Справа № 420/4035/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аракелян М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Интернешнл» (код ЄДРПОУ 42497749, адреса: вул.Князівська, 32, м. Одеса, 65029) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
21 лютого 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Интернешнл» до Одеської митниці, у якому представник позивача просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500100/2022/000012/2 від 28.01.2022 року за митною декларацією UA500100/2022/002524 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2022/000019;
стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію витрат на правову допомогу, відповідно до Договору про надання правової допомоги №101 від 07.02.2022 року та замовлення від 07.02.2022 року у розмірі 30000грн.
вирішити питання стосовно розподілу судових витрат.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.02.2022 року справа №420/4035/22 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 23.02.2022 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 13788,64 грн. та всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
28.03.2022 року за вх.№12350/22 від представника позивача надійшла заява разом із платіжним дорученням №86 від 11.02.2022 року про сплату судового збору та письмовими доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, чим усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.04.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст.262 КАС України
Позов обґрунтований тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товарів за ціною контракту від 02.06.2021 року №58/07-21, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, та не містять розбіжностей, що призвело до додаткового нарахування позивачу 919242,63грн. митних платежів, чим порушуються його права на сплату митних платежів за ціною контракту.
Також у позові зазначено, що витрати позивача на правничу допомогу складають 30000грн.
15.04.2022 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №11А500100/2022/002524 від 27.01.2022 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500100/2022/002524 від 27.01.2022 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 оскаржуваного рішення. Відповідачем повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.6) копію митної декларації країни відправлення;7) Додаткові угоди до Договору (контракту) про перевезення від 20.07.2021 № 58/07-21. Позивач листом від 28.01.2022 №1 повідомив митний орган про неможливість подання витребуваних документів.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією №UA500100/2022/002524 від 21.01.2022 року, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
В частині стягнення витрат на правничу допомогу відповідач зазначив, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 30000 грн. становить 12,09 прожиткових мінімумів на працездатних осіб з 1 січня 2022 року, або 4,61 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 764 годин роботи. Отже, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 30000 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для позивача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності.
Також відповідачем 15.04.2022 року подано суду:
- заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження;
- заяву про зупинення провадження у справі;
- клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
20.04.2022 року Одеська митниця подала суду клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів копій інвойсів, копію Акту проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 25.01.2022 року, копії картки відмови в прийнятті митної декларації,копій довідок про технічні характеристики колісних транспортних засобів, що ввозяться на територію України та копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів; копії вищезазначених документів надані позивачем суду в додатках до позовної заяви.
22.04.2022 року позивач подав суду заперечення на заяви та клопотання позивача та відповідь на відзив на позов, у яких, зокрема, зазначив, що відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив у спірних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме: ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки. Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 року:
- клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення;
- відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
- заяву представника відповідача про зупинення провадження у справі залишено без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС ИНТЕРНЕШНЛ» провадить господарську діяльність за основним методом КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); торгівля іншими автотранспортними засобами; вантажний автомобільний транспорт; транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; надання в оренду вантажних автомобілів.
02.06.2021р. ТОВ «ГЕРМЕС ИНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та компанією Hermes International Shipping EEC (USA, Jersey City) (продавець) укладено контракт поставки транспортних засобів №58/07-21 (надалі Контракт №58/07-21) (т.1, а.с.62-68), за умовами п.п. 1.1., 1.2. якого, в порядку та на умовах, погоджених сторонами в цьому Контракті, Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві належний йому на праві власності транспортний засіб, а Покупець зобов`язується прийняти транспортний засіб і оплатити його вартість. Під транспортним засобом в даному Контракті маються на увазі колишні у вживанні пошкоджені легкові і вантажні автомобілі, фургони, причепи та інші транспортні засоби, з описом їх недоліків, зазначених в Специфікаціях (далі по тексту - ТЗ).
Згідно із 2.1. Контракту №58/07-21 кількість, комплектність ТЗ, що підлягають передачі в рамках даного Контракту, вказуються в Специфікації до Договору.
Відповідно у п. 2.2. Контракту №58/07-21 продавець зобов`язується передати покупцеві наступні документи: 2.2.1. Технічний паспорт (title, оригінал, 1 шт.); 2.2.2. Інвойс (оригінал, 1 шт.); 2.2.3. Специфікація (оригінал, 1 шт.); 2.2.4. Міжнародна транспортна накладна (коносамент- 1 шт.).
Згідно із п. п. 3.1. та 3.1.1. Контракту№58/07-21 ціна даного Договору встановлюється у валюті - долар США (код валюти 840). Валюта платежу: долар США (код валюти 840).?
Відповідно до п.п. 3.2., 3.2.1. Контракту №58/07-21 загальна ціна Контракту становить суму у відповідності з усіма інвойсами і Специфікаціями до даного Контракту. Ціна кожного ТЗ вказується у відповідному інвойсі на підставі узгоджених Специфікацій до Контракту.
Згідно із 3.3. та 3.4. Контракту №58/07-21 ціна ТЗ узгоджена Сторонами на умовах CFR Yuzhniy/Odessa/Chernomorsk, Ukraine відповідно до «ІНКОТЕРМС», якщо інше не погоджено Сторонами в Специфікації. Узгоджена Сторонами ціна є ринковою, справедливою, повною і остаточною.
Розрахунки (оплата) за даним Контрактом здійснюються в наступному порядку: оплата повної вартості товару, зазначеної у відповідній Специфікації, здійснюється Покупцем протягом 180 робочих днів з дати виставлення рахунку (п. 5.1. Контракту №58/07-21).
Згідно специфікації №160 від 24.09.2021 року покупець придбав у продавця 12 автомобілів (9 марки HYUNDAI та 3 марки KIA); ціна згідно інвойсу №160 від 24.09.2021 року, загальна вартість специфікації 43400дол.США. (т.1, а.с.69-70).
Відповідно до специфікації №169 від 01.11.2021 року покупець придбав у продавця 16 автомобілів (9 марки HYUNDAI та 5 марки KIA); ціна згідно інвойсу №169 від 01.11.2021 року, загальна вартість специфікації 47400дол.США. (т.1, а.с.71-72).
Hermes International Shipping LLC відвантажило на користь Позивача товар за контрактом №58/07-21 від 02.06.2021 року, а саме, 28 автомобілів на загальну суму 90800дол.США:
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2014 року виготовлення, VIN код НОМЕР_1 , вартістю 2 200,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2014 року виготовлення, VIN код НОМЕР_2 , вартістю 2 200,00 дол. США;
Легковий автомобіль КІА К5, 2014 року виготовлення, VIN код НОМЕР_3 , вартістю 2 350,00 дол. США;
Легковий автомобіль КІА К5, 2014 року виготовлення. VIN код НОМЕР_4 , вартістю 2 350,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SANTA FE, 2015 року вигoтoвлeння, VIN код НОМЕР_5 , вартістю 6 500,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SANTA, 2016рокувиготовлення, VІNкод НОМЕР_6 , вартістю 2 700,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SANTA, 2016рокувиготовлення.VINкод
НОМЕР_7 , вартістю 2 700,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI AYANTE, 2017 рокувиготовлення.VІNкод
НОМЕР_8 , вартістю 4 300,00 дол. США;
Легковий автомобіль КІА К5, 2017 року виготовлення., VINкод НОМЕР_9 , вартістю 3 800,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SANTA FE. 2015 рокувиготовлення,VIN код НОМЕР_10 , вартістю 6 500,00 дол. США;
Легковий автомобіль КІА SPORTAGE, 2016 року виготовлення, VINкод
НОМЕР_11 , вартістю 4 500,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2017 рокувиготовлення,VIN
код НОМЕР_12 , вартістю 3 300,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2012 рокувиготовлення,VINкод
НОМЕР_13 , вартістю 1 800,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2015 рокувиготовлення,VIN НОМЕР_14 , вартістю 2 700,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2013 рокувиготовлення, V1Nкод
НОМЕР_15 , вартістю 1 800,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2011 рокувиготовлення,VINкод
НОМЕР_16 , вартістю 1 750,00 дол. США;
Легковий автомобіль КІА К5, 2014 року виготовлення,VIN код НОМЕР_17 , вартістю 2 350,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2014 рокувиготовлення, VINкод
НОМЕР_18 , вартістю 2 350,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2015 рокувиготовлення,VІNкод
НОМЕР_19 , вартістю 2 700,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2015 рокувиготовлення,VIN
Код НОМЕР_20 , вартістю 2 700,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2017 рокувиготовлення, VINкод
НОМЕР_21 , вартістю 3300,00 дол. США;
Легковий автомобіль КІА К5, 2016 року виготовлення, VIN код НОМЕР_22 , вартістю 3 250,00 дол. США;
Легковий автомобіль КІА К5, 2016 року виготовлення, VIN код НОМЕР_23 , вартістю 3 250,00 дол. США;
Легковий автомобіль КІА К5, 2017 року виготовлення, VIN код НОМЕР_24 , вартістю 3 800,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI AYANTE, 2017 рокувиготовлення VIN код НОМЕР_25 , вартістю 4 300,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI SONATA, 2017 рокувиготовлення VIN код НОМЕР_26 , вартістю 3 100,00 дол. США;
Легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON, 2017 рокувиготовлення VIN код НОМЕР_27 , вартістю 5 000,00 дол. США;
Легковий автомобіль КІА К5, 2015 року виготовлення, VIN код НОМЕР_28 , вартістю 3 250,00 дол. США.
27.01.2022р. представником позивача з метою митного оформлення товару за контрактом №58/07-21 була подана до Одеської митниці Держмитслужби митна декларація № UA500100/2022/002524 від 27.01.2022 року (т.1, а.с.191-200), в якій визначено та заявлено митну вартість товарів, вказаних в специфікаціях №160 від24.09.2021 року та №169 від 01.11.2021 року до контракту № 58/07-21 від 02.06.2021 року за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (графи 43 "Метод визначення вартості", 45 "Коригування" митної декларації).
Разом з цією митною декларацією декларантом до Митниці подані наступні документи (копії документів) (графи 44 МД): рахунки-фактури (інвойси) (Commercial invoice) №160 від 24.09.2021 року та №169 від 01.11.2021 року; коносамент (ВІН of lading) №GMTMASCHR211001 від 09.10.2021 року; коносамент (ВІН of lading) №HSNMASCHR211101 від 14.11.2021 року; домашній коносамент (House bill of lading) №DAAS2100132 від 09.10.2021 року; домашній коносамент (House bill of lading) №DAAS2103588 від 14.11.2021 року; транспортний документмультимодального/ комбінованогоперевезення (Multimodal/combined transport document (generic)) №CIGSMACR2110DH22 від 09.10.2021 року; транспортнийдокумент мультимодального/ комбінованогоперевезення (Multimodal/combined transport document (generic)) №CIGSMACR2111DH79 від 14.11.2021 року; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів №2814-202109-003539 від 09.09.2021 року, №2814-202109-005526від 15.09.2021 року, №2814-202110-004472 від 13.10.2021 року; №2818-202109-016458від 23.09.2021 року, №2818-202109-016472 від 23.09.2021 року, №2818-202109-016475від 23.09.2021 року, №2818-202109-016595 від 23.09.2021 року, №2818-202109-016596від 23.09.2021 року, №2818-202109-020216від 27.09.2021 року, №2818-202109-020220 від 27.09.2021 року,№2818-202109-020223 від 27.09.2021 року, №2818-202110-004398від 07.10.2021 року, №2818-202110-004875 від 07.10.2021 року, №2818-202110-016696 від 22.10.2021 року, №2818-202110-016743 від 22.10.2021 року, №2818-202110-021232 від 28.10.2021 року, №2818-202111-001331 від 02.11.2021 року, №2828-202109-003017 від 15.09.2021 року, №2828-202110-001421 від 07.10.2021 року №2828-202110-002238 від 12.10.2021 року, №2828-202110-002239 від 12.10.2021 року, №2828-202110-002242 від 12.10.2021 року, №2828-202110-002245 від 12.10.2021 року, 2828-202110-002247 від 12.10.221 року, №2828-202110-005435 від 25.10.2021 року, №2828-202110-005436 від 25.10.2021 року, №2828-202110-006515 від 29.10.2021 року, №2828-202111-000277 від 01.11.2021 року;висновки про якісні характеристики товарів: №02-01 04.01.2022 року, №03-01 від 04.01.2022 року, №04-01 від 04.01.2022 року, №05-01 від 04.01.2022 року, №06-01 від 04.01.2022 року, №07-01 від 04.01.2022 року, №08-01 від 04.01.2022 року, №09-01 від 04.01.2022 року, №100-01 від 13.01.2022 року, №10-01 від 04.01.2022 року, №101-01 від 13.01.2022 року, №102-01 від 13.01.2022 року, №103-01 від 13.01.2022 року, №104-01 від 13.01.2022 року, №105-01 від 13.01.2022 року, №11-01 від 04.01.2022 року, №139-12 від 13.12.2021 року, №14-01 від 04.01.2022 року, №142-01 від 19.01.2022 року, №142-12 від 14.12.2021 року, №143-12 від 14.12.2021 року, №144-12 від 14.12.2021 року, №210-12 від 20.12.2021 року, №243-12 від 23.12.2021 року, №25-01 від 04.01.2022 року, №79-01 від 11.01.2022 року, №99-01 від 13.01.2022 року, ? №138-12 від 13.12.2021 року; зовнішньоекономічний контракт №58/07-21 від 02.06.2021 року; специфікація №160 від 24.09.2021 року; специфікація №169 від 01.11.2021 року; договір (контракт) про перевезення №58/07-21 від 20.07.2021 року; висновки пропоходження товару: №02-01 від 04.01.2022 року, №03-01від 04.01.2022 року, №04-01 від 04.01.2022 року, №05-01 від 04.01.2022 року, №06-01 від 04.01.2022 року, №07-01 від 04.01.2022 року, №08-01 від 04.01.2022 року, №09-01 від 04.01.2022 року, №100-01 від 13.01.2022 року, №10-01 від 04.01.2022 року, №101-01 від 13.01.2022 року, №102-01 від 13.01.2022 року, №103-01 від 13.01.2022 року, №104-01 від 13.01.2022 року, №105-01 від 13.01.2022 року, №11-01 від 04.01.2022 року, №139-12 від 13.12.2021 року, №14-01 від 04.01.2022 року, №142-01 від 19.01.2022 року, №142-12 від 14.12.2021 року, №143-12 від 14.12.2021 року, №144-12 від 14.12.2021 року, №210-12 від 20.12.2021 року, №243-12 від 23.12.2021 року, №25-01від 04.01.2022 року, №79-01 від 11.01.2022 року, №99-01 від 13.01.2022 року, №138-12 від 13.12.2021 року;Акт фізичного огляду від 25.01.2022 року; довідки №04/01/2022-21 від 04.01.2022 року, №04/01 /2022-22 від 04.01.2022 року №04/01/2022-30 від 04.01.2022 року, №04/01/2022-31 від 04.01.2022 року, №04/01/2022-48 від 04.01.2022 року, №04/01/2022-54 від 04.01.2022 року, №04/01/2022-55 від 04.01.2022 року, №04/01/2022-56 від 04.01.2022 року, №04/01/2022-6 від 04.01.2022 року, №04/01/2022-7 від 04.01.2022 року, №04/01 /2022-8 від 04.01.2022 року, №04/01/2022-94 від 04.01.2022 року, №11/01/2022-53 від 11.01.2022 року, №13/01/2022-45 від 13.01.2022 року, № 13/01 /2022-46 від 13.01.2022 року, №13/01/2022-47 від 13.01.2022 року, №13/01/2022-49 від 13.01.2022 року, №13/01/2022-50 від 13.01.2022 року, №13/01/2022-53 від 13.01.2022 року, №13/01/2022-55 від 13.01.2022 року, №13/12/2021-57 від 13.12.2021 року, №13/12/2021-58 від 13.12.2021 року, №13/12/2021-59 від 13.12.2021 року, №13/12/2021-60 від 13.12.2021 року, №13/12/2021-62 від 13.12.2021 року, №18/01/2022-12 від 18.01.2022 року, №20/12/2021-81 від 20.12.2021 року та №23/12/2021-28 від 23.12.2021 року.
Одеська митниця Державної митної служби України надіслала позивачу запит щодо митного оформлення вищезазначеного товару, в якому було зазначено про спрацювання профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 та 117-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та того, що на думку відповідача подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості не підтверджено документально) (т.1, а.с.206-211).
Позивач листом від 28.01.2022 року повідомив відповідача, що не має можливості надати інші документи.
Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів MUA500100/2022/000012/2 від 28.01.2022 року за митною декларацією UA500100/2022/002524, яким обрано резервний метод визначення митної вартості та скориговано митну вартість 28 автомобілів; роз`яснено декларанту, зокрема, що він має право на вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди з рішенням про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби (т.1, а.с.213-223)
У графі 33 Рішення від 28.01.2022 року зазначено, зокрема, що у зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 та 117-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та того, що на подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни,що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме
1) Згідно п. 1.3 Договору (контракту) про перевезення від 20.07.2021 року №58/07-21 на кожну партію вантажу підписується додаткова угода до Договору, в якій фіксуються умови надання транспортно-експедиційних послуг проте додаткових угод до договору (контракту) про перевезення від 20.07.2021 року № 58/07-21 до митного оформлення не надавалось.
2) В коносаментах від 09.10.2021 року №DAAS2100132 та від 14.11.2021 року №DAAS2103588 зазначено умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT», тобто фрахт підлягає сплаті в порту призначення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів з урахуванням банківських витрат на оплату доставки.
3) Для підтвердження витрат на транспортування, декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Але, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
4) Відповідно до ч.10 cт. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CFR Chornomorsk тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Згідно п.2.1.7. Договору (контракту) про перевезення від 20.07.2021 року №58/07-21 «За дорученням та за рахунок Клієнта здійснювати страхування вантажів Клієнта в страхових компаніях». проте у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
5) Згідно п.5.1. Контракту від 02.06.2021 року №58/07-21 оплата повної вартості зазначеної у відповідній Специфікації здійснюється покупцем протягом 180 робочих днів з дати виставлення рахунку, але документи про оплату до митного оформлення не подавались.
6) Копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (стаття 254 Митного кодексу України).
На підставі вищезазначеного рішення Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2022/000019 (т.1, а.с.224-230).
У зв`язку з незгодою декларанта з вищезазначеним рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товар випущений у вільний обіг за митною декларацією №UA500100/2022/002854 від 31.01.2022 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Також судом встановлено, що у період з 26.01.2022 року по 31.01.2022 року позивач сплатив ДМС України передплату за митне оформлення у загальній сумі 2506000грн. (т.1, а.с.201-205), проте внаслідок коригування митної вартості сума митних платежів збільшилася на 919242,63грн., що позивач вважає порушенням свого права на їх сплату відповідно до ціни договору.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.
У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.
Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеними митними деклараціями встановлено, що подані документи містять розбіжності.
Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно із ч.1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Нормами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: І) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 2 ст. 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); 4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1)виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2)довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Оскільки, на думку Митниці, подані позивачем разом з МД документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості.
Згідно із ч.ч.1,2,5 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4)проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4)надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 6, 8 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Отже митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації,
Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 826/18258/13-а, від 27.03.2020року у справі №540/2605/18, від 06.05.2020року у справі №140/1713/19, від 16.04.2021 року у справі №140/2000/19, від 22.07.2021 року у справі № 540/1918/20, від 11.11.2021 року у справі №808/1411/17.
За приписами ч.3 ст. 53, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 54. ст. 58 МК України митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Процедура витребування митним органом додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, зазначення які саме документи викликали сумнів та обґрунтування таких сумнівів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком встановленим у ч. З ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів передбачених частиною З статті 53 МК України можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів. Однак, винесене митним органом рішення про коригування митної вартості товарів не містить інформації щодо затребуваних митним органом документів та пояснень з приводу обставин, які можуть бути підтверджені даними документами.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивач не надав йому додатки до договору (контракту) про перевезення від 20.07.2021 року №58/07-21.
Позивач зазначає, що договір про транспортно-експедиторські послуги від 20.07.2021 року №58/07-21 (т.1, а.с.177-185)був наданий під час митного оформлення відповідачу для підтвердження повноважень ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» (експедитора за договором) щодо повноважень останнього при наданні послуг з вивантаження, перевалки і зберігання його вантажу придбаного за контрактом №58/07-21 від 02.06.2021 року, в порту України.
Відповідно до додаткової угоди від 23.07.221 року №1 до Договору про транспортно- експедиторські послуги від 20.07.2021 року №58/07-21 (т.1, а.с.186), сторони прийшли до згоди внести зміни до п. п. 1.1. та 1.2. Договору та викласти їх наступним чином:
« 1.1. У відповідності з цим Договором, Експедитор зобов`язується за відповідну плату від імені та за рахунок Клієнта надати наступні послуги:
1.1.1.Здійснити прийом вантажу Клієнта на території порту України;
1.1.2.Здійснити вивантаження вантажу Клієнта з контейнеру;
1.1.3.Здійснити розформування контейнеру на території порту України.
1.1.4.Здійснити внутрішньо портове експедирування вантажу Клієнта.
1.1.5.Організувати зберігання вантажу на території України.
1.2. За цим договором послуги надаються Експедитором Клієнту виключно на митній території України.».
Згідно листа ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» вих. №5/01-22 від 07.02.2022 року, це Товариство не надавало послуги позивачу за договором від 20.07.2021 року №58/07-21 (т.1, а.с.187).
Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а)комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в)вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а)сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в)матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;3)роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Згідно із ч. 11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2)витрати на транспортування після ввезення; 3)податки, які справляються в Україні.
Суд зазначає, що витрати за договором про транспортно-експедиторські послуги від 20.07.2021 року №58/07-21, які ТОВ «Гермес Интернешнл» понесло у зв`язку із вивантаженням та перевезенням товару по території України (тобто, після митного оформлення товару на митній території України) не входять до митної вартості товару, тому у позивача не було обов`язку подавати Митниці будь-які додаткові угоди чи інші додатки до договору від 20.07.2021 року та неподання таких документів не є підставою для відмови у митному оформленні та коригуванні митної вартості товару.
Також у рішенні Митниці зазначено, що в коносаментах від 09.10.2021 року MDAAS2100132 та від 14.11.2021 року №DAAS2103588 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT» тобто фрахт підлягає сплаті в порту призначення, проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів з урахуванням банківських витрат на оплату доставки.
Відповідно до п.п. 3.3. та 3.4. Контракту №58/07-21 ціна ТЗ узгоджена Сторонами на умовах CFR Yuzitniy/Odessa/Chernomorsk, Ukraine відповідно до «ІНКОТЕРМС», якщо інше не погоджено Сторонами в Специфікації. Узгоджена Сторонами ціна є ринковою, справедливою, повного і остаточною.
У Специфікації №160 від 24.09.2021 року визначено умови поставки товару як CFR Chernomorsk, Ukraine.
У Специфікації №169 від 01.11.2021 року визначено умови поставки товару як CFR Chernomorsk, Ukraine.
За п. 2.2. Контракту №58/07-21 продавець зобов`язується передати покупцеві наступні документи: 2.2.1. Технічний паспорт (title, оригінал, 1 шт.); 2.2.2. Інвойс (оригінал, 1 шт.); 2.2.3. Специфікація (оригінал, 1 шт.); 2.2.4. Міжнародна транспортна накладна (коносамент- 1 шт.).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання приписів п.6 ч.2 ст.53 МК України, ТОВ «Гермес Интернешнл» підтвердило витрати на транспортування оцінюваних товарів доданими до митної декларації документами: Контрактом, інвойсами, специфікаціями до контракту, які не містили застереження про оплату фрахту отримувачем вантажу (пункт 4 статті 16 Конвенції Організації Об`єднаних Націй щодо морського перевезення вантажів 1978 року (Гамбурські правила).
Згідно листа Hermes International Shipping LLC (продавець за Контрактом №58/07-21) від 04.02.2022 року (т.1, а.с.189), покупець поніс усі витрати, пов`язані із транспортуванням товару за контрактом до м.Чорноморськ, перевезенням, пакуванням, фрахтом, тощо. Інформація у графі оплати фрахту «FREIGHT COLLECT» у коносаментах здійснена продавцем помилково, Продавець підтверджує, що товар перевозився за його рахунок.
Декларант не може нести відповідальність за заповнення продавцем коносаменту та внесення до нього відповідної інформації. Така правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 14.01.2020р. у справі №813/1350/14.
Пунктами 3.3. та 3.4. Контракту встановлено, що ціна ТЗ узгоджена Сторонами на умовах CFR Yuzhniy/Odessa/Chernomorsk, Ukraine відповідно до «ІНКОТЕРМС», якщо інше не погоджено Сторонами в Специфікації. Узгоджена Сторонами ціна є ринковою, справедливою, повною і остаточною.
У Специфікації №160 від 24.09.2021 року визначено умови поставки товару як CFR Cliernomorsk, Ukraine.
У Специфікації №169 від 01.11.2021 року визначено умови поставки товару як CFR Chernomorsk, Ukraine.
Метою правил ІНКОТЕРМС є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі, щоб уникнути або, щонайменше, скоротити невизначеності, пов`язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.
Згідно до ІНКОТЕРМС, CFR COST AND FREIGHT - термін "Вартість та фрахт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, однак, ризик втрати або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CFR на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець зобов`язаний з урахуванням застережень статті: нести всі витрати, пов`язані з товаром, до його постачання; оплатити фрахт та всі випливають із статті А.З; нести витрати, включаючи витрати на завантаження товару на борт судна та будь-які витрати щодо вивантаження товару у погодженому порту розвантаження, які згідно з договором перевезення покладаються на продавця; сплатити, якщо це потрібно, всі витрати, пов`язані з виконанням митних формальностей для експорту, а також інші мита, податки та інші збори, що підлягають оплаті під час експорту товару, а також витрати, пов`язані з його транзитним перевезенням через треті країни у випадках, коли вони згідно з договором перевезення покладаються на продавця. Продавець зобов`язаний власним коштом забезпечити упаковку (за винятком випадків, коли у цій галузі торгівлі прийнято зазвичай надсилати обумовлений контрактом товар без упаковки), необхідну для організованої ним перевезення товару. Упаковка повинна бути маркована належним чином.
Отже, згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС поставка товару на умовах CFR ("вартість і фрахт") передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Оскільки умови поставки за базисом CFR Чорноморськ (вартість і фрахт) «Інкотермс» не передбачають обов`язку страхування товару, у Митного органу відсутні підстави стверджувати, що витрати щодо фрахту є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки.
Коли фрахт оплачується продавцем (CFR ІНКОТЕРМС), по суті він оплачується покупцем, так як витрати по фрахту звичайно включаються продавцем в загальну ціну товару.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.12.2020 року у справі №420/2850/19, від 23.07.2021 року у справі№820/39 79/17, від 27.05.2021 року у справі №9820/584/17.
Документи, які були подані позивачем до митного оформлення містили посилання на умови поставки товару - CFR (Чорноморськ); інформація, що у них містилась, відповідала іншим документам, що супроводжували проведення господарських операцій. Вказані обставини свідчать, що цінова пропозиція поширювалась саме на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару.
Побідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 року у справі №820/4906/16.
Отже ціна імпортованого товару включала витрати, пов`язані з транспортуванням і не підлягала коригуванню за правилами, визначеними ч.10 ст.58 МК України.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивач не надав документи, які підтверджують страхування товару.
Суд зазначає, що умови поставки за базисом CFR Чорноморськ (вартість і фрахт) не передбачають обов`язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення. Умови поставки за базисом «CFR» не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.
Подібних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 21.04.2021 у справі №820/263/17, від 22.12.2020 року у справі №9420/2850/19.
Верховний суд у постанові від 11 червня 2020року по справі №е 815/5597/17 дійшов висновку, що якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
Понесених позивачем витрат на страхування товару Митницею не доведено, а відтак у включенні цих витрат до митної вартості не було підстав.
З матеріалів справи вбачається (лист Hermes International Shipping LLC від 04.02.2022 року), що продавець підтверджує, що товар під час перевезення не страхувався ані продавцем, ані покупцем.
В частині посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на ненадання ТОВом «Гермес Интернешнл» доказів оплати вартості товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. п. 3.1. та 3.1.1., 5.1 Контракту №58/07-21 ціна даного Договору встановлюється у валюті - долар США (код валюти 840). Валюта платежу: долар США (код валюти 840). Розрахунки (оплата) заданим Контрактом здійснюються в наступному порядку: оплата повної вартості, зазначеної у відповідній Специфікації, здійснюється Покупцем протягом 180 робочих днів з дати виставлення рахунку.
З матеріалів справи вбачається, що продавцем було виставлено позивачу два рахунки:
рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №160 від 24.09.2021 року та рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №169 від 01.11.2021 року.
Згідно із п. 5.1. Контракту №58/07-21 оплата за товар по рахунку №160 від 24.09.2021 року настає (спливає) - 15.06.2022 року (останній день оплати); оплата по рахунку №169 від 01.11.2021 року настає (спливає) - 03.08.2022року (останній день оплати).
Отже станом на час здійснення митного оформлення товару (27.01.2022 року) строк сплати коштів за Контрактом №58/07-21 не сплинув.
Верховний Суд у постанові від 12.03.2019р. у справі №803/3649/15 зазначив, що в процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Також митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що позивачем надані копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів без перекладу українською мовою.
З цього приводу суд зазначає наступне.
З матеріалів справи (т.1, а.с.82-109) вбачається, що позивачем відповідачу були надані копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, придбаних за Контрактом №58/07-21 без перекладу на державну мову.
Відповідно до ч.1 ст.254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Суд зазначає, що копії цих свідоцтв містять інформацію, підтверджуючу числові значення складових митної вартості товарів, яку можливо ідентифікувати і без перекладу на українську мову, а саме, в них англійською мовою зазначені моделі автомобілів (SANTAFE, SONATA, K5 TUCSON, AVANTE) та зазначені VIN коди автомобілів.
Також у довідках про технічні характеристики колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України, сформовані суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Фаст Драйв» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №451/21 від 10.06.2021 року) (т.1, а.с.109-136), підтверджено усі необхідні характеристики та дані щодо товару, а саме: VIN, марка, модель, рік виготовлення, модельний рік, колір, пробіг, об`єм двигуна, тип двигуна, колісна формула, тип кузова, кількість сидячих місць, країна походження, виробник, код УКТЗЕД, технічний стан.
З копій довідок вбачається, що при їх складанні ТОВ «Фаст Драйв» були використані наступні документи: Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; національний Стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим Постановою КМУ №1440 від 10.09.2003 року; «Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», зареєстрована Міністерством юстиції 24.11.2003 року за №1074 / 8395; міжнародні стандарти оцінки МСО-2020; бюлетень автотоварознавця; класифікатор УКТЗЕД; практика оцінки: Оцінка транспортних засобів. - К., «Економіка», лютий 2007, №» 2 (5); інвойс; паспортні дані Замовника.
Суд погоджується із твердження позивача про те, що відповідач не довів, що існує реальна необхідність надання перекладу вказаних документів, не зазначив, що саме підтверджує або спростовує вказані документи (з урахуванням наявності інших достатніх документів для встановлення ціни кожного транспортного засобу). Окрім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не входить до переліку обов`язкових документів, що зобов`язаний подати декларант митному органу на підтвердження митної вартості товару і митного оформлення товару, та не входить до переліку документів, які митний орган може витребувати додатково у декларанта (такі переліки є вичерпними).
Тому посилання Митниці на ненадання позивачем перекладу свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів не може вважатися підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою ціною (ціною договору) та підставою для коригування митної вартості товару.
Щодо додаткових документів, які просив надати Відповідач, таких як звіт про оцінку товару, у розумінні частини другої статті 53 МК України, такий документ не є обов`язковим і не може слугувати самостійною підставою для відмови у митному оформленні імпортованого товару за заявленою декларантом ціною. Така правова позиція викладена Верховним судому постанові від 27.05.2021 року у справі № 820/584/17.
Згідно із ст.327 МК України у разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти.
Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №» 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за №21085/21397) затверджений.
Відповідно до п.9 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації.
Отже у разі необхідності проведення оцінки вартості товару, відповідач під час митного контролю мав можливість призначити митну експертизу, втім такої експертизи призначено не було. Така позиція наведена Верховним судом у постанові від 09.07.2020 року у справі №826/5566/17.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України зробив Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 року по справі №9540/2605/18, від 06.05.2020 року по справі N9140/1713/19, від 16.04.2021 року по справі № 140/2000/19.
Суд зазначає, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не є обґрунтованими, оскільки у даному випадку ТОВ «Гермес Интернешнл» діяло на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента та їх домовленостей за контрактом.
Самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, визначено обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Суд зазначає, що відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив в оскаржуваному рішенні докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме: ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів № иА500100/2022/000012/2 вказано: «що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз мережі Інтернет (www.awtowini.com., www.encar.com.,www.ajsellcar.co.kr), баз даних АСМО «Інспектор» та ЄА1С Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час є вищим: товар 1,2, 18 - 5200 дол. США (МД від 17.01.22 №UA 100390/2022/400192);товар 5, 23 - 5000дол. США (МД від 31.12.21 № UA 110140/2021/14940);товари 4, 13 -7400дол.США(МДвід 18.01.22 №UA500100/2022/001680);товари 6, 7 -6900дол.США(МДвід 20.01.22 №UA500100/2022/001862);товари 8, 16 -7700дол.США(МДвід 11.01.22 №UA500100/2022/000862);товари 9, 27-11400дол.США(МДвід 17.01.22 №UA500100/2022/001647);товар 10, 11 - 5500дол.США(МДвід 05.01.22 №UА500100/2022/000746);товар 12, 17,28- 7900дол., США(МДвід 14.01.22 №UА500100/2022/001265);товар 14, 19. 21- 6100дол. США (МД від 20.01.22 №UА110140/2022/000399);товар 15 -- 11700 дол. США (МД від 15.01.22 №UА500100/2022/001393); товар 20 - 6500 дол. США (МД від 19.01.22 №UА500100/2022/001800); товар 22 - 3850 дол. США (МД від 12.01.22 №UА101020/2022/000792); товар 24 - 4400 дол. США (МД від 20.01.21 №UА110140/2022/000394); товар 25 - 3850 дол. США (МД від 10.01.22 №UА110130/2022/000343); товар 26 - 9900 дол. США (МД від 05.01.22 №UА500100/2022/000496).»
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК "України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 року у справі № 160/4944/19).
Принцип обгрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, у спорах про оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення Митниці не містить детальної характеристики товару, який брався за основу для коригування митної вартості, не містить країни експорту товару та інші комерційні умови поставки, що суперечить вимогам обгрунтованості, об`єктивності та неупередженості рішення суб`єкта владних повноважень.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не встановлений. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДПС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови Верховного Суду від 21.02.2018року у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17).
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Тому саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформлених митних декларацій з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.
Проте ці декларації відповідачем не надані, що позбавляє суд можливості навіть перевірити ці докази на предмет їх належності та достовірності в контексті алгоритму визначення митної вартості за резервним методом, як і взагалі обґрунтованість його застосування на рівні 5200дол.США за одиницю проти ціни за контрактом 2200дол.США.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціпи, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів.
Витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
У постанові Верховного суду від 21.02.2020 року по справі №813/1229/16 суд дійшов висновку, що витребуючи додаткові документи, Митниця зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару; неможливості перевірки числового значення митної вартості товарів на підставі поданих декларантом документів та пояснень.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому, як слідує зі змісту приписів частини третьої статті 318 МК України, митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
До того ж, відповідно до вимог частини сьомої статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Верховний суду постановах від 27.02.2019року по справі№814/1647/16, від 06.03.2019року по справі №809/278/17, від 13.06.2019 року по справі №820/6315/15, від 21.01.2020 року по справі №813/2719/15) вказував, що висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.
Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначила країну походження та рік виготовлення такого товару, його технічний стан, що є окремою підставою для скасуванні такого рішення та картки (така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.04.2020року по справі №826/4827/16).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав підстав витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту у зв`язку з їх відсутністю (неподанням).
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності задекларованої митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано.
Покликання відповідача на те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити таку вартість товару.
Наявність у такій інформаційній системі даних про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не спричиняє підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки господарські операції випливають із принципу свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, тощо).
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять суттєвих розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митними деклараціями є неправомірною, оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Интернешнл» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а аргументи відповідача відхиляє з наведених вище підстав.
В частині вимог щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу,суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2022 року між ТОВом «Гермес Интернешнл» та АО «МІТРАКС ЮГ» укладено договір про надання правничої допомоги №101 (т.1, а.с.39-46).
Відповідно до п. 2.1. Договору від 07.02.2022 року Виконавець (Адвокатське об`єднання) приймає зобов`язання надавати Замовнику (Позивачу у даній справі) в межах його Замовлення/Замовлень правову допомогу, вказану в п. 2.1.1. Договору, а Замовник зобов`язується здійснити плату за надану правову допомогу на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору та додатками до нього. Правова допомога, що надається за цим договором в межах Замовлення/Замовлень, яку Виконавець зобов`язується надати Замовнику, може включати (в тому числі, але не обмежуючись), зокрема: надання усних та письмових консультацій, висновків, довідок з правових питань, що виникають у діяльності Замовника стосовно застосування чинного законодавства, а також правозастосовчої практики; підготовку (розробку) проектів документів та документів юридичного характеру; представництво у встановленому порядку інтересів Замовника в органах місцевого самоврядування, державних, правоохоронних, податкових, антимонопольних, контролюючих та інших органах; представництво, захист у встановленому порядку інтересів Замовника в судових органах всіх інстанцій як на території України, так і за її межами (у тому числі, але не виключно, в Європейському суді з прав людини, міжнародних комерційних арбітражних судах); підготовку (розробку) підпис та подання необхідних документів, пов`язаних з правовим супроводом вирішення судових спорів, які виникають у діяльності Замовника, в тому числі, але не обмежуючись позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги, відзивів на позови, заперечень, відзивів на апеляційні скарги, пояснень третіх осіб, відзивів та/або заперечень на пояснення третіх осіб, клопотань, заяв, відводів, а також інших окремих процесуальних документів; представництво у встановленому порядку інтересів Замовника у міжнародних підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності; участь в процесуальних діях з залученням клієнта та/чи потерпілої сторони на стадіях досудового слідства та суду, представництво інтересів клієнта в судах загальної (цивільної або кримінальної спеціалізації) та спеціальної (господарські, адміністративні) юрисдикції першої, апеляційної та касаційної інстанції з усіма правами, які надані законом підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, заявнику, позивачеві, відповідачу, третій особі і потерпілому, в тому числі з правом закінчення справи мировою угодою, визнання чи відмови повністю або частково від позовних вимог, зміни предмета позову та підстав позову, збільшення або зменшення позовних вимог, укладання мирових угод.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання правової допомоги замовлення №1 від 07.02.2022року щодо вказаного договору включає в себе: надання усних та письмових консультацій, висновків, довідок з правових питань, що виникають у діяльності Замовника стосовно застосування чинного законодавства, а також правозастосовної практики; надання усних та письмових консультацій, висновків, довідок з правових питань стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UА500100/2022/000012/2 від 28 січня 2022 року за митною декларацією 500100/2022/002524 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № иА500100/2022/000019; перевірка на відповідність вимогам чинного законодавства документів Замовника; підготовка (розробка) проектів документів юридичного характеру; збирання доказів для подання позову, здійснення запитів для отримання відповідних доказів стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UА500100/2022/000012/2 від 28 січня 2022 року за митною декларацією UА 500100/2022/002524 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500100/2022/000019; складання та подання: позовної заяви, процесуальних клопотань, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відповіді на апеляційну скаргу, заперечень, заяв та будь-яких інших процесуальних документів передбачених КАС України необхідних для :здійснення захисту інтересів Замовника та ознайомлення з матеріалами справи, збирання та витребування доказів стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UА500100/2022/000012/2 від 28 січня 2022 року за митною декларацією ІІА 500100/2022/002524 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500100/2022/000019; здійснення будь-яких інших дії для виконання обов`язків за цим договором без обмеження повноважень; представництво інтересів Замовника в Одеському окружному адміністративному суді. П`ятому апеляційному адміністративному суді щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UА500100/2022/000012/2 від 28 січня 2022 року за митною декларацією UA500100/2022/002524 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500100/2022/000019.
Згідно з п. п. 5.2, 5.5 Договору про надання правової допомоги та замовлення №1 від 07.02.2022року, гонорар за даним договором є фіксованим та складає 30 000,00 грн. Вартість Послуг та додаткові витрати Виконавця сплачуються Замовником у безготівковій формі у національній грошовій валюті - гривні на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту відправлення Замовнику відповідного рахунку.
Суд звертає увагу, що ця справа містить велику кількість доказів, які потребують вивчення та їх оцінки, та попереднього збирання адвокатом, обробки отриманих даних для складання заяв по суті справи.
Відповідно до ч.ч.7,9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно із ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на адвоката. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові №905/1795/18 від 24.10.2019 року.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 30000 грн. становить 12,09 прожиткових мінімумів на працездатних осіб з 1 січня 2022 року, або 4,61 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 764 годин роботи. Отже, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 30000 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для позивача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.
Суд частково погоджується із доводами відповідача та виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, враховуючи ту обставину, що справа розглядалась судом в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.; решту витрат на правничу допомогу суд покладає на позивача.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 13788,64грн. (т.1, а.с.61), ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.
Суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Интернешнл» (код ЄДРПОУ 42497749) судового збору у сумі 23788,64
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Интернешнл» (код ЄДРПОУ 42497749, адреса: вул.Князівська, 32, м. Одеса, 65029) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500100/2022/000012/2 від 28.01.2022 року за митною декларацією UA500100/2022/002524;
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2022/000019 Одеської митниці.
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Интернешнл» (код ЄДРПОУ 42497749) витрати зі сплати судового збору у сумі 13788(тринадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім)грн. 64коп. та 20000(двадцять тисяч)грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2022 |
Оприлюднено | 06.10.2022 |
Номер документу | 106593585 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Аракелян М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні