Ухвала

від 28.09.2022 по справі 335/6193/22

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6193/22 1-кс/335/2458/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт вилученого майна поданого в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060001153 від 19 вересня 2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна,яке було вилучено в ході огляду місця події в період часу з 17:00 по 17:06, 19.09.2022, а саме: транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Crafter 35», номер шасі: « НОМЕР_1 », д.н.з. НОМЕР_2 , в кузові білого кольору, який опечатано биркою СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , яке упаковано до спец. пакету; ключа запалення транспортного засобу, який упаковано до спец. пакету.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022082060001153 від 19.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

19.09.2022 до ВП № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що на блок-посту НОМЕР_4 зупинили авто Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого при собі були документи зі слідами підробки на перевезення розчинної рідини.

19.09.2022 вказане повідомлення зареєстровано до ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку ВП № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області) за № 17679.

19.09.2022 слідчим СВ відділу поліції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_8 в період часу з 17:00 по 17:06, з метою вилучення об`єктів які мають значення у кримінальному провадженні та несуть доказове значення, було проведено слідчу дію огляд місця події, а саме: ділянка місцевості, що розташована на блок-посту М НОМЕР_5 АДРЕСА_1 .

Так, в ході проведення огляду місця події, було виявлено та в подальшому вилучено:

- транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Crafter 35», номер шасі: « НОМЕР_1 », д.н.з. НОМЕР_2 , в кузові білого кольору, який опечатано биркою СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , яке упаковано до спец. пакету;

- ключ запалення транспортного засобу упаковано до спец. пакету;

- товарно-транспортну накладну № 2501 від 19.09.2022 на 4 арк.;

- видаткову накладну № 00000543 від 19.09.2022 на 2 арк.;

- копії документації стосовно рідкої рідини в каністрах на 9 арк.

Вищевказані об`єкти, було визнано речовими доказами у рамках кримінального провадження № 12022082060001153 від 19.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

До ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт співробітника поліції ОСОБА_9 , про те, що в ході несення служби на блок-посту М НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 , було зупинено транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Crafter 35» д.н.з. НОМЕР_2 , при поверхневій перевірці якого встановлено, що в кузові Т/З знаходяться каністри без будь якого маркування з невідомою речовиною, на яку водієм було надано товарно-транспортну накладну № 2501 від 19.09.2022 відповідно до якої в кузові знаходиться 132 шт. каністр з «Розчинник М/Н», але з кузову НОМЕР_6 відчувався характерний специфічний запах аміаку, що не притаманний до запаху розчинника.

Також, було надано документацію стосовно того, що саме за рідка речовина знаходиться в каністрах в кузові НОМЕР_6 . Відповідно до цієї документації встановлено, що імовірно в каністрах знаходиться хімічні речовини, а саме: МОНОМЕТАЛАМІН та ПІРОЛІДІН.

Вказане на думку сторони обвинувачення свідчить про те, що до товарно-транспортної накладної (офіційного документу) було внесено завідомо неправдиві відомості, що вказує на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а тому слідчий просив накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події в період часу з 17:00 по 17:06, 19.09.2022, а саме: транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Crafter 35», номер шасі: « НОМЕР_1 », д.н.з. НОМЕР_2 , в кузові білого кольору, який опечатано биркою СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , яке упаковано до спец. пакету; ключ запалення транспортного засобу, який упаковано до спец. пакету.

Слідчий під час розгляду клопотання його підтримав та просив задовольнити з підстав, що викладені в ньому.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти накладення арешту на транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Crafter 35», номер шасі: « НОМЕР_1 », д.н.з. НОМЕР_2 , в кузові білого кольору; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключа запалення транспортного засобу, оскільки вказане майно не може бути знаряддями або засобами вчинення злочину за ч. 1 ст. 366 КК України. Просив відмовити в задоволенні клопотання, повернути вилучене майно ОСОБА_10 , посилаючись на те, що арешт майна абсолютно не відповідає потребам досудового розслідування у кримінальному провадженні, не може бути спрямований на досягнення мети збереження речових доказів, не є необхідним.

Крім того, клопотання про арешт майна не містить аргументів на користь існування реальної імовірності приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключа запалення транспортного засобу.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах вирішуваного питання, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні СВ відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022082060001153 від 19.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.09.2022 до ВП № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що на блок-посту НОМЕР_4 зупинили авто Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого при собі були документи зі слідами підробки на перевезення розчинної рідини.

19.09.2022 вказане повідомлення зареєстровано до ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку ВП № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області) за № 17679.

