Постанова

від 01.03.2023 по справі 380/20688/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/20688/21 пров. № А/857/18682/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняХабазні Ю.Є.,

за участю представника позивачаМисак О.С.,

за участю представника відповідачаВолошин О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року, прийняте суддею Сакалош В.М. о 12 годині 15 хвилині у місті Львові, повний текст складено 30.09.2022 року у справі за позовом приватного підприємства «МТФ Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

ПП «МТФ Україна» (надалі ПП, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення від 17.06.2021 року № 0144200709.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року позов задоволено.

Обираючи вказану позицію, суд виходив з того, що відповідач в ході судового розгляду справи не надав докази та пояснення, які саме порушення допустив позивач, що могло б бути підставою для проведення фактичних перевірок на підставі підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, адже у Наказі від 17 квітня 2020 року №3550 відсутні посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

Суд покликався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 818/998/17, де зазначено, що нормамиПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Однак, відповідачему Наказі про проведення фактичної перевірки та додатку до нього не вказано інформації щодо періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, а міститься лише посилання настаттю 102 Податкового кодексу України.

Таким чином, Наказ від 19 квітня 2020 року №1158 не відповідає вимогам, встановленимПК України.

Суд врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 640/18411/18, згідно з якою невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та не спростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другоюстатті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції, не взято до уваги, що на письмовий запит контролюючого органу від 23.04.2021 року для перевірки не надано документи за період з 21.01.2020 року по 14.03.2021 рік.

Засоби вимірювальної техніки на АЗС №7, які використовуються під час визначення об`єму та маси нафтопродуктів не повірені, або не пройшли державну метрологічну атестацію.

Також резервуар для зберігання палива РГС-28 (сталевий горизонтально - циліндричний) відповідно до паспорта, виданого ТОВ «Компанія «Центр ПД» не градуйований відповідно до вимог чинних нормативних документів Держспоживстандарту та за допомогою об`ємних та масових лічильників.

Для перевірки надано копію градуйованої таблиці на сталевий горизонтальний циліндричний резервуар РГС-28 не затверджений метрологічною установою.

Судом першої інстанції не досліджено питання щодо результату повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства на витратомір-лічильник та резервуар, та не досліджено фактичних обставин справи.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою для прийняття керівником контролюючого органу, наказу про проведення фактичної перевірки.

Відтак, ГУ ДПС у Львівській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень пункту 19-1.1 ст.19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а Наказ від 17.04.2020 року № 2022 відповідає вимогам ПК України.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ПП у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 640/18411/18 висловив правову позицію, згідно з якою: невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та не спростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другоюстатті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП «МТФ Україна» здійснює діяльність за основним КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний) на підставі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

У період з 23.04.2021 року по 29.04.2021 рік ТУ ДПС у Волинській області провело фактичну перевірку господарської одиниці (АЗС №7) (далі-«АЗС»), що розташована за адресою: м.Ковель, вул.Відродження, ПП «МТФ-Україна» з питань дотримання вимогПодаткового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII,законів України від 06.07.1995 року №265/95-ВРПро застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах, та пального», від 02.03.2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», від 24.03.1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», від 05.04.2001 року №2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», із наступними змінами та доповненнями.

За результатами перевірки був складений акт про результати перевірки №000938 від 29 квітня 2021 року. Відповідно до Акта перевірки допущено наступні порушення:

- пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 та ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV (зі змінами та доповненнями);

- п.14.19 Закону України від 05.04.2001 року 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів» та Постанови від 29.09.2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів»;

- п.4.1, п.4.3. р.4, пп.10.2.2 п.10.2, пп.10.3.2 п.10.3 р.10 Наказу Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

Не погодившись із висновком, викладеним в акті перевірки, позивач подав заперечення. За результатами розгляду цих заперечень ГУ ДПС у Волинській області (лист від 11.06.2021 року № 9795/ 6/03-20-07-05-06) залишило висновок, викладений в акті перевірки, без змін.

ГУ ДПС у Волинській області посилається на те, що «згідно інформації щодо проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування, резервуарів, витратомірів та рівнемірів, наведених у таблиці 4 довідки про розпорядників акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівноміри, поданої до контролюючого органу ПП «МТФ -Україна» від 15.03.2021 року (за формою J0210301) відсутня інформація про повірку/калібрування резервуара, витратомірів та рівнемірів. Підприємством порушено вимоги п.4.1, п.4.3 р.4, пп.10.2.2. п.10.2, пп.10.3.2. п.10.3. р.10 наказу Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 року №281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтропродуктів на підприємствах і організаціях України» із змінами та доповненнями, ст.44, пп.230.1.2п.230.1 ПКУ.

На підставі акта перевірки на адресу позивача було надіслане податкове повідомлення-рішення № 014420709 від 17.06.2021 року («Оскаржуване рішення»), яким застосовано штрафні санкції у сумі 41020,00 грн. на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54та п.128-1.1 ст. 128-1, п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

09.07.2021 року скориставшись правом передбаченим ст.56.2 статті 56 Податкового України ПП «МТФ Україна» оскаржило спірне податкове повідомлення-рішення до контролюючого органу ДПС України.

26.10.2021 року підприємство отримало рішення про результати розгляду скарги від 19.10.2021 року про залишення податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Львівській області без змін, а скаргу без задоволення.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80).

Відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З аналізу підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу Українивбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписівстатті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»покладені на відповідача.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 року в справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 року в справі №815/1978/18, від 25.01.2019 року в справі №812/1112/16, від 07.11.2019 року в справі №140/391/19, від 20.03.2018 року в справі №820/4766/17, від 22.05.2018 року в справі №810/1394/16.

При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Як вбачається з встановлених обставин справи, а також Наказу №1158 від 19.04.2021 року, апеляційної скарги, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Отже висновок суду першої інстанції про те, що при оформленні Наказу №1158 від 19.04.2021 року у контролюючого органу відсутні визначені нормамиПодатковим кодексом Українипідстави для проведення фактичної перевірки позивача є безпідставним та таким, що суперечить нормам права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом також було зазначено, що в Наказі №1158 від 19.04.2021 року не визначений період діяльності позивача, який буде перевірятися, а міститься лише посилання на ст.102 ПК України, що робить не визначеним коло повноважень податкового органу та свідчить про не обмеження такого періоду, що є порушенням вимог пункту81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

При цьому судом не проаналізовано та не надано оцінки впливу цієї обставини на законність чи протиправність Наказу №1158 від 19.04.2021 року.

Щодо посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду, які на думку суду мають бути застосовані при розгляді цієї справи, що викладені у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 року в справі № 640/21536/19, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так у справі № 640/21536/19 було встановлено обставини щодо призначення перевірки на підставі підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу Українита листа Державної податкової служби України № 4041/7/99-00-04-01-02-17 від 30 жовтня 2019 року, в якому відсутня інформація про можливі порушення господарюючим суб`єктом вимог податкового та/або іншого законодавства, наведена в листі інформація є загальною щодо діяльності господарюючого суб`єкту, яка не вказує які саме порушення було допущено та які норми права порушені платником податків.

Отже у справі № 640/21536/19 перевірка на підставі підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу Українибула призначена не з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а з підстав наявності інформації про порушення платником податків вимог законодавства, тобто висновки зроблено судами за інших фактичних обставин справи, встановлених судами, які не є подібними (ревалентними) до спірних правовідносин у цій справі.

Щодо суті самого порушення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пп. 20.1.9. п. 20.1 ст. 20 Кодексу, контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00,2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі рівнемір лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників для цілей Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильникам и та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри- лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до п.12 підрозділу 5 Розділу XX Кодексу, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами - лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів. - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 1281.1 статті 1281 Кодексу, визначено, що не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра- лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник. а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник і витратомір-лічильник спирту етилового

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.

Відповідно до підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Кодексу, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства \ сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 86.7 статті 86 Кодексу, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Кодексу, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Отже, ГУ ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС №7. що розташована за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Відродження, суб`єкта господарської діяльності ПП «МТФ-Україна».

За наслідком перевірки складено акт від 29.04.2021 року №000938 про результати фактичної перевірки.

За результатами розгляду акту перевірки, ГУ ДПС у Львівській області прийняте ППР від 17.06.2021 року №0144200709, згідно з яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 41 020 гри., а саме: 40 000 гри. за не обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (відсутність позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування) та у сумі 1020,00 гри. за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Перевіркою встановлено, що ПП не пред`явлено будь-яких підтверджуючих документів щодо позитивного результату повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства на витратомір - лічильник та резервуар (згідно з наданим для перевірки паспортом на АЗС №7 встановлено колонку паливо - роздавальну серії КУБ Д/220/70/05 серійний номер 0426290).

Станом на 23.04.2021 року проведено зняття залишків нафтопродуктів на АЗС №7. Згідно з додатком №1 до акта перевірки за результатами перевірки руху палива на АЗС №7 відповідно до проведених метр штоком замірів встановлена наявність дизельного пального в кількості 56,1 см., що становить 2,802 м.куб. за даними градуювальної таблиці, чим порушено ПП «МТФ-Україна», зокрема, підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.

Крім того, судом першої інстанції, не взято до уваги, що на письмовий запит контролюючого органу від 23.04.2021 року для перевірки не надано документи за період з 21.01.2020 року по 14.03.2021 рік, зокрема, КОРО до РРО №3000761853, контрольні стрічки РРО, прихідні документи на пальне, касові документи, журнали обліку нафти/нафтопродуктів за формою №13-НП, змінні звіти АЗС за формою №17-НП, відомості на відпуск пального, чим порушено вимоги ст. 44 Кодексу.

Засоби вимірювальної техніки на АЗС №7, які використовуються під час визначення об`єму та маси нафтопродуктів не повірені, або не пройшли державну метрологічну атестацію.

Також резервуар для зберігання палива РГС-28 (сталевий горизонтально - циліндричний) відповідно до паспорта, виданого ТОВ «Компанія «Центр ПД» не градуйований відповідно до вимог чинних нормативних документів Держспоживстандарту та за допомогою об`ємних та масових лічильників.

Для перевірки надано копію градуйованої таблиці на сталевий горизонтальний циліндричний резервуар РГС-28 не затверджений метрологічною установою.

За період з 16.03.2021 року по 27.04.2021 рік на АЗС №7 здійснювався відпуск пального за відомістю на відпуск пального ФОП ОСОБА_1 за формою, яка не відповідає вимогам передбаченим у додатку №16 наказу Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 року №281/171/578/155 «Про затвердження інструкцій про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України».

Згідно з довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри та поданим 26.04.2021 року ПП «МТФ-Україна» коригуванням, об`єм резервуара становить 25 м куб., а згідно з наданим для перевірки паспортом - номінальний об`єм резервуара становить 28 м куб. (номер акцизного складу 1016160).

Судом першої інстанції не досліджено питання щодо результату повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства на витратомір-лічильник та резервуар, та не досліджено фактичних обставин справи, що призвело до невірного рішення суду.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі №380/20688/21 та прийняти постанову, якою в задоволенні позову приватного підприємства «МТФ Україна» відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 16.03.2023 року у зв`язку із перебуванням судді Іщук Л.П. у відпустці.