Постанова

від 05.10.2022 по справі 400/358/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/358/22Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі головуючого судді: Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Єланецького відділу Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанов, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив скасувати постанову в.о. начальника Єланецького відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельник Ю.І. про перевірку законності виконавчого провадження ВП №57942570 від 28.12.2021;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Росавської Є.В. про відновлення виконавчого провадження ВП №57942570 від 29.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова від 28.12.2021 р. прийнята із суттєвими процесуальними порушеннями, є немотивованою, не відповідає вимогам, які висуваються до таких постанов, прийнята поза строком для таких постанов, скасовує постанову, яку відповідно до Закону не може скасовувати, тому, на думку позивача, наявні всі підстави для визнання оскаржуваної постанови від 28.12.2021 р. незаконною, такою, що порушує права позивача. У зв`язку з тим, що оскаржувана постанова від 28.12.2021 є незаконною, незаконною є й постанова прийнята на її основі про відновлення виконавчого провадження ВП №57942570 від 29.12.2021.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що вказівка про усунення порушень вимог законодавства при виконанні покарань у виді конфіскації майна від 26.11.2021 Вознесенської окружної прокуратури не може бути підставою для початку розгляду перевірки законності виконавчого провадження. Такою підставою могла бути відповідна скарга прокурора у межах ЗУ "Про виконавче провадження", якої не було і яка мала бути у подана у відповідний строк - 10 робочих днів (даний строк уже давно пропущений). Також, апелянт вказує, що суд мав застосувати безпосередньо саме ч. 3 ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" в якій чітко вказано, що здійснювати контроль за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право вищестоящий начальник відділу. А отже, оскаржувана постанова не могла бути скасована начальником Єланецького відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельник Ю.І., оскільки оскаржувана постанова була прийнята також начальником Єланецького відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області. Також відповідно до цієї статті керівник органу державної виконавчої служби має повноваження на здійснення контролю за державним виконавцем виключно за скаргою зацікавленої особи, поданої у межах конкретного виконавчого провадження, але такої скарги не було і перевірка була здійснена за власною ініціативою, що суперечить закону.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що 18.02.2021 року начальником відділу Вакаренком С.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1.ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Водночас не проведено реалізацію земельної ділянки площею 5, 68 га, що належить боржнику на праві власності, що вказує на не вжиття всіх дій проведених державним виконавцем. 13.12.2021 року до відділу надійшла вказівка від Вознесенської окружної прокуратури про усунення порушень вимог законодавства при виконанні покарань у виді конфіскації майна. 28.12.2021 в.о. начальником відділу винесено постанову про перевірку законності виконавчого провадження, якою 29.12.2021 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження та винесено постанову про відновлення виконавчого провадження. Твердження позивача, що постанова про перевірку законності виконавчого провадження № 57942570 від 28.12.2021, виданої в.о. начальника Єланецького відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), незаконна є безпідставним. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за позивачем ОСОБА_1 , зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 4823081700:01:000:720 зареєстрована 27.06.2014, тобто ділянка була наявна при винесені рішення про конфіскацію всього майна, а отже підлягає звернення стягнення відповідно до статті 140 Земельного Кодексу України. Таким чином в.о начальника відділу ДВС вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» і в межах наданих йому повноважень. З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.03.2017 вироком Єланецького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначено додатково покарання у вигляді конфіскації належного йому майна.

11.12.2018 Єланецьким районним судом Миколаївської області виданий виконавчий лист №476/523/16-к про конфіскацію майна позивача.

19.12.2018 за цим виконавчим листом було відкрито виконавче провадження №57942570, яке перебувало в провадженні начальника відділу Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

В межах цього виконавчого провадження відповідачем звернуто стягнення на майно позивача, а саме проведено опис та арешт майна боржника, було описано та арештовано майно: житловий будинок з земельною ділянкою 0,1828 га житлової забудови, земельна ділянка площею 0, 9997 га для ведення особистого підсобного господарства, мопед «SABUR ALFA SPORT», автомобіль «Шевроле Авео» та земельної ділянки 5,68 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В період з 16.11.20 по 01.02.21 проведено торги з реалізації мопеду, земельної ділянки площею 0, 9997 га для ведення особистого підсобного господарства, автомобіля та житлового будинку з земельною ділянкою 0, 1828 га.

18.02.21 розподілено кошти від реалізації конфіскованого майна на загальну суму 216228,50 гривень.

16.10.2019 постановою в.о. начальника відділу Єланецького районного відділу ДВС скасовано постанову про опис та арешт земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарно сільськогосподарського виробництва), кадастровий номер 4823081700:01:000:0720 від 02.08.2019.

Зазначена постанова вмотивована тим, що відповідно до п.15 р.10 Земельного кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020, не допускається купівля-продаж або інше відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

18.02.2021 начальником відділу Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документу.

26.11.2021 Вознесенською окружною прокуратурою направлено на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції лист з вимогою про усунення порушень вимог законодавства при виконанні покарань у виді конфіскації майна.

У зазначеному листі зазначено, що державним виконавцем не в повному обсязі виконано вирок суду, оскільки не конфісковано земельну ділянку площею 5,68 га, яка належить позивачу на праві приватної власності.

28.12.2021 в.о. начальника Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про перевірку законності виконавчого провадження, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.02.2021 та надано вказівку державному виконавцю про відновлення провадження за цим виконавчим листом.

29.12.2021 державним виконавцем Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №57942570.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання протиправними та скасування постанов в.о. начальника Єланецького відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельник Ю.І., про перевірку законності виконавчого провадження ВП №57942570 від 28.12.2021 та постанови старшого державного виконавця Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Росавської Є.В., про відновлення виконавчого провадження №57942570 від 29.12.2021, оскільки жодних порушень при їх прийнятті допущено не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ (далі Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з абз. 2 ч.3 ст. 74 Закону №1404 начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 1 розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, перевірити законність виконавчого провадження мають право: начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.

Згідно з п. 7 розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються: підстави перевірки виконавчого провадження; строки проведення перевірки; у мотивувальній частині - номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює (здійснював) виконання, коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства з посиланням на відповідну норму Закону; у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; строк виконання постанови; коло осіб, яким надсилаються копії постанови; інша необхідна інформація.

Якщо посадовою особою, зазначеною в абзацах третьому, п`ятому, сьомому та восьмому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).

У разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа, зазначена в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абзацами другим і третім частини третьої статті 74 Закону.

Тобто начальник відділу ДВС має повноваження на перевірку всіх виконавчих проваджень, які перебувають або перебували в провадженні у відділу. Навіть тих, які перебували у провадженні самого начальника відділу, або попереднього начальника відділу.

Тому та обставина, що рішення про перевірку законності виконавчого провадження, рішення у якому прийняв начальник відділу ДВС, прийняв в.о. начальника відділу ДВС, не суперечить ст.74 Закону та Розділу ХІІ Інструкції.

Щодо пропущення строків перевірки законності виконавчого провадження. Законом України «Про виконавче провадження» взагалі не обмежені повноваження на перевірку законності виконавчого провадження будь-якими строками.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання апелянта на 10-ти денний строк, передбачений ч.5 ст.74 Закону, не є доречним, оскільки це строк для подання скарг на державного виконавця. Натомість, строку здійснення перевірки законності з власної ініціативи Закон не містить. У цьому випадку приводом для перевірки законності виконавчого провадження послугувала вказівка прокурора, а не скарга зацікавленої особи.

Щодо дотримання відповідачем вимог п.7 Розділу ХІІ Інструкції, колегія суддів зазначає, з постанови від 28.12.2021 досить чітко вбачається, що вона прийнята у зв`язку з тим, що виконавче провадження закінчено передчасно, оскільки не було виконано у повному обсязі, а саме не звернуто стягнення на земельну ділянку площею 5,68 га.

Щодо існування мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, передбачений п.15 Перехідний положень ЗК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що він не стосується випадків конфіскація майна, як кримінального покарання.

Зазначений мораторій на продаж, а також інше відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення був запроваджений як запобіжник вільному ринковому обігу земель сільськогосподарського призначення до того часу, поки Держава не створить відповідні правила цього ринку. Але, зазначений мораторій ні у якому випадку не є перешкодою для звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» землі сільськогосподарського призначення відсутні у переліку майна, на яке не може бути звернуто стягнення.

Мораторій відповідно до п.15 Перехідних положень ЗК України стосувався саме відчуження земельних ділянок за рішенням власника.

Відповідно до ст.140 Земельного кодексу України конфіскація за рішенням суду та відчуження за рішенням власника - це окремі підстави припинення права власності на земельну ділянку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

Таким чином, оскільки колегією суддів встановлено, що оскаржувана постанова від 28.12.2021 р. прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, жодних порушень у зв`язку з її прийняттям не встановлено, також відсутні підстави для скасування постанови від 29.12.2021 р. про відновлення виконавчого провадження ВН № 57942570.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя:О.А. Шевчук

Суддя:А.В. Бойко

Суддя:А.Г. Федусик