Постанова

від 27.06.2023 по справі 320/9108/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

м. Київ

справа № 320/9108/21

адміністративне провадження № К/990/30760/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року (головуючий суддя: Лапій С.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року (головуючий суддя: Епель О.В., судді: Губська Л.В., Карпушова О.В.) у справі № 320/9108/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімвал», про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2021 році Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також позивач або Департамент) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло» (далі також третя особа-1 або ТОВ «ТАМ Юлії та Вячеслава Пекло»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімвал» (далі також третя особа-2 або ТОВ «Сімвал»), в якому просив:

припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на вул. Михайла Бойчука, буд. 34 у Печерському районі м. Києва» від 10.11.2021 № КВ051201109170;

скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт: «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на вул. Михайла Бойчука, буд.34 у Печерському районі м. Києва» від 02.04.2021 № КВ101210329315.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022, у задоволенні позову відмовлено.

07.11.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

09.12.2022 та 12.12.2022 від представника відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

14.12.2022 від ТОВ «ТАМ Юлії та Вячеслава Пекло» надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

17.01.2023 від позивача надійшли пояснення на відзив третьої особи на касаційну скаргу.

25.01.2023 та 26.01.2023 від представника відповідача надійшли заперечення на пояснення.

Відповідач просив прискорити розгляд справи.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Департамент в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.11.2020 у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності) за № КВ051201109170 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на вул. Михайла Бойчука, буд. 34 у Печерському районі м. Києва»; 02.04.2021 в Реєстрі будівельної діяльності за № КВ101210329315 зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на вул. Михайла Бойчука, буд.34 у Печерському районі м. Києва».

Позивач стверджує, що під час проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, 28.05.2021 запросив з необхідними документами суб`єктів містобудування, проте останні не з`явились, документів не надали.

Також зазначив, що 27.04.2021 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КВ101210329315 відповідачем незаконно змінена загальна площа 348,8 кв.м. на загальну площу 833,5 кв.м.

Вважає, що оскільки громадянин ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями загальною площею 833,5 кв.м. на момент подачі повідомлення/декларації не володів, замовником проекту реконструкції він бути не може.

Водночас позивач наголошує на порушенні відповідачем вимог законодавства при розробці проектної документації з реконструкції нежитлових приміщень та недостовірності даних про їх площу, вважає об`єкт реконструкції відповідача самочинним будівництвом.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позову з огляду на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог.

Зазначив, що за власний рахунок провів ремонтно-будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) в будинку АДРЕСА_1 та у відповідності до вимог чинного законодавства України законно набув права власності на них.

Вказує, що будівельні роботи здійснювалися ним з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за належно затвердженим проектом.

Площа об`єкта реконструкції у будівельній документації зазначалася ним проектна.

Стверджував, що ремонтно-будівельні роботи відповідач здійснював в інтересах інших мешканців будинку та завчасно погоджував їх проведення з Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» (лист від 01.09.2020 № 432-3564).

Також відповідач наголосив, що під час реконструкції не приєднував жодних приміщень, які б мали правовий статус «допоміжних», оскільки їх не існувало, а площа належних йому нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) в будинку АДРЕСА_1 збільшилася внаслідок проведення передбаченої ДБН А.2.2-3:2014 реконструкції за рахунок створення ним нових нежитлових приміщень. За наданим кошторисом на проведення реконструкції відповідачем витрачені кошти на загальну суму 31 737 370,00 гривень.

Стверджує, що за весь час виконання будівельних робіт позивач не надсилав повідомлення про необхідність проведення перевірки, акту чи припису щодо виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудування та будівельних норм.

Також відповідач зазначає, що позивачем порушений порядок проведення та фіксації позапланової перевірки прийнятого в експлуатацію об`єкта реконструкції та вказує на протиправність дій позивача щодо віднесення об`єкту реконструкції до самочинного будівництва.

Третя особа ТОВ «Творча архітектурна майстерня Юлії та Вячеслава Пекло», заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджувала, що зміна геометричних розмірів об`єкту реконструкції допускається згідно ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», що відповідає діючим стандартам в містобудівній галузі.

Необхідність збільшення площі реконструкції цокольного приміщення за адресою АДРЕСА_1 до 833,5 кв.м. було обумовлено:

1) необхідністю влаштування дренажної системи задля недопущення підмиву конструктивних елементів будівлі ґрунтовими водами з подальшим руйнуванням несучих стін і небезпекою обвалу будинку в цілому, що несе загрозу життю і здоров`ю всіх мешканців зазначеної будівлі. Необхідність влаштування нової дренажної системи зазначена в вихідних даних для проектування, а саме: в Технічному висновку про стан конструкції будівлі по АДРЕСА_1 , що виконаний Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в січні 1996 року. Проектантом було враховано звернення Замовника в КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та лист згоду зазначеного КП на проведення робіт по влаштуванню дренажної системи. Також зазначає, що згідно ДБН В.1.2-14:2018 при проектуванні реконструкції та визначені площі реконструкції проектант в першу чергу зобов`язаний враховувати ризики для життя і здоров`я громадян, вжити заходів для запобігання можливим небезпекам. У даному випадку цього неможливо було досягнути без збільшення площі реконструкції, так як елементи дренажної системи виходять за межі периметру, визначеного в технічному паспорті від 14.11.2019, а не організація зазначеної системи несла ризики для життя та здоров`я всіх мешканців будинку;

2) проектом передбачені заходи щодо захисту несучих елементів будівлі від негативного впливу ґрунтових вод. Підтоплення несучих конструкцій будівлі ґрунтовими та стічними водами підтверджені передпроектними дослідженнями - Технічним звітом «Капітальний ремонт нежитлових приміщень за адресою вул. Бойчука, 34 у Печерському районі м. Києва», що розроблений ФОП ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця серія АР №008637) та Звітом за результатами обстеження технічного стану конструкцій частини нежитлових приміщень цокольного поверху в ділянці будівлі, що розташована на АДРЕСА_1 , виконаного експертом Пашківським Д.П., кваліфікаційний сертифікат серія АЕ №005490. Відповідно проектом передбачено - очищення несучих конструкцій підтопленої частини будівлі від суміші ґрунту, будівельного сміття, каналізаційних стоків від зруйнованих комунікацій та осушення периметру від ґрунтових вод з послідуючим доступом до аварійних комунікацій з метою їх заміни, що призвело до організації нових приміщень в межах периметру будівлі;

3) проектом передбачена необхідність доступу до нових приміщень, які виникли за рахунок вибору суміші ґрунту та будівельного сміття з метою обслуговування замінених комунікацій та забезпечення поточної експлуатації дренажної системи (обслуговування та підтримку працездатності дренажних насосів, обслуговування дренажних колодязів, чистку та підтримку прохідності дренажних труб і недопущення їх подальшої замуленості). Проектом передбачено об`єднання новостворених приміщень з цокольними приміщеннями замовника у зв`язку з технічною відсутністю інших доступів та необхідністю введення в експлуатацію приміщення з новими інженерними комунікаціями та дренажними системами.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20.07.2020 відповідач звернувся до в.о. директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» з листом № 4/32, яким повідомив про аварійну ситуацію, що склалась в будинку АДРЕСА_1 і загрожує конструктивним елементам будинку та веде до повної руйнації будівлі, оскільки цокольні та підвальні приміщення потерпають від затоплення ґрунтовими і дощовими водами, а також у зв`язку з аварійним станом ввідних комунікацій холодної і гарячої води та опалення.

Цим же листом відповідач повідомив про проведення загальних зборів мешканців будинку і просив дозволу провести відповідні ремонтні роботи за власний рахунок.

Суди наголосили, що у справі також містяться відповідні акти огляду, протоколи засідання ініціативної групи мешканців будинку та заяви на отримання фінансування ремонтних робіт.

Листом від 01.09.2020 № 32-3564 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» надала відповідну згоду на проведення робіт, вказаних ОСОБА_1 у його листі.

На замовлення відповідача від 01.10.2020 головним архітектором Пеклом В.В., який має необхідний кваліфікаційний сертифікат серії АА №000256, виданий 23.07.2012 (наказ № 06 від 11.10.2020 ТОВ «Творча архітектурна майстерня Юлії та В`ячеслава Пекло») було розроблено проєкт реконструкції нежитлових приміщень з № 7 по № 24 дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 .

06.11.2020 зазначений проєкт зареєстровано в Реєстрі будівельної діяльності за № 073/09/01-С-0611/11 (код - PD01:8647-9142-4801-2803).

При розробці проєкту враховані неодноразові звернення співвласників будинку з проханням провести негайний ремонт та відновлення конструктивних елементів і систем забезпечення будинку, постійні аварійні ситуації та відключення будинку від опалення і гарячого водопостачання в опалювальний період, а також наданий дозвіл відповідачу на самостійне та за його власний рахунок проведення таких ремонтних робіт, що підтверджується змістом акту огляду цокольних та підвальних нежитлових приміщень, листа відповідача до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» від 20.07.2020 №4/32 та відповідді від 01.09.2020 № 432-3564.

Перед затвердженням вказаного проєкту була здійснена оцінка його впливу на довкілля та проведена експертиза. Відповідні звіти про проведення експертних досліджень складені експертом Пашківським Д.П., кваліфікаційний сертифікат серія АЕ № 005490.

06.11.2020 (вх. № 073/09/01-С-0611/11) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) замовником будівництва ОСОБА_1 було подано повідомлення від 10.11.2020 № КВ 051201109170 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 ».

10.11.2020 за результатами перевірки повноти даних та за відсутності блокуючих критеріїв, передбачених експериментальним проектом, посадовою особою Департаменту був внесений запис до Реєстру щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 » та присвоєно унікальний реєстраційний номер № КВ 051201109170.

26.03.2021 до Департаменту (вх. № 073/09/01-С-2603/7) надійшла подана замовником будівництва, ОСОБА_1 , декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 ».

02.04.2021 за результатами перевірки повноти даних та за відсутності блокуючих критеріїв, посадовою особою Департаменту внесено запис до Реєстру щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 » та присвоєно унікальний реєстраційний номер № КВ 101210329315.

Замовником будівництва ОСОБА_1 у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 02.04.2021 № КВ 101210329315 наведено дані, зокрема про те, що проектна документація, розроблена ТОВ «Творча архітектурна майстерня Юлії та В`ячеслава Пекло» під керівництвом головного архітектора проєкту ОСОБА_3 , замовником є ОСОБА_1 , відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_3 , особою, відповідальною за проведення технічного нагляду - ОСОБА_4 , загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 833,5 кв. м; земельна ділянка згідно із частиною четвертою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Позивачем у зв`язку необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, здійснено заходи державного архітектурно-будівельного контролю з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень з № 7 по № 24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 ».

Позивачем розміщено на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за вказаною адресою.

27.04.2021 за відповідачем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - нежитлові приміщення № 7-24, дві вітрини (в літ. А) на АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.04.2021 № 254619971.

26.05.2021 Департаментом видано наказ № 625 про проведення позапланової перевірки вказаного об`єкту.

27.05.2021 Департаментом видано направлення для проведення позапланової перевірки такого об`єкту.

Позивачем під час виїзду на місце 27.05.2021 з метою проведення перевірки, було встановлено, що уповноважені особи суб`єкта містобудування на об`єкті будівництва були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

28.05.2021 Департаментом направлено відповідачу лист № 073-4540, в якому запропоновано останньому з`явитися до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами. Відповідач не з`явився, документів не надав.

У зв`язку з цим позивач листом від 28.05.2021 № 073-4541 звернувся до КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень по АДРЕСА_1 .

КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 03.06.2021 № 062/14-6771 надано план цокольного поверху, де у нежитлових приміщеннях з № 7 по № 24 загальною площею 317,1 кв.м. наявна одна вхідна група.

Відповідно до Інформаційної довідки нежитлові приміщення цокольного поверху з № 7 по № 24, дві вітрини (в літері «А») по АДРЕСА_1 перебувають у власності ОСОБА_1 (розмір частки - 1).

Приватним нотаріусом Шкетовою О.П. на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210329315, 27.04.2021 змінено загальну площу - 348,8 кв. м на загальну площу - 833,5 кв. м.

Листом від 03.06.2021 № КО-7124 мешканці будинку по АДРЕСА_1 повідомили, що власник вказаних приміщень вчинив самовільне захоплення підвальних приміщень, які є спільним майном мешканців цього багатоквартирного будинку. Згоду власники квартир не надавали, погоджувальних документів не підписували.

На лист позивача від 07.06.2021 № 073-4859 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» листом від 15.06.2021 № 432-2569 повідомило, що ОСОБА_1 до цього комунального підприємства з приводу отримання згоди на проектні рішення щодо приєднання підвалу будинку в ході виконання ремонтно-будівельних робіт по реконструкції приміщень не звертався, протокольно засвідченої згоди мешканців на виконання обумовлених робіт не надавав.

23.06.2021 право власності на приміщення цокольного поверху з № 7 по № 24, дві вітрини (в літері «А») по АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «СІМВАЛ», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.06.2021 № 263097012.

Листом від 29.06.2021 № 432-2776 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» повідомило позивача, що відповідач, проводячи реконструкцію в нежитлових приміщеннях цокольного поверху загальною площею 348,8 кв.м, самовільно здійснив захоплення підвальних приміщень житлового будинку з додатковим влаштуванням чотирьох вхідних груп з порушенням цілісності несучих конструкцій будинку.

Відповідачем надано звіт обстеження технічного стану конструкцій цокольного поверху житлової будівлі по АДРЕСА_1 відповідального виконавця, доктора технічних наук, експерта з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат АЕ №000540) з висновком про задовільний технічний стан і придатність для подальшої експлуатації конструктивних елементів цокольного та підвального поверхів зазначеної житлової будівлі.

У висновку зазначено, що в результаті реконструкції за рахунок вибраного ґрунту, будівельного та іншого сміття були влаштовані додаткові приміщення з облаштуванням входів та вікон на цокольному поверсі та улаштування підвального (технічного) поверху, що надає доступ до інженерних трубопроводів для їх нагляду та обслуговування. Основні несучі конструктивні елементи не були порушені. Інженерні трубопроводи були повністю замінені на нові. Виконані дренажні роботи дали можливість відвести ґрунтові води від будинку та забезпечити сухість внутрішніх приміщень підвалу. Виконані роботи по прокладанню електрокабеля та збільшенню потужності електричних мереж до 82 кВт в цих приміщеннях.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта реконструкції до експлуатації з 24.07.2021 вичерпали свою дію оформленням права власності на такий об`єкт реконструкції внаслідок його узаконення.

Разом з тим, суд зазначив, що станом на час розгляду цієї справи відповідач не має права власності на зазначений об`єкт нерухомості, оскільки 23.06.2021 відбулася його передача новому власнику - ТОВ «СІМВАЛ».

Суди попередніх інстанцій наголосили, що позивач за результатами проведення позапланової перевірки не склав акт перевірки та не надав суду належних і допустимих доказів фіксації результатів проведення позапланової перевірки (протоколів, актів, приписів).

На думку судів попередніх інстанцій, дії позивача з приводу проведення позапланової перевірки не відповідають вимогам Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, вчинені без дотримання законодавчо визначеної процедури призначення позапланової перевірки та оформлення її результатів, і з порушенням принципу належного урядування, а отже, є протиправними.

Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що недотримання контролюючим органом означеної процедури нівелює наслідки перевірки та, відповідно, виключає правові підстави для застосування до підконтрольного суб`єкта містобудування заходів реагування.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 826/2076/15 та від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17.

Також суд апеляційної інстанції наголосив, що позивачем за результатами перевірки, проведеної щодо спірного об`єкта будівництва, акт перевірки не складався та в жодний інший спосіб, прямо передбачений законодавством, результати такої перевірки не фіксувалися та не документувалися.

Отже, відповідач не отримував та не міг отримати копію акта перевірки, проведеної позивачем, відповідно був позбавлений можливості реалізувати надані йому права на ознайомлення з актом перевірки, подання своїх заперечень, зауважень або пояснень щодо його змісту та/або висновків.

Зазначені обставини оцінені судами попередніх інстанцій як грубі процедурні порушення позивачем при проведенні перевірки спірного об`єкта будівництва та порушення принципу належного урядування, що виключає можливість застосування до відповідача будь-яких заходів реагування за результатами її проведення.

Доводи позивача про те, що ним було проведено позапланову перевірку, повідомлення щодо якої розміщено на офіційному веб-сайті органу, і що законодавством не передбачено необхідності завчасно повідомляти замовника будівництва про проведення такого виду перевірки, суди оцінили критично, оскільки вони не спростовують наведених вищезазначених грубих процедурних порушень.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Скаржник наголосив на порушені судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Стверджував, що у органу державного архітектурно-будівельного контролю відсутня можливість на стадії реєстрації здійснити перевірку достовірності даних, наведених замовником будівництва у повідомленні/декларації, оскільки документи, які можуть підтвердити достовірність наведених замовником будівництва даних до органу державного архітектурно-будівельного контролю не подаються та не перебувають у володінні останнього.

На думку скаржника, суди дійшли невірного висновку щодо вчинення позивачем реєстраційних дій з реєстрації декларацій про початок та завершення будівельних робіт після перевірки достовірності наданих відомостей замовником будівництва.

Скаржник наголосив, що під час перевірки проведена фотофіксація об`єкта будівництва, якою підтверджуються факт виконання будівельних робіт за вказаною адресою, а також підтверджується обставина виїзду посадової особи Департаменту на об`єкт будівництва з метою проведення перевірки.

Також із покликанням на вимоги пункту 7 частини 3 статті 41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» наполягає на отриманні ним інформації про те, що на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210329315 змінена загальна площа об`єкта реконструкції з 348,8 кв. м. на загальну площу - 833,5 кв. м. Тобто площа вказаних приміщень на момент подання замовником будівництва повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 10.11.2020 № КВ 051201109170 становила 348,8 кв. м., а не 833,5 кв. м.

Звертає увагу, що листом від 03.06.2021 № КО-7124 мешканці будинку на АДРЕСА_1 повідомили, що власник вищевказаних приміщень вчинив самовільне захоплення підвальних приміщень, які є спільним майном мешканців цього багатоквартирного будинку. Згоду власники квартир не надавали, погоджувальних документів не підписували.

На думку скаржника, наведені обставини свідчать про недотримання судами при прийнятті рішень правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі № 640/18400/18.

Також скаржник стверджує, що всупереч вимогам законодавства реконструкція проведена щодо об`єкту не введеного в експлуатацію, оскільки згідно із завданням на проектування «Реконструкція нежитлових приміщень цокольного поверху в ділянці будівлі за адресою: вул. М. Бойчука (Кіквідзе), 34 у Печерському р-ні м. Києва», «підставою для проектування» зазначений технічний паспорт на групу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 від 14.11.2019, який містить інформацію про 348,8 кв.м. об`єкта реконструкції в той час, як за твердженням позивача, загальна площа реконструкції 833,5 кв. м. у результаті їх реконструкції.

Відповідач у відзиві заперечував проти доводів касаційної скарги.

Наголосив на дотриманні судами норм матеріального та процесуального права, правових позицій Верховного Суду.

Водночас відповідач стверджував, що позивачем порушені вимоги та порядок проведення перевірки, у зв`язку із чим позов пред`явлений за відсутності встановлених порушень з боку відповідача.

Відповідач вважає, що позивач намагається ввести суд в оману щодо неможливості проведення позапланової перевірки внаслідок відсутності суб`єкта містобудування, оскільки акт про проведення перевірки або відсутності об`єкта контролю позивачем не складався.

На думку відповідача, позивач в касаційній скарзі не наводить жодних доказів, які б не були досліджені під час розгляду справи у суді першої інстанції та перегляду його рішення в апеляційній інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також судом касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі також Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 6 Закону № 2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у статті 7 Закону № 2780-XII, за змістом якої таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також Закон № 3038-VI) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських і приватних інтересів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону № 3038-VI.

Згідно із абзацом четвертим статті 3 Закону № 3038-VI органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Водночас, відповідно до частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з підпунктом 3 пункту 7 статті 36 Закону № 3038-VI, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Стаття 39-1 Закону № 3038-VI у тому числі визначає (…) підстави, умови та уповноважені органи на звернення до суду та із позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Так, згідно із частиною 2 статті 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Отже, законом визначено, що підставою для звернення до суду з позовом про скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт є виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних. Водночас закон передбачає, що відповідний орган має виявити факт який своєю чергою слугує підставою для звернення до суду.

За приписами частин першої та другої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Водночас згідно із частиною 2 цієї статті підставами для проведення позапланової перевірки є, у тому числі (…)

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, у тому числі (…)

проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

Отже, зміст статей 39-1 та 41 Закону № 3038-VI дають підстави для висновку, що органи державного архітектурно-будівельного контролю саме під час перевірки встановлюють достовірність даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та перевіряють наявність або відсутність факту самочинного будівництва об`єкта.

На виконання цієї норми Постановою Кабінету Міністрів № 553 від 23 травня 2011 року затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - також Порядок 553).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

Згідно із пунктом 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Виходячи із змісту наведених правових положень, Верховний Суд наголошує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Проте, як зазначено вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що позапланова перевірка була призначена, проте акт за результатами позапланової перевірки уповноваженими особами позивача не складався.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17 зазначив, що нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В постанові від 13 квітня 2022 року справа № 814/750/17, при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, Верховний Суд зазначив, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Подібні висновки також застосовані в постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справа № 640/5473/20, від 15 червня 2022 року справа № 826/15946/17.

Колегія суддів звертає увагу, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок та оформлення її результатів є належними та допустимими доказами наявності порушень з боку суб`єкта містобудування, у тому числі й здійснення самочинного будівництва.

Своєю чергою недотримання контролюючим органом вимог Порядку № 553 щодо оформлення результатів перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Зазначені вимоги не є формальними, оскільки за приписами статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 саме під час перевірки встановлюється дотримання законодавства при розробці проектної документації, достовірність інформації в деклараціях про початок будівельних робіт та готовність об`єкта до експлуатації, у тому числі щодо права проведення будівельних робіт, власності, обсягу робіт та площі приміщень.

Суд не ототожнює за правовими наслідками, передбачене пунктом 7 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI право органу контролю на отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документів з її оцінкою органом контролю, оскільки за змістом цієї норми інформація отримується саме для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За сталою судовою практикою такої інформації достатньо для певних рішень органу контролю лише у випадках очевидних порушень, у тому числі (…), встановлених фактів іншими органами контролю.

Так, у постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 640/18400/18, на яку посилається позивач, перевірку контролюючим органом проведено не було, проте рішення органом контролю приймалось на підставі перевірки цільового використання земельної ділянки, проведеної уповноваженим суб`єктом та встановлення ним факту будівництво із порушенням цільового призначення земельної ділянки.

Отже, Суд критично оцінює посилання позивача на невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій судової практики, оскільки наведена Департаментом практика не є релевантною до обставин цієї справи.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Водночас колегія суддів наголошує, що недотримання позивачем вимог проведення та оформлення перевірки не позбавляє контролюючий орган права виконати покладені на нього обов`язки щодо перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та перевірки наявності або відсутність факту самочинного будівництва об`єкта та належного оформлення результатів перевірки.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів скаржника, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» де ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Питання про судові витрати не вирішується оскільки останні розглянуті судами попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволені касаційної скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі № 320/9108/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

О.П. Стародуб

В.М. Шарапа