Ухвала

від 03.10.2022 по справі 400/1970/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №400/1970/21

адміністративне провадження № К/990/26053/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2022 у справі № 400/1970/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2022.

ОСОБА_1 звернувся Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 0003056-0424-1410, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 08.02.2021 № 6596-13.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2022, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має у власності об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, споруду критого току (зерносховище).

При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства «Агроінком А.В.В.».

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 0003056-0424-1410, яким позивачу нараховано зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2019 рік, на суму 38007,68 грн.

Крім того, відповідачем складено та надіслало позивачу податкову вимогу від 18.02.2021 № 6596-13 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 38007,68 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прийняті Головним управління ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 0003056-0424-1410 у сумі 38007,68 грн та податкова вимога від 18.02.2021 № 6596-13 у сумі 38007,68 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у Миколаївській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2022 у справі № 400/1970/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідач посилається на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для податкового органу. Проте, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області не наведено переконливих доводів в чому саме полягає виняткове значення для нього.та не зазначено обставини, які виділяють її вимоги якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду подібних справ.

Отже, наведені відповідачем у касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 248100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 0003056-0424-1410 у сумі 38007,68 грн та податкової вимоги від 18.02.2021 № 6596-13 у сумі 38007,68 грн.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Суд дійшов висновку, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2022, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2021, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2022 у справі № 400/1970/21 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва І.Я.Олендер