Рішення

від 04.10.2022 по справі 910/15985/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2022Справа № 910/15985/19Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши заяву Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М."

про стягнення 372 408,62 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Соколова О.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М." про стягнення 372 408,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами контракту від 12.06.2018 № 1/18 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 154 377,25 грн та пеню у розмірі 218 031,37 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі №910/15985/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Фірма Т.М.М." на користь ТОВ "Пауер Енерджи" заборгованість у розмірі 154 377, 25 грн, пеню у розмірі 22 037, 07 грн та витрати по сплаті судового збору. В іншій частині позову щодо вимог про стягнення 195 994, 30 грн пені відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/15985/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М." на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021.

16.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

За наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу зазначену заяву передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 заяву відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху.

29.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків.

Відповідно до ч.2 ст. 323 ГПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.

Згідно 1. 2 ст. 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 325 ГПК України).

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає вимогам ст. 322 Господарського процесуального кодексу України, а відтак наявні підстави для відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 суд ухвалив: прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19 та відкрити провадження за нововиявленими обставинами; судове засідання призначити на 04.10.2022.

15.09.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.» надійшли письмові пояснення.

У судове засідання 04.10.2022 прибув представник відповідача (заявника), представники позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк позивачем не подано до суду відзиву на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 04.10.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника заявника, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М." (замовник за договором) укладено енергосервісний контракт № 1/18 (далі - договір), відповідно до умов якого за взаємною згодою сторін на умовах та в строки визначені цим контрактом виконавець бере на себе зобов`язання здійснити енергосервіс, об`єкту енергосервісу, а замовник бере на себе зобов`язання оплатити вартість енергосервісу.

Відповідно до пункту 2.2. договору об`єкт енергосервісу розташований за адресою: м. Київ, Солом`янський район, проспект Космонавта Комарова, 26.

Згідно з пунктом 2.3. договору комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та витрат на оплату електроенергії, які повинен провести виконавець визначені в додатку 1 контракту.

За умовами пунктів 5.1., 5.2., 5.3. договору вартість енергосервісу (ціна контракту) здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника порівняно з витратами, які були б здійснені за відсутності енергосервісу, на оплату електроенергії за відповідний період на підставі цін (тарифів), що діяли у період, за який здійснюється оплата.

Оплата вартості енергосервісу за контрактом здійснюється щомісяця (розрахунковий період).

Вартість енергосервісу (ціна контракту) сплачується замовником на розрахунковий рахунок виконавця в строк до 7 числа кожного місяця на підставі розрахунку, складеного в порядку, визначеному пунктом 6 цього контракту.

Контракт набирає чинності з 12.06.2018 та діє до 12.06.2024 (пункт 9.1. договору).

Додатком 1 до енергосервісного контракту від 12.06.2018 № 1/18 сторонами погоджено перелік заходів енергосервісу, строки та умови їх впровадження.

На виконання умов укладеного договору від 12.06.2018 № 1/18 сторонами було підписано наступні акти надання послуг: № 33 на суму 13 908 грн 90 коп., № 25 на суму 14 043 грн 48 коп., від 30.06.2019 № 22 на суму 12 952 грн 15 коп., від 31.05.2019 № 21 на суму 13 353 грн 11 коп., від 30.04.2019 № 17 на суму 12 911 грн 66 коп., від 31.03.2019 № 9 на суму 13 365 грн 10 коп., від 28.02.2019 № 8 на суму 12 065 грн 34 коп., від 31.01.2019 № 5 на суму 13 330 грн 49 коп., від 31.12.2018 № 5 на суму 13 211 грн 06 коп., від 30.11.2018 № 1101 на суму 12 784 грн 90 коп., від 31.10.2018 № 0903 на суму 13 211 грн 06 коп., від 30.09.2018 № 902 на суму 12 806 грн 72 коп.

10.10.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією від 10.10.2019 № 1/7 про оплату заборгованості, яка залишалася відповідачем без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи № 910/15985/19 судом було встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг згідно з договором від 12.06.2018 № 1/18, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за отримані послуги у розмірі 154 377,25 грн, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі. Також, зважаючи на порушення умов договору щодо своєчасності здійснення оплати вартості наданих послуг, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 22 037,07 грн пені на підставі пункту 8.7. договору.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" заборгованість у розмірі 154 377 (сто п`ятдесят чотири тисячі триста сімдесят сім) грн 25 коп., пеню у розмірі 22 037 (двадцять дві тисячі тридцять сім) грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 646 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн 21 коп.; в іншій частині позову щодо вимог про стягнення 195 994 грн 30 коп. пені відмовлено.

Разом з тим, з поданих позивачем разом з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами документів вбачається, що постановою Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 910/10135/20 було задоволено касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю; постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі №910/10135/20 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі №910/10135/20 залишено в силі.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним енергосервісний контракт № 1/18 від 12.06.2018, укладений між Фірма "Т.М.М." та ТОВ "ПауерЕнерджи".

Указане рішення обґрунтовано тим, що 13.05.2017 було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор Комарова-26" (далі - ОСББ "Авіатор Комарова-26", третя особа) за місцезнаходженням: м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 26. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які рішення ОСББ "Авіатор Комарова-26", в тому числі загальних зборів, щодо обрання Позивача управителем за спірним контрактом та наділення його відповідними правами й обов`язками щодо виконання функцій управителя майном, як і докази укладення між управителем та об`єднанням договору з передачі функцій з управління багатоквартирним будинком управителю за рішенням загальних зборів об`єднання, що є порушенням статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Більше того, Третьою особою прийнято рішення, яке оформлене протоколом загальних зборів від 07.10.2018, зокрема, про відкликання управителя з 01.12.2018 і розірвання (припинення дії) індивідуальних договорів про надання житлово-комунальних послуг та інших послуг/договорів про надання послуг між власником приміщень та Фірмою "Т.М.М.". Крім того, спірний енергосервісний контракт містить елементи змішаного договору, а саме: договору підряду та послуг. Водночас, вказаний контракт не містить таких істотних умов як ціна та строк його дії, наявність яких є обов`язковою.

Суд зазначає, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

З огляду на викладені норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання та права вимоги його виконання є, зокрема, відповідний правочин.

Підставою позову позивачем визначено невиконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг у відповідності до Контракту.

У той же час, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі №910/10135/20 за позовом Фірми до Товариства, третя особа - ОСББ "Авіатор Комарова-26", про визнання договору недійсним, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 13.07.2022, було задоволено позовні вимоги та визнано недійсним Контракт.

Вказані судові рішення мотивовані відсутністю у Фірми правомочностей щодо управління будинком за адресою: м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 26, в т.ч. замовлення послуг з енергосервісу відносно нього.

Так, зокрема, судом було встановлено, що 13.05.2017 зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор Комарова-26" за місцезнаходженням: м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 26.

З моменту створення ОСББ будинок по проспекту Космонавта Комарова, 26 у м. Києві перебуває в його розпорядженні.

У матеріалах справи відсутні докази укладення між управителем та об`єднанням відповідного договору з передачі функцій з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання управителю.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, враховуючи суб`єктний склад учасників даної справи та справи №910/15985/19, наведений факт (незаконність Контракту) має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.

В положеннях п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 №8 зазначалося, що за змістом частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для повторного доказування зазначеної обставини (недійсності Контракту в силу відсутності у Фірми правомочностей щодо управління спірною будівлею), адже її існування підтверджують судові рішення у спорі, учасниками якого були сторони даної справи, які не можуть бути поставлені під сумнів (переоцінка даних фактів буде свідчити про поставлення під сумнів судових рішень у справі №910/10135/20, що є недопустимим).

За змістом ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Оскільки в судовому порядку встановлено недійсність Контракту та відсутність у відповідача правомочностей щодо управління спірною будівлею, оплата послуг щодо енергосервісу якої заявлена позивачем до стягнення з відповідача, то правові підстави вважати наявними у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, порушених Фірмою відсутні, та як наслідок відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відтак, враховуючи відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з оплати наданих згідно Контракту послуг з енергосервісу будинку за адресою: м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 26, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування відповідальності за невиконання такого грошового зобов`язання у вигляді стягнення пені.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" заборгованості у розмірі 154 377,25 грн, пені у розмірі 22 037,07 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 646,21 грн з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в позові.

За приписами ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Так, оскільки, обставина недійсності енергосервісного контракту № 1/18 від 12.06.2018, порушення зобов`язань за яким є предметом спору у даній справі, була встановлена рішенням суду від 02.08.2021 у справі №910/10135/20, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 13.07.2022, наявні підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Приймаючи до уваги нововиявлені обставини, які спростовують висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі №910/15985/19, суд зазначає, що на підставі положень ст.ст.320, 325 Господарського процесуального кодексу України вказане рішення підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням нового рішення в цій частині, а саме про відмову у задоволенні позову, з огляду на що заява Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 8 379,19 грн покладається на позивача з огляду на задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М.".

Щодо заяви про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19, суд зазначає наступне.

Так, у заяві про поворот виконання рішення, Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджи» на користь заявника:

- 179060,53 грн, з яких: 154377,25 грн основного боргу, 22037,07 грн пені, 2646,21 грн судового збору (суми коштів, присуджені до стягнення рішенням суду від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19);

- 17906,05 грн виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця;

- 69,00 грн мінімальних витрат виконавчого провадження;

- 8000,00 грн відшкодування витрат на правничу допомогу;

- 800,00 грн виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до частини 3 статті 333 ГПК України суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з ч. 6 ст. 333 ГПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть зводиться до повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року№ 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), зазначено, що імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення боржнику стягнутої виконавцем винагороди та витрат виконавчого провадження має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.

Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 64760732 від 16.03.2021 наказ № 910/15985/19 від 04.03.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" заборгованість у розмірі 154 377 (сто п`ятдесят чотири тисячі триста сімдесят сім) грн 25 коп., пеню у розмірі 22 037 (двадцять дві тисячі тридцять сім) грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 646 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн 21 коп. виконано в повному обсязі.

Так, відповідно до меморіального ордера № L0315NJWRX від 15.03.2021 у межах вище вказаного виконавчого провадження з Фірми Т.М.М. - ТОВ стягнуто 205835,58 грн.

Враховуючи, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суд прийшов до висновку про скасування рішенням суду від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" заборгованості у розмірі 154 377,25 грн, пені у розмірі 22 037,07 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 646,21 грн з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові, суд задовольняє заяву Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджи» на користь заявника 179060,53 грн, з яких: 154377,25 грн основного боргу, 22037,07 грн пені, 2646,21 грн судового збору (суми коштів, що були присуджені до стягнення рішенням суду від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19), інші суми коштів не підлягають до стягнення в межах розгляду заяви про поворот виконання рішенням суду від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242, 320-325, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" заборгованості у розмірі 154 377,25 грн, пені у розмірі 22 037,07 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 646,21 грн.

3. У цій частині ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" (вул. Вишгородська, будинок 28/1, квартира 1, м. Київ, 04074, ідентифікаційний код 42125663) на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Провіантська, 3, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 14073675) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 8 379 (вісім тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 19 коп.

5. У порядку повороту виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 910/15985/19 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" (вул. Вишгородська, будинок 28/1, квартира 1, м. Київ, 04074, ідентифікаційний код 42125663) на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Провіантська, 3, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 14073675) заборгованість у розмірі 154 377 (сто п`ятдесят чотири тисячі триста сімдесят сім) грн 25 коп., пеню у розмірі 22 037 (двадцять дві тисячі тридцять сім) грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 646 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн 21 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.10.2022

Суддя Ю.В. Картавцева