Ухвала

від 26.09.2022 по справі 523/11535/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/11535/22

Провадження №2/523/4408/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2022 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кисельов В.К., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позовна заява мотивована тим, що 21 грудня 2021 року між ОСОБА_3 (далі - Позивач) та ФОП ОСОБА_4 (далі - Відповідач) був укладений Договору суборенди № 1 (далі - Договір"). Відповідно до пунктів 1.1.- 1.2. Договору, Орендар/Позивач передає, а Суборендар/Відповідач приймає в строкове платне користування приміщення площею 20,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - «Приміщення»), Приміщення належить ТОВ «АДОЛЬФ ЛТД» (код ЄДРПОУ 33314251), далі також - «Власник», на підставі права власності. Орендар має право на укладення цього Договору на підставі Договору суборенди № СОД5/Ф/Х2 від 22.01.2020 року та Погодження від 14.12.2021 року до Договору оренди № АД5/Х2 від 22.01.2020 року та договору суборенди № СОД5/Ф/Х2 від 22.01.2020 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Приміщення вважається фактично переданим Орендарем та прийнятим Суборендарем в користування за цим Договором з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщення (далі також - «Акти приймання-передачі»). Після підписання Акту приймання-передачі, Суборендар має право використовувати Приміщення за цільовим призначенням.

21 грудня 2021 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний Акт прийому-передачі приміщення до Договору з Додатками та переліком обладнання, меблів та приладів. Відповідне передане обладнання, меблі та прилади, Позивач попередньо застрахував на свою користь.

Таким чином Позивач, свої зобов`язання стосовно передачі в платне користування Відповідачу Приміщення, виконав у повному обсязі.

Але Відповідач порушив умови Договору щодо належної оплати суми коштів суборендної плати (з 21 грудня 2021 року по 31 липня 2022 року) в загальному розмірі 10645,00 дол. США та відшкодування комунальних послуг в загальному розмірі 131069,70 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача за Договором суборенди №1 від 21.12.2021 року становить: 563256,70 грн. = 432187,00 грн. (суборендна плата що дорівнює екв. 10645,00 дол. США станом на 02.09.2022р.) + 131069,70 грн. (відшкодування комунальних послуг).

Дослідивши матеріали справи суддя приходить до наступного висновку.

Предметом спору у справі, що розглядається, є орендна плата за користування нерухомим майном, розташованим відповідно до Договору за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Приписами цивільного судочинства (частина перша статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України; в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина перша статті 30 ЦПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2390/18 підтримала правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, визначивши, що до спорів про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, застосовуються виключні правила підсудності (частина третя статті 30 ГПК України).

Виходячи з викладеного вище, за правилами виключної підсудності матеріали цивільної справи підлягають направленню за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Цивільну справу № 523/11535/22за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення боргу передати за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: В.К. Кисельов