Рішення

від 29.09.2022 по справі 159/4747/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/4747/21

Провадження № 2/159/88/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Ремонтне житлово-комунальне підприємство №2, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Відродження, 14А", про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, у сумі 4852 грн 50 коп. Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача шкоду, завдану залиттям квартири, у сумі 5425 грн., моральну шкоду у сумі 10000 грн.

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача, третіх осіб.

1.1. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 разом із сім`єю проживає у тому ж будинку поверхом вище, у квартирі АДРЕСА_2 .

30.06.2021 і 30.08.2021 відбулось затоплення належної позивачці квартири АДРЕСА_3 . Позивач вважає, що таке затоплення відбулось з вини відповідача, оскільки у квартирі АДРЕСА_2 проводиться ремонт, 30.06.2022 залишено не закритий кран для води у результаті чого було пошкоджено електропроводку, стелю, стіни і підлогу у ванній кімнаті (2кв.м), стелю і стіни кухні (1,75 кв.м). Про затоплення 30.06.2021 повідомлено РЖКП №2, поліцію. Згідно із коштористом, складеним спеціалістом, вартість відновлювального ремонту ванни і кухні становить 4852 грн 50 коп.

Окрім того, 30.08.2022 відбулось повторне затоплення належної позивачці квартири АДРЕСА_3 з вини відповідача (мешканки квартири АДРЕСА_2 ), ознаки затоплення виявлено на стелі у ванній кімнаті (0,25 кв.м), про що також було повідомлено поліцію і ОСББ «Відродження, 14-А». Загальна вартість відновлювального ремонту за вказаним випадком становить 572 грн 50 коп.

Свої моральні страждання позивачка обґрунтовує тим, що після залиття квартири відповідач упродовж значного строку не вживає заходів щодо відшкодування завданих збитків; умови проживання у квартирі після затоплення стали некомфортними, необхідність проведення ремонту створює незручності для усіх членів родини (у тому числі у квартирі проживають двоє малолітніх внуків). Моральну шкоду позивач оцінила у 10000 грн.

1.2. У відзиві на позов відповідач позовних вимог не визнала, просила відмовити у задоволенні позову уцілому. Позиція обґрунтована тим, що акти про фіксацію факту залиття квартири АДРЕСА_3 не відповідають вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій: комісія, із обов`язковим включенням у неї визначеного кола представників, не створена, акт не затверджений уповноваженою посадовою особою організації (підприємства), яка надає послуги з утримання будинків. Окрім того, при проведенні обстеження квартири позивачки балансоутримувач в акті не зазначив про ситуацію, яка трапилась і наслідки залиття, причину залиття, висновку про винну особу у залитті. Відтак, відповідач вважає, що позивачем не доведено причину залиття, суб`єкта залиття, обсягу необхідних відновлювальних робіт, розміру завданої шкоди. Надані позивачем кошториси про відновлювальний ремонт ванни і кухні складений без дотримання вимог до оформлення доказів у даній категорії спорів. Вважали заявлені позивачем витрати на правничу допомогу безпідставно завищеними.

1.3. Голова правління ОСББ «Відродження14-А» у письмовій заяві від 17.11.2021 зазначив, що дійсно 30.08.2021 за викликом мешканки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 проведено обстеження квартири, засвідчено її затоплення, про що складено акт. Справу просив розглядати за відсутності третьої особи.

1.4. Ремонтне житлово-комунальне підприємство №2 правом подачі письмових пояснень по суті заявленого позову не скористалось.

2. Рух справи у суді.

Провадження у справі відкрите 20.08.2021; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із викликом сторін.

Ухвалою суду від 01.11.2021 до участі у справі залучено третіх осіб на стороні відповідача - Ремонтне житлово-комунальне підприємство №2, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Відродження, 14А".

Ухвалою суду від 12.05.2022 за клопотанням позивача у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу; провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 25.08.2022 скасовано ухвалу про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 12.05.2022; провадження у справі поновлено; справу призначено до судового розгляду.

3. Фактичні обставини справи.

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачці ОСОБА_1

30.06.2022 відбулось затоплення вказаної квартири. Актом від 20.07.2021, складеним начальниками технічних дільниць РЖКП-2 Власюк А.І., Римарчук Т.В., зафіксовано обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_4 , за результатами якого встановлено сліди затоплення на стелі і стінах у ванній кімнаті (2кв.м), сліди затоплення на стелі і стінах кухні (1,75 кв.м).

Окрім того, актом від 30.08.2021, складеного головою правління ОСББ «Відродження 14-А» Півницьким М.С., мешканкою квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_3 , мешканцем квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_4 , зафіксовано обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_4 , за результатами якого встановлено сліди затоплення 30.08.2021 на стелі у ванній кімнаті (0,25кв.м).

