Постанова

від 19.09.2022 по справі 911/3720/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2022 р. Справа№ 911/3720/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

прокурор: Козачук В.Б., прокурор відділу Київської обласної прокуратури;

від позивача: не з`явився

відповідача: Баца К.В., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури, м. Київ

на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 (повний текст складено 14.12.2021)

у справі №911/3720/20 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури, м. Київ

в інтересах держави в особі Козинської селищної ради, смт. Козин, Київська обл.

до Дочірнього підприємства "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед", м. Київ

про визнання недійсними державних актів та зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У грудні 2020 року Заступника керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Козинської селищної ради (далі - Козинська селищна рада, позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед" (далі - ДП "Інтер`єр", відповідач) про:

- визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯМ №400310 на земельну ділянку площею 0,3000 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0091; серії ЯМ №400311 на земельну ділянку площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0092; серії ЯМ №400324 земельну ділянку площею 0,3000 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0105, виданих ДП "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестменст Лімітед";

- зобов`язання ДП "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестменст Лімітед" повернути у власність держави в особі Козинської селищної ради земельні ділянки: площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0091; площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0092; площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0105, які розташовані по вул. Старокиївській в смт Козин Обухівського району Київської області (далі - спірні земельні ділянки).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що вказані спірні земельні ділянки на підставі рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради від 28 грудня 1999 року №2 та від 26 жовтня 2000 року №7/1 відведено у приватну власність фізичних осіб, які відчужили такі землі Акціонерному банку "АЖІО", який, у свою чергу, об`єднав земельні ділянки в одну земельну ділянку площею 7,1956 га та відчужив її на користь відповідача.

Надалі рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради від 12.11.2008 №17 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки та складання державного акту на право власності на земельну ділянку і дозволено ДП "Інтер`єр" скласти державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 7,196 га по вул. Старокиївській в смт Козин Обухівського району Київської області.

На підставі зазначеного рішення Козинською селищною радою 11.08.2009 видано ДП "Інтер`єр" два державних акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЗ №193710 на земельну ділянку площею 1,9605 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0069 та серії ПЛ №056567 на земельну ділянку площею 5,2357 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0068 та, надалі, останню земельну ділянку було поділено на 15 земельних ділянок, на які, відповідно, видано 15 державних актів на право власності на земельні ділянки, в тому числі і акти: серії ЯМ №400310 на земельну ділянку площею 0,3000 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0091; серії ЯМ №400311 на земельну ділянку площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0092; серії ЯМ №400324 земельну ділянку площею 0,3000 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0105.

За твердженням прокурора, вказані земельні ділянки належать до земель водного фонду, а тому відведення їх у приватну власність згідно рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28 грудня 1999 року №2 та від 26 жовтня 2000 року №7/1 відбулось з порушенням законодавчих вимог, що встановлено рішенням суду - постановою Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №372/772/16. Зазначені обставини, за доводами прокурора, є преюдиційними та не потребують доказування у даній справі відповідно до вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки, згідно з постановою Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №372/772/16 рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28 грудня 1999 року №2 та від 26 жовтня 2000 року №7/1 визнано недійсними, на переконання прокурора, у відповідача відсутня правова підстава для виникнення права власності на вказані земельні ділянки, а тому останні підлягають поверненню титульному власнику у порядку вимог статті 391 Цивільного кодексу України.

Водночас, з огляду на те, що метою негаторного позову є захист інтересів держави та забезпечення введення власника у володіння майном, яким він позбавлений користуватись, та враховуючи положення статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення суду про повернення нерухомого майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прокурор вважає, що внаслідок задоволення заявлених вимог територіальна громада селища Козин в особі Козинської селищної ради матиме змогу поновити свої порушені права на землі водного фонду лише після визнання недійсними державних актів на право власності на спірні земельні ділянки.

Мотивуючи наявність підстав для представництва інтересів громади та подання позову у даній справі в інтересах Козинської селищної ради, прокурор вказав, що власником спірних земельних ділянок є територіальна громада селища Козин, оскільки такі земельні ділянки знаходяться у межах населеного пункту, тоді як відповідно уповноважений на представництво інтересів територіальної громади орган - Козинська селищна рада, яка була відповідачем у справі №372/772/16, не вжила протягом тривалого часу жодних заходів з метою захисту інтересів територіальної громади щодо користування землями водного фонду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі № 911/3720/20 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до ДП "Інтер`єр" з покладенням витрат зі сплати судового збору на позивача.

Відмовляючи у задоволенні негаторного позову у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено належними, допустимими та достатніми доказами як обставин накладання спірних земельних ділянок на землі водного фонду станом на момент звернення прокурора до суду та, відповідно, наявності у Козинської селищної ради будь-яких прав власника щодо таких земельних ділянок, так і обставин незаконного заволодіння та користування відповідачем цими землями.

При цьому, судом першої інстанції відхилено заяву відповідача про відмову у задоволенні позову прокурора з підстав недотримання останнім процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки за висновком суду прокурором дотримано вказаний порядок повідомлення позивача про здійснення захисту інтересів держави і територіальної громади у спірних правовідносинах та доведення факту не вжиття позивачем протягом тривалого часу заходів, направлених на здійснення такого захисту щодо користування землями водного фонду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, прокурор 30.12.2021 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі № 911/3720/20 та ухвалити нове, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі; судові витрати стягнути з відповідача на рахунок Київської обласної прокуратури.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги прокурор зазначає, що судом першої інстанції оскаржуване рішення всупереч вимогам статей 73-78, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України ухвалене з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, що, в свою чергу, є підставою для його скасування відповідно до вимог статей 275, 277 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за твердженням скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності дослідження у даній справі обставин перебування у власності та володінні позивача спірних земельних ділянок як земель водного фонду, а також обставин незаконного користування відповідачем цими земельними ділянками саме станом на момент звернення прокурора до суду у даній справі.

Як наслідок, місцевим господарським судом залишено поза увагою встановлені постановою Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №372/772/16 (у якій брали участь у тому числі ті ж самі особи, що й у даній справі) обставини щодо накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду саме на момент первинного їх відведення у приватну власність, а також не враховано недобросовісну поведінку відповідача у справі, яка спрямована виключно на приховування первинного стану та статусу земель водного фонду.

Водночас, на думку скаржника, мотивуючи оскаржуване рішення суд першої інстанції безпідставно врахував Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж водного об`єкту прилеглої до земельної ділянки відповідача, затверджений рішенням Козинської селищної ради від 29.11.2013 №25, яким розмір прибережної захисної смуги в порушення вимог статті 88 Водного кодексу України встановлено не шириною від урізу води 100 метрів (для великих річок, водосховищ на них та озер), а площею виміру в гектарах (2,3309 га) із середньою шириною 8-10 м. При цьому, прокурор зазначає, що на час розроблення та затвердження цього Проекту землеустрою спірні земельні ділянки були вільні від будь-якої забудови і не існувало такої містобудівної документації, які б у сукупності, виходячи з конкретних обставин, що склалися на місцевості, викликали б необхідність його прийняття (розроблення та затвердження).

У зв`язку з викладеним, наданий відповідачем у даній справі Висновок комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 28.12.2020 №16-12/20 за доводами прокурора не є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом у цій справі, оскільки: 1) проведені у ньому дослідження базувалися виключно на підставі вищезазначеного Проекту землеустрою, 2) поставлені на вирішення експертизи відповідачем перші два питання не стосувалися правовідносин, що виникли станом на 1999-2000 роки (момент первинного переходу спірних земельних ділянок водного фонду у приватну власність), 3)жодна із застосованих методик при дослідженні третього питання експертизи не передбачає визначення геодезичних даних на підставі публічно-доступних зображень з Google Earth Pro за допомогою її вбудованих інструментів; 4) інформація, зазначена у листі КДП "Київгеоінформатика" від 17.12.2015 №01/011-72 та доданих до нього картографічних матеріалах визнана Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у справі № 372/772/16 належним, допустимим і достатнім доказом.

Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені постановах від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16, прокурор вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з тієї підстави, що не оскаржені та не скасовані рішення Козинської селищної ради від 29.11.2013 №25, від 12.11.2008 №17, договори купівлі-продажу від 03.04.2003 за №№ 1-214 відповідно до яких відповідач набув право власності на спірні земельні ділянки, оскільки у межах справи про витребування земельної ділянки позивач вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення суб`єкта владних повноважень, без заявлення вимог про визнання його недійсним, так як таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. З огляду на матеріальне-правове обґрунтування позовних вимог у даній справі оскарження вище зазначених рішень позивача та укладених відповідачем договорів, на думку прокурора, не призведе до відновлення володіння позивачем спірними земельними ділянками водного фонду.

Крім того, прокурор стверджує, що судом першої інстанції без жодного обґрунтування відхилено надані прокурором викопіювання з Публічної кадастрової карти України з приводу накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду, у тому числі на час звернення з даним позовом до суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 справу № 911/3720/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів: Чорногуза М.Г. та Куксова В.В.

Також до апеляційної скарги було додано акт Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 №911/3720/20/09.1-26/1/22, яким встановлено відсутність документів, вказаних в додатку до апеляційної скарги, а саме: платіжного доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3720/20; відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі № 911/3720/20 до надходження до суду матеріалів справи.

13.01.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшли докази сплати судового збору (платіжне доручення №3829 від 30.12.2021 на суму 12 612,00 грн).

17.01.2022 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі № 911/3720/20, справу призначено до розгляду на 09.03.2022 о 10 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.

Проте судове засідання, призначене на 09.03.2022, не відбулося у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.

Згідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022, справу №910/3720/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Куксова В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 апеляційну скаргу прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі №911/3720/20 прийнято до свого провадження новоутвореною колегією суддів, розгляд апеляційної скарги призначено на 11 год 10 хв 30.05.2022.

У судовому засіданні 30.05.2022, з огляду на неявку представників позивача та відповідача, колегією суддів апеляційного господарського суду постановлено ухвалу про відкладення розгляду апеляційної скарги прокурора до 10 год 50 хв 18.07.2022.

Однак, судове засідання призначене на 18.07.2022 не відбулося у зв`язку перебуванням судді Куксова В.В. 18.07.2022 у відпустці.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. 18.07.2022 у відпустці.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2021, справу № 911/3720/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу прокурора на рішення суду першої інстанції у даній справі, розгляд справи призначено на 19.09.2022 о 10 год 20 хв.

Позиція інших учасників справи.

Учасниками справи у відповідності до вимог статті 263 Господарського процесуального кодексу України протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 14.02.2022, не подано до суду апеляційної інстанції відзивів на апеляційну скаргу у письмовій формі.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що відсутність таких відзивів відповідно до приписів частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі.

Явка представників сторін.

У судове засідання 19.09.2022 з`явився представник прокуратури, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі з покладенням судових витрат на відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.09.2022 проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача у судове засідання 19.09.2022 не з`явився, про поважність причин нез`явлення повноважного представника позивач суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями та телефонограмами.

За приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представника позивача у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника позивача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 №2 "Про затвердження технічної документації по матеріалах інвентаризації і передачу земельних ділянок у приватну власність" (далі - рішення № 2 від 28.12.1999) затверджено технічну документацію по матеріалах інвентаризації земельних ділянок, що входять до складу рекреаційно-житлового комплексу АБ "Ажіо" та передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки по вул. Старокиївській у смт. Козин загальною площею 4,5 га для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків громадянам згідно додатку.

На підставі вказаного рішення:

- ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 0,156 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117088;

- ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 0,155 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117078;

- ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку площею 0,155 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117100;

- ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку площею 0,155 га та видано державний акт на право приватної власні на землю серії ІІ-КВ №117084;

- ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку площею 0,151 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117080;

- ОСОБА_6 надано у власність земельну ділянку площею 0,151 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117089;

- ОСОБА_7 надано у власність земельну ділянку площею 0,151 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ№117093;

- ОСОБА_8 надано у власність земельну ділянку площею 0,151 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117079;

- ОСОБА_9 надано у власність земельну ділянку площею 0,151 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117082;

- ОСОБА_10 надано у власність земельну ділянку площею 0,149 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117102;

- ОСОБА_11 надано у власність земельну ділянку площею 0,149 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117099;

- ОСОБА_12 надано у власність земельну ділянку площею 0,149 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117670;

- ОСОБА_13 надано у власність земельну ділянку площею 0,149 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117094;

- ОСОБА_14 надано у власність земельну ділянку площею 0,149 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117081;

- ОСОБА_15 надано у власність земельну ділянку площею 0,149 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117083;

- ОСОБА_16 надано у власність земельну ділянку площею 0,150 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117087;

- ОСОБА_17 надано у вдасність земельну ділянку площею 0,151 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117095;

- ОСОБА_18 надано у власність земельну ділянку площею 0,151 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117091;

- ОСОБА_19 надано у власність земельну ділянку площею 0,151 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117103;

- ОСОБА_20 надано у власність земельну ділянку площею 0,157 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117085;

- ОСОБА_21 надано у власність земельну ділянку площею 0,158 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117075;

- ОСОБА_22 надано у власність земельну ділянку площею 0,158 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117092;

- ОСОБА_23 надано у власністьземельну ділянку площею 0,158 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117098;

- ОСОБА_24 надано у власність земельну ділянку площею 0,158 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117097;

- ОСОБА_25 надано у власність земельну ділянку площею 0,158 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117086;

- ОСОБА_26 надано у власність земельну ділянку площею 0,156 га та видано державний акт па право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117074;

- ОСОБА_27 надано у власність земельну ділянку площею 0,154 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117077;

- ОСОБА_28 надано у власність земельну ділянку площею 0,152 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117090;

- ОСОБА_29 надано у власність земельну ділянку площею 0,151 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №117101;

- ОСОБА_30 надано у власність земельну ділянку площею 0,150 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії Ш-КВ № 117096.

Крім цього, рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 26.10.2000 №7/1 "Про затвердження технічної документації по інвентаризації та передачу земельних ділянок у приватну власність" (далі - рішення №7/1 від 26.10.2000) затверджено технічну документацію по матеріалах інвентаризації земельних ділянок, що входять до складу рекреаційно-житлового комплексу АБ "Ажіо" та передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки по вул. Старокиївській у смт. Козин загальною площею 2,55 га для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків громадянам згідно додатку.

Зокрема, за вказаним рішенням:

- ОСОБА_31 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076232;

- ОСОБА_32 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076233;

- ОСОБА_33 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076234;

- ОСОБА_34 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076235;

- ОСОБА_35 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076236;

- ОСОБА_36 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076237;

- ОСОБА_37 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076238;

- ОСОБА_38 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076239;

- ОСОБА_39 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076240;

- ОСОБА_40 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076241;

- ОСОБА_41 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076242;

- ОСОБА_42 надано у власність земельну ділянку і площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №076243;

- ОСОБА_43 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії; ІІ-КВ №076080;

- ОСОБА_44 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076081;

- ОСОБА_45 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076082;

- ОСОБА_46 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076083;

- ОСОБА_47 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га та видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 076084.

В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок вказані громадяни, яким рішеннями № 2 від 28.12.1999 та №7/1 від 26.10.2020 передано безоплатно у власність земельні ділянки, відчужили їх Акціонерному банку "Ажіо", яким отримано Державний акт на право приватної власності на землю загальною площею 7,1956 га серії КВ №021011 від 29.08.2002.

Акціонерний банк "Ажіо", у свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВАЕ №986232 від 03.04.2003 відчужив ДП "Інтер`єр" вказану земельну ділянку площею 7,1956 га, що розміщена за адресою: вул. Старокиївська в смт Козин Обухівського району Київської області.

Рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради від 12.11.2008 №17 (далі - рішення №17 від 12.11.2008) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки та складання державного акту на право власності на земельну ділянку ДП "Інтер`єр" (пункт 1) та надано дозвіл ДП "Інтер`єр" скласти державний акт на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 7,196 га по вул. Старокиївській в смт Козин Обухівського району Київської області на зміну раніше виданого державного акта на право приватної власності серія КВ №021099 від 24.05.2003 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (пункт 2).

11.08.2009 Козинської селищною радою видано ДП "Інтер`єр" два державних акти на право власності на земельні ділянки, а саме:

- Державний акт серії ПЛ №056567 на право власності на земельну ділянку загальною площею 5,2357 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0068, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010995000004;

- Державний акт серії ЯЗ №193710 на право власності на земельну ділянку загальною площею 1,9605 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0069, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010995000003.

Надалі земельну ділянку загальною площею 5,2357 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0068 було поділено на 15 земельних ділянок, на які, відповідно, 06.09.2012 Козинською селищною радою видано 15 державних актів на право власності на земельні ділянки, зокрема:

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0091 площею 0,3000 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400310;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0092 площею 0,3985 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400311;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0093 площею 0,4362 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400312;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0094 площею 0,3985 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400313;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0095 площею 0,3385 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400314;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0096 площею 0,4228 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400315;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0097 площею 0,3836 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400316;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0098 площею 0,2879 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400317;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0099 площею 0,4542 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400318;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0100 площею 0,3171 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400319;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0101 площею 0,3000 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400320;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0102 площею 0,2982 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400321;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0103 площею 0,3002 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400322;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0104 площею 0,3000 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400323;

на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0105 площею 0,3000 га видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 400324.

Із виділених 15 земельних ділянок власником - ДП "Інтер`єр" відчужено ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104 на користь ОСОБА_48 , а з кадастровим номером 3223155400:03:029:0101 - на користь ТОВ "Золотий острів".

З інформаційного листа та схеми накладення земельних ділянок на землі водного фонду, наданих Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 17.12.2015 № 1-1/1072 убачається накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0093, 3223155400:03:029:0094, 3223155400:03:029:0095, 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0097, 3223155400:03:029:0098, 3223155400:03:029:0099, 3223155400:03:029:0100, 3223155400:03:029:0101, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104, 3223155400:03:029:0105 на землі водного фонду, тобто встановлено, що спірні земельні ділянки передані за рахунок земель водного фонду, а саме за рахунок 100 метрової прибережної захисної смуги річки Дніпро Канівського водосховища та водної поверхні.

Усі зазначені вище обставини, як зазначає у позовній заяві прокурор, встановлено у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №372/772/16, яка розглядалася у порядку цивільного судочинства, за позовом першого заступника прокурора Київської області до Козинської селищної ради, ДП "Інтер`єр", ТОВ "Золотий острів", ОСОБА_48 , за участю третіх осіб: ПАТ "Фідобанк", ОСОБА_19 , ОСОБА_49 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_50 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , про визнання недійсними рішень, державних актів на право приватної власності на землю, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, витребування земельних ділянок, а тому відповідно до вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними для даної справи та повторному доказуванню, у тому числі і шляхом подання відповідних доказів, не підлягають.

Як убачається із наявної в матеріалах копії постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №372/772/16, предметом позову у цій справі були вимоги прокурора:

-про визнання недійсними рішень №2 від 28.12.1999 та №7/1 від 26.10.2000 в частині затвердження технічної документації 27 громадянам;

-про визнання недійсними виданих ДП "Інтер`єр" державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯМ № 400310 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0091 площа 0,3000 га), ЯМ № 400311 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0092 площа 0,3985 га), ЯМ № 400312 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0093 площа 0,4362 га), ЯМ № 400313 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0094 площа 0,3985 га), ЯМ № 400314 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0095 площа 0,3385 га), ЯМ № 400316 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0097 площа 0,3836 га), ЯМ № 400317 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0098 площа 0,2879 га), ЯМ № 400318 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0099 площа 0,4542 га), ЯМ № 400318 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0100 площа 0,3171 га), ЯМ № 400324 (кадастровий номер 3223155400:03:029:0105 площа 0,3000 га);

-про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Куксової М.С., індексний номер12484326 від 16.04.2014, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ТОВ "Золотий острів" на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:029:0101;

- про скасування рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. за індексними номерами 17217162, 17217918, 17218924, 17220197 від 14.11.2014, на підставі яких зареєстровано право приватної власності ОСОБА_48 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:029:0096, 3223155400:03:029:0102, 3223155400:03:029:0103, 3223155400:03:029:0104 відповідно;

-про витребування на користь Козинської селищної ради із незаконного володіння:

1) ДП "Інтер`єр" земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091 площею 0,3000 га вартістю 3 840,00 грн, 3223155400:03:029:0092 площею 0,3985 га вартістю 5 100,08 грн, 3223155400:03:029:0093 площею 0,4362 га вартістю 5 583,36 грн, 3223155400:03:029:0094 площею 0,3985 га вартістю 5 100,08 грн, 3223155400:03:029:0095 площею 0,3385 га вартістю 4 332,08 грн, 3223155400:03:029:0097 площею 0,3836 га вартістю 4 910,08 грн, 3223155400:03:029:0098 площею 0,2879 га вартістю 3 685,12 грн, 3223155400:03:029:0099 площею 0,4542 га вартістю 5 813,76 грн, 3223155400:03:029:0100 площею 0,3171 га вартістю 4 058,88 грн, 3223155400:03:029:0105 площею 0,3000 га вартістю 3 840,00 грн;

2) ТОВ "Золотий острів" земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:029:0101 площею 0,3000га вартістю 3 840,00грн;

3) ОСОБА_48 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:029:0096 площею 0,4228 га вартістю 5 411,84 грн, 3223155400:03:029:0102 площею 0,2982 га вартістю 3 816,96 грн, 3223155400:03:029:0103 площею 0,3002 га вартістю 3 842,56 грн, 3223155400:03:029:0104 площею 0,3000 га вартістю 3 840,00грн.

Отже, позивач і відповідач у даній справі були учасниками і у справі №372/772/16, а серед вимог про визнання недійсними 10 державних актів на право власності на земельні ділянки, які видані ДП "Інтер`єр", значилися державні акти серії ЯМ №400310, серії ЯМ №400311, серії ЯМ №400324, які є спірними і у даній справі, №911/3720/20, (далі - спірні державні акти), і серед вимог про витребування на користь Козинської селищної ради із незаконного володіння ДП "Інтер`єр" 10 земельних ділянок значилися земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0105, які у даній справі, №911/3720/20, прокурор просить зобов`язати відповідача повернути у державну власність в особі Козинської селищної ради (далі - спірні земельні ділянки).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №372/772/16 касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 04.08.2016, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 30.11.2016 скасовано та ухвалене нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано недійсними рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради №2 від 28.12.1999 та №7/1 від 26.10.2000 в частині затвердження технічної документації 27 громадянам, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання недійсними оспорюваних рішень виконкому Козинської селищної ради в частині затвердження технічної документації громадянам, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що землі під 100-метровою прибережною захисною смугою Канівського водосховища річки Дніпро не підлягають передачі у приватну власність фізичним особам з урахуванням їх особливого правового режиму. Така передача спірних земельних ділянок суперечить нормам статей Земельного кодексу України та Водного кодексу України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, а спірні рішення не слугують підставою для вибуття земельних ділянок із власності держави.

Відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації, Верховний суд у постанові від 16.06.2020 обґрунтував тим, що підставою для набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку, або реєстрація права власності, на що позивач у справі не звернув уваги. Оскаржувані державні акти та рішення про державну реєстрацію прав не були підставою для набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки, відповідачі набули права власності на них на підставі цивільно-правових угод у осіб, право власності яких на відчужувані земельні ділянки ніким не оспорювалось, їх державні акти недійсними не визнавались.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування у порядку віндикації, на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України, у відповідачів на користь держави земельних ділянок, зокрема і спірних, Верховний Суд зазначив, що розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного права, а отже і нового володільця цими земельними ділянками, тому зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням приписів Земельного та Водного кодексів України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. За таких обставин, належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

Посилаючись на обставини та висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №372/772/16, обґрунтовуючи належність спірних земельних ділянок, які відведено у приватну власність на підставі рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 №2 та від 26.10.2000 №7/1, до земель водного фонду, доводячи інформацією з Державного земельного кадастру перебування на даний час спірних земельних ділянок у приватній власності відповідача, прокурор звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Спростовуючи доводи прокурора, відповідач зазначив, що у позовній заяві не враховано, що висновки Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №372/772/16-ц ґрунтуються на єдиному доказі - листі ДП "Київгеоінформатика" №01-01/1072 від 17.12.2015 та схеми накладення земельних ділянок на землі водного фонду, тоді як на момент розгляду такої справи не було відомо про те, що викладена у такому листі та схемі інформація є недостовірною та не відповідає дійсності, зокрема, фактичним даним конфігурації спірних земельних ділянок та берегової лінії згідно діючих картографічних матеріалів 1999-2020 років.

Так, за твердженням відповідача, схема накладення земельних ділянок отримана шляхом викопіювання з топографічної карти масштабу 1:10000 1993 року видання, а спірні земельні ділянки передано у приватну власність громадянам у 1999 та 2000 роках та, надалі, отримавши у власність земельні ділянки, відповідачем здійснено низку погоджених з усіма контролюючими органами робіт щодо встановлення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги вздовж належної йому земельної ділянки, а також робіт щодо укріплення берегів та облаштування смуги відведення каналу вздовж належних відповідачу земельних ділянок.

На підтвердження вказаних обставин відповідач послався на:

-рішення Козинської селищної ради №34 від 17.10.2008, яким надано дозвіл на проведення інвентаризації належної відповідачу на підставі Державного акта на право власності на землю серії КВ №021099 від 24.05.2003 земельної ділянки загальною площею 7,196 га, яка розташована за адресою: смт Козин Обухівського району Київської області, за результатами чого складено Проект впорядкування землеволодіння та змінено його конфігурацію, а ділянку поділено на дві із відповідним виданням державних актів на такі земельні ділянки, зокрема видано Державний акт серії ПЛ №056567 на право власності на земельну ділянку загальною площею 5,2357 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0068, яку надалі поділено на 15 земельних ділянок, три з яких є спірними у даній справі;

- рішення виконавчого органу Козинської селищної ради від 12.11.2008 №17, яким затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо земельно-кадастрової інвентаризації узгодження зовнішніх меж земельної ділянки, яка належить відповідачу, загальною площею 7,196 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, погоджену Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі від 06.11.2008 №05-02/6101, Обухівським районним відділом містобудування і архітектури від 06.11.2008 б/н, Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів від 11.04.2007 №ІД/8-479, та відповідність якої вимогам чинного законодавства підтверджена Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 12.12.2008 №16-784е, затвердженим Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області;

- рішення Козинської селищної ради від 15.06.2011 №14 та №15, якими надано дозвіл ДП "Інтер`єр" на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення водоохоронної зони та прибережної смуги вздовж земельних ділянок, що перебувають у користуванні та у власності відповідача відповідно, для забезпечення захисту району від підтоплення;

-рішення Козинської селищної ради від 15.09.2011 №18 та №19, якими надано дозвіл ДП "Інтер`єр" на виготовлення проектної документації по берегоукріпленню прибережної смуги вздовж земельних ділянок, які перебувають у власності та користування відповідача відповідно;

- рішення Козинської селищної ради від 11.09.2013 №11, яким ДП "Інтер`єр" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення прибережної смуги вздовж земельних ділянок площами 4,2449 га, 2,6837 га, 5,2357 га, що перебувають у власності та в оренді ДП "Інтер`єр" і розташовані за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська, Обухівського району Київської області;

-рішення Козинської селищної ради від 29.11.2013 №25, яким затверджено "Проект землеустрою щодо встановлення прибережної смуги вздовж водного об`єкту прилеглої до земельної ділянки Дочірнього підприємства "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестментс Лімітед" за адресою смт. Кози вул. Старокиївська Обухівського району Київської області", що розроблений ТОВ "Кадастровий квартал" у 2013 році (далі - Проект землеустрою щодо встановлення прибережної смуги водного об`єкта) та вирішено внести до проекта нового Генерального плану смт Козин дані щодо затвердженого проекту землеустрою та врахувати їх при подальшій розробці містобудівної документації.

За доводами відповідача, матеріали вказаного вище Проекту землеустрою щодо встановлення прибережної смуги водного об`єкта містять довідку Головного управління Держземагентства у Київській області №03-15/7279 від 30.09.2013 про те, що земельна ділянка площею 2,3309 га відноситься до земель водного фонду, яка суміжна з земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні ДП "Інтер`єр" за адресою смт Козин вул. Старокиївська Обухівського району Київської області, намічена для встановлення меж прибережної захисної смуги з елементами берегоукріплення водного об`єкту р. Дніпро. Тобто, на переконання відповідача, згідно вказаного вище Проекту земельна ділянка площею 2,3309 га є прибережною захисною смугою р. Дніпро, яка передбачена затвердженим Детальним планом території смт Козин, тоді як належні на праві власності відповідачу земельні ділянки, зокрема, і спірні, є лише прилеглими до такої земельної ділянки.

Поряд з цим, відповідач зазначив, що вказані вище документи були досліджені експертами під час проведення, на замовлення відповідача, комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, результати якої викладено у Висновку експертів №16-12/20 від 28.12.2020 (далі - Висновок експертів).

Як убачається з Висновку експертів, на її вирішення відповідачем були поставлені такі питання:

1) чи накладаються земельні ділянки, зокрема, з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0105 на землі водного фонду, які були визначені і встановлені Проектом землеустрою щодо встановлення прибережної смуги вздовж водного об`єкту прилеглої до земельних ділянок ДП "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестментс Лімітед", за адресою: см Козин, вул. Старокиївська, Обухівського району Київської області, виготовлений ТОВ "Кадастровий квартал" (код ЄДРПОУ 34911231) в 2013 році та затверджений рішенням Козинської селищної ради №25 від 29.11.2013 та з урахуванням містобудівної документації?

2) чи входять земельні ділянки, зокрема, з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0105 до земель водного фонду станом на дату складання експертизи?

3) чи відповідає конфігурація берегової лінії р. Дніпро вздовж земельних ділянок, зокрема, з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0105 на викопіюванні з топографічної карти 1993 року, наданої Київським ДП геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" згідно листа №01/01-1072 від 17.12.2015, конфігурації берегової лінії, зазначеної в існуючих картографічних матеріалах в 1999-2020 років?

За висновком експертизи:

- по першому питанню експертами встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0105 не накладаються та не перетинають межі земель водного фонду, межі якого визначені в кадастровому плані земельної ділянки на землі водного фонду Козинської селищної ради із обмеженнями (код - 05.02) - прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, що складений ТОВ "Кадастровий квартал" станом на 2013 рік та затверджений рішенням Козинської селищної ради №25 від 29.11.2013 та з урахуванням містобудівної документації;

- по другому питанню експертами встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0105 до земель водного фонду станом на дату складання експертизи - не входять;

- по третьому питанню експертами встановлено, що конфігурація берегової лінії р. Дніпро вздовж земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0105 на викопіюванні з топографічної карти 1993 року, наданої Київським ДП "Київгеоінформатика" згідно листа №01/01-1072 від 17.12.2015, не відповідає конфігурації берегової лінії, зазначеної в існуючих картографічних матеріалах 1999-2020 років.

Водночас, посилаючись на проведені експертами дослідження по третьому питанню, відповідач зазначив, що Висновком експертизи також встановлено, зокрема, невідповідність обрисів берегової лінії за даними додатку до листа ДП "Київгеоінформатика" №01/01-1072 від 17.12.2015 фактичним даним наведеного аеро-фотознімку за 1993 рік, а також те, що схема накладення земельних ділянок, що міститься в додатку до листа ДП "Київгеоінформатика" №01/01-1072 від 17.12.2015 не відображає фактичне місцезнаходження зазначених земельних ділянок відповідно до їх координат, як і не враховує та не відображає містобудівну документацію смт Козин.

До матеріалів справи судом першої інстанції долучені надані відповідачем копії відповідно наведених вище рішень Козинської селищної ради, Державних актів на право власності на земельні ділянки, Технічної документації із землеустрою, Проекту землеустрою щодо встановлення прибережної смуги та Висновку експертизи.

З огляду на наведені заперечення відповідач просив суд першої інстанції відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Козинською селищною радою до суду першої інстанції не подавалися письмові пояснення та документи, які могли вплинути на вирішення даного спору по суті.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов`язання відповідача повернути у власність держави в особі Козинської селищної ради відповідно ці земельні ділянки, які за твердженням прокурора, є землями водного фонду.

Мотивуючи звернення до господарського суду з даним позовом, прокурор зазначив, що ним обрано спосіб захисту порушеного права позивача шляхом пред`явлення негаторного позову в порядку, визначеному статтею 391 Цивільного кодексу України, з метою усунення перешкод, які відповідач створює власнику у користуванні та розпорядженні землями водного фонду, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.06.2020 у справі №372/772/16.

Матеріалами справи підтверджено, що для відновлення порушеного права власності на землі водного фонду перший заступник прокурора Київської області вже звертався з позовом у справі №372/772/16, зокрема і до ДП "Інтер`єр" з вимогою про витребування від кінцевих набувачів на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради земельних ділянок, в тому числі і спірних, з посиланням як на правову підставу такої вимоги на статтю 388 Цивільного кодексу України, тобто з віндикаційним позовом.

Враховуючи, що зазначені позовні вимоги прокурора обгрунтовувалися первинною передачею громадянам земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі Канівського водосховища річки Дніпро, з порушенням норм Земельного та Водного кодексів України, що, у свою чергу, виключає перехід до них права володіння цими земельними ділянками, Верховний Суд у постанові від 16.06.2020 дійшов висновку про відмову у задоволенні позову прокурора про витребування земельних ділянок, зокрема і у відповідача, оскільки такий спосіб захисту права власника на земельну ділянку водного фонду є неналежним.

Водночас, суд касаційної інстанції визнав належним та ефективним способом захисту у спірних правовідносинах пред`явлення негаторного позову про повернення земельної ділянки, який може бути поданий упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не пощирюється позовна давність.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами прокурора, що у випадку, якщо власник земельної ділянки залишається її володільцем, для захисту його права застосовується інститут усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Оскільки віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними, відмова через обрання неналежного способу захисту не перешкоджала прокурору (у разі, якщо Козинська селищна рада не здійснювала чи неналежно здійснювала повноваження із захисту права комунальної власності на спірні земельні ділянки водного фонду, допускаючи продовження порушення такого права після набрання чинності постановою Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №372/772/20) заявити негаторний позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками водного фонду.

Однак, при цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Дійсно, серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 Земельного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, у пункті 70 постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, а також пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац п`ятий пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц).

З огляду на вказані правові позиції, які також застосовані Верховним Судом при вирішенні справи №372/772/16, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції у цій справі про те, що, враховуючи предмет та підстави поданого прокурором позову, як негаторного, до спірних правовідносин у даній справі не може бути застосована передбачена для віндикаційного позову правова конструкція, за якої не є необхідним визнання недійсними усіх рішень та правочинів, наступних після первинного вибуття майна з володіння законного власника.

Навпаки, власник земельної ділянки водного фонду вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку може саме шляхом оспорювання відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів у сукупності з вимогою про повернення такої ділянки.

Так, судом першої інстанції встановлено, а учасниками даної справи не спростовано того, що станом як на момент звернення прокурора із відповідним позовом до суду, так і на час розгляду справи відповідач - ДП "Інтер`єр" є власником земельних ділянок, розташованих по вул. Старокиївській в смт Козин Обухівського району Київської області, із відповідними площами та кадастровими номерами: площею 0,3000 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0091, площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0092, площею 0,3000 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0105, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯМ №400310, ЯМ №400311, ЯМ №400324 від 06.09.2012.

З наявних у зазначених вище актах відомостей, а також інформації з Держаного земельного кадастру слідує, що цільове призначення відповідних земельних ділянок - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, а підставою їх видачі відповідачу слугували договір купівлі-продажу земельної ділянки №1-214 від 03.04.2003, рішення Козинської селищної ради №17 від 12.11.2008, заява власника №3255 від 28.11.2011.

Згідно з приписами ст. ст. 116, 125, 126 ЗК України, в редакції станом на дату видачі спірних державних актів, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії рішення Козинської селищної ради №17 від 12.11.2008 слідує, що вказаним рішенням:

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо земельно-кадастрової інвентаризації та узгодженню зовнішніх меж земельної ділянки, яка належить ДП "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед" в смт Козин, Обухівського району, Київської області по вул. Старокиївська на праві приватної власності, складеною в зв`язку з виявленою технічною помилкою в конфігурації земельної ділянки 24.05.2003 серія КВ №021099;

- дозволено ДП "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед" на основі затвердженої технічної документації із землеустрою щодо земельно-кадастрової інвентаризації скласти держаний акт на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 7,196 га за адресою смт Козин, вул. Старокиївська на заміну раніше виданого державного акту на право власності серія КВ №021099 від 24.05.2003 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Із встановлених у даній справі обставин убачається, що відповідачем набуто земельні ділянки у власність відповідно до цивільно-правового договору, а державні акти, якими посвідчується це право, видані на підставі рішень органу місцевого самоврядування, які на час подання позову у даній справі не визнані недійсними (не скасовані), тобто є чинними. Прокурором же вимог щодо оспорення договору купівлі-продажу, за яким відповідач придбав спірні земельні ділянки у власність, а також про визнання недійсними рішень, на підставі яких видано державні акти на спірні земельні ділянки у даній справі не заявлено. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги про усунення перешкод Козинській селищній раді у користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками шляхом визнання недійсними відповідних державних актів та повернення цих земельних ділянок, без оспорення відповідного договору та рішень органу місцевого самоврядування, не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції відхиляються доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що з огляду на матеріально-правове обгрунтування позовних вимог, оскарження рішень Козинської селищної ради від 29.11.2013 №25, від 12.11.2008 №17, договору купівлі-продажу від 03.04.2003 за № 1-214 не призведе до відновлення володіння позивачем спірними земельними ділянками водного фонду, оскільки у межах даної справи позивач вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення суб`єкта владних повноважень, без заявлення вимог про визнання його недійсним, так як таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неспроможності доводів прокурора про те, що лист Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" №01-01/1072 від 17.12.2015 з доданою до нього схемою накладення земельних ділянок оцінено судами у справі №372/772/16 як належний та допустимий доказ накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду та, як наслідок, встановлено відповідні обставини, що є преюдиційними для даної справи.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у мотивувальній частині рішення.

Водночас звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Гсподарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №910/2360/19.

Так, предметом позову у справі №372/772/16 були, зокрема, вимоги про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 №2 та від 26.10.2000 №7/1 "Про затвердження технічної документації по інвентаризації та передачу земельних ділянок у приватну власність" в частині затвердження технічної документації, а судами досліджувались обставини незаконності вказаних рішень з огляду на накладення земельних ділянок на землі водного фонду на підставі листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" №01-01/1072 від 17.12.2015 з доданою до нього схемою накладення земельних ділянок.

Водночас, визнані частково недійсними у справі №372/772/16 рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 №2 та від 26.10.2000 №7/1 не були підставою набуття права власності ДП "Інтер`єр" на спірні земельні ділянки та видачі відповідачу спірних державних актів на право власності на такі земельні ділянки.

Отже, встановлені у справі №372/772/16 обставини незаконності передання у власність громадянам земельних ділянок водного фонду на підставі рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28.12.1999 №2 та від 26.10.2000 №7/1 не є преюдиційними у даній справі в розрізі предмету та підстав такого позову і необхідності встановлення обставин перебування, станом на момент звернення прокурора до суду, у власності та володінні Козинської селищної ради спірних земельних ділянок як земель водного фонду, а також обставини незаконного користування відповідачем такими земельними ділянками.

При цьому, з огляду на те, що однією із умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах дослідженню підлягають обставини перебування, станом на момент звернення прокурора до господарського суду, у власності та володінні Козинської селищної ради спірних земельних ділянок як земель водного фонду, а також відповідно обставини незаконного користування відповідачем такими земельними ділянками. Тобто, прокурор при зверненні з позовом у даній справі повинен обгрунтувати обставини не лише не здійснення чи неналежного здійснення Козинською селищною радою повноважень із захисту права комунальної власності на спірні земельні ділянки водного фонду, а й довести допущення порушення такого права з боку відповідача на момент саме подання позову.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини 1 статті 19, частини 1 статті 58, частин 1, 2 статті 59, частин 1, 2 статті 60 Земельного кодексу України (в редакції від 09.11.2013) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови; землі водного фонду.

До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Приписами частини 7 статті 87, статті 88 Водного кодексу України (в редакції від 27.07.2013) унормовано, що виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов`язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Згідно пункту 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок (в редакції від 11.09.2007), затвердженого наказом Мінприроди України від 05.11.2004 №434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

Пунктами 4, 5, 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (в редакції від 30.10.2013), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486, у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України.

Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

З наведеного убачається:

- землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування, а такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у Земельному кодексі України та Водному кодексі України;

- законодавчо визначені межі прибережних захисних смуг існують для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги у передбаченому законом порядку згідно землевпорядної документації, та, як наслідок, віднесення цієї території до земель водного фонду;

- інформування усіх заінтересованих осіб щодо меж водоохоронних зон виконує з одного боку функцію захисту прав та інтересів громади, а з іншого - конкретної особи, яка бажає отримати земельну ділянку, що межує з землями водного фонду.

