Постанова

від 04.10.2022 по справі 160/7742/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/7742/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року (суддя Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв техно спец» про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв техно спец», в якому просило встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв техно спец» за межі України до погашення податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 09:00 год. 02.06.2022 шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви із доказами її направлення іншим учасникам справи, в якій заявнику необхідно визначитися з суб`єктним складом учасників справі та їх процесуальним статусом; оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто позивачу на підставі частини 3 ст. 283 КАС України з огляду на невиконання вимог суду в установлений строк.

Позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для до суду першої інстанції для продовження розгляду, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про те, що ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 01.06.2022 та ухвалу про повернення позовної заяви від 02.06.2022 представником позивача було отримано особисто 02.06.2022, що, на думку останнього, свідчить про відсутність у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області об`єктивної можливості виконати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк. Позивач також вказує, що при поданні позовної заяви про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України податковий орган звертається саме до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв техно спец», а не до фізичної особи, оскільки в керівному складі підприємства можливі зміни. Позивач звертає увагу на те, що дані щодо керівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв техно спец» були надані до позовної заяви.

Мотивуючи апеляційну скаргу позивач вказує і про те, що в своїй позовній заяві Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було зазначено, що відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України, однак суд першої інстанції не надав оцінки таким доводам позивача, як і не навів підстав для їх відхилення.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 238 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не була своєчасно вручена останньому, що вплинуло на можливість її виконання у встановлений судом строк до 09:00 год. 02.06.2022.

З матеріалів справи встановлено, що, з огляду на терміновість цієї категорії справ, в розумінні КАС України, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року про залишення позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області без руху була направлена позивачу 01.06.2022 о 15:52 засобами електронного зв`язку, а саме: на електронну пошту останнього: dp.official@tax.gov.ua, dp.official04@gmail.com.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що електронну пошту dp.official@tax.gov.ua Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає і в апеляційній скарзі як один із засобів зв`язку.

Таким чином, доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при направленні останньому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо недоліків позовної заяви, які слугували підставою для повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

З аналізу позовної заяви слідує, що відповідачем у справі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаїв техно спец».

В прохальній частині позовної заяви позивач просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв техно спец» за межі України до погашення суми податкового боргу, проте не зазначає особу керівника його реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України місце його, знаходження.

Разом з тим, у п. 9 ч.1 ст. 4 Кодексу визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відтак, у випадках, визначених законом, відповідачем у справі є особа, до якої звернена позовна вимога.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України врегульовані ст.289-2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Проаналізувавши положення п. 9 ч.1 ст. 4 та ст.289-2 КАС України суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем у такій категорії спорів є керівник юридичної особи, яка має непогашений податковий борг, оскільки негативні наслідки у вигляді встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон можуть настати саме для нього. Визначення у даному випадку відповідачем у справі юридичну особу не узгоджується з вимогами КАС України.

З огляду на вказане, суд першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зобов`язав позивача визначитися з суб`єктним складом учасників справі та їх процесуальним статусом, у зв`язку з чим, уточнити свої вимоги шляхом подання позовної заяви з доказами її направлення іншим учасникам.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 3 - ч. 7 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Із зазначеного слідує те, що у випадку подання позову не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд першої інстанції має процесуальну можливість до ухвалення рішення здійснити заміну неналежного відповідача або залучити співвідповідача.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France)».

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо неправильного визначення позивачем відповідача по справі не можуть слугувати безумовною підставою для повернення позовної заяви, за наявності у суду процесуальної можливості здійснити заміну неналежного відповідача або залучити співвідповідача після відкриття провадження у справі.

Стосовно сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно ч. 8 ст. 169 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

З матеріалів справи слідує, що в позовній заяві позивач вказав про те, що відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.

При цьому, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, не надав оцінки таким доводам позивача, зазначивши лише, що позивачем не сплачено судовий збір за подання даної заяви, не надано доказів звільнення та/або відстрочення від сплати судового збору.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 №1914-IX, який набрав чинності з 01.01.2022, внесено зміни, зокрема до ст. 87 Податкового кодексу України, ст. 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 3 Закону України «Про судовий збір» щодо врегулювання особливостей провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження прав громадян України на виїзд за межі території України.

Вказаним Законом №1914-ІХ частину другу статті 3 Закону України «Про судовий збір» доповнено пунктом 18 такого змісту:

« 18) позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України».

З аналізу наведеного випливає, що Законом №1914-ІХ з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень законодавець відніс позовні заяви та апеляційні скарги у справах за ст. 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється, що не було враховано судом першої інстанції у даній справі.

Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення позовної заяви, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись статтями 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров