Рішення

від 12.12.2022 по справі 160/14873/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Справа № 160/14873/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

26.09.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить зупинити стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 346166 від 08.09.2022 року про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» (код ЄДРПОУ 30908204, місцезнаходження : 52342, Дніпропетровська обл., Криничанський район, с. Маломихайлівка) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000,00 грн., складену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті; визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 346166 від 08.09.2022 року про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» (код ЄДРПОУ 30908204, місцезнаходження : 52342, Дніпропетровська обл., Криничанський район, с. Маломихайлівка) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00 грн., складену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті; стягнути на користь Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» (код ЄДРПОУ 30908204, місцезнаходження: 52342, Дніпропетровська обл., Криничанський район, с. Маломихайлівка) судовий сбір в розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року позовну заяву Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» залишено без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків, а саме: надати уточнену позовну заяву, в якій уточнити зміст позовних вимог у відповідності до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

11.10.2022 року Селянським (Фермерським) господарством «Полісся» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подана уточнена позовна заява, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 346166 від 08.09.2022 року про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» (код ЄДРПОУ 30908204, місцезнаходження: 52342, Дніпропетровська обл., Криничанський район, с. Маломихайлівка) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00 грн., складену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті; стягнути на користь Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» (код ЄДРПОУ 30908204, місцезнаходження: 52342, Дніпропетровська обл., Криничанський район, с. Маломихайлівка) судовий сбір в розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова № 346166 від 08.09.2022 року про застосування штрафу до позивача за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесена відповідачем без з`ясування всіх обставин, необхідних для прийняття відповідного рішення, зокрема, факту наявності у позивача ознак автомобільного перевізника у спірних відносинах. Фактичне автоперевезення здійснювалось автомобільним перевізником Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Зазначений в акті перевірки автомобіль, власником якого є позивач, перебуває в оренді у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Позивач, Селянське (Фермерське) господарство «Полісся» не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт» і не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14873/22 за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

26.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті. У відзиві відповідач зазначає, що позивачем не було вжито всіх від нього залежних заходів для недопущення господарського правопорушення, а також не доведено обставин, на яких ґрунтуються вимоги позову, доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Селянське (Фермерське) господарство «Полісся» зареєстровано 23.10.2000 року. Ідентифікаційний код юридичної особи 30908204.

10.07.2021 року за СФГ «Полісся» зареєстрований спеціалізований причіп пр-платформа LOHR, номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

06.04.2022 року між Селянським (Фермерським) господарством «Полісся» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 підписаний договір № 1-ТЗ оренди транспортного засобу, а саме спеціалізованого причіпу ПР-Платформа, марка LOHR, номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до акту приймання передачі від 06.04.2022 року підтверджено факт здійснення передачі спеціалізованого причіпа ПР-Платформа, марка LOHR, номерний знак НОМЕР_1 орендарю фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 .

Відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 28.07.2022 року за № 013913, виданого, зокрема, Ходаківському Є.В. головному спеціалісту Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області для проведення рейдової перевірки ( перевірки на дорозі) транспортних засобів за додержанням законодавства про автомобільний транспорт згідно ПКМУ № 1567 від 08.11.2006 року відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України Житомирської області: м. Житомир та Житомирський район з 01.08.2022 року до 07.08.2022 року.

Актом № 346166 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт підчас здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.08.2022 року, зокрема встановлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу ТТН від 05.08.2022 року № 01 АБ (комбайн зернозбиральний) з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР габаритних норм на 38.46 % ширина транспортного засобу становить 3,6 м. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзацом 17 частина перша - перевезення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій, ОСОБА_1 , надати письмові пояснення та від підпису акту відмовився.

До перевірки було надану товарно-транспортну накладну 01АБ від 05.08.2022 року, згідно якої автопідприємством являється - СФГ «Полісся», водієм ОСОБА_1 , вантажовідправником - СФГ «Полісся», вантажоодержувач - СФГ «Полісся», у відомостях про вантаж зазначено, зокрема : New Holland CSX 7080 (відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , зернозбиральний № НОМЕР_4 ).

08.09.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 346166, відповідно якої СФГ «Полісся» допущено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № 297976 від 05.08.2022 року та постановлено стягнути з СФГ «Полісся» адміністративно господарський штраф у сумі 51000 гривень.

Незгода позивача з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 346166 стала підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини врегульовано законами України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-III); «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року № 2862-IV (далі Закон № 2862-IV); «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон № 3353-XII); Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила № 1306); Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30); Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567); Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі Порядок № 879).

Відповідно до статті 2 Закону №2344-ІІІ законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

За визначеннями, що міститься у ст. 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

За приписами ст. 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, прийняті в межах його компетенції, обов`язкові до виконання на території України.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Керуючись ст. 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно ст. 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

На виконання ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

При цьому, суд звертає увагу, що перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Частина 4 ст. 48 Закону №2344-III встановлює, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За приписами ст. 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30 березня 1994 року перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

На виконання п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пункт 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року встановлює, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком №1567.

На виконання п.п.14-16, 19, 21, 22 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно із додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, які провели перевірку, роблять про це запис.

На виконання вказаних повноважень посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу КАМАЗ, 17425 АА, н/пр LOHR, НОМЕР_1 .

Керуючись абз.17 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на вказані норми, суд приходить до висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у поставові від 09 серпня 2019 року у справі №806/1450/16.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний транспортний засіб на праві власності належать СФГ «Полісся».

Оскільки, відповідно до товаро транспортної накладної 01АБ від 05.08.2022 року, автопідприємством зазначено саме СФГ «Полісся», автомобіль КАМАЗ 17425АА, причеп LOHR, НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , отже в даному випадку автомобільним перевізником New Holland CSX 7080, як вантажу з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, є саме СФГ «Полісся».

Суд наголошує, що згідно вказаних норм до відповідальності за порушення правил перевезень може бути притягнутий саме перевізник, а не власник транспортного засобу.

Судом не приймаються доводи позивача що позивач не є автомобільним перевізником у розумінні ст.1 Закону № №2344-III, враховуючи, що відповідно до акту прийому передачі транспортного засобу орендареві був переданий причеп LOHR, НОМЕР_1 , оскільки на підтвердження вказаного факту не було надано до суду належних доказів. Договір оренди та акт приймання-передавання майна не є достатніми доказами, які свідчать, що на момент здійснення транспортування вантажу з перевищенням габаритів, перевізником був орендар транспортного засобу.

Окремо суд звертає увагу, що на виконання вимог ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

В свою чергу, позивачем самостійно при заповненні ТТН зазначено в якості перевізника (автопідприємство) СФГ «Полісся». Документів, які б спростовували зазначене позивачем відповідачу не надавались.

Окрім того, водієм ОСОБА_1 при проведенні перевірки не було надано жодних пояснень та не було надано документів, які підтверджують право, його як автомобільного перевізника, на використання транспортного засобу на законних підставах та інші документи, передбачені законодавством.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку при перевезенні вантажу з перевищенням допустимих габаритів, позивач виступав як перевізник, оскільки автомобільним перевізником, відповідно до наданого законом визначення може бути зокрема, юридична особа, яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

З огляду на викладене, оскільки чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, підтвердження допущеного порушення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків, Державною службою України з безпеки на транспорті було правомірно винесено постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 346166.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Селянського (Фермерського) господарства «Полісся» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська