Постанова

від 04.08.2022 по справі 910/1199/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2022 р. Справа№ 910/1199/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Токар Т.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 04.08.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр» на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022

у справі №910/1199/22 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплобуд К»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр»

про стягнення 500 000,00 грн.

В судовому засіданні 04.08.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/1199/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплобуд К» задоволено; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплобуд К» суму заборгованості в розмірі 500 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 7 500,00 грн.; у стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/1199/22 частково та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково в сумі 315 590,00 грн.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтеплобуд К» (далі - ТОВ «Спецтеплобуд К», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр» (надалі ТОВ «Техенергоцентр», відповідач) суму боргу в розмірі 500 000,00 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт від 19.04.2021 №29 щодо здійснення оплати за Актом про виконання робіт від 19.08.2021, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 500 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/1199/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплобуд К» задоволено.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем виконано роботи (надано послуги) за Договором належним чином та без зауважень з боку відповідача в ході та за результатами їх виконання, як це передбачено умовами Договору та вимогами чинного законодавства на загальну суму 1 800 000,00 грн., а відповідачем в свою чергу порушено господарське зобов`язання в частині здійснення оплати за виконані послуги та сплачено лише 1 300 000,00 грн., у зв`язку з чим станом на дату ухвалення рішення у відповідача існує заборгованість в розмірі 500 000, 00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Згідно доводів апеляційної скарги відповідача:

- висновки суду першої інстанції про те, що сторонами при укладенні договору не погоджувалась конкретна форма акту у відповідності до п. 3.1 договору не узгоджуються з нормами матеріального права;

- сторонами по договору є ТОВ «Спецтеплобуд К» та ТОВ «Техенергоцентр», підтвердженням здачі-прийняття послуг (робіт) за договором №29 від 19.04.2021 можуть бути лише акти здачі-прийняття послуг, складені та підписані ТОВ «Спецтеплобуд К» та ТОВ «Техенергоцентр», а не акти, складені між ТОВ «Техенергоцентр» та ТОВ «Розвадів будматеріали»;

- надані позивачем до суду акти, які складені між ТОВ «Техенергоцентр» та ТОВ «Розвадівбудматеріали», не є підтвердженням виконання робіт ТОВ «Спецтеплобуд К» за договором, не є первинними документами, що підтверджують здійснену господарську операцію ним за договором та не є підставою для оплати робіт згідно умов договору;

- відповідачем до відзиву на позовну заяву були надані суду першої інстанції докази залучення до виконання робіт з виготовлення футеровки вапнякової печі на об`єкті ТОВ «Розвадівбудматеріали», які були предметом договору, інших осіб та докази виконання цими особами зазначених робіт (цивільно-правові угоди та акти виконаних робіт);

- позивачем не доведено виконання робіт в об`ємі, визначеному договором, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 500 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2022 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1199/22 . Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр» на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справи № 910/1199/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

27.06.2022 матеріали справи № 910/1199/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №910/1199/22 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 04.08.2022.

До справи під час апеляційного провадження 13.07.2022 від позивача отримано відзив на апеляційну скаргу, 21.07.2022 відповідачем надані заперечення проти доводів відзиву на апеляційну скаргу.

Явка представників сторін

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 04.08.2022 підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 04.08.2022 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

19.04.2021 між ТОВ «Спецтеплобуд К» та ТОВ «Техенергоцентр» укладено договір №29 на виконання робіт, відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується надати послуги (надалі Послуги) згідно Специфікації (Додаток №1 до даного Договору), а саме виготовлення футеровки вапнякової печі із матеріалів замовника загальною вартістю 1 800 000, 00 грн. (разом з ПДВ).

Факт підписання та виконання умов договору зі сторони позивача та відповідача в суді першої інстанції не заперечувався, такі обставини визнані судом встановленими, а Договір та Додаток № 1 до Договору - належним чином укладеними.

Відповідно до пункту 1.2. Договору Замовник зобов`язується прийняти Послуги та оплатити їх згідно умов цього Договору. Ціна послуг встановлюється в національній валюті України та погоджується Сторонами в Додатках до цього Договору (пункт 2.1. Договору).

Строк та порядок оплати Послуг погоджується Сторонами в Специфікації до цього Договору, замовник здійснює оплату Послуг в безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. (пункт 2.3. Договору).

Специфікацією сторонами погоджено, що оплата за Договором здійснюється Замовником в наступному порядку: 30 % від вартості Послуг за Специфікацією - протягом п`яти банківських днів з дня підписання цього Договору; подальший розрахунок - по факту виконання кожного з етапів робіт підтвердженого відповідними актами.

Відповідно до пункту 3.1. Договору здача-приймання наданих Послуг здійснюється Сторонами за відповідними Актами здачі-приймання наданих послуг.

При вирішенні спору, судом першої інстанції враховувалось, що сторонами при укладенні Договору не погоджувалась конкретна форма Акту у відповідності до пункту 3.1. Договору.

Згідно з пунктом 4.1. Договору - початок надання Послуг - з дати одержання авансу, закінчення надання Послуг - не пізніше 55 календарних днів з дати перерахування на розрахунковий рахунок Підрядника авансу.

Договір вступає в силу з дати його підписання і закінчує свою дію 31 грудня 2021 року, при умові повного виконання Сторонами всіх своїх зобов`язань за даним Договором. (пункт 8.1. Договору).

На виконання умов Договору у якості авансу перераховано позивачу кошти в розмірі 540 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 1954 від 26.04.2021; вимоги позивач обґрунтовував Актами від 23.07.2021, від 19.08.2021.

Акт від 23.07.2021 складено про те, що роботи з монтажу футеровки шахтної випалювальної печі № 1 (по осі 10) виконані в повному об`ємі згідно проекту, зауважень немає; даний акт підписаний представником замовника ТОВ «Розвадівбудматеріали» - майстром цеху виробництва вапна Ковалишиним І.В., представником ТОВ «Техенергоцентр» - головним технічним керівником Боднаром П.М. та представником ТОВ «Спецтеплобуд К» - виконроб Халак Є.А.

Акт від 19.08.2021 складено про те, що роботи з монтажу футеровки шахтної випалювальної печі № 2 (по осі 9) виконані в повному об`ємі згідно проекту, зауважень немає; даний акт підписаний представником замовника ТОВ «Розвадівбудматеріали» - майстром цеху виробництва вапна Ковалишиним І.В., представником ТОВ «Техенергоцентр» - головним технічним керівником Боднаром П.М. та представником ТОВ «Спецтеплобуд К» - виконроб Халак Є.А.

Оцінюючи зазначені акти, суд першої інстанції відхилив заперечення відповідача, з наступним обґрунтуванням:

- сторонами у Договорі не погоджено конкретної форми щодо актів виконаних робіт;

- акти були погоджені технічним директором (директором) ТОВ «Техенергоцентр» - Варою П.Б. та підписані особами, повноваження яких сторонами не заперечуються, у зв`язку з чим суд не погодився з доводами відповідача, що з Актів від 23.07.2021 та від 19.08.2021 не вбачається за можливе встановити, що спірні роботи виконувалися саме за Договором;

- відповідачем на підтвердження своїх доводів (заперечень) не надано доказів існування між сторонами інших (додаткових) договорів, на виконання яких сторонами і було підписано Акти від 23.07.2021 та від 19.08.2021 з урахуванням того, що у поданому відзиві відповідачем не заперечується факт підписання останніх.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про прийняття наданих позивачем Актів від 23.07.2021 та від 19.08.2021 у якості належного доказу щодо виконання умов спірного Договору.

Враховуючи доводи відповідача про те, що частину робіт з футеровки виконано відповідачем шляхом залучення до робіт третіх осіб за цивільно-правовими угодами №05/08-01 від 05.08.2021, № 05/08-02 від 05.08.2021, № 05/08-03 від 05.08.2021, № 05/08-04 від 05.08.2021, № 05/08-05 від 05.08.2021, № 05/08-06 від 05.08.2021, № 05/08-07 від 05.08.2021 у зв`язку із неможливістю позивача надати додаткових футерувальників задля виконання робіт у погоджений строк; суд першої інстанції зазначив наступне:

- в матеріалах справи відсутні докази неодноразових звернень відповідача до директора позивача (як про це зазначає відповідач у відзиві та листі № 2 від 10.01.2022) з метою збільшення кількості футерувальників;

- матеріалами справи не підтверджено доводи відповідача щодо наявності зауважень до виконаних робіт позивача за Договором, в тому числі відсутні дефектні Акти як це передбачено пунктом 3.2. Договору;

- листом позивача від 27.01.2022 вих. № 27/01-22 підтверджено, що в період дії виконання ним Договору від відповідача не надходило жодних зауважень щодо виконаних робіт (наданих послуг), а відтак факт залучення відповідачем для виготовлення футеровки вапнякової печі № 2 (по осі 9) став відомий позивачу виключно з листів відповідача № 2 від 10.01.2022 та № 9 від 25.01.2022.

За висновками суду першої інстанції, позивачем виконано роботи (надано послуги) за Договором належним чином та без зауважень з боку відповідача в ході та за результатами їх виконання, як це передбачено умовами Договору та вимогами чинного законодавства на загальну суму 1 800 000,00 грн., а відповідачем в свою чергу порушено господарське зобов`язання в частині здійснення оплати за виконані послуги та сплачено лише 1 300 000,00 грн. у зв`язку з чим станом на дату ухвалення рішення у відповідача існує заборгованість в розмірі 500 000, 00 грн.

В частині відшкодування відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зроблено застережень у позовній заяві про подачу додаткових доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу пізніше, як це передбачено частино 8 статті 129 ГПК, у зв`язку з чим відсутні підстави для відкладення вирішення даного питання.

У покладенні на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн. відмовлено, оскільки позивачем не надано суду належних та достатніх доказів, на підставі яких вбачалося б за можливе встановити обсяг наданих адвокатських послуг, їх вартість, витрачений час та відповідно встановити співрозмірність останніх.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення оплати виконаних робіт на суму 500 000,00 грн. за Актом про виконання робіт від 19.08.2021 з підстав порушення зобов`язань по договору на виконання робіт від 19.04.2021 №29.

Доводи апеляційної скарги, поданої у справі, не спростовують висновків суду першої інстанції, яким надано належну оцінку встановленим під час розгляду обставинам справи, у зв`язку з чим відхиляються через наступне.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори.

Спірний договір № 29 від 19.04.2021 на виконання робіт за своєю правовою природою є змішаним господарським договором з елементами підрядних відносин та відносин з надання послуг, та укладений між сторонами виходячи з приписів ст. 627, 628 Цивільного кодексу України.

У справі, що розглядається спірним, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання належного виконання договору, зокрема в частині обсягу виконаних робіт (наданих послуг) відповідачем.

Про виконання позивачем договірних зобов`язань з виконання робіт з монтажу футеровки шахтної випалювальної печі № 1 (по осі 10); з монтажу футеровки шахтної випалювальної печі № 2 (по осі 9) свідчать акти від 23.07.2021, від 19.08.2021 складені представником замовника ТОВ «Розвадівбудматеріали», представником генпідрядника з виконання робіт футеровки печей ТОВ «Техенергоцентр», представником ТОВ «Спецтеплобуд». Актами підтверджено виконання робіт в повному обсязі згідно проекту.

Посилання апелянта на те, що надані позивачем до суду акти, які складені між ТОВ «Техенергоцентр» та ТОВ «Розвадівбудматеріали» не є підтвердженням виконання робіт ТОВ «Спецтеплобуд К» за договором, не є первинними документами, що підтверджують здійснену господарську операцію ним за договором та не є підставою для оплати робіт згідно умов договору підлягають відхиленню з наступних підстав.

Так, при вирішенні спору, суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам, визнав подані акти у якості належного доказу щодо виконання умов спірного Договору у відповідності з нормами процесуального та матеріального права.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, обов`язком сторін є подання до суду доказів, а не оцінка доказів іншої сторони, в свою чергу, надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Відповідачем в обґрунтування своїх доводів, викладених в апеляційній скарзі, не представлено та не повідомлено суду про наявність доказів, що підтверджують невиконання позивачем робіт, які були предметом договору №29 від 19.04.2021 та про що складені акти від 23.07.2021, від 19.08.2021. Окрім того, як правильно відзначено судом першої інстанції: відповідачем не надано доказів існування між сторонами інших (додаткових) договорів, на виконання яких сторонами і було підписано Акти від 23.07.2021 та від 19.08.2021 з урахуванням того, що у поданому відзиві відповідачем не заперечується факт підписання останніх.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі «DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS»).

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що акти від 23.07.2021, від 19.08.2021 містять підписи та затвердження відповідача, тобто відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, щодо обов`язковості такого реквізиту як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, відповідно в цій частині доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Належних доказів про заявлення позивачу, як підряднику по договору про виявлені відступи від умов договору, в тому числі щодо обсягів виконаної роботи тощо, відповідачем до справи не подано; надані до справи договори №05/08-01 від 05.08.2021, №05/08-02 від 05.08.2021, №05/08-03 від 05.08.2021, №05/08-04 від 05.08.2021, №05/08-05 від 05.08.2021, №05/08-06 від 05.08.2021, №05/08-07 від 05.08.2021 свідчать про їх укладення та оформлення відповідних договірних відносин, та не спростовують виконання позивачем договору №29 від 19.04.2021.

Підлягають відхиленню і доводи апелянта про те, що сторонами по договору є ТОВ «Спецтеплобуд К» та ТОВ «Техенергоцентр», підтвердженням здачі-прийняття послуг (робіт) за договором № 29 від 19.04.2021 можуть бути лише акти здачі-прийняття послуг, складені та підписані ТОВ «Спецтеплобуд К» та ТОВ «Техенергоцентр», а не акти складені між ТОВ «Техенергоцентр» та ТОВ «Розвадівбудматеріали», оскільки:

- умови договору не містять заборони про підтвердження виконання робіт за договором, в тому числі представником замовника шляхом засвідчення підписом акту;

- договором не погоджено та не встановлено конкретної форми акту, яким має бути підтверджено виконання договору, зокрема не визначено його обов`язкових реквізитів;

- на виконання п. 3.2 договору відповідачем не надано дефектного акту з переліком послуг (робіт) виконаних неналежним чином (невиконаних) та строками усунення вказаних недоліків, що належно досліджувалось судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 500 000,00 грн. суми основного боргу є правомірним.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного у справі судового рішення, оскільки їм вже було надано належну оцінку судом першої інстанції і такі не спростовують зроблених судом висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача плати, обумовленої договором.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Зазначені в апеляційній скарзі доводи відповідача не спростовують зроблених судом висновків про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр» на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/1199/22 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/1199/22 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергоцентр».

4. Матеріали справи №910/1199/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 03.10.2022.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко