Постанова

від 04.10.2022 по справі 333/847/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.10.2022 Справа № 333/847/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/847/19 Головуючий у 1 інстанції: Наумова І.Й.

Провадження № 22-ц/807/1966/22 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Дашковської А.В.,

Маловічко С.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні2022року приватнийвиконавець виконавчогоокругу Запорізькоїобласті ПроценкоД.Ю.звернувся досуду ізподанням протимчасове обмеженняу правівиїзду замежі Україниборжника безвилучення паспортногодокумента.Зазначав,що унього напримусовому виконаннізнаходиться виконавчепровадження №63899319з виконаннявиконавчого листа№ 333/847/19від 10.12.2020,виданого Комунарськимрайонним судомм.Запоріжжя простягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 5185 526,36 грн. Постановою від 11.12.2020 відкрито виконавче провадження № 63899319, яку рекомендованим листом направлено боржнику. З метою забезпечення реального виконання рішення суду постановою від 11.12.2020 накладено арешт на кошти боржника у межах суми звернення стягнення, про що боржник повідомлений належним чином. На вимогу виконавця 22.12.2020 боржником надано декларацію про майно та доходи. Вжитими заходами встановлено, що за боржником зареєстровано єдине майно транспортний засіб, який було реалізовано на електронних торгах у системі СЕТАМ 26.04.2021; кошти на виявлених рахунках боржника у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувача, відсутні. Боржник офіційно доходи, пенсію не отримує. Посилаючись на те, що Боржник ухиляється від виконання судового рішення, з дати набрання законної сили рішення суду всю суму боргу на користь стягувана не сплатив, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання не вчинив, просив суд тимчасово обмежити його у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта до погашення заборгованості за виконавчим документом в повному обсязі.

Ухвалою Комунарського районого суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2022 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 до погашення ним у повному обсязі заборгованості за виконавчим листом №333/847/19, виданим Комунарським районним судом м. Запоріжжя 10.12.2020, на підставі рішення від 20.01.2020 по цивільній справі №333/847/19.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 ,посилаючись напорушення нормматеріального тапроцесуального права,просить ухвалусуду скасуватита постановитинову,якою відмовитиу задоволенніподання протимчасово обмежитиу правівиїзду закордон безвилучення паспортагромадянина України. Вважає помилковимивисновки суду першої інстанції про його умисне ухилення від виконання судового рішення, оскільки приватним виконавцем не надано на підтвердження жодного належного та допустимого доказу. Апелянт вказав, що перетинав кордон не за свій кошт, а за кошти ОСОБА_3 з якою одружився у грудні 2021 року. Наразі зазначив, що має стійкі соціальні відносини, оскільки одружений з ОСОБА_3 , а остання вагітна та носить їх дитину, та не має наміру виїжджати за межі України.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач ОСОБА_2 зазначив, що одним із доказів ухилення боржника від виконання судового рішення є той факт, що після накладення приватним виконавцем арешту на все майно боржника останній розукомплектував свій автомобіль, що призвело до заниження його вартості на момент проведення торгів при його реалізації. Одразу після проведення торгів автомобіль було укомплектовано раніше демонтованими вузлами, агрегатами, деталями та він повернувся у користування боржника та залишається зареєстрованим на його ім`я. Протягом двох років боржник не отримує офіційних доходів, не сплачує аліментів на утримання неповнолітньої дитини від першого шлюбу. Невиконання зобов`язань носить хронічний характер.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 і його представника, які підтримали апеляційну скаргу і просили про її задоволення, заперечення приватного виконавця, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2020 (справа №333/847/19 Пр. № 2/333/388/20) стягнуто з з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 17.12.2015 у розмірі 3 718 703, 42 грн., відсотки за користування позикою в розмірі 1 162 476,60 грн., три відсотки річних в розмірі 304 346,34 грн., а всього 5 185 526,36 грн., та судові витрати на загальну суму 9897,53 грн.

На виконання вказаного судового рішення 10.12.2020 видано виконавчий лист№333/847/19, який прийнято до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю.

Постановою приватного виконавця від 11.12.2020 відкрито виконавче провадження № 63899319 та зобов`язано боржника надати декларацію про майно та доходи. Боржником ОСОБА_1 особисто 22.12.2020 надано відповідну декларацію, в якій зазначено, що останній має у власності автомобіль ТOYTA CAMRI, д.н.з. НОМЕР_1 та є власником трьох товариств з обмеженою відповідальністю, де має частки у статутному капіталі. Відповідно до відомостей Державної фіскальної служби України, інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО боржником ОСОБА_1 відсутня.

