П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
04 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/20715/21Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прокар Трейдінг» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року позов ТОВ «Прокар трейдінг» - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області від 15.06.2021р. №2771981/39188812 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування ТОВ «Прокар трейдінг» від 02.07.2020р. №6 до податкової накладної від 22.10.2019р. № 638.Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Прокар трейдінг» суму судового збору в розмірі 2270 грн.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду 1-ї інстанції, ДПС України 30.09.2022р. подала апеляційну скаргу.
Ознайомившись із даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.296 КАС України, у зв`язку із чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, всупереч вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги розмір судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.3 ч.2 цієї статті).
Станом на 01.01.2021р., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав - 2270 грн.
Отже, враховуючи немайновий характер заявлених позовних вимог, за подання цього позову до суду 1-ї інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі - 2270 грн. А відтак, належною сумою сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у даному випадку, є сума у розмірі - 3405 грн. (2270 грн. х 1,5).
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги у розмірі 3405 грн. за належними реквізитами щодо його сплати:
отримувач коштів: ГУК в Одеській області/Приморський р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Окрім того, згідно з вимогами п. 8 ч.2 ст.296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Також, відповідно до п.4 ч. 5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Слід зазначити про те, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Так, процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію та без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції ухвалено - 17.02.2022р. та фактично апелянтом - 22.02.2022р. А відтак, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду 1-ї інстанції, у даному випадку, спливає - 24.03.2022р.
У свою чергу, апеляційна скарга подана ДПС України до суду апеляційної інстанції лише 30.09.2022р., тобто зі значним (більше ніж 6 місяців) пропуском визначеного у КАС України строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт, посилаючи лише на Укази Президента України про введення та, у подальшому, продовження дії воєнного стану в Україні, просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування доводів клопотання апелянт зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення відповідних процесуальних строків. Так, листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р №2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини, тобто обставини непереборної сили: військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб, у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022. Як зазначає апелянт, лист Торгово-промислової палати України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними та невідворотними.
Разом із тим, слід звернути увагу, що, поважними причинами пропуску строку звернення до апеляційного суду визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Однак, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, за ч.2 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Однак, відповідачем взагалі не було обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану 24.02.2022р. вплинуло на його неспроможність своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах передбаченого у КАС України строку на апеляційне оскарження.
Доводи позивача із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 відносно засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/ обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Більше того, апелянтом не було вказано, яким саме чином обставини непереборної сили, про які йдеться у зазначеному вище листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1, перешкоджали йому виконати вимоги закону щодо своєчасного звернення із апеляційною скаргою.
Таким чином, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними.
При цьому, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянту необхідно звернутися до суду 2-ї інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Відповідно до ч. ч.1,2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.7,121,169,296,298,325,328 КАС України,
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2022 |
Оприлюднено | 07.10.2022 |
Номер документу | 106619942 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Осіпов Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні