 3348-ХІІ).

Відповідно до статті 12 Закону № 3348-ХІІ особи, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослинними продуктами, зобов`язані: виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні заходи; виконувати законні розпорядження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, щодо проведення відповідних карантинних заходів; подавати визначену законом інформацію для реєстрації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, якщо це вимагається згідно із статтею 27 цього Закону; подавати на вимогу спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, відомості про об`єкти регулювання; здійснювати систематичний моніторинг земельних угідь, які належать їм на правах власності або користування, а також потужностей (об`єктів), на яких здійснюється виробництво та/або обіг рослин, продуктів рослинного походження з метою виявлення регульованих шкідливих організмів; надавати державним фітосанітарним інспекторам у визначених законом випадках безперешкодно доступ до об`єктів регулювання на будь-якій стадії виробництва, переробки чи обігу для проведення інспектування, перевірки документації та відбору зразків від об`єктів регулювання для визнання їх фітосанітарного стану в порядку, передбаченому цим Законом; сприяти проведенню карантинних заходів у карантинних та прилеглих до них зонах у разі виявлення карантинних організмів; зберігати усі фітосанітарні сертифікати, карантинні сертифікати протягом одного року починаючи з дати видачі.

Відповідно до Закону України «Про карантин рослин» та інших нормативно-правових актів, які поширюються на осіб, що займаються ввезенням з-за кордону, перевезенням в межах країни, експортом, виробництвом та маркуванням пакувального матеріалу, Міністерство аграрної політики України наказом від 22.12.2005 № 731 затвердило Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев`яного пакувального матеріалу (далі - Фітосанітарні правила).

Згідно з 3.1 Фітосанітарних правил, виробництво та маркування дерев`яного пакувального матеріалу на території України здійснюють особи, що включені до загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу (далі - Реєстр), який веде Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно до пункту 3.3 Фітосанітарних правил для включення до Реєстру особа надає до головного управління Держпродспоживслужби в області за місцезнаходженням (місцем проживання) заяву на включення до загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу (додаток 1) (далі - заява), до якої додаються:

- копія плану (схеми) земельної ділянки, на якій розміщено потужності, зазначені в пункті 3.2 цієї глави;

- копія документа, який засвідчує право власності або користування на земельну ділянку та потужності, зазначені у пункті 3.2 цієї глави.

Пунктом 3.2 Фітосанітарних правил також визначено, що особи, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, повинні мати: сушильні камери для термообробки деревини дерев`яного пакувального матеріалу та/або місця, обладнані для проведення знезараження (фумігації) (MB); печі або обладнання для знищення деревини або дерев`яного пакувального матеріалу, зараженого шкідливими організмами.

Як зазначено в пункті 3.4 Фітосанітарних правил, протягом тридцяти діб з дня отримання заяви:

- фітосанітарним інспектором здійснюється перевірка виконання заявником дотримання вимог цих Фітосанітарних правил (далі - перевірка);

- за результатами проведення перевірки головним управлінням Держпродспоживслужби надсилається до Держпродспоживслужби подання з усіма матеріалами щодо включення заявника до Реєстру;

- на підставі зазначеного подання Держпродспоживслужбою приймається рішення про включення або відмову у включенні заявника до Реєстру, про що письмово повідомляється заявник.

Згідно з пунктом 3.8 Фітосанітарних правил однією із підстав для відмови у включенні до Реєстру є подання неповного пакета документів, зазначеного в пункті 3.3 цієї глави.

Рішення про відмову у включенні до Реєстру приймається у письмовій формі із обґрунтуванням причин відмови, про що письмово повідомляється заявника.

Оцінюючи доводи відповідача про подання Приватним підприємством «Паркет-Трейд» неповного пакету документі для включення до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди від 01.07.2012 №124/12, наданого позивачем до заяви про включення до вищевказаного Реєстру, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (орендодавець) передало Приватному підприємству «Паркет-Трейд» (орендар) в тимчасове платне користування приміщення за адресою: м. Київ, провулок Червоногвардійський (теперішня назва - вулиця Гната Хоткевича), 20, загальною площею 142,1 кв. (три виробничі цехи), а також асфальтовану площадку, що орендується, загальною площею 647 кв.м. Вид діяльності орендаря (мета використання приміщення) - виробництво та обробка деревини.

Відповідно до пункту 1.1 указаного договору оренди термін оренди починається з 01.01.2012 та закінчується 31.12.2014 і автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити його не пізніше, ніж за місяць до закінчення терміну дії договору.

Судом не встановлено, що станом на час звернення позивача до Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області із заявою від 24.02.2020 строк дії указаного договору оренди закінчився, отже, він був чинним.

Згідно з актом приймання-передачі об`єкта оренди за договором оренди приміщення від 01.07.2012 №124/12 Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» передало Приватному підприємству «Паркет-Трейд» приміщення загальною площею 142,1 кв.м та асфальтовану площадку загальною площею 647 кв.м.

Як зазначено в акті перевірки особи, яка підлягає реєстрації, від 17.03.2020 №60/10-6078/000001, складеному фітосанітарними інспекторами Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області, передані Приватному підприємству «Паркет-Трейд» в тимчасове користування приміщення та асфальтована площадка розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000666:237:0001.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.04.2016 № 56582967 та № 56581613 Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» належить право користування земельними ділянками кадастровий номер 8000000000666:237:0001 площею 31,9126 га та кадастровий номер 8000000000666:237:0001 площею 0,202 га.

Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.10.2020 №230176248 також підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» є власником декількох об`єктів нерухомого майна - нежитлових будинків (приміщень) за адресою: м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 20 та має право користування земельними ділянками з кадастровим номером 8000000000666:237:0001 площею 31,9126 га та 8000000000666:237:0002 площею 0,202 га.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Пунктом 2 частини першої статті 4 названого Закону визначено, що державній реєстрації прав підлягають, поміж іншого речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема:

- право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;

- право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.

Ураховуючи викладені правові норми, право користування (оренди) позивача приміщеннями, отриманими за вищевказаним договором оренди та асфальтованою площадкою строком з 01.01.2012 до 31.12.2014, тобто менш як на три роки, яке в подальшому автоматично продовжувалося на кожен наступним календарний рік, не підлягало державній реєстрації.

В указаному договорі оренди, який разом з актом приймання-передачі об`єкта оренди за договором оренди приміщення від 01.07.2012 №124/12 разом на 5 аркушах позивач надав разом із заявою від 24.02.2020 на підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, на якій знаходяться виробничі потужності для виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, відсутня інформація про надання позивачу в оренду земельної ділянки.

У зв`язку з викладеним доцільно зауважити, що відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 796 Цивільного кодексу України визначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Отже, при укладанні договору найму об`єкту (споруди, окремої частини, ін.) презюмується, що наймач має право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться такий об`єкт, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Передача земельної ділянки у користування за вказаними правилами проводиться незалежно від того, чи існують у договорі умови щодо прав на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти (споруди, ін.), що передаються у найм. Крім того норми, які встановлюють згадані правила, не мають характеру диспозитивності, тобто застосовуються й поза волею наймодавця та наймача.

Важливим є той факт, що надання наймачу права користування земельною ділянкою є обов`язковим не тільки для сторін за договором оренди об`єкту, що знаходиться на земельній ділянці, а й для власника земельної ділянки у разі, коли такою особою не є наймодавець. Презюмується, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування нею, якщо інше прямо не встановлене договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 22.07.2021 у справі № 640/19955/19.

Відтак, у спірних правовідносинах, Приватне підприємство «Паркет-Трейд» набуло право користування земельною ділянкою, розміщеною під об`єктами оренди за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, визначеними умовами договору оренди від 01.07.2012 №124/12, а також земельною ділянкою, яка прилягає до об`єктів, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму, незважаючи на відсутність окремо укладеного договору оренди відповідної земельної ділянки.

При цьому в акті перевірки особи, яка підлягає реєстрації, від 17.03.2020 №60/10-6078/000001 відсутня інформація про те, що згадана земельна ділянка фактично не використовується позивачем для розміщення вищевказаних виробничих потужностей. І у ході судового розгляду справи відповідач не заперечував факту її використання позивачем, стверджуючи лише про відсутність документів, які засвідчують право власності або користування цією земельною ділянкою.

Тому, твердження відповідача про ненадання позивачем документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться виробничі потужності для виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, є необґрунтованим та спростовані наявними у матеріалах справи доказами. Отжне, відповідач необґрунтовано відмовив позивачу щодо включення до згаданого Реєстру.

Суд критично сприймає доводи відповідача, викладені у відповіді на позовну заяву, про те, що в пакеті документів, наданих позивачем, також була відсутня копія плану схеми земельної ділянки з розташованими потужностями, оскільки такі його доводи спростовуються містом заяви Приватного підприємства «Паркет-Трейд» від 24.02.2020, в якій зазначено про те, що додатком до неї є копія документа (схеми) земельної ділянки, на якій розміщено потужності на 1 аркуші. Окрім того, в листі від 23.03.2020 №13.1.1-7/1/1865, яким позивача повідомлено про відмову щодо включення до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, не зазначено про відсутність указаної схеми як підставу для відмови.

Таким чином доводи відповідача щодо правомірності його відмови щодо включення позивача до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалі, не заслуговують на увагу суду.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем принципу «належного урядування» у зв`язку з надісланням останнім йому листа про відмову щодо включення до згаданого Реєстру, а не відповідного рішення про таку відмову, прийнятого за наслідками розгляду його заяви від 24.02.2020, то суд звертає, що пунктом 3.8 Фітосанітарних правил передбачено саме письмово повідомлення заявника про прийняте рішення про відмову у включенні до Реєстру із зазначенням причин відмови, тому жодних порушень у в`язку з цим судом не встановлено.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що встановлених вище обставин достатньо для задоволення вимоги позивача про визнання протиправним і скасування рішення Держпродспоживслужби про відмову у включенні Приватного підприємства «Паркет-Трейд» до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, викладену в листі від 23.03.2020 №13.1-7/1/1865.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача, в якій він просить зобов`язати відповідача включити Приватне підприємство «Паркет-Трейд» до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, присвоїти персональний п`ятизначний код та видати посвідчення про реєстрацію особи, які здійснює господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, оскільки такі дії матимуть наслідком втручання у дискреційні повноваження відповідача.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень та його перевірку на відповідність вищезазначеним принципам, та, водночас, зважаючи на особливості дискреційних повноважень такого суб`єкта владних повноважень.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Так, під дискрецією розуміють елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі визначення законодавством чітких умов та критеріїв, яких необхідно дотримуватись при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень, відповідач зобов`язаний діяти, з урахуванням таких умов.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Згідно з Рекомендаціями Європи №11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Так, за змістом пункту 3.4 Фітосанітарних правил включення заявника до Реєстру здійснюється на підставі рішення Держпродспоживслужбою про таке включення. За відсутності такого рішення, суд позбавлений підстави зобов`язати Держпродспоживслужбу включити позивача до вищевказаного Реєстру.

Також передчасною є вимога позивача про зобов`язання відповідача присвоїти йому п`ятизначний код та видати посвідчення про реєстрацію особи, яка здійснює господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, оскільки зазначений код присвоюється та посвідчення видається лише після включення заявника до Реєстру.

Так, згідно з пунктом 3.5 Фітосанітарних правил кожній особі, яка включена до Реєстру, Держпродспоживслужба присвоює персональний п`ятизначний код та видає посвідчення про реєстрацію особи, яка здійснює господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, згідно з додатком 2 до цих Фітосанітарних правил (далі - Посвідчення).

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ураховуючи необхідність ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим адміністративним позовом, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву від 24.02.2020 про включення до загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За наведених обставини суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не довів правомірність оскаржуваної відмови щодо включення позивача до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалі, тому позовні вимоги в частині оскарження цієї відмови підлягають частковому задоволенню судом.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку з частковим задоволенням позову суд уважає, що понесені позивачем судові витрати підлягають задоволенню у розмірі 50 відсотків.

Так, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.09.2020 №114, тому зазначені кошти у зв`язку з частковим задоволенням позову, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 50%, що становить 1 051,00 грн.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених постанові від 15.05.2018 у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

Судом встановлено, що 05.06.2020 між Приватним підприємством «Паркет-Трейд» та адвокатом Кізік А.М. укладено договір №557 про надання правової (правничої) допомоги.

Згідно з актом виконаних робіт (послуг) від 22.09.2020 Приватне підприємство «Паркет-Трейд» оплатило послуги в розмірі 8 000,00 грн. на підставі рахунку від 10.09.2020 №10/09-3. Сплата позивачем зазначених коштів на підставі указаного рахунку підтверджується платіжними дорученнями від 21.09.2020 №112, №113, в яких призначенням платежу зазначено: «оплата правової допомоги згідно з договором про надання правової допомоги від 05.06.2020 №557».

Проте, копію згаданого договору суду позивачем не надано. Суду надано ордер від 23.09.2020 КС №465636, відповідно до якого адвокат А.М.Кізік є представником Приватного підприємства «Паркет-Трейд» у цій адміністративній справі. На зворотній стороні цього ордеру міститься витяг з вищевказаного договору, зокрема, його пункти 2.5 та 2.6. Однак в цих пунктах відсутня інформація щодо вартості правової (правничої) допомоги, яка надається Приватному підприємству «Паркет-Трейд» адвокатом А.М.Кізік.

За відсутності указаного договору суд позбавлений можливості встановити дійсну вартість правової допомоги, передбаченої цим договором, про відшкодування якої позивач просить суд, тому її заявлені позивачем витрати на правову допомогу відшкодуванню не підлягають.

Всього, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу у розмірі 1 051,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 123, 139, 240, 241 - 246, 250,255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Паркет-Трейд» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 42, квартира 5, ідентифікаційний код юридичної особи 33444549) до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 39924774) задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення про відмову у включенні Приватного підприємства «Паркет-Трейд» до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, викладену в листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.03.2020 №13.1-7/1/1865.;

Зобов`язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повторно розглянути заяву Приватного підприємства «Паркет-Трейд» від 24.02.2020 про включення до загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев`яного пакувального матеріалу, з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Паркет-Трейд» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 42, квартира 5, ідентифікаційний код юридичної особи 33444549) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 39924774) понесені судові витрати у розмірі 2 101,00 грн. (дві тисячі сто одна гривня 00 коп).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.С. Мазур