Постанова

від 03.10.2022 по справі 680/306/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 680/306/20

Провадження № 22-ц/4820/679/22

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Філіпчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №680/306/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дністер» про усунення перешкод у володінні і користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дністер» на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року (суддя Яцина О.І.).

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У квітні 2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агро-Дністер» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 0,85 га, кадастровий номер 6823389000:06:003:0119, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Ставчанської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.

26 березня 2020 року з інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно вона дізналася, що 03 червня 2016 року за записом №14858252 приватним нотаріусом Кізюн Т.А. Красилівського районного нотаріального округу зареєстроване речове право право оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі б\н від 11 травня 2014 року, що був укладений між нею та ТОВ «Агро-Дністер».

Позивач отримала другий екземпляр договору оренди земельної ділянки №б/н від 11 травня 2014 року, який укладений між нею та ТОВ «Агро-Дністер», згідно із яким вона передала відповідачу в строкове платне користування належну їй земельну ділянку. Договір укладений на 10 років.

Вважає, що договір оренди земельної ділянки б\н від 11 травня 2014 року не відповідає її внутрішній волі, оскільки вона його не підписувала.

В ході розгляду справи позивач подала заяву про зміну предмета позову, в якій просила усунути їй перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою площею 0,85 га, яка розташована на території Ставчанської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6823389000:06:003:0119, шляхом витребування вказаної у ТОВ «Агро-Дністер».

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Дністер» про усунення перешкод у володінні і користуванні земельною ділянкою задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у володінні і користуванні земельною ділянкою площею 0,85 га, яка розташована на території Ставчанської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6823389000:06:003:0119, шляхом витребування вказаної земельної ділянки у ТОВ «Агро-Дністер». Стягнуто з ТОВ «Агро-Дністер» на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи в розмірі 6496 грн 71 коп., судовий збір - 840 грн 80 коп., а всього 7337 гривень 51 копійку.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агро-Дністер» не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Вказує, що в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення відповідачу поштової кореспонденції, судових повісток, однак до листопада 2021 року товариство їх не отримувало. Зазначає, що відповідачем було подано до суду клопотання про долучення доказів, однак судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, що фактично позбавило товариство можливості довести та належним чином обґрунтувати заперечення на позовні вимоги, що є порушенням права на захист. Вважає, що пояснення надані позивачем про те, що вона не підписувала договір оренди земельної ділянки не відповідають дійсності, оскільки протягом існування договору з 2014 року по 2021 рік вона отримувала орендну плату.

Учасники справи до суду не з`явилися, про день, місце і час розгляду справи повідомлені у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України. Представник ТОВ «Агро-Дністер» Богословський С.В. подав заяву про розгляд справи за відсутності представника товариства.

У зв`язку з чим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 4 статті 376 ЦПК України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивною частин.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6823389000:06:003:0119, площею 0,85 га, яка розташована на території Ставчанської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області (а.с.8, 9, 10).

За договором оренди від 11 травня 2014 року, ОСОБА_1 передала ТОВ «Агро-Дністер» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6823389000:06:003:0119, площею 0,85 га, яка розташована на території Ставчанської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області. Право оренди зареєстроване 03 червня 2016 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав від 26 березня 2020 року та копією договору від 11 травня 2014 року (а.с.9 - 14).

Відповідно до висновку експерта №2432/21/26 від 02 листопада 2021 року, підпис в розділі «підписи сторін» в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі від 11 травня 2014 року (кадастровий номер 6823389000:06:003:0119), укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Дністер», виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.141-146).

За змістом частини 2 статті 11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частини 1, 4 статті 202 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом ( частини 3, 4 статті 203 ЦК України).

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

В силу частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З огляду на викладене підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 ЗК України).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону).

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (частина 1 статті 4 Закону).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що оспорюваний договір був підписаний позивачем і вона мала волю на укладення такого договору, є необґрунтованим і таким, що не підтверджується належними та допустимими доказами.

Згідно з частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі договору від 11.05.2014 за відповідачем не є підтвердженням волевиявлення позивача на укладення договору оренди.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що використання належної позивачу земельної ділянки відповідачем здійснюється без належної правової підстави.

Посилання товариства в апеляційній скарзі на ту обставину, що позивач отримувала грошові кошти за користування земельною ділянкою не вказує на відсутність порушення права власності позивача за встановлених обставин. Адже отримання власником майна плати за фактичне використання належного йому майна не суперечить закону і разом з тим не свідчить про укладення договору оренди землі.

У пункті 7.27 постанови від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц (пункт 71), від 04.07.2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 97).

Згідно зпунктом 71постанови від23.11.2021року у справі 359/3373/16-ц, Велика Палата Верховного Суду уточнила вказаний висновок, виклавши його перше речення так: зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

У даній справі, позивач ОСОБА_1 , посилаючись на позбавлення її права користування земельною ділянкою, яку займає ТОВ «Агро-Дністер», просила усунути перешкоди у користуванні такою ділянкою шляхом її витребування, оскільки вона договір оренди земельної ділянки не підписувала, умови його не погоджувала.

Тобто позивач подала негаторний позов про повернення земельної ділянки, при цьому формулювання позивачем позовних вимог, саме як витребування земельної ділянки, на зміст позову, як негаторного, не впливає.

Встановлені судом обставини, зокрема встановлення факту непідписання ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 11.05.2014 з ТОВ «Агро-Дністер» свідчать про неукладеність цього договору, відсутність волевиявлення власника на передачу в оренду земельної ділянки та безпідставність користування відповідачем цим майном.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Таким чином, якщо право власності на нерухоме майно лишається зареєстрованим за дійсним власником, однак таке майно незаконно використовує інша особа, то потрібно звертатися не з віндикаційним, а з негаторним позовом, оскільки в такому разі усунення перешкод у користуванні власником своїм майном і буде ефективним способом захисту порушеного права, а рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння не матиме жодного ефекту.

У такому разі як негаторний позов слід розглядати позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та користуванні майном підлягає задоволенню саме шляхом повернення земельної ділянки, а не її витребування, на що суд першої інстанції уваги не звернув. А тому, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача ТОВ «Агро-Дністер» про судові засідання в суді першої інстанції є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання представника відповідача про долучення письмових доказів, що позбавило відповідача можливості довести та належним чином обґрунтувати заперечення на позовні вимоги. Оскільки вказане клопотання вирішено судом у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про відкриття 22.04.2020 провадження у справі та можливість подання відзиву на позов та письмових доказів, що підтверджують заперечення проти позову, в порядку та строки визначені законом. На виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем було подано лише відзив на позов з додатками, зокрема оригіналом договору оренди землі б/н від 11.05.2014 (а.с. 30-39).

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дністер» задовольнити частково.

Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року змінити, виклавши абзац другий у наступній редакції:

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у володінні і користуванні земельною ділянкою площею 0,85 га, яка розташована на території Ставчанської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6823389000:06:003:0119, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дністер» повернути вказану земельну ділянку.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2022 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай