Ухвала

від 30.09.2022 по справі 160/14873/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 вересня 2022 року Справа 160/14873/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, зупинення стягнення -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (Фермерського) господарства «Полісся», в якій позивач просить: зупинити стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно -господарського штрафу №346166 від 08.09.2022 року про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00 грн., складеної Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті; визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346166 від 08.09.2022 року про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00 грн., складену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті; стягнути на користь Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» судовий збір в розмірі 2481.00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктами 4, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені правові способи захисту адміністративним судом порушеного права, свобод або законного інтересу особи, яка звернулася до суду з позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Такими способами є: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Вищевказаним способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено наступні вимоги: 1) зупинити стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно -господарського штрафу №346166 від 08.09.2022 року про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00 грн., складеної Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті; 2) визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346166 від 08.09.2022 року про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00 грн., складену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Таким чином, позовна вимога щодо зупинення стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №346166 від 08.09.2022 року про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00 грн., складеної Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, не відповідає вимогам та способу захисту, передбачених статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, за яким може звернутися позивач.

В свою чергу, стаття 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову.

Так, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку є видом забезпечення позову.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтями 152, 153, 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову, порядок подання та розгляду заяви про забезпечення позову.

Отже, заява про забезпечення позовову та позовна заява мають різні зміст та форму, порядок подання та розгляду.

Таким чином, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, в якій уточнити позовні вимоги у відповідності до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, зупинення стягнення - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати уточнену позовну заяву, в якій уточнити зміст позовних вимог у відповідності до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Озерянська