Ухвала

від 16.10.2007 по справі 20/267пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/267пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

16.10.07 р.                                                                           Справа № 20/267пд           

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Григор'ївський рудник” с.Григор'ївка

до першого відповідача відкритого акціонерного товариства „Завод обважнювачів” м.Костянтинівка

до другого відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім „Укрбудіндустрія” м.Костянтинівка

про визнання договору недійсним   

за участю:

представників сторін:

від позивача Жеребченко О.М. - юрисконсульт

від першого відповідача Бабіч О.В. – юрисконсульт

від другого відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:  позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Григор'ївський рудник” звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства б/н від 07.05.07р., укладеного між відповідачами - відкритим акціонерним товариством „Завод обважнювачів” та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім „Укрбудіндустрія”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.07р. було задоволено апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Завод обважнювачів” та скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 05.07.07р. по справі № 20/267пд про забезпечення позову.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази, які їх підтверджують, вислухавши прокурора, доводи представників позивача, першого відповідача, суд встановив:

          Позов обґрунтовано  тим, що 07.05.07р. між першим та другим відповідачами було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства, відповідно до якого перший відповідач передав в оренду другому відповідачу цілісний майновий комплекс – вузол підготовки глини у відділенні баритового обважнювала.

Позивач намагається визнати даний договір недійсним, як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме:

-          предметом договору є цілісний майновий комплекс, однак це не відповідає дійсності, оскільки даний об'єкт виконує тільки окрему функцію у виробничому циклі переробки глини;

-          позивач є акціонером першого відповідача, тому останній передавши цілісний майновий комплекс в оренду, фактично розділив процес випуску кінцевої продукції на дві частини, таким чином поставивши завод в залежність від діяльності орендаря – другого відповідача;

-          виконуючий обов'язки голови правління підприємства першого відповідача Василенко В.В. не мав права підписувати спірний договір у зв'язку з тим, що строк його повноважень закінчився в 2004 році, оскільки його було обрано на цю посаду в 1999 році строком на п'ять років згідно з вимогами п. 11.3.6. Статуту;

-          пункт 3.1 договору встановлює розмір щомісячної орендної плати – 1% від вартості продукції, виготовленої орендарем на цілісному майновому комплексі, таким чином суму договору на момент його укладення визначити неможливо, тому й неможливо визначити до компетенції якого органу відноситься й затвердження спірного договору;

-          крім того можливо зробити висновок, що при укладанні спірного договору сторони не досягли згоди щодо його істотної умови – розміру орендної плати;

-          цілісний майновий комплекс, який є предметом спірного договору є також предметом застави (іпотеки) по кредитному договору з банком, однак в договорі відсутнє яке-небудь згадування про заставу, а також відсутня згода банку на передачу в оренду предмету залога;

-          позивач вважає, що спірний договір є фіктивним, оскільки метою укладання договору є не передача в тимчасове користування майна орендарю, а отримання ліцензії на розробку родовищ корисних копалин.

          До прийняття рішення по справі представник позивача використовуючи своє право передбачене ст. 22 ГПК України відмовився від позову повністю. Останньому роз'яснені наслідки його процесуальних дій, у тому числі те ,що державне мито поверненню не підлягає.

Оскільки відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, вона прийнята судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 78, п. 4 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

          У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі  припинити.

.

Суддя                                                                      Підченко Ю.О.                               

 .