Ухвала

від 04.10.2022 по справі 948/695/22

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/695/22

Номер провадження 2-з/948/23/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2022 суддя Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В. розглянувши у порядкуписьмового провадженнязаяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

в с т а н о в и л а :

у вересні 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить встановити обов`язок Котелевському відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зупинити вчинення виконавчих дій, до набрання рішення законної сили у даній справі, а також встановити обов`язок Військовій частині НОМЕР_1 зупинити відрахування з його грошового забезпечення грошових коштів згідно постанови державного виконавця від 29.08.2022 р., до набрання рішенням законної сили у даній справі.

У заяві вказано, що 29.09.2022 р. ним подано позовну заяву про оспорювання батьківства. Він працює у ВЧ НОМЕР_2 та звертає увагу на те, що йому не була надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 69631600, а про стягнення з його грошового забезпечення він дізнався у Військовій частині. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову порушить його суб`єктивне право на оплату його праці шляхом безпідставного й протиправного стягнення з нього грошових коштів. Також вказує на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Вивчивши заяву та перевіривши докази, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з вимогами пп.3,6,7 ч.1 та ч. 6 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, в тому числі: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, відповідно до п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, у поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, що взагалі немає ніякого відношення до даної справи, оскільки позовну заяву подано про оспорювання батьківства.

Крім цього, заявник не вказав пропозицій щодо зустрічного забезпечення, яке на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача та має забезпечити відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Разом з цим, у поданій заяві не викладено інші відомості, потрібні для забезпечення позову, зокрема відсутня інформація щодо наявності чи відсутності спору між ним та відповідачем з приводу батьківства, не вказано чи проводяться відрахування із його доходів, якщо так, то з якого часу, а також не вказав інші обставини за наявності.

Так, у змісті заяви заявник зазначив, що він звільнений від сплати судового збору про що також зазначив у позові з посиланням на відповідні докази, що він є учасником бойових дій, а тому вважає, що звільнений від сплати суми судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях на підставі п.16 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. про що надав посвідчення серія НОМЕР_3 , в якому зазначено, що пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України«Просудовийзбір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Так, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» не містить п.16, на який посилається заявник, в той час як у пунктах 13 та 16 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав; позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно допунктів 19-21частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22цього жЗакону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову заявник просить забезпечити поданий позов про оспорювання батьківства, що свідчить про те, що даний спір і подана заява про забезпечення позову не стосується соціального та правового захисту заявника як учасника бойових дій, а тому при поданні заяви про забезпечення позову про оспорювання батьківства заявник не звільнений від сплати суми судового збору відповідно до пп.13,16 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Крім вищевказаного, суд звертає увагу на те, що у змісті поданої заяви заявник зазначає інформацію, зокрема про виконавчий напис, його оспорювання та інші дані, які не стосуються даної справи.

Відповідно до п. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, заяву прозабезпечення позову потрібно повернути заявнику.

Керуючись ст. 153 ЦПК України

у х в а л и л а :

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.В.Кравець