Постанова

від 05.10.2022 по справі 640/23972/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/23972/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.07.2019 № 0049974203 про визначення грошового зобов`язання за платежем податок фізичних осіб у розмірі 36354,07 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.07.2019 № 0050074203, яким визначено зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 3029,51 грн. та застосована штрафна санкція у сумі 757,38 грн.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до приписів частини другої статті 309 КАС України судом постановлено ухвалу про продовження апеляційного розгляду даної справи.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.12.2016 Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі ГУ ДФС в м. Києві прийнято рішення № 175 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, яким анульовано свідоцтво платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох останніх кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та підпункт пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України).

Позивач не погоджуючись з рішенням від 30.12.2016 № 175 звернувся позовом до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2019 у адміністративній справі № 826/2779/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, про анулювання свідоцтва платника єдиного податку позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС в м. Києві від 09.07.2015 № 0007841705. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС в м. Києві від 30.12.2016 № 175 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Згідно відомостей Реєстру платників єдиного податку, ОСОБА_1 01.01.2016 обрав перехід на єдиний податок, проте з 01.01.2017 виключений з реєстру.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 за результатом якої складено акт від 05.06.2019 № 1312/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 .

Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 здійснював оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018 на загальній системі оподаткування.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, позивачу дохід з ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі) у загальному розмірі 238 967,08 грн, контрагентом ТОВ «ТВА-ГРУПП» (ЄДРПОУ 35677565) на виконання умов договору суборенди нежитлового приміщення від 01 листопада 2016 року № 248/04-19-16.

За результатами перевірки загальний оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 склав 238 967,08 грн, при цьому позивач до ДПІ у Солом`янському р-ні ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2017 рік не подав та отриманий дохід у розмірі 238 967,08 грн не задекларував.

За актом, фізичній особі-підприємцю донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 43014,07 грн. та військовий збір у розмірі 3584,51 грн за 2017 рік.

У результаті розгляду заперечень позивача до акту перевірки та поданих документів донарахування податку з доходів фізичних осіб та військового збору зменшено до 36354,07 грн та 3029,51 грн відповідно.

На підставі акту від 05.06.2019 № 1312/26-15-42-03-30/2066306416 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 02.07.2019 № 0049974203 з податку на доходи фізичних осіб на суму 45442,59 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 36354,07 грн., за штрафними санкціями 9088,52 грн.;

від 02.07.2019 № 0050004203 з військового збору на суму 3786,89 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 3029,51 грн., за штрафними санкціями 757,38 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Згідно положень пункту 291.2 статі 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Зі змісту пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, особливістю застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є, зокрема, звільнення платника єдиного податку від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податків і зборів, установлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.

Згідно вимог підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Положеннями пунктів 299.1 та 299.2 статті 299 Податкового кодексу України установлено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.13 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу (підпункт 299.10 статті 299 Податкового кодексу України).

Отже, перебування суб`єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, підтверджується даними з реєстру платників єдиного податку про таку особу, а анулювання такого права здійснюється шляхом його виключення з реєстру платників єдиного податку.

В силу положень пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Отже, умовою для анулювання реєстрації платника єдиного податку та, як наслідок, виникнення у нього обов`язку застосування загальної системи оподаткування, обліку та звітності, є порушення таким платником єдиного податку вимог, установлених Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України. При цьому, обов`язок сплачувати інші податки та збори, установлені Податковим кодексом України, виникає за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, та з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.12.2016 Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі ГУ ДФС в м. Києві прийнято рішення № 175 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, яким анульовано свідоцтво платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох останніх кварталів.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, як вбачається з акту перевірки та відомостей Реєстру платників єдиного податку позивач з 01.01.2017 за рішенням фіскального органу платником єдиного податку не був.

Пунктом 56.1. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Водночас, положеннями статті 56 Податкового кодексу України на відміну від процедури узгодження грошового зобов`язання платника податків внаслідок оскарження рішення контролюючого органу не передбачено аналогічного механізму продовження реєстрації платника податків на спрощеній системі на час оскарження відповідного рішення про анулювання такої реєстрації в адміністративному чи судовому порядку.

З загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС судом встановлено, що у розділі 107.05 мітиться роз`яснення щодо наслідків поновлення реєстрації платника єдиного податку після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, у якому зазначено, що анулювання контролюючим органом реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця передбачає собою перехід такого платника на загальну систему оподаткування, а тому на час адміністративного і судового оскарження рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку підстави для застосування спрощеної системи оподаткування у фізичної особи - підприємця відсутні. Проте, у разі прийняття рішення контролюючого органу або суду на користь фізичної особи - підприємця за яким скасовано анулювання реєстрації платника єдиного податку, контролюючим органом самостійно вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку, зокрема, анулюється дата виключення фізичної особи - підприємця з реєстру платників єдиного податку. Тобто така особа продовжує перебувати на спрощеній системі оподаткування, у тому числі за період адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 25.07.2019 у адміністративній справі № 826/2779/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС в м. Києві визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС в м. Києві від 30.12.2016 № 175 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Суд у вказаній справі прийшов до висновку, що враховуючи те, що податковий борг, наявний на кожне перше число місяця у звітних періодах, був сформований за рахунок податкового повідомлення - рішення протиправність якого встановлена судом, рішення від 30.12.2016 № 175 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд зазначає, що висновки контролюючого органу щодо неналежного оподаткування позивачем одержаних доходів на загальній системі внаслідок прийняття рішення від 30.12.2016 № 175 про анулювання останньому свідоцтва платника єдиного податку є хибними в силу встановленої судом протиправності такого рішення у іншій справі.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, незаконне анулювання позивачу свідоцтва платника податків на спрощеній системі не може мати юридичні наслідки.

Станом на час розгляду справи судом рішення від 30.12.2016 № 175 скасоване, відповідно позивач вважається відновленим у реєстрі платників єдиного податку і був таким на момент проведення перевірки, оскільки у разі прийняття рішення суду на користь платника податку (скасування анулювання реєстрації платника єдиного податку), контролюючим органом самостійно вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку, зокрема, анулюється дата виключення ФОП з реєстру платників єдиного податку. Тобто така особа продовжує перебувати на спрощеній системі оподаткування, у тому числі за період адміністративного або судового оскарження.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0049974203 та від 02.07.2019 № 0050074203, якими збільшено податкові зобов`язання та нараховано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб та військового збору на суму 45442,59 грн. та 3786,38 грн. відповідно, є протиправними, такими, що винесені необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 05.10.2022)