Постанова

від 04.10.2022 по справі 320/9108/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Лапій С.М.

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року Справа № 320/9108/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Кобзар Д.В.,

представниці позивача Бак О.Л.,

представник відповідача Штирі Б.В.,

представників третіх осіб Пекла В.В., Кияниці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі

за позовом Департаменту з питань державного

архітектурно-будівельного контролю міста Києва

виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

до ОСОБА_1 ,

треті особи на стороні Відповідача,

які не заявляють самостійні вимоги

на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю

«Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло», товариство з обмеженою відповідальністю «Сімвал»

про припинення права на виконання будівельних робіт

та скасування реєстрації декларації,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), треті особи на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло», товариство з обмеженою відповідальністю «Сімвал» про:

- припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва» від 10.11.2021 №КВ051201109170;

- скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт: «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва» від 02.04.2021 № КВ101210329315.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи зазначене рішення, суд виходив з того, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта реконструкції до експлуатації з 24.07.2021 вичерпали свою дію оформленням права власності на такий об`єкт реконструкції внаслідок його узаконення.

Разом з тим, суд зазначив, що станом на час розгляду цієї справи Відповідач не має права власності на зазначений об`єкт нерухомості, оскільки 23.06.2021 відбулася його передача новому власнику - ТОВ «СІМВАЛ».

Крім того, суд вказав, що Позивач за результатами проведення позапланової перевірки не склав акт перевірки та не надав суду належних і допустимих доказів фіксації результатів проведення позапланової перевірки (протоколів, актів, приписів), а також, що дії Позивача з приводу проведення позапланової перевірки не відповідають вимогам Закону № 3038-VI та Порядку № 553, вчинені без дотримання законодавчо визначеної процедури призначення позапланової перевірки та оформлення її результатів та з порушенням принципу належного урядування, а отже, є протиправними.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову повністю, зазначаючи, що Департаментом було проведено позапланову перевірку, повідомлення щодо якої розміщено на офіційному веб-сайті органу, і що законодавством не передбачено необхідності завчасно повідомляти замовника будівництва про проведення такого виду перевірки.

При цьому, Апелянт зазначає, що під час першого виїзду на об`єкт Відповідач був відсутній, у зв`язку з чим перевірка не була проведена, а Відповідачу надіслано листа щодо необхідності прибуття до Департаменту та подання документів для проведення відповідної перевірки, але Відповідач та/або його уповноважена особа не прибули та документів не надали.

Разом з тим, Апелянт зазначає, що він звернувся до уповноважених органів для отримання відповідних документів, після аналізу яких установив, що Відповідачем при реконструкції змінено загальну площу приміщення шляхом самовільного захоплення підвальних приміщень, що є спільним майном мешканців багатоповерхового будинку, а також влаштував чотири вхідні групи та порушив цілісність несучих конструкцій будинку.

Крім того, Апелянт зазначає, що повноваження органів архбудконтролю на стадії реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації зведені до внесення інформації до Реєстру будівельної діяльності і законодавством не вимагається від замовника будівництва подання інших документів, окрім примірників зазначеного повідомлення та декларації, на цій стадії.

Разом з тим, Апелянт наголошує, що на вказаній стадії у нього немає повноважень проводити перевірку достовірності зазначення замовником будівництва відомостей в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівництва.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 та від 05.07.2022 було відкрито провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду першої інстанції в цій справі та призначено справу до судового розгляду.

5. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він стверджує про необґрунтованість доводів Апелянта та правильність висновків суду першої інстанції, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Крім того, у своєму відзиві Відповідач наполягає на тому, що Позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 залучено до участі у справі третю особу на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Сімвал» та відкладено судовий розгляд справи.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання третьої особи ТОВ «Сімвал» про відкладення судового розгляду та відкладено розгляд справи на 04.10.2022.

8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

9. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.07.2020 Відповідач звернувся до в.о. директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» з листом № 4/32, в якому повідомив, що в будинку АДРЕСА_1 склалася аварійна ситуація, що загрожує конструктивним елементам будинку та веде до повної руйнації будівлі, оскільки цокольні та підвальні приміщення потерпають від затоплення ґрунтовими і дощовими водами, а також у зв`язку з аварійним станом ввідних комунікацій холодної і гарячої води та опалення.

У цьому ж листі Відповідач повідомив про проведення загальних зборів мешканців будинку і просив дозволу провести відповідні ремонтні роботи за власний рахунок.

У справі також містяться відповідні акти огляду, протоколи засідання ініціативної групи мешканців будинку та заяви на отримання фінансування ремонтних робіт.

Листом від 01.09.2020 № 32-3564 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» надано відповідну згоду на проведення робіт, вказаних ОСОБА_1 у його листі.

На замовлення Відповідача від 01.10.2020 головним архітектором Пеклом В.В., який має необхідний кваліфікаційний сертифікат серії АА №000256, виданий 23.07.2012 (наказ №06 від 11.10.2020 ТОВ «Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло») було розроблено проєкт реконструкції нежитлових приміщень з № 7 по № 24 дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 .

06.11.2020 зазначений проєкт зареєстровано в Реєстрі будівельної діяльності за №073/09/01-С-0611/11 (код - PD01:8647-9142-4801-2803). При розробці проєкту враховані неодноразові звернення співвласників будинку з проханням провести негайний ремонт та відновлення конструктивних елементів і систем забезпечення будинку, постійні аварійні ситуації та відключення будинку від опалення і гарячого водопостачання в опалювальний період, а також наданий дозвіл відповідачу на самостійне та за його власний рахунок проведення таких ремонтних робіт, що підтверджується актом огляду цокольних та підвальних нежитлових приміщень, листом Відповідача до комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» від 20.07.2020 №4/32 та відповіддю від 01.09.2020 № 432-3564.

Перед затвердженням вказаного проєкту була здійснена оцінка його впливу на довкілля та проведена експертиза. Відповідні звіти про проведення експертних досліджень складені експертом Пашківським Д.П., кваліфікаційний сертифікат серія АЕ № 005490.

06.11.2020 (вх. № 073/09/01-С-0611/11) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) замовником будівництва ОСОБА_1 було подано повідомлення від 10.11.2020 № КВ 051201109170 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 ».

10.11.2020 за результатами перевірки повноти даних та за відсутності блокуючих критеріїв, передбачених експериментальним проєктом, посадовою особою Департаменту було внесено запис до Реєстру щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 » та присвоєно унікальний реєстраційний номер № КВ 051201109170.

Замовником будівництва ОСОБА_1 у вказаному повідомленні про початок виконання будівельних робіт було наведено дані, зокрема про те, що проєктна документація, розроблена ТОВ «Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло» під керівництвом головного архітектора проєкту Пекла В.В. та затверджена замовником ОСОБА_1 .

Відповідальною особою проєктувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено Пекла В.В . Особою, відповідальною за проведення технічного нагляду, визначено Слободяника М.П.

23.03.2021 на замовлення Відповідача експертом з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна Пашківським Д.П. надано технічний паспорт на групу нежитлових приміщень №№7-24 на дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 .

26.03.2021 до Департаменту (вх. № 073/09/01-С-2603/7) надійшла подана замовником будівництва, ОСОБА_1 , декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 ».

02.04.2021 за результатами перевірки повноти даних та за відсутності блокуючих критеріїв посадовою особою Департаменту внесено запис до Реєстру щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на на АДРЕСА_1 » та присвоєно унікальний реєстраційний номер № КВ 101210329315.

Замовником будівництва ОСОБА_1 у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 02.04.2021 № КВ 101210329315 наведено дані, зокрема про те, що проєктна документація розроблена ТОВ «Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло» під керівництвом головного архітектора проєкту Пекла В.В. , замовником є ОСОБА_1 , відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено Пекла В.В. , особою, відповідальною за проведення технічного нагляду - Слободяника М.П. , загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 833,5 кв. м; земельна ділянка згідно частини четвертої статті 34 Закону № 3038-VI від 17.02.2011, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Позивачем у зв`язку необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, здійснено заходи державного архітектурно-будівельного контролю з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 ».

Позивачем розміщено на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за вказаною адресою.

27.04.2021 за Відповідачем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - нежитлові приміщення №№ 7-24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.04.2021 № 254619971.

26.05.2021 Департаментом видано наказ № 625 про проведення позапланової перевірки вказаного об`єкту.

27.05.2021 Департаментом видано направлення для проведення позапланової перевірки такого об`єкту.

Позивачем під час виїзду на місце 27.05.2021 з метою проведення перевірки, було встановлено, що уповноважені особи суб`єкта містобудування на об`єкті будівництва були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

28.05.2021 Департаментом направлено Відповідачу лист № 073-4540, в якому запропоновано останньому з`явитися до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами. Відповідач не з`явився, документів не надав.

У зв`язку з цим, Позивач листом від 28.05.2021 № 073-4541 звернувся до КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень по АДРЕСА_1 .

КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 03.06.2021 № 062/14-6771 надано план цокольного поверху, де у нежитлових приміщеннях з № 7 по № 24 загальною площею 317,1 кв.м наявна одна вхідна група.

Відповідно до Інформаційної довідки нежитлові приміщення цокольного поверху з № 7 по № 24, дві вітрини (в літері «А») по АДРЕСА_1 перебувають у власності ОСОБА_1 (розмір частки - 1).

Приватним нотаріусом Шкетовою О.П. на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210329315, 27.04.2021 змінено загальну площу - 348,8 кв. м на загальну площу - 833,5 кв. м.

Листом від 03.06.2021 № КО-7124 мешканці будинку по АДРЕСА_1 повідомили, що власник вказаних приміщень вчинив самовільне захоплення підвальних приміщень, які є спільним майном мешканців цього багатоквартирного будинку. Згоду власники квартир не надавали, погоджувальних документів не підписували.

На лист Позивача від 07.06.2021 № 073-4859 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» листом від 15.06.2021 № 432-2569 повідомило, що ОСОБА_1 до цього комунального підприємства з приводу отримання згоди на проєктні рішення щодо приєднання підвалу будинку в ході виконання ремонтно-будівельних робіт по реконструкції приміщень не звертався, протокольно засвідченої згоди мешканців на виконання обумовлених робіт не надавав.

23.06.2021 право власності на приміщення цокольного поверху з № 7 по № 24, дві вітрини (в літері «А») по АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «СІМВАЛ», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.06.2021 № 263097012.

Листом від 29.06.2021 № 432-2776 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» повідомило Позивача, що Відповідач, проводячи реконструкцію в нежитлових приміщеннях цокольного поверху загальною площею 348,8 кв.м, самовільно здійснив захоплення підвальних приміщень житлового будинку з додатковим влаштуванням чотирьох вхідних груп з порушенням цілісності несучих конструкцій будинку.

Відповідачем надано звіт обстеження технічного стану конструкцій цокольного поверху житлової будівлі по АДРЕСА_1 відповідального виконавця, доктора технічних наук, експерта з технічного обстеження будівель і споруд Журавського О.Д. (кваліфікаційний сертифікат АЕ №000540) з висновком про задовільний технічний стан і придатність для подальшої експлуатації конструктивних елементів цокольного та підвального поверхів зазначеної житлової будівлі. У висновку зазначається, що в результаті реконструкції за рахунок вибраного ґрунту, будівельного та іншого сміття були влаштовані додаткові приміщення з облаштуванням входів та вікон на цокольному поверсі та улаштування підвального (технічного) поверху, що надає доступ до інженерних трубопроводів для їх нагляду та обслуговування. При цьому основні несучі конструктивні елементи не були порушені. Інженерні трубопроводи були повністю замінені на нові. Виконані дренажні роботи дали можливість відвести ґрунтові води від будинку та забезпечити сухість внутрішніх приміщень підвалу. Виконані роботи по прокладанню електрокабеля та збільшенню потужності електричних мереж до 82 кВт в цих приміщеннях.

10. Позивач, вважаючи, що Відповідач не володів на законних підставах нежитловими приміщеннями з № 7 по № 24, двома вітринами (в літ. А) загальною площею 833,5 кв.м на момент подачі повідомлення та декларації, а тому, відповідно, не міг бути замовником їх реконструкції та не міг затверджувати проєктну документацію, звернувся до суду з цим позовом.

11. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон №687-XIV), Положенням про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (далі - Положення № 978), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 553), Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (далі - Порядок № 45).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону № 687-XIV архітектурна діяльність визначається як діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Згідно зі ст. 7 Закону № 687-XIV проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

У частині шостій статті 31 Закону № 3038-VI та частині третій статті 7 Закону № 687-XIV визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами. Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.

У п. 18 Порядку № 45 встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до вимог пп. 3.2 п. 3 Державних будівельних норм України «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ДБН А.2.2-3:2014 поняття «реконструкція» визначено складовою поняття «будівництво», а пп.3.21 цього пункту встановлено, що «реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)».

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Згідно з частиною другою статті 34 Закону № 3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Частиною четвертою статті 34 Закону № 3038-VI визначено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону № 3038-VI отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Порядком № 466 у відповідній редакції у додатках № 21 (бланк повідомлення про початок виконання будівельних робіт) та № 3 (бланк декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) установлено вимоги до повідомлення про початок виконання таких робіт та до декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1), згідно з якими передбачено зазначення площі об`єкта, відповідно до проєктної документації.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (частина п`ята статті 39 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини дев`ятої статті 39 Закону № 3038-VI зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього.

Згідно з п. 1 Положення № 978 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді. Департамент, у межах, делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі Держархбудінспекція).

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Держархбудінспекції, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Положенням (п. 2 Положення № 978).

Статтею 41 Закону № 3038-VI регламентовано, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні приписи закріплені у п.п. 5, 7 Порядку № 553.

Згідно з п. 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

При цьому, у відповідності до п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Висновки суду апеляційної інстанції.

12. Отже, законодавством регламентовано чітку процедуру проведення органами архітектурно-будівельного контролю перевірок у сфері містобудівної діяльності та підстави для вжиття заходів реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом у разі виявлення недостовірних даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт чи в зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

13. Неухильне виконання вказаної процедури контролюючими органами є основною гарантією дотримання принципів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення непорушності прав суб`єктів, інтересів яких стосуються результати її проведення.

14. Разом з тим, у випадку проведення зазначеної перевірки її результати мають бути зафіксовані у відповідному акті, який є джерелом доказів установлених порушень.

При цьому, обов`язку контролюючого органу щодо складання акта за результатами проведеної перевірки кореспондує право суб`єкта містобудівної діяльності отримати копію такого акта, ознайомлюватись з ним, подати свої заперечення, зауваження або пояснення щодо його змісту та/або висновків.

14. Водночас, недотримання контролюючим органом означеної процедури нівелює наслідки перевірки та, відповідно, виключає правові підстави для застосування до підконтрольного суб`єкта містобудування заходів реагування.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 826/2076/15 та від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17.

15. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем за результатами перевірки, проведеної щодо спірного об`єкта будівництва, акт перевірки не складався і в жодний інший спосіб, прямо передбачений законодавством, результати такої перевірки не фіксувалися та не документувалися.

Отже, Відповідач не отримував та не міг отримати копію акта перевірки, проведеної Позивачем, та як наслідок, був позбавлений можливості реалізувати надані йому права на ознайомлення з актом перевірки, подання своїх заперечень, зауважень або пояснень щодо його змісту та/або висновків.

16. Наведені обставини свідчать про допущення Позивачем грубих процедурних порушень при проведенні перевірки спірного об`єкта будівництва та порушення принципу належного урядування, що виключає можливість застосування до Відповідача будь-яких заходів реагування за результатами її проведення.

17. Доводи Апелянта про те, що ним було проведено позапланову перевірку, повідомлення щодо якої розміщено на офіційному веб-сайті органу, і що законодавством не передбачено необхідності завчасно повідомляти замовника будівництва про проведення такого виду перевірки, колегія суддів приймає до уваги, але зазначає, що такі доводи жодним чином не спростовують вищезазначених грубих процедурних порушень.

З аналогічних підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що під час першого виїзду на об`єкт Відповідач був відсутній, у зв`язку з чим перевірка не була проведена, а Відповідачу надіслано листа щодо необхідності прибуття до Департаменту та подання документів для проведення відповідної перевірки, але Відповідач та/або його уповноважена особа не прибули та документів не надали.

18. При цьому, колегія суддів зазначає, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само).

З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

19. Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, Позивач, зокрема, просить припинити право Відповідача на виконання будівельних робіт, набутого на підставі відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо спірного об`єкта, та скасувати реєстрацію декларації про готовність його до експлуатації.

Втім, 27.04.2021, тобто майже за місяць до призначення та проведення перевірки (наказ про призначення перевірки видано 26.05.2021), за наслідками якої Позивач звернувся з цим позовом, відповідні будівельні роботи вже були завершені, об`єкт будівництва введено в експлуатацію в порядку, передбаченому законодавством, а за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на відповідні приміщення.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного, відповідно, скасування такої декларації не матиме жодних юридичних наслідків.

Аналогічні правові висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 804/1510/16, від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16, від 07.11.2019 у справі № 916/2825/18, від 01.10.2019 у справі №826/9967/18, від 12.06.2019 № 916/1986/18, від 11.11.2020 у справі № 640/10134/19, від 03.02.2021 у справі № 814/944/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

20. Отже, припинення права Відповідача на виконання будівельних робіт, набутого на підставі відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо спірного об`єкта, та скасування реєстрації декларації про готовність його до експлуатації, як про таке просить Департамент у своєму позові, є неможливим, оскільки такі роботи були завершені ще задовго до виникнення спірних правовідносин, а вказана декларація вичерпала свою дію шляхом її виконання та реєстрації за Відповідачем права власності на відповідний об`єкт.

21. Отже, Позивач, окрім порушення порядку встановлення оскаржуваних ним порушень, також обрав неправильний спосіб захисту, звернувшись з позовними вимогами, задоволення яких, навіть за наявності для цього правових підстав, не призвело б до жодних юридичних наслідків.

У контексті аналізу цього питання колегія суддів, виконуючи вимоги ст.ст. 9, 90 КАС України, відзначає й те, що станом на час звернення Департаменту до суду з позовом у цій справі (липень 2021 року) право Відповідача на спірний об`єкт будівництво було відчужено на користь ТОВ «Сімвал» та за реєстровано за таким товариством (23.06.2021) у порядку, передбаченому чинним законодавством.

22. При цьому, судова колегія враховує практику Європейського суду з прав людини у справі «Беслер проти Італії» у рішенні від 05.01.2000, в якому ЄСПЛ зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» ЄСПЛ наголошено, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами, воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

У рішенні ЄСПЛ «Єтретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» від 24.06.2003 зазначено: «особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що ними під час виконання своїх повноважень допущено помилки».

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях від 23.09.1982 по справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», та від 01.06.2006 по справі «Федоренко проти України», ЄСПЛ наголошено на необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами публічними та приватними шляхом забезпечення пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою.

23. Також, повно та всебічно перевіряючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу й на те, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо спірного об`єкта та у декларації про готовність його до експлуатації Відповідачем були зазначені відомості про об`єкт, зокрема щодо його загальної площі та геометричних розмірів, згідно з проєктом реконструкції нежитлових приміщень з № 7 по № 24 дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва, як таке прямо передбачено Порядком № 466.

Водночас, доказів оскарження вказаного проєкту та/або визнання його недійсним (нечинним) у порядку, передбаченому законодавством, Апелянтом суду не надано.

Разом з тим, колегія суддів відзначає й те, що оскаржувані Департаментом будівельні роботи були проведені Відповідачем з дотриманням дозвільного принципу, регламентованого спеціальним Законом № 3038-VI, та відповідної процедури, а саме після подання до компетентного органу, яким є сам же Позивач, реєстрації відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

При цьому, вказане повідомлення, а в наступному й декларація про готовність спірного об`єкта до експлуатації були зареєстровані Позивачем без жодних зауважень.

З огляду на це та враховуючи факт введення такого об`єкта будівництва в експлуатацію та реєстрацію права власності на нього, жодні правові підстави для визнання його самочинним будівництвом, як про таке стверджує Апелянт, відсутні.

У контексті аналізу відповідних доводів апеляційної скарги судова колегія також звертає увагу й на те, що згідно з приписами ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Тобто, законодавець визначає чіткі критерії для визнання об`єкта будівництва самочинним.

Втім, наявності жодної з вказаних підстав Апелянтом у порядку, чітко визначеному законодавством (на чому вже було наголошено вище), не доведено і належних та допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів суду не надано.

Крім того, апеляційний суд відзначає, що підставою для скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації в порядку ст. 39-1 Закону № 3038-VI, на яку посилається Апелянт, є подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому, недостовірні дані мають відповідати одній із таких умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта. Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Тож, з огляду на вищевикладене, Апелянтом не доведено наявності означених правових підстав за ст. 39-1 Закону № 3038-VI.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 11.11.2020 у справі № 640/10134/19.

23. Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

24. Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

25. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. .

26. Таким чином, апеляційна скарга Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року - без змін.

27. Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, судові витрати, понесені Позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 жовтня 2022 р.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова