Ухвала

від 05.10.2022 по справі 917/481/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/481/22

Східний апеляційний господарський суд у складі судді - доповідача Терещенко О.І.

розглянувши апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Влів-1" адвоката Басай М.М. (вх. №1024П/1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2022 року у справі №917/481/22, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Безрук Т.М.), повний текст якого складено 02.09.2022 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Влів-1"

про стягнення 696 534,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.09.2022 року у справі №917/481/22 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Влів-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" 580445 грн. 64 коп. основного боргу, 116 089 грн. 13 коп. штрафу, 10448 грн. 02 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Влів-1" адвокат Басай М.М. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також, апелянт просить звільнити його від сплати судового збору або зменшити судовий збір до 10% за подання апеляційної скарги, у зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України та тим, що відповідач не здійснює господарську діяльність та має заборгованість по сплаті податків та заробітної плати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

15.12.2017 року згідно з Законом України у редакції від 03.10.2017р. №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів набув чинності Закон України "Про судовий збір" у новій редакції.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційних скарг на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Так, рішенням господарського суду Полтавської області від 02.09.2022 року у справі №917/481/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Влів-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" 580445 грн. 64 коп. основного боргу, 116 089 грн. 13 коп. штрафу, 10448 грн. 02 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду за позовною вимогою майнового характеру у сумі 696534,77 грн., судовий збір повинен бути сплачений у сумі 15 672,03 грн.

Разом з тим, апелянтом не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

Так, заявником апеляційної скарги заявлено клопотання, в якому останній просить звільнити його від сплати судового збору або зменшити судовий збір до 10%, у зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України та тим, що відповідач не здійснює господарську діяльність та має заборгованість по сплаті податків та заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Отже, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір.

Проте, апелянтом не доведено наявності передбачених чинним законодавством України умов, необхідних для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його до 10%.

Разом з тим, оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати, враховуючи, що апелянтом не додано належних доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду апеляційної скарги до прийняття постанови у справі.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені в ухвалах Верховного Суду від 23.05.2022 року у справі №910/2958/20, від 06.06.2022 року у справі №910/10501/19, від 28.07.2022 року у справі №924/1251/21, де, між іншим, вказано на таке.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, апелянтом не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України на підтвердження відсутності у нього коштів та/або неможливості сплати судового збору за наведених доводів, а клопотання подано без будь-яких підтверджуючих документів в обґрунтування відповідних тверджень щодо неможливості сплати судового збору.

Враховуючи, що апелянтом не наведено жодного обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору або його зменшення до 10%, правових підстав для задоволення вказаного клопотання не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 ГПК передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, апелянтом не було виконано вимог ст. 258 ГПК України, що відповідно до статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, ст.ст. 234, 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Влів-1" адвоката Басай М.М. на рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2022 року у справі №917/481/22 залишити без руху.

2. Представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Влів-1" адвокату Басай М.М. усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Влів-1" адвокату Басай М.М., що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та https://eag.court.gov.ua/sud4875/.

Суддя О.І. Терещенко