Рішення

від 12.09.2024 по справі 910/31233/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВА УХВАЛА

12.09.2024Справа № 910/31233/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 35 144,29 грн

представники сторін:

від стягувача (заявника): не з`явився

від боржника: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

від органу виконавчої служби: Яблонська Д.В.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) 35144,29 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 258 від 03.05.2012 щодо сплати орендних платежів, у зв`язку із чим, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 35144,29 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 у справі №910/31233/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованість у розмірі 35144,29 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн.

19.02.2016 на виконання вищевказаного рішення суду було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони у справі та заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником задоволено, замінено сторону (позивача) у справі № 910/31233/15 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", замінено сторону (стягувача) по справі № 910/31233/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 - задоволено. Визнано за період із 10 серпня 2022 року по 28 червня 2024 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження". Зобов`язано державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

16.08.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу призначено на 12.09.2024.

У судове засідання 12.09.2024 представники скаржника, боржника та третьої особи у судове засідання не прибули.

Присутній у судовому засіданні представник органу державної виконавчої служби заявила про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Розглянувши заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

У заяві про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу заявник просить покласти на орган державної виконавчої служби понесені ним витрати на правову допомогу у зв`язку з поданням скарги на бездіяльність державного виконавця у розмірі 9500,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі № 913/869/14 зазначив, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення статей 123, 126, 344 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до матеріалів справи долучено: копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 04-01-2021/21 від 04.01.2024, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.08.2024.

Згідно із п.3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1500,00 грн. При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються радами адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця становить, зокрема:

- судові засідання - 2000,00 грн за одне судове засідання;

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1500,00 грн за 1 годину.

Відповідно до п.3.2 договору замовник оплачує 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами розгляду справи № 910/31233/15 за скаргою замовника на дії та/або бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.08.2024 загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) становить 9 500,00 грн, з яких: 7500,00 грн - за складення скарги (виходячи із 5 годин затраченого часу) та 2000,00 грн за участь у судовому засіданні.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У судовому засіданні 12.09.2024 представником органу державної виконавчої служби заявлено про зменшення розміру витрат на правову допомогу, посилаючись на необґрунтованість розміру таких витрат, а також з огляду на те, що судові витрати мають відповідати критерію реальності та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також зазначено, що одним із видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" є діяльність у сфері права, а тому витрати на правову допомогу не були необхідними для заявника.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У пунктах 133-135 постанови від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".

У цьому контексті Суд також враховує, що у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та наведено такі висновки:

"… У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

"У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами 5 - 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Керуючись нормами статті 129 ГПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 922/1341/23.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" за заявою №58442/00 щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

При цьому суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Враховуючи вище наведене, дослідивши надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у зв`язку зі розглядом скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.

Так, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити, що в межах цієї справи ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" двічі зверталось до суду зі скаргами на бездіяльність державного виконавця щодо виконання наказу у справі № 910/31233/15. Подані скарги здебільшого містять цитування норм права та правові позиції Верховного Суду, та відтворюють зміст одна одної, що свідчить про необґрунтованість витрачання 5 годин часу на складення скарги.

Суд враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 з аналогічних правовідносин за участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс").

Окрім того, практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в переважній більшості справ ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду із скаргою на бездіяльність державних виконавців та у подальшому - із заявами про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши наданий заявником обсяг послуг, врахувавши характер правовідносин, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються (тим паче за рахунок держави), ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9500,00 грн.

Отже, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та з метою запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію вартості правничої допомоги, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн до 5000,00 грн, з яких 2000,00 грн - за участь у судовому засіданні та 3000,00 грн за складення скарги (із розрахунку 2 годин часу витраченого часу).

Зогляду на викладені вище висновки суду щодо розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/31233/15 та стягнення з Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.126, 129, 130, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/31233/15 задовольнити частково.

2. Стягнути з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (03127, місто Київ, вулиця Здановської Юлії, будинок 22/15; ідентифікаційний код: 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Україна, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Додаткова ухвала набирає законної сили після її оголошення - 12.09.2024 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 17.09.2024.

Суддя С.О. Турчин