Згідно протоколу огляду місця події, 19.09.2022 слідчим СВ відділу поліції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_8 в період часу з 17:00 по 17:06, проведено слідчу дію огляд місця події, а саме: ділянки місцевості, що розташована на блок-посту М НОМЕР_5 АДРЕСА_1 . В ході проведення огляду місця події, було виявлено та в подальшому вилучено:

- транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Crafter 35», номер шасі: « НОМЕР_1 », д.н.з. НОМЕР_2 , в кузові білого кольору, який опечатано биркою СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , яке упаковано до спец. пакету;

- ключ запалення транспортного засобу упаковано до спец. пакету;

- товарно-транспортну накладну № 2501 від 19.09.2022 на 4 арк.;

- видаткову накладну № 00000543 від 19.09.2022 на 2 арк.;

- копії документації стосовно рідкої рідини в каністрах на 9 арк.

Відповідно до ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленому в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідуванням виправдають такий ступень втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до вимог КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчий просить накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження майна як речових доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, що полягає у внесенні до товарно-транспортної накладної (офіційного документа) завідомо неправдивих відомостей.

У клопотанні та у судовому засіданні слідчим акцентовано увагу на тому, що транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ запалення транспортного засобу були використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди.

Разом з цим, відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Знаряддя вчинення кримінального правопорушення це об`єкти, що використовуються для безпосереднього впливу на предмет кримінального правопорушення про вчиненні останнього. Засоби вчинення кримінального правопорушення це об`єкти, що забезпечують або полегшують вчинення кримінального правопорушення. Сліди кримінального правопорушення це матеріальні та ідеальні зміни навколишнього середовища, пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що внесення в офіційний документ неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково. Знаряддями та засобами вчинення кримінального правопорушення, що полягає у внесенні до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, можуть бути ручні або механічні засоби написання тексту (кульова ручка, олівець, персональний комп`ютер, тощо). Слідами кримінального правопорушення, що полягає у внесенні до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, є, насамперед, елементу тексту, який містить відповідні відомості. Матеріальні сліди зазначеного кримінального правопорушення можуть залишатися на знаряддях (засобах) його вчинення, а ідеальні у свідомості осіб, які спостерігали за вчиненням кримінального правопорушення.

Таким чином, транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ запалення транспортного засобу ніяк не можуть бути знаряддями або засобами внесення до товарно-транспортної накладної (офіційного документа) завідомо неправдивих відомостей та не можуть зберігати будь-яких слідів, що залишилися внаслідок внесення до товарно-транспортної накладної (офіційного документа) завідомо неправдивих відомостей.

У клопотання про арешт майна не зазначено, яким конкретно критеріям речових доказів, закріплених у ст. 98 КПК України, відповідає транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ запалення транспортного засобу. Правове обґрунтування необхідності арешту майна, наведене у клопотанні про арешт майна, являє собою виключно цитування приписів КПК України.

Зі змісту клопотання про арешт майна випливає, що до товарно-транспортної накладної могли бути внесені неправдиві відомості саме щодо змісту каністр. Для встановлення факту внесення до товарно-транспортної накладної неправдивих відомостей щодо змісту каністр необхідно визначити природу речовини у каністрах і порівняти отриманий результат зі змістом товарно-транспортної накладної. Відповідно, саме каністри є речовиною є речовим доказом у кримінальному провадженні, і належать до такої категорії речових доказів, як «матеріальні об`єкти, що містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження».

За таких обставин, транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ запалення транспортного засобу не мають відношення до речових доказів у кримінальному провадженні № 12022082060001153.

Таким чином, відсутні будь-які підстави вважати, що транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ запалення транспортного засобу є речовими доказами у розслідуваному кримінальному провадженні. Клопотання про арешт майна не містить доводів на користь протилежного твердження.

При цьому в клопотанні слідчим також не зазначено, який статус у даному кримінальному провадженні має ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який також немає статусу особи, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, як і не надано достовірних доказів того, що майно, на яке необхідно накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Судове ж рішення не може ґрунтуватися на сумнівах, у цьому випадку усі сумніви мають трактуватись на користь власника майна.

Отже, слідчим у судовому засіданні не було доведено, що вилучений транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ запалення транспортного засобу відповідає критеріям, передбаченим ст.ст. 98, 167 КПК України, є засобом чи знаряддям вчинення злочину за ч. 1 ст. 366 КК України і може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, воно не містить переліку наявних ризиків, що доводять необхідність такого арешту, у клопотанні слідчого відсутні доводи про те, що незастосування заборони у вигляді арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

За змістом положень КПК України обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано особою, що подала клопотання.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

З матеріалів клопотання встановлено, що зазначені вище підстави на час його розгляду відсутні, оскільки речі, про арешт яких ведеться мова у клопотанні, не має тих ознак, за наявності хоча б однієї з яких на відповідне майно може накладатись арешт в порядку ч. 1 ст. 170 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 170-173, 175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт вилученого майна поданого в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060001153 від 19 вересня 2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 173 КПК України, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.

Ухвалу прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 28 вересня 2022 р.

Повний текст ухвали виготовлено 3 жовтня 2022 р.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1