Рішення

від 04.10.2022 по справі 521/8877/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 жовтня 2022 року

м. Одеса

Справа № 521/8877/22

Провадження № 2/521/3290/22

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Федорової А.В.,

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1

Відповідач Малиновський районний відділ Одеського міського управління

ГУМВСС України в Одеській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про відшкодування витрат, сплачених у зв`язку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулось з позовом ОСОБА_1 до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за яким просить відшкодувати витрати, сплачені у зв`язку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, посилаючись на таке.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2010 припинено

провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні

ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП України на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України у зв`язку

з закінченням до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення строків,

передбачених ст. 38 КУпАП України.

В подальшому, судове рішення 2010 року переглянуто Одеським апеляційним судом.

Підстави для відшкодування шкоди є встановлення чинною постановою Одеського апеляційного суду порушення законного порядку притягнення до адміністративної відповідальності. Було завдано шкоди у вигляді вимушено понесених витрат: судовий збір у 2014 та 2016 роках та витрати, зумовлені необхідністю отримання відповідних доказів для суду щодо незаконності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

На підтвердженнячого,докази зматеріалів судовихсправ,частково булинадані досуду. Фактично сплачені витрати, які позивач може підтвердити, становлять суму - 1213,30 грн.

Позивач надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме: за номером телефону НОМЕР_1 , на сайті Малиновського районного суду м. Одеси було викладено оголошення, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив, відзиву на позов не подавав.

Суд у зв`язку з їх неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, які не з`явилися, у порядку заочного розгляду справи.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2010 року припинено

провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні

ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП України па підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України у зв`язку

з закінченням до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення строків,

передбачених ст. 38 КУпАП України.

06.10.2010 р. постановою Апеляційного суду Одеської області постанова Малиновського районного суду м. Одеси була залишена без змін.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року визнано дії правоохоронних органів Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у 2010 році відносно ОСОБА_1 незаконними.

Вказаним рішенням встановлено, що 26.05.2010 року працівниками Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області був складений відносно ОСОБА_1 протокол ОД № 017841 про адміністративне правопорушення.

31.08.2010 року Малиновським районним судом м. Одеси, було винесено постанову про припинення провадження по справі щодо адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_1 заст. 173 КУпАП Українина підставі п. 7ст. 247 КУпАП України, у звязку зі спливом до моменту розгляду справи щодо адміністративного правопорушення строків, передбаченихст. 38 КУпАП України, яка була позивачем оскаржена до Апеляційного суду Одеської області. 06.10.2010 р. постановою Апеляційного суду Одеської області постанова Малиновського районного суду м. Одеси була залишена без змін.

У 2016 році офіційною службовою перевіркою Національної поліції України, яка проводилась за зверненням ОСОБА_1 встановлено, що факт правопорушення у 2010 р. за адресою: АДРЕСА_1 не мав місця, що підтверджується листом Хмельницького ВП за № 38/1-21-С від 25.01.2016 р.

Рішення суду від 31.08.2010 року набрало законної сили.

Постановою судді Малиновського районного суду (справа № 3-5716/2010) від 21.07.2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення, постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 31.08.2010 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП о 18 годині 00 хвилин, 17.05.2010 року у дворі будинку АДРЕСА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.11.2020 року апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задоволено частково.

Постанова судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.07.2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 31.08.2010 року відносно неї за ст. 173 КпАП України за нововиявленими обставинами скасована. Заява ОСОБА_1 про перегляд постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 31.08.2010 року відносно неї за ст. 173 КпАП України за нововиявленими обставинами задоволена. Постанова судді Малиновського районного суду м. Одеси від 31.08.2010 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 КпАП України скасована, провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Підстави для відшкодування шкоди є встановлення чинною постановою Одеського апеляційного суду порушення законного порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Було завдано шкоди у вигляді вимушено понесених витрат: судовий збір у 2014 та 2016 роках та витрати, зумовлені необхідністю отримання відповідних доказів для суду щодо незаконності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Платні послуги сервісних центрів, а саме: друкування документів до державних установ, в тому числі і суду, послуги банку з оплати судового збору, послуги Укрпошти, - це витрати, пов`язані з необхідною підготовкою розгляду адміністративної справи судами.

1.Послуги сервісного центру: 21,60 грн + 45,00 грн + 38,00 грн + 65,00 грн + 142,50 грн +12,00 грн + 79,00 грн + 59,00 грн +19,00 грн + 15,00 грн + 25,00 грн + 16,00 грн = 575,10 грн;

2.Послуги банку: 7,00 грн + 7,00 грн = 14,00 грн;

3.Судовий збір: 15,00 грн. + 551,20 грн = 566,20 грн;

4.Послуги Укрпошти: 23,00 грн + 35,00 грн = 58,00 грн;

Всього: 575,10 грн + 14,00 грн + 566,20 грн + 58,00 грн = 1213,30 грн.

Незаплановані витрати спричинили позивачу незручності і це значною мірою вплинуло на можливість розподілення бюджету позивача (пенсії) та придбання ліків, необхідних для її здоров`я.

Крім пенсії інших доходів позивач не має. Довідка про доходи долучена до позовної зави (а. с. 46). На підставі Довідки з огляду МСЕК від 17 березня 2008 позивач перебуває на обліку медичної установи і амбулаторному лікуванні як інвалід 3 групи (а. с. 47).

Статтею 62Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, провадження у справах про адміністративне правопорушення, вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У такому провадженні ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності та визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, однак пізніше саме рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11.12.2018 року про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 визнано незаконними дії правоохоронних органів щодо притягнення її до адміністративної відповідальності і встановлено порушення її прав, як людини і громадянина у зв`язку з незаконним притягненням її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідний орган, діями якого завдано шкоду. Відшкодування проводиться за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 року №266/94 - ВР.

На виконання зазначеного Закону діє Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затверджене наказом Міністерства юстиції Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.1996 року за №6/5/3/41.

Право на відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, передбачене також іншими нормативними актами, зокрема ст. 1176 Цивільного кодексу України.

Відшкодування шкоди проводиться відповідно до вищезазначеного спеціального Закону, який передбачає можливість реалізації норми цивільного законодавства про відшкодування шкоди.

Відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування державою шкоди внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим законом, виникає, зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.

Здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу - адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше), та підставою для відшкодування шкоди відповідно до норм статті 1176 ЦК України. Відшкодування шкоди проводиться незалежно від того, чи застосовувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи були понесені особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Відповідно п. 3 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягають поверненню суми, сплачені громадянином у зв`язку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у разі ліквідації підприємств, установ, організацій або недостатності у них коштів для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, постановою Кабінету Міністрів України 15 квітня 2015 року №215 центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів па підставі рішення суду.

Рішенням суду кошти стягуються не безпосередньо з Державної казначейської служби України, а з рахунку державного бюджету шляхом списання їх Державною казначейською службою України, що відповідає п.4 Положення про ДКСУ та п. 3 Порядку виконання рішень стягнення коштів державного га місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц вказує, що залучення або незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган».

Таким чином, оскільки відповідачем у справі є держава, яка бере участь через спеціальний орган влади, кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Перебування Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в стані припинення не є перешкодою у задоволенні судом позовних вимог позивача.

Правові позиції Верховного Суду викладені в постановах від 10 жовтня 2019 року, від 27 листопада 2019 року, від 02 лютого 2020 року, 09 червня 2021 року щодо застосування відповідних норм права, а саме ст. 1176 ЦК України та ЗУ №266/94-ВР згідно вимог ст. 263 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повинні бути враховані іншими судами під час застосування таких норм.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 13 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280 284, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про відшкодування витрат, сплачених у зв`язку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування витрат, сплачених у зв`язку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності 1213,30 грн (одна тисяча двісті тринадцять грн 30 коп.).

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Учасниксправи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складено 04 жовтня 2022 року.

СУДДЯ: В.К.Гуревський