Матеріалами справи підтверджується, а учасниками справи не спростовано, що:

- рішенням Козинської селищної ради №11 від 11.09.2013 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж земельних ділянок площами 4,2449 га, 2,6837 га, 5,2357 га, що перебувають у власності та оренді ДП "Інтер`єр" і розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Старокиївська, зокрема вздовж належних на праві власності на підставі державних актів серії ЯМ №400310, ЯМ №400311, ЯМ №400324 від 06.09.2012 земельних ділянок;

- рішенням Козинської селищної ради №25 від 29.11.2013 затверджено "Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж водного об`єкту прилеглої до земельної ділянки ДП "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед" за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська Обухівського району Київської області", розроблений ТОВ "Кадастровий квартал" у 2013 році; вирішено внести до проекту нового Генерального плану смт Козин дані щодо затвердженого проекту землеустрою та врахувати їх при подальшій розробці містобудівної документації.

Зі змісту висновків з пояснювальної записки до вказаного вище Проекту землеустрою щодо встановлення прибережної смуги слідує, що з урахуванням ситуації на час, що скалася, та з урахуванням даних Детального плану території смт Козин даним проектом визначено і встановлено межу прибережної захисної смуги і нанесено на план. Визначені об`єми робіт по облаштуванню прибережної захисної смуги, зокрема: площа прибережної захисної смуги (земель водного фонду), га - 2,3309, середня ширина прибережної захисної смуги вздовж водного об`єкту м. - 8-10.

Також, згідно доданої до вказаного вище Проекту землеустрою довідки Управління держземагенства в Обухівському районі Головного управління держземагенства у Київській області №03-15/7279 від 30.09.2013 земельна ділянка площею 2,3309 га відноситься до земель водного фонду, яка суміжна з земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні (на умовах оренди) ДП "Інтер`єр" та знаходиться в смт Козин, вул. Старокиївська на території Козинської селищної ради, Обухівського району, Київської області, намічена для встановлення меж прибережної захисної смуги з елементами берегоукріплення водного об`єкту р. Дніпро, що рахується згідно Державної статистичної звітності (форма 6-зем) як: категорія земель - землі водного фонду (прибережна захисна смуга р. Дніпро, угіддя - чагарники, (номер стовпця 28), піски (номер стовпця 69).

Відповідно до вимог статей 98, 101, 102 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

З аналізу вказаних вище приписів слідує, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі.

Відповідно до наданого відповідачем та здійсненого на його замовлення Висновку експертів №16-12/20 від 28.12.2020 за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою зроблено, зокрема, такі висновки:

- у відповідності до отриманих схем взаєморозташування досліджуваних земельних ділянок відносно прибережної захисної смуги встановлено, що, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0105 не накладаються та не перетинають межі земель водного фонду, межі якого визначені в кадастровому плані земельної ділянки на землі водного фонду Козинської селищної ради із обмеженнями (код - 05.02) - прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, що складений ТОВ "Кадастровий квартал" станом на 2013 рік та затверджений рішенням Козинської селищної ради №25 від 29.11.2013 та з урахуванням містобудівної документації;

- земельні ділянки, зокрема, з кадастровими номерами 3223155400:03:029:0091, 3223155400:03:029:0092, 3223155400:03:029:0105 до земель водного фонду станом на дату складання експертизи - не входять.

Своєю чергою, прокурором не надано належних, допустимих та достатніх доказів як на спростування вказаних вище обставин, так і на підтвердження того, що на час звернення до суду із відповідним позовом у даній справі вказані вище, спірні земельні ділянки накладаються на землі водного фонду та, відповідно, перебувають у фактичному володінні Козинської селищної ради, а остання має всі визначені в частині 1 статті 317 Цивільного кодексу України повноваження власника таких земельних ділянок.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правильно відхилив доводи прокурора про те, що визначений Проектом землеустрою щодо встановлення прибережної смуги розмір останньої є меншим від нормативно передбаченого розміру - 100 метрів, та зазначений в одинці виміру - га, а не в метрах від урізу води, оскільки доказів визнання незаконним та скасування рішення Козинської селищної ради №25 від 29.11.2013, яким затверджено такий Проект землеустрою, сторонами не надано, а зміст вказаного Проекту містить відомості щодо середньої, визначеної в метрах, ширини прибережної смуги.

Також, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим спростування судом першої інстанції доводів прокурора про неможливість прийняття Висновку експертів у якості доказу з тих підстав, що експертами при проведенні експертизи застосувано неатестовану методику. Зазначений Висновок експертів складений у відповідності до вимог статей 98, 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі і щодо обізнаності експерта та фахівця про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Прокурор же не скористався правом на заявлення судовому експерту відводу, що передбачено приписами частини 7 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими за заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Заперечення прокурора стосовно неприйнятності Висновку еспертів з тієї причини, що поставлені на вирішення експертизи питання не стосувалися правовідносин, що виникли станом на 1999-2000 роки (момент первинного переходу спірних земельних ділянок у приватного власність), колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє, оскільки, як вже зазначалося, обставини незаконного вибуття майна від першого володільця підлягають дослідженню і встановленню у правовій конструкції віндикаційного позову, тоді як за правовою конструкцією негаторного позову, який і заявив прокурор, встановленню підлягають обставини наявності у володільця майна відповідного права станом на момент звернення до суду та з урахуванням останніх змін прав володільця шодо спірних земельних ділянок.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову прокурора у повному обсязі.

У зв`язку з наведеним, доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі №911/3720/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі №911/3720/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3720/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю суддів Чорногуза М.Г. з 22.09.2022 по 30.09.2022 та Коробенка Г.П. з 26.09.2022 по 30.09.2022 повний текст постанови складено 03.10.2022.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

М.Г. Чорногуз