Рішення

від 20.09.2022 по справі 380/20688/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року

справа №380/20688/21

провадження № П/380/20920/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

секретар судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю:

представника позивача Мисака О.С.,

представника відповідача Волошина О.М.,

розглянув у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємство «МТФ-України» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «МТФ-Україна» (80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул. Св.Володимира 113) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35) в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 17.06.2021 року № 0144200709.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ПП «МТФ- Україна» не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню та зазначає, що для проведення фактичної перевірки мають існувати фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки, але в порушення пп.80.2.2, 80.2,5 п.80.2 ст.80 ПКУ.

Ухвалою суду від 24 листопада 2021 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області відповідно до Наказу №1158 від 19.04.2020 та направлень від 21.04.2020 року №1214/03-20-07-05, 1213/03-20-07-05 проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС №7, що розташована за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул. Відродження 1Ж, суб`єкт господарської діяльності ПП «МТФ-Україна». За наслідками перевірки складено Акт від 29.04.2021 №000938 про результат фактичної перевірки. Перевіркою встановлено, що ПП «МТФ-Україна» не пред`явлено будь-яких підтверджуючих документів щодо позитивного результату повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства на витратомір-лічильник та резервуар (згідно з наданим для перевірки паспортом на АЗС №7 встановлено колонку паливо - роздавальну серії КУБ Д/220/70/05 серійний номер 0426290). Станом на 23.04.2021 проведено зняття залишків нафтопродуктів на АЗС №7. Згідно з додатком №1 до акту перевірки за результатами перевірки руху палива на АЗС №7 відповідно до проведених метр штоком замірів встановлена наявність дизельного пального в кількості 56,1 см., що становить 2,802 м.куб. за даними градуювальної таблиці, чим порушено ПП «МТФ-Україна», зокрема, підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу. Згідно з довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри та поданні 26.04.2021 ПП «МТФ-Україна» коригуванням, об`єм резервуара становить 25 м куб., а згідно з наданим для перевірки паспортом номінальний об`єм резервуара становить 28 м. куб. За результатами розгляду акту перевірки, ГУ ДПС у Львівській області прийняте ППР від 17.06.2021 №0144200709, згідно з яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 41 020 грн., а саме: 40 000 грн. за необладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (відсутність позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування) та у сумі 1020,00 грн. за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій просить позов задовольнити з мотивів наведених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою від 21.12.2021 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватне підприємство «МТФ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 43168294) зареєстроване 04.09.2020 р. (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 1004191070003001671) та здійснює діяльність за основним КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний) на підставі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним. В загальному на ПП «МТФ-УКРАЇНА» працевлаштовано 13 осіб. Середня заробітна плата операторів АЗС складала у 2021 р. 6683,12 грн. (змінний графік роботи, підсумований облік робочого часу). Фонд заробітної плати за 2021 р. склав 79637,25 грн. на місяць. За цей період роботи ПП МТФ-УКРАЇНА» сплатило у місцевий та державний бюджет України податків, зокрема: ЄСВ - 105780,10 грн., ПДФО - 82943,70 грн., військовий збір- 7167,35 грн. Борги по платежах та зборах відсутні.

У період з 23.04.2021 року по 29.04.2021 року ТУ ДПС у Волинській області провело фактичну перевірку господарської одиниці (АЗС №7) (далі-«АЗС»), що розташована за адресою: м.Ковель, вул.Відродження, ЇЖ ПП «МТФ-Україна» з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII, законів України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту , етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що і використовуються в електронних сигаретах, та пального», від 02.03.2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», від 24.03.1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», від 05.04.2001 №2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», із наступними змінами та доповненнями.

За результатами перевірки був складений акт про результати перевірки №000938 від 29 квітня 2021 року. Відповідно до Акта перевірки допущено наступні порушення:

пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 та ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV (зі змінами та доповненнями);

п.14.19 Закону України від 05.04.2001 року 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів» та Постанови від 29.09.2010 року N 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів»;

п.4.1, п.4.3. р.4, пп.10.2.2 п.10.2, пп.10.3.2 п.10.3 р.10 Наказу Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

Не погодившись із висновком, викладеним в Акті перевірки, Позивач подав заперечення. За результатами розгляду цих заперечень ГУ ДПС у Волинській області (лист від 11.06.2021 року № 9795/ 6/03-20-07-05-06) залишило висновок, викладений в Акті перевірки, без змін.

ГУ ДПС у Волинській області посилається на те, що «згідно інформації щодо проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування, резервуарів, витратомірів та рівнемірів, наведених у таблиці 4 довідки про розпорядників акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівноміри, поданої до контролюючого органу ПП №МТФ-Україна від 15.03.2021 року (за формою J0210301) відсутня інформація про повірку/калібрування резервуара, витратомірів та рівнемірів. Підприємством порушено вимоги п.4.1, п.4.3 р.4, пп.10.2.2. п.10.2, пп.10.3.2. п.10.3. р.10 наказу Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 №281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтропродуктів на підприємствах і організаціях України» із змінами та доповненнями, ст.44, пп.230.1.2 п.230.1 ПКУ.

На підставі Акта перевірки на адресу Позивача було надіслане податкове повідомлення-рішення № 014420709 від 17.06.2021 року («Оскаржуване рішення»), яким застосовано штрафні санкції у сумі 41020,00 грн. на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п. 128-1.1 ст. 128-1, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

09.07.2021р. скориставшись правом передбаченим ст.56.2 статті 56 Податкового України ПП «МТФ-УКРАЇНА» оскаржило спірне податкове повідомлення-рішення до контролюючого органу ДПС України.

26.10.2021р. підприємство отримало рішення про результати розгляду скарги від 19.10.2021

про залишення ППР ГУ ДПС у Львівській області без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 Податкового кодексу України).

В силу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

З наведеного слідує, що законодавством закріплена обов`язковість наявності у податкового органу та/або отримання ним в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків (особою) вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального у разі проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Отже, підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 8 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19.

Разом з тим, відповідач в ході судового розгляду справи не надав докази та пояснення які саме порушення допустив позивач, що могло б бути підставою для проведення фактичних перевірок на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, адже у наказі від 17 квітня 2020 року №3550 відсутні посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про неможливість зі змісту наказу від 19 квітня 2020 року №1158 ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України підставу для призначення фактичної перевірки позивача та наявності у контролюючого органу відповідної інформації, яка б на момент прийняття наказу надавала йому право на проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 818/998/17 (№ К/9901/19260/19), нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Крім цього, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

-службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Встановлюючи вимоги щодо змісту наказу про проведення перевірки, норми абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України у такий спосіб встановлюють межі повноважень контролюючого органу на здійснення контрольного заходу (перевірки) стосовно платника податків. Водночас, вони забезпечують для платника податків правову визначеність щодо меж перевірки, яка проводиться стосовно нього. Таке правове навантаження мають, зокрема положення абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо обов`язкового зазначення в наказі періоду діяльності, який буде перевірятися.

Отже, у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред`явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення, оформлених відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. При цьому, однією із обов`язкових умов є наявність у наказі про проведення фактичної перевірки інформації щодо періоду діяльності суб`єкта господарювання, який буде перевірятися.

Проте, як встановлено судом, відповідачем в порушення наведених вимог Податкового кодексу України у наказі про проведення фактичної перевірки та додатку до нього не вказано інформації щодо періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, а міститься лише посилання на статтю 102 Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що наказ від 19 квітня 2020 року №1158 не відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України з підстав недотримання контролюючим органом процедури призначення фактичної перевірки, зокрема оформлення наказу про її проведення з дотриманням абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Верховний суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 640/18411/18 висловив правову позицію, згідно з якою: невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та не спростування Відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Згідно з пунктом 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку, утворюються акцизні склади та акцизні склади пересувні.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України передбачено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 Кодексу, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

В той же час, пунктом 18 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення визначено, що до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, норми пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються з 01 квітня 2020 року.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Згідно з пунктом 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження - розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження - розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження - розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Відповідно до підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15 С, крім показників паливо-роздавальних колонок та/або оливо-роздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, які затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Постановою Кабінету Міністрів України №891 від 22.11.2017 року «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів» (далі - Постанова №891), а саме пунктом 5 визначено, що електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема, інформацію про такі ознаки акцизного складу: акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами; інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці.

Підпунктом 3 пункту 6 Постанови №891 визначено, що на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про, зокрема, добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Наказом Міністерства фінансів «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі» №944 від 27.11.2018 року (далі - Наказ №944) затверджено формат даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі.

Відповідно до пункту 1 розділу І Наказу №944, єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів.

Згідно пункту 1 розділу II Наказу №944, реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм: довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1); довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка 2).

Відповідно до пункту 5 розділу II Наказу №944, надсилання довідок до Реєстру: основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово; основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою; коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу; коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального містить таблицю 6 в якій відображається інформація про обсяги залишків пального, що знаходиться на акцизному складі в трубопроводах, тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15 С).

За приписами пункту 1281.3 статті 1281 Податкового кодексу України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000,00 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду у суду наявні підстави для часткового задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 17.06.2021 року № 0144200709.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Львівській області 79003,м.Львів, вул. Стрийська 35, ЄДРПОУ 39462700) на користь Приватного підприємства «МТФ-Україна» (80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул. Св.Володимира 113, ЄДРПОУ 43168294) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2022

Суддя Сакалош В.М.