На підтвердження розміру завданих збитків залиттям квартири позивач надала окремі кошториси за підписом ОСОБА_5 для відновлювального ремонту ванни і кухні квартири АДРЕСА_1 :

1) за залиття квартири 30.06.2021 вартість необхідних матеріалів 1880 грн., вартість виконуваних робіт 2972 грн. 50 коп., усього 4852 грн. 50 коп.;

2) за залиття квартири 30.08.2021 вартість необхідних матеріалів 335 грн., вартість виконуваних робіт 237 грн. 50 коп., усього 572 грн. 50 коп.

4.Застосовані норми права.

Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законодавством установлено, що відшкодування шкоди полягає у відшкодуванні затрат, необхідних для приведення пошкодженої речі у її попередній стан та у компенсації супутніх витрат, необхідних для такого відновлення.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 за № 76, визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

Форма акта про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) (додаток 4) передбачає участь в обстеженні членів комісії: головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.

Порядок здійснення цивільного судочинства визначається Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина перша, друга статті 76 ЦПК).

Належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини перша-третя статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК).

Водночас, суд зазначає, що на сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Процесуальне законодавство покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та визначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Також такий стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідний підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» ) ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина. Протиправність поведінки заподіювача шкоди характеризується тим, що неправомірна поведінка особи, яка завдала шкоду, як умова деліктної відповідальності передує відшкодуванню. Тобто відшкодуванню підлягає шкода, завдана неправомірними, протиправними діями. Протиправна поведінка особи це діяння, які насамперед порушують норму права й одночасно порушують суб`єктивне право іншої конкретної особи. Таким чином, будь-яке завдання шкоди особі чи майну слід розглядати як протиправне. Протиправна поведінка найчастіше виражається в активних діях, які спричинили збитки в майновій сфері особи чи немайнових відносинах. До обов`язкових передумов виникнення деліктного зобов`язання належить причинний зв`язок, який існує об`єктивно, незалежно від свідомості учасників таких правовідносин. Він пов`язується з протиправною поведінкою заподіювача шкоди та відповідними негативними наслідками такої поведінки, що спричиняє наслідки виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди

У даному випадку необхідно звернути увагу, що законодавець розподіляє обов`язок доказування на учасників спірних правовідносин шляхом, зокрема: 1) доведення позивачем обставин щодо завданої йому шкоди, 2) доведення відповідачем відсутності його вини, що може стати підставою для звільнення відповідача від відшкодування такої шкоди (1166 ЦК України).

Отже, за змістом частини 2 статті 1166 ЦК України, якщо у процесі розгляду справи презумпція вини заподіювача шкоди не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність його вини.

Сторона відповідача у даній справі, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, стверджувала про недоведення позивачем причини залиття, суб`єкта залиття (що у цілому свідчить про відсутність вини відповідача), обсягу необхідних відновлювальних робіт, розміру завданої шкоди; при цьому доказів на спростування заявлених позивачем обставин суду не надано.

На переконання суду, матеріалами справи підтверджено та відповідачем фактично не заперечується факт залиття спірної квартири 30.06.2021, відповідач не спростував своєї вини у залитті квартири позивача.

При цьому судом взято до уваги відомості, зазначені в актах від 20.07.2021, від 30.08.2021, яким зафіксовано факт залиття квартири АДРЕСА_3 ; також, факт залиття зафіксовано на відео, яке досліджене у судовому засіданні у присутності відповідача.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 (дочка позивачки, яка фактично проживає у квартирі АДРЕСА_3 ) пояснила, що 30.06.2021 побачила, що із стелі ванної кімнати стікає вода. По приїзду відповідачки, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_2 , чоловіком останньої, піднялись у квартиру АДРЕСА_2 , де побачили, що у приміщенні квартири триває ремонт, підлога ванної кімнати залита водою (вода витікала з відра, у яке був опущений шланг, під`єднаний до труби із водопостачанням); чоловік відповідачки перекрив кран, почав збирати воду з підлоги. Через деякий час сліди затоплення у належній позивачці квартирі АДРЕСА_3 висохли. Однак 30.08.2021 у ванній кімнаті на стелі у тому ж місці знову з`явилась мокра пляма.

Надаючи пояснення у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечила обставини, повідомлені ОСОБА_6 за подіями 30.06.2021. Фактично визнала, що у квартирі АДРЕСА_2 тривав ремонт і 30.06.2021 відбувся витік води на підлогу. Однак вважає, що заявлені наслідки затоплення позивачем є перебільшеними, адже воду відразу зібрали. Також не заперечила обставин щодо відновлення електропостачання у квартирі позивачки за наслідками затоплення 30.06.2021. Водночас, заперечила обставини щодо повторного затоплення 30.08.2021, пояснила, що хоча ремонт у квартирі ще тривав, однак у цей день роботи не проводились.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи позивачем доведено належними та допустимим доказами, із урахуванням у тому числі стандарту доказування «балансу вірогідностей», факт спричинення йому майнової шкоди, завданої з вини відповідача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, при цьому останнім не спростовано вини у її заподіянні.

Водночас, оцінюючи докази, на підтвердження розміру завданих збитків (кошториси для відновлювального ремонту), суд вважає їх неналежними і недопустимими, адже такі докази не містять інформацію щодо предмета доказування, обставини,які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кошториси, складені ОСОБА_5 для відновлювального ремонту ванни і кухні квартири АДРЕСА_1 , не є належним доказом для підтвердження розміру матеріальних збитків, заподіяних внаслідок залиття житлового приміщення, а є лише калькуляцією виконання ремонтних робіт. На недопустимість таких доказів вказує те, що вони складені фізичною особою (із пояснень представника позивача «особою, яка робить ремонти і розуміється»). При цьому позивачем не підтверджено обставини щодо наявності у ОСОБА_5 ліцензії на здійснення оціночної діяльності, що необхідно для встановлення заподіяного матеріального збитку.

Інших доказів, які були б підтвердженням встановлення суми завданої матеріальної шкоди, внаслідок залиття житлового приміщення, стороною позивачем не надано та в матеріалах справи не міститься.

Керуючись наведеним, суд відмовляє у задоволенні позову у частині відшкодування майнової шкоди.

Щодо вимог позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені частиною першою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, зокрема, дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52). Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (пункт 56).

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Крім того, що стосується її розміру, то відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд враховує, що матеріалами справи підтверджено факт залиття квартири, в якій проживають члени сім`ї позивача (дочка, зять, малолітні діти; станом на день затоплення найменшій дитині виповнилось 6 місяців), з вини відповідача та невчинення відповідачем заходів з відшкодування завданої шкоди.

В даному конкретному випадку суд вважає, що позивачем доведено, що пережиті ним і членами його сім`ї негативні емоції досягли певного рівня «страждань».

На думку суду, залиття квартири в будь-якому випадку викликає негативні емоції, оскільки викликає відхилення від звичного устрою життя, необхідність витрачання часу для вчинення дій щодо відновлення стану квартири, а у разі відсутності на це відповідних ресурсів (як часових так і фінансових) - погіршення існуючого стану власника такого майна, що з великою долею вірогідності може відзначитись на психоемоційному стані власника пошкодженого майна.

При цьому суд враховує, що залиття квартири мало місце ще у червні і серпні 2021 року, та до моменту винесення даного рішення суду завданий майновий збиток не відшкодовано, тобто відповідне порушення є досить триваючим.

З огляду на встановлене, у даній справі слід визнати обґрунтованими доводи позивача про завдання йому моральної шкоди.

Вирішуючи спір в частині визначення розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом. Наразі немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Тому будь-яка компенсація моральної шкоди може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Керуючись приписами статті 23 ЦК України суд, визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, враховує обставини, при яких моральна шкода була заподіяна, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач і члени його сім`ї, глибину та тривалість їх душевних страждань, час та зусилля, які можуть бути ним витрачені для відновлення свого попереднього стану. Отже, у ситуації, що склалась, крім вже зазначеного, суд враховує тривалість переживань позивача, а саме від дня залиття квартири до цього часу, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов`язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін, а також вимоги розумності та справедливості.

На підставі викладеного та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню грошова сума в розмірі 3500 грн.

Такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачу, а також таким, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

5. Розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню 209 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_1 у позовній заяві просила стягнути із відповідача на її користь 1200 грн. витрат на правничу допомогу.

Понесення витрат на правничу допомогу у сумі 1200 грн. позивач підтвердила договором про надання правничої допомоги від 27.09.2021; копією квитанції до прибуткового касового ордера від 18.08.2021.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, сталість судової практики з порушеного перед судом питання, а також те, що дана справа є справою незначної складності, провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження, в зв`язку з чим представник позивача приймала участь у п`яти судових засіданнях, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 600 гривень підтверджених належними доказами витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Ремонтне житлово-комунальне підприємство №2, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Відродження, 14А", про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3500 грн (три тисячі п`ятсот грн.) у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 209 грн. (двісті дев`ять грн.) судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 600 (шістсот грн.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Найменування, імена сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- третя особа - Ремонтне житлово-комунальне підприємство №2; Волинська область, місто Ковель, вулиця Д.Галицького, 6-А, ідентифікаційний код юридичної особи 30514430;

- третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Відродження, 14А", Волинська область, місто Ковель(3), вулиця Відродження, 14-А, ідентифікаційний код юридичної особи 44295467.

Повний текст судового рішення виготовлено 04.10.2022.

Головуючий:Ю. Ф. ВОЛКОВА