Згідно постанови про опис та арешт майна боржника від 20.01.2021 приватним виконавцем описано автомобіль ТOYTACAMRI,д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є боржник ОСОБА_1 .. Відповідно до опису, автомобіль потребує ремонту, відсутній двигун, трансмісія, передній бампер, решітка радіатора, передні фари. Відомості щодо участі даного автомобіля в ДТП відсутні. Причини неукомплектованості автомобіля приватним виконавцем не вдалося встановити.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 63899319 та акту проведення електронних торгів від 04.06.2021 зазначений автомобіль було реалізовано на електронних торгах за 297624,60 грн., кошти від проданого автомобіля були перераховані стягувачу ОСОБА_2 в рахунок виконання рішення суду.

Факт відсутності на даному автомобілі двигуна та інших деталей та відсутності відомостей про участь даного автомобіля в ДТП, суд першої інстанції розцінив як намагання останнього уникнути виконання рішення суду в повному обсязі.

З метою забезпечення виконання рішення суду приватним виконавцем 11.12.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення, про що боржник повідомлений належним чином. Накладено арешт на вісім відкритих на ім`я боржника рахунків в банках.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 63899319 боржник ОСОБА_1 був власником великої кількості нерухомого майна, яке ним було відчужено до ухвалення рішення суду 20.01.2020 .

Приватним виконавцем також було здійснено запити про надання інформації щодо боржника до Пенсійного фонду України, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ.

З відповіді на запит №296 від 02.02.2021 до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону відомо, що ОСОБА_1 здійснював перетин державного кордону літаком.

Задовольняючи подання приватного виконавця виконавчого, суд першої інстанції виходив з того, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Право громадян України на пересування, в тому числі і залишення території України, закріплено у ст. 33 Конституції України. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов`язань.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Тобто ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі умисні діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

У п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014, № 6 зазначено, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12). У зв`язку із цим у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування, зокрема звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно з нормами ЦПК, пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе лише у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

З огляду на словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи)», вжите у пункті 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Встановлення наявності зобов`язання у боржника, у даному випадку грошового зобов`язання щодо сплати заборгованості, та факту ухилення останньої від його виконання (бездіяльність, свідоме невиконання зобов`язання), дозволяють при вирішенні подання керуватись положеннями частини другої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», згідно з якою громадянинові України, який має паспорт для виїзду за кордон, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо такий громадянин ухиляється від виконання зобов`язань покладених на нього судовим рішенням, до виконання цих зобов`язань.

Якщо боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання боргового зобов`язання, а саме, до виконавця не прибув, не надав своєчасно у строк, встановлений виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах та пояснень стосовно причин невиконання рішення не надав, а виконавець зі свого боку вчинив всі дії передбачені законом, в такому разі, обставини свідчать, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України та вчинення інших дій передбаченим Законом.

Аналізуючи зазначені вище норми права у сукупності з наданими доказами по праві, апеляційний суд вважає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що боржник вчиняв будь-які дії щодо виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. При цьому відсутні також докази наявності об`єктивних причин, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду повністю або частково або наявності непереборної сили, що унеможливлює виконання судового рішення.

Окрім того, колегія суддів вважає, що виїзд за межі України підтверджує наявність коштів та реальних можливостей у боржника виконати судове рішення.

Боржником не надано доказів, що характер поїздки передбачав його працевлаштування.

Наявність стійких соціальних зв`язків не може свідчити про те, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання рішення суду.

Так з дати ухвалення судового рішення 20.01.2020 рокупо теперішній час рішення суду в добровільному порядку ОСОБА_1 особисто сплачено лише 4553,35 гривень, інша сума , яка була повернута стягувачу в розмірі 297624,60 грн. отримана від продажу на електронних торгах рухомого майна ОСОБА_1 , тобто в порядку примусового виконання.

Вчинення невідомими особами у вересні 2022 замаху на вбивство ОСОБА_1 , визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, вагітність його дружини і її намір виїхати за межі України, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Отже всі доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, в розумінні статті 263 ЦПК України є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без мін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст.374, 375, 382 -384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2022 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2022 року.

Головуючий: І.В. Кочеткова

Судді: А.В. Дашковська

С.В. Маловічко