Постанова

від 04.10.2022 по справі 904/9805/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/9805/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспектр - 7" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2022 (прийняте суддею Мельниченко І.Ф., повне судове рішення складено 06.05.2022) у справі № 904/9805/21

за позовом Обласного комунального підприємства "Фармація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспектр - 7"

про стягнення безпідставно набутих та збережених грошових коштів у сумі 106298,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви.

Обласне комунальне підприємство "Фармація" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 88 000,00 грн., що складають суму безпідставно набутих та збережених коштів отриманих за договором № 517-12-18 ТД від 03.12.2018; 13 040,50 грн. - інфляції грошових коштів, 5 258,30 грн. - річних.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2022 у справі № 904/9805/21:

-позовні вимоги задоволено;

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспектр - 7" на користь Обласного комунального підприємства "Фармація" 88 000,00 грн. - основного боргу, 5 258,30 грн. 3% річних, 13 040,50 грн. інфляції грошових коштів, 2 270,00 грн. - судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідач не виконав зобов`язання за Договором на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок № 517-12-18 ТД від 03.12.2018 та не повернув позивачу суму передоплати в розмірі 195 050, 00 грн. На підставі ст. 625 ЦК України судом задоволено вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоспектр - 7" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2022 у справі № 904/9805/21, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що не мав можливості отримати допомогу адвоката, а сама діяльність відповідача також була фактично припинена у зв`язку з війною. Відповідач вважає, що у нього виникли обставини, згідно яких він має право на відкладення розгляду справи до кінця воєнного стану. Відповідач не має право на безоплатну правову допомогу, має бажання та необхідність скористатися юридичними послугами з питання представництва у судовому процесі, але не має грошей для її оплати до кінця воєнного стану.

Під час підписання 03.12.2018 року договору №517-12-18 ТД сторонами Позивача по справі та Відповідача не була досягнута згода з усіх його істотних умов.

Отже, сторони дійсно домовились, що у 5-денний строк з моменту передачі необхідних документів для виконання відповідних робіт на виготовлення технічній документації із землеустрою щодо поділу та об єднання земельних ділянок №517-12-18ТД від 03.12.2018 року буде перерахована оплата для здійснення зазначених робіт.

Але, у процесі виконання умов договору з`ясувалося, що необхідних документів Позивач взагалі немає. Тому від нього поступила пропозиція виконати інші технічні роботи, які і були фактично зроблені. Тільки після цього Відповідачу було перерахована сума коштів на розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 3.3 Договору, тривалість робіт, їх періодичність, структуру звітності та інші обов`язкові до виконання умови оформляються у вигляді додаткових інструкцій або планограм які є невід`ємною частиною цього договору.

Отже з тексту Договору вбачається, що сторони домовились при його підписанні викласти перелік конкретних умов його виконання в окремих додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Однак з доданих позивачем до позовної заяви додатків вбачається, що між сторонами був укладений лише Договір без додатків.

Позивачем додатки до Договору не додані до позовної заяви в зв`язку з тим, що не виготовлялись та не підписувались сторонами.

Таким чином Договір не містить конкретних вказівок на цілу низку умов (перелік послуг, перелік робіт, структуру звітності).

Позивач (Замовник) взяв на себе зобов`язання підготувати ці документи та надати іншій стороні (Виконавцю) на підписання, однак цього не зробив, а виконати даний Договір без додатків та документів просто неможливо. З вини Замовника, тобто Позивача.

Такий договір вважається неукладеним відповідно до закону.

З аналізу наведених норм та положень Договору однозначно вбачається, що підписання сторонами Договору без погодження та підписання обов`язкових додатків до нього, посилання на які містяться в Договорі, не можна вважати укладенням договору в розумінні Глави 53 ЦК України, якою регулюються дані правовідносини. У вирішенні даного питання слід звернути особливу увагу на п. 1.1 Договору "Предмет договору", який містить посилання на додаток до Договору, але такого додатку не існує. Виходячи зі змісту ст. 638 ЦК України, ст. 181 ГК України, без погодження предмету договору такий договір не є укладеним.

Враховуючи, що на даний момент Позивач все ще не виконав своїх зобов`язань за Договором, що підтверджується вищенаведеними аргументами, не повідомив відповідно до п.2.3 Договору дату початку перебігу п`ятиденного строку до закінчення роботи, правових підстав для стягнення судом вартості послуг за Договором не існує.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що відповідачем не надано доказів поважності пропуску встановленого судом строку для надання відзиву на позовну заяву, а також не надано доказів звернення до суду з проханням продовжити процесуальний строк для надання такого відзиву. Відповідачем також не надано доказів правомірного зберігання у себе грошових коштів позивача, сплачених останнім по договору на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 03.12.18 № 517-12-18-ТД.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспектр - 7" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2022 у справі № 904/9805/21; постановлено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

03.12.2018 між Обласним комунальним підприємством "Фармація" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоспектр - 7" (Виконавець) укладено договір на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок № 517-12-18 ТД (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується виконати з дотриманням вимог чинного законодавства послуги із землеустрою з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 171, а Замовник прийняти та оплатити виконані послуги.

Згідно з пунктом 1.4 Договору даний Договір укладається у 5-денний строк після надання Замовником повного пакету документів, необхідних для виконання послуг за цим Договором.

Вартість виконаних послуг є договірною і визначається на підставі Протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 2 цього Договору), та складає 88 000,00 грн. без ПДВ (пункт 2.1 Договору).

Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю в повному обсязі суму, визначену в п. 2.1 Договору, у 5-денний термін з моменту підписання сторонами цього Договору (пункт 2.2 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 8.1 Договору).

На виконання умов спірного договору, позивач здійснив передплату на загальну суму 88 000,00 грн. за платіжним дорученням № 61528605 від 10.12.2018, що підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи.

Пунктом 4.8 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання Замовником без поважних причин вимог цього договору Виконавець має право направити Замовнику письмову вимогу про необхідність виконання цього зобов`язання. У разі невиконання Замовником цієї вимоги протягом 7 днів вважається, що цей Договір є взаємно розірваним. Вартість невиконаних послу Замовнику не повертається. Послуги можуть розпочатися за умови укладання відповідної додаткової угоди.

В матеріалах справи відсутні докази невиконання або неналежного виконання Замовником умов спірного договору.

Проте, з огляду на умови пункту 3.1 Договору строк виконання послуг протягом 6 місяців з моменту надання повного пакету документів, узгоджених з виконавцем послуг, і закінчується датою остаточного виконання сторонами договірних зобов`язань. При цьому беруться до уваги вимоги п.п. 4.4 та 5.3 Договору. Моментом надання повного пакету документів є день надходження від Замовника останнього з необхідних документів.

Докази надання послуг відповідачем, у погоджені сторонами пунктом 3.1 спірного Договору строки, в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було виконано зобов`язання за Договором на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок № 517-12-18 ТД від 03.12.2018, до завершення строку дії цього Договору, позивач звернувся до останнього з претензією № 4/705 від 02.08.2021 про повернення грошових коштів з урахуванням 3% річних та інфляції грошових коштів в загальному розмірі 102 445,55 грн.

Вказана претензія була надіслана на адресу відповідача 02.08.2021, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази надсилання.

Відповідач вимогу про повернення коштів залишив без відповіді та виконання, грошові кошти позивачу не повернув, що і стало причиною спору.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Положення цієї глави (тобто глави 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена (у тому числі шляхом розірвання договору) або була відсутня взагалі.

Спірні кошти отримані відповідачем на підставі договору, що встановлено вище.

При цьому, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки, згідно з ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору можливим є виконання відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття позивачем. Відповідно, обставини закінчення строку дії спірного договору та невиконання робіт за договором у строк не є підставою для застосування ст. 1212 ЦК України при наявності договірних зобов`язань між сторонами, які не припинено між сторонами на дату звернення з позовом.

За викладеного, відсутні підстави для стягнення спірної суми згідно ст. 1212 ЦК України.

Згідно ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч.3 ст.612 ЦК якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з приписами ст. 623 ЦК боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з положеннями статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, які напряму залежать від наявності порушень умов договору в діях підрядника, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору. Тобто, вказана правова норма презюмує правомірність дій підрядника при виконанні договору і саме тому в разі відмови від договору виникає обов`язок замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати його збитки, на відміну від пункту 2 цієї норми, яка врегульовує право замовника на відмову якраз у випадку невиконання зобов`язань підрядником.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

У даному випадку, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання за Договором, як у строки встановлені у Договорі так і до завершення строку дії цього Договору.

Відповідачем, у свою чергу, не надані докази виконання робіт за Договором.

Скористувавшись правом наданим позивачу ч. 2 ст. 849 ЦК України у зв`язку з невиконанням своєчасно відповідачем зобов`язань за договором позивач просив повернути попередню оплату у сумі 88 000,00 грн., а також нарахував за період з 01.01.2020 по 01.08.2021 13 040,50 грн. інфляційні втрати, 5 258,30 грн. три проценти річних.

Статтею 22 ЦК визначено, що збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статей 224, 225 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками; відповідач повинен довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу у порядку, передбаченому нормами статей 13, 76, 77 ГПК.

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт завдання позивачу збитків, оскільки роботи не були своєчасно виконані; розмір, завданих збитків позивачу у сумі 88 000,00 грн. (невикористана попередня оплата); наявність зв`язку між діями відповідача та завданими позивачу збитками, а також вина відповідача у заподіянні збитків позивачу.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо неможливості виконання договору через ненадання позивачем необхідних документів для виконання робіт на виготовлення технічної документації.

Наслідки несвоєчасного надання повного пакету документів, передбачені п. 3.3., п. 4.7., п. 4.8. Договору, якими відповідач повинен був керуватись. Однак доказів вжиття таких заходів у випадку неналежного виконання своїх зобов`язань позивачем, відповідач не надав.

Так, зокрема, п. 4.8 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання Замовником без поважних причин вимог цього договору Виконавець має право направити Замовнику письмову вимогу про необхідність виконання цього зобов`язання. У разі невиконання Замовником цієї вимоги протягом 7 днів вважається, що цей Договір є взаємно розірваним. Вартість невиконаних послу Замовнику не повертається.

Колегія відхиляє також доводи відповідача щодо виконання інших технічних робіт за договором у зв`язку з відсутністю у позивача необхідних документів.

Відповідач не надав доказів виконання і будь-яких інших робіт за Договором, так само, як і доказів оформлення інших домовленостей між сторонами за договором шляхом укладення додаткових угоди тощо.

За викладеного колегія суддів не вбачає підстав дійти висновку про відсутність вини відповідача у невиконанні договору та завданні збитків.

Також, суд не погоджується з доводами відповідача щодо неукладеності спірного договору між сторонами у зв`язку з відсутністю додатків до договору.

Зі змісту договору не вбачається посилань на необхідність укладення таких додатків чи покладення обов`язку на позивача підготувати проекти таких додатків. Пункт 3.3., на який посилається апелянт у скарзі, у договорі відсутній з тим змістом, який зазначає відповідач. Предмет договору визначений та погоджений сторонами у 1 розділі Договору.

При цьому, не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами, тоді як у справі встановлено обставини часткового виконання сторонами договору, зокрема оплата робіт.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення 88 000,00 грн., проте у якості збитків.

З`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з наявністю підстав для стягнення заявлених позивачем інфляційних втрат та 3% річних у повному обсязі за період з 01.01.2020 по 28.12.2021, у зв`язку з наступним.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Водночас суд не погоджується з доводами скаржника про те, що прострочення зобов`язання зі сплати 88 000,00 грн. пов`язано із датою закінчення строку дії договору, оскільки відсутні підстави ототожнювати цю дату із строком (терміном) виконання відповідачем обов`язку зі сплати збитків на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України. Окрім того, як вказано вище, закінчення строку дії договору саме по собі не припиняє зобов`язань за договором.

Отже, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних можливе після спливу семиденного строку з моменту виставлення позивачем претензії від 02.08.2021, відповідно є правомірними заявлені інфляційні втрати у сумі 2 937, 58 грн. та 3 % річних у сумі 1 019, 84 грн. за період з 10.08.2021 по 28.12.2021.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо необхідності відкладення судом першої інстанції розгляду справи до кінця воєнного стану.

Затвердженим Верховною Радою Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України було запроваджено воєнний стан, який діє на сьогоднішній день.

В той же час, за приписами частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з частиною другою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Частиною 1 ст. 7 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таким чином, відтермінування на довгий час розгляду справи до закінчення воєнного стану порушує права інших осіб (позивача) на судовий захист, які передбачені законодавством України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що скаржник знаходиться не в зоні бойових дій чи окупації, а також звертає увагу суду, що відсутність представника у відповідача відноситься до організаційних питань діяльності товариства, має суб`єктивний для нього характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неможливості висловлення своєї позиції під час розгляду справи судом першої інстанції. Окрім того, з заявами про надання відповідачу додаткового часу для складання відзиву на позов чи пошуку представника, відповідач не звертався до суду першої інстанції.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених вище обставин справи апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні в частині задоволеного розміру 3% річних та інфляційних втрат, а також розподілу судового збору, оскільки судом неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи у цій частині.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспектр - 7" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2022 у справі № 904/9805/21 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2022 у справі № 904/9805/21 змінити в частині задоволеного розміру 3% річних та інфляційних втрат, а також розподілу судового збору та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспектр - 7" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. Нова, 58; код ЄДРПОУ 40485820) на користь Обласного комунального підприємства "Фармація" (49057, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 171, код ЄДРПОУ 01976358) 88 000,00 грн. - основного боргу, 1 019, 84 грн. 3% річних, 2 937, 58 грн. інфляції грошових коштів, 1 963,74 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовити".

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Фармація" (49057, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 171, код ЄДРПОУ 01976358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспектр - 7" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. Нова, 58; код ЄДРПОУ 40485820) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 459,39 грн.

Видачу наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених абзацем першим пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

СуддяВ.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко