Постанова

від 04.10.2022 по справі 640/31701/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року Справа № 640/31701/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Кобзар Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року у справі

за позовом Головного управління Державної податкової служби

у м. Києві, як відокремленого підрозділу

Державної податкової служби України

до товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАДІ»

про накладення арешту,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАДІ» (далі - Відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Монтаді», що знаходяться в банку на суму податкового боргу у розмірі 1 958 817,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковується податковий борг у сумі 1 958 817,03 грн, у зв`язку з чим Позивач просить накласти арешт на кошти та цінності, що знаходяться у банку, який обслуговує ТОВ «Монтаді», в розмірі, достатньому для стягнення вказаного податкового боргу підприємства на користь держави.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зверненню податкового органу до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків має передувати вчинення ним усіх необхідних заходів по розшуку майна такого платника податку, що повинно підтверджуватися належними доказами (запитами до відповідних установ, виходами за фактичним місцем знаходження боржника та за місцем державної реєстрації тощо).

Разом з тим, суд зазначив, що Позивачем не надано доказів, які б підтверджували здійснення перевірки Відповідача з питання наявності активів, їх складу та структури, що можуть бути використані як джерела погашення відповідного податкового боргу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що згідно з відомостями інтегрованої картки Відповідача за ним обліковується податковий борг в сумі 1958817,03 грн.

При цьому, Апелянт стверджує, що у Відповідача відсутнє майно та наполягає на наявності підстав для накладення арешту на кошти такого платника та цінності, що знаходяться в банку, який його обслуговує.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 та від 26.09.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

04.10.2022 о 12:25 год. у судове засідання учасники справи не з`явилися та причини своєї неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим відповідно до ст. 311 КАС України апеляційним судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про перехід до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Монтаді» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві та є платником податків.

За ТОВ «Монтаді» обліковується податковий борг з податку на майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 1 958 817,03 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі даних інтегрованої картки платника податків.

16.02.2021 податковим органом прийнято податкову вимогу форми «Ю» № 7157-13 про сплату податкового боргу у розмірі 1 959 783,02 грн.

Вказана податкова вимога була надіслано на адресу ТОВ «Монтаді» та поштова кореспонденція повернулася на адресу Позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості підприємства перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15.09.2021 № 274944294, у Відповідача відсутнє майно.

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено, зареєстрованих автотранспортних засобів за Відповідачем не виявлено.

Позивач, вважаючи, стверджуючи про відсутність у Відповідача майна для погашення наявного в нього податкового боргу, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 (далі - Порядок № 632).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 91.1 ст. 91 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов`язки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

У пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Пунктом 3 Розділу VII Порядку № 632 передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що нормами податкового законодавства розмежовано правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, які знаходяться в банківських установах платника податків.

Тобто, законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю сукупності відповідних правових підстав для задоволення таких вимог.

У даному випадку, такими підставами є наявність у платника податків податкового боргу за умови відсутності в нього майна та/або достатньої балансова вартості його майна, тобто якщо балансова вартість є меншою за суму податкового боргу, та/або яке відповідне майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, підставою для звернення податкового органу до суду є вчинення ним усіх передбачених заходів з розшуку майна платника податку, які повинні підтверджуватись належними доказами (запитами до відповідних установ, виходами за фактичним місцем знаходження боржника та за місцем державної реєстрації тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 825/2335/18.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що ані до суду першої інстанції, ані під час апеляційного провадження Позивачем не було надано доказів, які б підтверджували здійснення ним перевірка Відповідача з питання наявності в нього активів, їх складу та структури, що можуть бути використані як джерела погашення наявного податкового боргу.

При цьому, всупереч пп. 20.1.33 пю 20.1 ст. 20 ПК України суду не надано баланс Відповідача, з якого б вбачалася відсутність у нього коштів та/або належних, допустимих і достатніх доказів відсутності у ТОВ «МОНТАДІ» будь-якого майна, яке б могло бути джерелом погашення наявного в нього податкового боргу.

Разом з тим, доводи Апелянта про те, що відповідно до фінансової звітності Відповідача, у нього відсутні будь-які активи та майно, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідних доказів, зокрема щодо перевірки достовірності таких даних, Апелянтом не надано.

З приводу посилання Апелянта на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень рухомого майна колегія суддів зазначає, що інформації, наявної у вказаних реєстрах, недостатньо для висновку про відсутність у платника податків будь-якого іншого майна, з огляду на вищевикладене, зокрема правову позицію Верховного Суду.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 04 жовтня 2022 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова