Ухвала

від 03.10.2022 по справі 910/6411/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/6411/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.(головуючий), Колос І. Б. і Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" (далі - Товариство)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022

за позовом Компанії Xiaomi Inc.

до Товариства

про заборону здійснювати розповсюдження товарів, вилучення з цивільного обороту і знищення контрафактного товару,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київська міська митниця Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна митна служба України в особі Київської митниці як відокремленого підрозділу Дермитслужби),

ВСТАНОВИВ:

Товариство 19.09.2022 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 зі справи № 910/6411/19. Водночас до касаційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 27.07.2022 (повний текст підписаний 05.08.2022), а тому строк на її оскарження закінчився 25.08.2022.

Касаційну скаргу ж було подано скаржником безпосередньо до Верховного Суду 19.09.2022, підтвердженням чого є штамп вхідної кореспонденції Суду (Скриня), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 27.07.2022.

Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник посилається на те, що він отримав копію оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку лише 30.08.2022, підтвердженням чого є додані до скарги копії конверта та роздруківки ідентифікатора поштового відправлення № 0101046944969, розміщеного на конверті, а тому вважає, що строк для подання касаційної скарги підлягає поновленню.

Однак Суд, розглянувши доводи скаржника та подані докази щодо дати отримання копії постанови суду апеляційної інстанції дійшов висновку, що додані копія конверта та роздруківка ідентифікатора поштового відправлення №0101046944969 не можуть вважатися належними доказами отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, оскільки доданий конверт свідчить, що адресантом вказаного поштового відправлення є представник Компанії Xiaomi Inc. - адвокат Ромащенко Д.О., а не апеляційний господарський суд, який мав надсилати копію оскаржуваної постанови на адресу скаржника.

Крім того, роздруківка ідентифікатора поштового відправлення № 0101046944969 свідчить про те, що адресат з поштовим індексом 03505 м. Київ отримав вказане відправлення 30.08.2022, однак адресою скаржника, яка зазначена в касаційній скарзі та на копії доданого конверта, є: вул. Мельникова ,12, м. Київ з поштовим індексом 04050, тобто з поданої роздруківки неможливо достеменно встановити, що саме Товариство отримало поштове відправлення з таким номером.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що підстави, наведені Товариством у клопотанні, є неповажними, оскільки останнім не додано належних доказів щодо наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Окрім того, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зміст касаційної скарги свідчить, що підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.03.2020 у справі №911/2674/17, а також аналогічну правову позицію, викладену в постановах Вищого господарського суду України від 20.10.2015 у справі №904/2029/15 та від 12.04.2016 у справі №918/1141/15.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Однак скаржником не дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки останнім у касаційній скарзі не зазначено конкретних норм права, висновок про застосування яких (якої) був сформований Верховним Судом та не врахований судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи.

Разом з тим при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, у касаційній скарзі зазначається постанова саме Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, з огляду на що посилання скаржника на правову позицію, викладену у постановах Вищого господарського суду України, не беруться Судом до уваги, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанова Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга .

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- навести Суду інші підстави, за їх наявності, та надати інші докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- уточнити наведену скаржником підставу касаційного оскарження судового рішення та зазначити конкретні норми права (пункт, частина, стаття), висновок про застосування яких (якої) був сформований саме Верховним Судом та не врахований судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень у цій справі.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України або відмову у відкритті касаційного провадження.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 зі справи № 910/6411/19 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко