Постанова

від 30.09.2022 по справі 906/261/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30 вересня 2022 року Справа № 906/261/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання: Петрук О.В.

представники учасників справи:

прокуратури - Ковальчук І.Л.;

позивача 1 - не з`явився;

позивача 2 - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - Сачок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно-орендного сільсько-господарського підприємства «Зоря» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 02.08.2022, повний текст якої складено 02.08.2022, у справі №906/261/22 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі

Житомирської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у

Житомирській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивачів - Дочірнього підприємства «Ємільчинський лісгосп АПК» Житомирського

обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомир-

облагроліс» Житомирської обласної ради

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Зоря»

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,-

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.08.2022 у справі №906/ 261/22 за позовом Керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Зоря», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Дочірнього підприємства «Ємільчинський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агро-лісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради, про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.(т.2, арк.справи 70-72).

Постановляючи ухвалу, господарський суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду, однією з підстав позову Прокурор зазначив, що спірні земельні ділянки, право на які зареєстровані за відповідачем Приватним-орендним сільськогосподарським підприємством «Зоря» (надалі в тексті ПОСП «Зоря»), до цього уже були виділені третій особі Дочірньому підприємству «Ємільчинський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісо-господарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (надалі в тексті ДчП «Ємільчинський лісгосп АПК»). Оскільки встановлення цієї обставини має значення для справи, а для цього необхідні спеціальні знання, тому суд першої інстанції призначив у справі судову експертизу та зупинив провадження до отримання висновку експерта.

Не погоджуючись із ухвалою, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 02.08.2022 у справі №906/261/22 про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі, а справу №906/261/22 направити Господарському суду Житомирської області для продовження розгляду справи (т.2, арк.справи 81-85).

Обґрунтовуючи скаргу, Відповідач зазначає, що судовий спір щодо перетину ділянок між Відповідачем та Третьою особою відсутній.

Скаржник вважає помилковим міркування органу прокуратури, які покладені в основу позову, що земельна ділянка колективної власності, яка була надана Приватно-колективному сільськогосподарському підприємству «Зоря» (ідент.код 03743351) на підставі Державного акта на право колективної власності на землю ЖТ №14-34.0016 у повному обсязі (або в будь-якій частині), не могла перейти до перетвореного (перереєстрованого) 03.03.2000р. (з тим самим ідентифікаційним кодом) Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Зоря» (ідентифікаційний код 03743351), а після цього у 2005р. одна частина цієї землі була розпайована між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), інша передана у 2000 та у 2006 році до ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» в якості земель лісового фонду. Із суті заявлених підстав позовних вимог прокуратури випливає, що жодної земельної ділянки або навіть її частини у ПОСП «Зоря» взагалі не могло бути, що на думку Прокурора підтверджується наданими матеріалами.

Апелянт стверджує, що вирішуючи питання про призначення експертизи, місцевий господарський суд не дослідив:

- чи входять питання накладення та співпадіння земельних ділянок, заявлені у клопотанні, до предмету доказування;

- підтвердять чи спростують висновки експертизи питання перереєстрації підпри-ємства, питання внесення державним реєстратором інформації до реєстру юридичних осіб про перереєстроване підприємство;

- підтвердять чи спростують висновки експертизи норми про перетворення (перереєст-рацію) підприємства, передбачені у законі, а також обсяг прав, які переходять до правонаступника.

Вважає, що встановлення експертизою факту накладення чи відсутності земельних ділянок не вирішує позовних вимог, адже, на його думку, головними питаннями є:

- існування чи відсутність такого порядку реорганізації підприємства на нормативно- правовому рівні, як перетворення (перереєстрація) з КСП в інші форми;

- наявність чи відсутність на нормативно-правовому рівні переходу прав під час перетворення (перереєстрації) підприємства;

- обсяг прав які переходять у повному обсязі чи частково;

- чи відмовлялось перетворене (перереєстроване) ПОСП «Зоря» від земельної ділянки колективної власності.

Крім того, скаржник вважає, що оскільки третя особа не клопотала перед судом щодо неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, тобто 15 днів з дня вручення ухвали, то місцевий господарський суд неправомірно розглянув заяву, порушив принцип рівності сторін, верховенства права та призначив експертизу, яка не відповідає на первинні питання права, щодо яких прокуратурою надано необхідні документи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №906/261/22 (т.2, арк.справи 107).

02.09.2022 від представника третьої особи ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» - адвоката Сачок А.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео-конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Крім цього, 05.09.2022 від адвоката Сачок А.В. також надійшло пояснення щодо апеляційної скарги, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПОСП «Зоря».

08.09.2022 на адресу суду надійшов відзив від Новоград-Волинської окружної прокуратури, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПОСП «Зоря», а ухвалу суду першої інстанції від 02.08.2022 у справі №906/261/22 залишити без змін.

14.09.2022 від Житомирської обласної ради надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПОСП «Зоря», ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.08.2022 у справі №906/261/22 залишити без змін, крім цього просить розгляд справи здійснювати без участі представника Житомирської обласної ради.

27.09.2022 засобами електронного зв`язку від представника Приватно-орендного сільськогоподарського підприємства «Зоря» адвоката Білоголового Я.О. надійшла заява щодо розгляду справи без участі представника, крім того зазначає, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 30.09.2022 прокурор та представник третьої особи надали свої пояснення та заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити без змін ухвалу господарського суду Житомирської області від 02.08.2022.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не забезпечило явку свого представника у судове засідання апеляційної інстанції, про дату, час та місце судового засідання було повідомлене належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали оскарження, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор звернувся до суду з позовом про витребування з власності Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Зоря» у власність Дочірнього підприємства «Ємільчинський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради 10 земельних ділянок загальною площею 260,8618 га.(арк.справи 1-14).

Крім того, 15.07.2022 до суду першої інстанції надійшло клопотання Дочірнього підпри-ємства «Ємільчинський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогос-подарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (надалі по тексту третя особа) про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи. Зазначене клопотання Обґрунтовуючи необхідність при тим, що однією з підстав позовної заяви було те, що земельні ділянки, які були сформовані та зареєстровані Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Зоря» накладаються на земельні ділянки, які перебували на праві постійного користування у ДчП «Ємільчинський лісгосп АПК» відпо-відно до державних актів. Більш того, третя особа вважає, що спірні земельні ділянки, які зареєстровані за ПОСП «Зоря» повністю/частково сформовані із земель, щодо яких припинено право колективної власності відповідно до розпорядження голови Ємільчинської РДА №83 від 23.03.2005 року. Виходячи з того, що публічна кадастрова карта України на період воєнного стану закрита для загального доступу, спеціальних знань ні суд, ні сторони не мають, а тому звернулися до суду з клопотанням про необхідність призначення судової земельно-технічної експертизи (т.2, арк.справи 49).

Як зазначалось вище, господарський суд Житомирської області погодився із доводами третьої особи призначив 02.08.2022 судову експертизу у справі №906/261/22 та зупинив до отримання висновку експерта провадження у справі.(арк.справи 70-72).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Згідно із частинами 1, 3, п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неуперед-женість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин 1 та 5 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Висновок експерта, за приписами ч.ч. 1, 2 ст.98 ГПК України, це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законо-давством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Доказова цінність висновків експерта залежить від його логічної форми. Значущість експерта полягає у тому, що у результаті проведення експертизи він надає суду нову інформацію, встановлює факти, відповідно до яких суд робить певні висновки.

В рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використо-вуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги прокурора вмотивовані тим, що ПОСП «Зоря», на підставі державного акту на право колективної власності на землю, виданого колективу власників паїв ПКСП «Зоря» в 1995 році, після виготовлення та затвердження земельно-технічної документації на земельні ділянки, що розташовані на території Степанівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, зареєструвала право приватної власності на землі, які перебували у постійному користуванні ДчП «Ємільчинський лісгосп АПК» відповідно до державних актів, загальною площею 238,1494 га, при цьому змінивши їх цільове призначення із земель лісового фонду на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, третя особа вважає, що спірні земельні ділянки, які зареєстровані за ПОСП «Зоря» повністю/частково сформовані із земель, щодо яких припинено право колективної власності відповідно до розпорядження голови Ємільчинської РДА №83 від 23.03.2005.

В свою чергу, скаржник заперечує проти позовних вимог та доводить, що право колективної власності ПОСП «Зоря» на спірні землі не припинялось, останнє набуло права на спірні земельні ділянки в порядку перереєстрації ПКСП в ПОСП, тому вони не можуть знаходитись у постійному користуванні ДчП «Ємільчинський лісгосп АПК».

Колегія суддів вважає, що до предмету доказування у даній справі входить, зокрема, і встановлення того, чи дійсно наявне накладення 10 спірних земельних ділянок на землі, право приватної власності на які зареєстровано за ПОСП «Зоря» та які передані у постійне користування ДчП «Ємільчинський лісгосп АПК».

Визначення питання накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлю-ючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки є одним із основних завдань земельно-технічної експертизи (п.6.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5).

При цьому, з матеріалів справи та доказів, наданих сторонами, встановити обставини, а саме розміщення (накладання/не накладання) оспорюваних земельних ділянок, що має значення для справи не можливо, а може зробити лише фахівець, який володіє спеціальними знаннями у відповідній галузі на основі досліджень.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).(ст.100 ГПК України).

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що для з`ясування обставин, які мають значення для вирішення даного спору, необхідно призначити судову експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1) чи накладаються спірні земельні ділянки розташовані на території Степанівської сільської ради з кадастровими номерами: 1821786800:03:000:0041 площею 1,8271 га; 1821786800:01:000:0039 площею 185,025 га; 1821786800:03:000:0039 площею 24,1337 га; 1821786800:03:000: 0042 площею 1,1338 га; 1821786800:03:000:0043 площею 7,8979 га, 1821786800:03:000:0044 площею 3,0278 га; 1821786800:06:000:0091 площею 4,5589 га; 1821786800:01:000:0051 площею 12,3299 га; 1821786800:06:000:0093 площею 6,6736 га; 1821786800:06:000:0094 площею 14,2541 га на земельні ділянки, що згідно розпорядження голови Ємільчинської РДА №59 від 24.02.2006 передані в постійне користування ДчП «Ємільчинський лісгосп АПК» та які відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування перебувають у постійному користуванні ДчП «Ємільчинський лісгосп АПК»?

2) чи співпадають (частково/повністю) вказані вище земельні ділянки із земельними ділянками загальною площею 704,55 га, щодо яких припинено право колективної власності відповідно до розпорядження голови Ємільчинської РДА №83 від 23.03.2005 року?

Як унормовано приписами частини другої статті 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встанов-ленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Колегією суддів враховується, що суди, вирішуючи спір, зобов`язані перевірити наявність в позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати в чому полягає порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені в п.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

При цьому, згідно з ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції самостійно визначає обсяг необхідних йому доказів для повного та всебічного розгляду справи по суті, та як наслідок: встановлення істини у спорі. Рішення приймається судом на підставі всебічної, повної, об`єктивної оцінки всієї сукупності наявних в матеріалах справи доказів.

Таким чином, урахувавши предмет та підстави позову, розглянувши заявлені клопотання про призначення судової експертизи та дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що проведення судової експертизи є доцільним, направленим на повне, всебічне та об`єктивне дослідження доказів і встановлення всіх обставин справи. Зокрема, висновок експерта дасть можливість суду надати оцінку наявності у позивачів порушеного права, за захистом якого подано позов Прокурора.

Згідно ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 228, 229 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження по справі у випадку, зокрема, призначення судом експертизи на час її проведення.

Колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно зупинив провадження у справі №906/261/22 на час проведення експертизи до отримання висновку експерта.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправо-мірність висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості заяви про проведення експертизи та як наслідок зупинення провадження у справі, а тому ухвалу господарського суду Житомирської області від 02.08.2022 р. у справі №906/261/22 належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцево-го господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,73,74,86,129,232,233,240,255,271,275,276,282,284 Господарського проце-суального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Зоря» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 02.08.2022 у справі №906/261/22 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Справу №906/261/22 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.