Ухвала

від 04.10.2022 по справі 320/9004/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 жовтня 2022 року м. Київ № 320/9004/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» до Петрівської сільської ради, треті особи на стороні позивача - Вишгородська районна рада, Фонд комунального майна Вишгородського району Вишгородської районної ради Київської області, треті особи на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Комунальне некомерційне підприємство «Спеціалізоване підприємство з рекультивації земель старопетрівського сміттєзвалища», державний реєстратор Петрівської сільської ради Київської області Правдива Анна Вікторівна про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» з позовом до Петрівської сільської ради, треті особи на стороні позивача - Вишгородська районна рада, Фонд комунального майна Вишгородського району Вишгородської районної ради Київської області, треті особи на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Комунальне некомерційне підприємство «Спеціалізоване підприємство з рекультивації земель старопетрівського сміттєзвалища», державний реєстратор Петрівської сільської ради Київської області Правдива Анна Вікторівна, в якому просить суд:

- скасувати рішення Петрівської сільської ради №507 від 29.07.2021 «Про припинення права постійного користування на земельну ділянку»;

- скасувати рішення Петрівської сільської ради №1035 від 18.02.2022 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки»;

- скасувати рішення державного реєстратора Петрівської сільської ради Київської області Правдивої Анни Вікторівни номер 63699613 від 26.05.2022 про державну реєстрацію іншого речового права, запис про інше речове право №46920404 про право постійного користування Комунальним некомерційним підприємством «Спеціалізоване підприємство з рекультивації земель старопетрівського сміттєзвалища» земельною ділянкою площею 5.0 га за кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, з цільовим призначенням : 11.04 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води)».

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником) 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, судом зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Як вбачається із заявлених позивачем вимог, ним оскаржуються рішення відповідача щодо припинення права постійного користування на земельну ділянку, щодо передачі в постійне користування земельної ділянки третій особі, а також щодо скасування рішення державного реєстратора.

Щодо пов`язаності вимог підставами виникнення і поданими доказами, слід враховувати, що у відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову, у даному випадку, є різними, індивідуальними.

Предметом даної позовної заяви є об`єднані вимоги, які мають самостійні предмети та обсяги доказування, що також супроводжуються різними доказами та підставами їх виникнення.

Таким чином, оскільки позивачем у даній позовній заяві об`єднано вимоги, які за заявленим предметом та підставами не можуть бути розглянуті одночасно, суд не вбачає наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позивачем не наведено пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, позивач не заявив клопотання щодо необхідності об`єднання заявлених вимог в одне провадження, а наявні у позовній заяві обставини за своїм змістом фактично містять обґрунтування вимог за окремими позовами, приймаючи до уваги викладене у сукупності, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, дотримання принципу рівності перед законом і судом, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема частині 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві час на усунення її недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви приведеною у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази, або подати до суду три окремих позови у відповідності до визначеного позивачем предмета спору.

Крім того, зміст позовних вимог не відповідає суб`єктному складу учасників процесу, оскільки позивачем не зазначено як відповідача по справі державного реєстратора Петрівської сільської ради Київської області Правдиву Анну Вікторівну, рішення якої він просить скасувати.

Отже, позивачеві необхідно визначитись з належними відповідачами у справі або предметом позову.

Також пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою ставка збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2481,00 гривень.

Оскільки позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання даного адміністративного позову становить 7443,00 грн.

У якості доказів позивачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення №353 від19.09.2022 про сплату судового збору на суму 7443,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №800/473/17, викладену у постанові від 28.02.2018 щодо відсутності обов`язку заявника надавати суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, оскільки суд самостійно повинен виявляти зарахування відповідної суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Однак, станом на час винесення даної ухвали перевіркою зарахування сплаченої позивачем суми судового збору за подання до суду адміністративного позову у справі №320/9004/22 не встановлено факту зарахування відповідних сум до спеціального фонду державного бюджету.

Крім того, перевіркою відомостей, що містяться в автоматизованій системі документообігу суду встановлено, що судовій збір у розмірі 7443,00 грн. згідно платіжного доручення від 19.09.2022 №353 було сплачено позивачем за подання адміністративного позову по справі №320/8709/22.

В той же час, згідно резолютивної частини ухвали суду від 22.09.2022 по справі №320/8709/22 питання повернення сплаченого позивачем судового збору за подання позову вирішено не було.

Відтак, викладене є свідченням того, що матеріали адміністративного позову по даній адміністративній справі №320/9004/22 не містять належних доказів понесених позивачем витрат по сплаті судового збору.

Разом з цим, суд на звертає увагу, що розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом безпосередньо залежить від усунення позивачем недоліків щодо порушення правила об`єднання позовних вимог в одне провадження.

Вказані недоліки свідчать про невідповідність позовної заяви встановленим Кодексом адміністративного судочинства України вимогам .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви приведеною у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази, або подати до суду три окремих позови у відповідності до визначеного позивачем предмета спору;

- докази сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» до Петрівської сільської ради, треті особи на стороні позивача - Вишгородська районна рада, Фонд комунального майна Вишгородського району Вишгородської районної ради Київської області, треті особи на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Комунальне некомерційне підприємство «Спеціалізоване підприємство з рекультивації земель старопетрівського сміттєзвалища», державний реєстратор Петрівської сільської ради Київської області Правдива Анна Вікторівна про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.