Постанова

від 26.09.2022 по справі 910/31233/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2022 р. Справа№ 910/31233/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,

за участю представників:

від позивача: представник не прибув,

від відповідача: представник не прибув,

від третьої особи: представник не прибув,

від ВДВС: представник не прибув,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №910/31233/15 (суддя Турчин С.О., повний текст складено - 13.06.2022) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 35 144,29 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) 35144,29 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 у справі №910/31233/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованість у розмірі 35144,29 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн.

19.02.2016 на виконання вищевказаного рішення суду було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони у справі та заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником задоволено, замінено сторону (позивача) у справі № 910/31233/15 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", замінено сторону (стягувача) по справі № 910/31233/15.

Через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №53597296.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі №910/31233/15 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №53597296.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №53597296 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.02.2016.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №910/31233/15 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №910/31233/15 скасовано; скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №910/31233/15 задоволено; визнано за період із 08 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №53597296 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53597296 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язано державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53597296 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження"; стягнуто з Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 2 481 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; доручено Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

До Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Голосіївський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9900,00 грн (згідно договору №08-12-2021/4 від 08.12.2021 про надання адвокатських послуг) та 16 800,00 грн (згідно договору №10-06-2022/1 від 10.06.2022 про надання адвокатських послуг).

Позивач, відповідач, третя особа та ДВС правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмами (щодо позивача та третьої особи) та довідкою про доставку електронного документа (щодо ДВС).

Стосовно повідомлення відповідача, слід зазначити, що позивач за дорученням суду апеляційної інстанції, здійснив направлення засобами поштового зв`язку на адресу офіційного місцезнаходження вказаної особи ухвали суду про відкладення розгляду даної справи на 26.09.2022, на підтвердження чого апеляційному суду надано опис вкладення та накладну.

Також, позивачем було здійснено направлення вказаної ухвали засобами поштового зв`язку на адресу третьої особи та ДВС.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від відповідача, третьої особи та ДВС до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка їх представників не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Позивач, в свою чергу, у заяві про покладення на Голосіївський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу просив її розглянути без участі його представника.

Враховуючи належне повідомлення відповідача, третьої особи та ДВС, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаної заяви, вона розглянута судом у даному судовому засіданні.

Суд, розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу: в сумі 9 900,00 грн. заявник надав: копію договору № 08-12-2021/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 08.12.2021; акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.08.2022; в сумі 16 800 грн.: копію договору № 10-06-2022/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.06.2022; акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.08.2022.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Враховуючи наведене, позивачем, згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання йому вказаних послуг у суді першої та апеляційної інстанцій.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

ВДВС не надано суду апеляційної інстанції ані клопотання про зменшення розміру витрат, ані доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Так, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності цих витрат.

Також, апеляційним судом враховуються положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі в судах першої (9 900 грн.) та апеляційної інстанцій (16 800 грн.), колегія суддів дійшла висновку про покладення вказаних витрат на Голосіївський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ).

З огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/31233/15 задовольнити та стягнути з Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) 26 700 грн. витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/31233/15 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 9 900 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

3. Стягнути з Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 16 800 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5. Матеріали справи №910/31233/15 повернути Господарському суду міста Києва.

6. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови складено: 03.10.2022 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко